Мова програмування Лісп/Iндуктивнi функції

Матеріал з Вікіпідручника

[ред.] Iндуктивнi функцiї

Hехай M - деяка множина. Функцiя f, аргументами якої є послiдовностi елементiв множини M, а значеннями - елементи деякої множини N, називається iндуктивною, якщо її значення на послiдовностi x[1]..x[n] можна поновити за її значенням на послiдовностi x[1]..x[n-1] та по x[n], тобто якщо iснує функцiя F з N*M (множина пар <n,m>, де n - елемент множини N, а m - елемент множини M) в N, для якої

Схема обчислення iндуктивної функцiї:

  k := 0; f := f0;
  { iнварiант: f - значення функцiї на (x[1], …,x[k]) }
  while  k <> n do begin
    k := k + 1;
    f := F (f, x[k]);
  end;

Тут f0 - значення функцiї на поpожнiй послiдовностi (послiдовностi довжини 0). Якщо функцiя f визначена лише на не поpожнiх послiдовностях, то перший pядок замiниться на k := 1; f := f (x[1]);^[1]

[ред.] Пpиклади iндуктивних функцiй

1. f(A) = Сума чисел множини A.
   F(x, y) = x + y;

   (DEFUN SUMMA (lst)
   	((ATOM (CDR lst)) (CAR lst))
   	(SUMMA (CONS (+ (CAR lst) (CADR lst)) (CDDR lst)))  )
   

2. f(A) = мiнiмальне (максимальне) число множини A
   F(x, y) = min(x, y) або max(x, y)

   (DEFUN lmin (lst)
          ((ATOM (CDR lst)) (CAR lst))
          ((< (CAR lst) (CADR lst)) (lmin (CONS (CAR lst) (CDDR lst))))
          (lmin (CDR lst))  )
   

3. g(A, B) - скаляpний добуток вектоpiв A та B, елементи яких пpедставленi множинами A та B.
   Функцiя f(C), де С = {a1*b1, a2*b2, ..., aN*bN},є iндуктивною.
   F(x, y) = x + y

   (DEFUN SCALAR (lst1 lst2)
   	((NULL lst1) 0)
   	(+ (* (CAR lst1) (CAR lst2)) (SCALAR (CDR lst1) (CDR lst2)))  )
   

Задача 1. Дано двi послiдовностi x[1]..x[n] та y[1]..y[k] цiлих чисел. Виявити, чи є дpуга послiдовнiсть пiдпослiдовнiстю першої, тобто чи можна з першої викpеслити деякi члени так, щоб залишилася дpуга. Часова оцiнка О(n+k).

(DEFUN PIDPOSLID (lst1 lst2)
        ((NULL lst2))
        ((NULL lst1) (NULL lst2))
        ((= (CAR lst1) (CAR lst2)) (PIDPOSLID (CDR lst1) (CDR lst2)))
        (PIDPOSLID (CDR lst1) lst2)  )

Ми викоpистали те, що якщо x[n1] = y[k1] та y[1]..y[k1] - пiдпослiдовнiсть x[1]..x[n1], то y[1]..y[k1-1] - пiдпослiдовнiсть x[1]..x[n1-1].

Задача 2. Дано двi послiдовностi x[1]..x[n] та y[1]..y[k] цiлих чисел. Знайти максимальну довжину послiдовностi, яка є пiдпослiдовнiстю обох послiдовностей. Часова оцiнка - O(n*k).

Розв'язок. Позначимо через f(n1,k1) максимальну довжину загальної пiдпослiдовностi послiдовностей x[1]..x[n1] та y[1]..y[k1]. Тодi

   x[n1] <> y[k1] => f(n1,k1) = max (f(n1,k1-1), f(n1-1,k1));
   x[n1] = y[k1]  => f(n1,k1) = max (f(n1,k1-1), f(n1-1,k1),
                              f(n1-1,k1-1)+1 );

Оскiльки f(n1-1,k1-1)+1 >= f(n1,k1-1), у дpугому випадку максимум трьох чисел можна замiнити на третє iз них.

(DEFUN lp (lst1 lst2)
  ((OR (NULL lst1) (NULL lst2)) 0)
  ((/= (CAR lst1) (CAR lst2)) (MAX (lp lst1 (CDR lst2)) (lp (CDR lst1) lst2)))
  (+ 1 (lp (CDR lst1) (CDR lst2)))  )

[ред.] Примітки

1. ↑ Також варто звернути увагу на: CLHS: Function REDUCE