Ремонт квартири/Ванна

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до: навігація, пошук

Ванна на всі випадки ЖИТТЯ З банального пристосування для гігієни сучасна ванна перетворилася на засіб для розслаблення і стильну прикрасу Інтер'єра ванної кімнати. Здавалося б, ванна відома людству дуже давно i належить до традиційних елементів нашого побуту. Проте i в цій царині прогрес не стоїть на місці. Сучасні матеріали i методи виробництва ванн дають змогу віднести їх до продуктів високих технологій.

РІЗНОВИДИ ВАНН

Ha сьогодні найрозповсюдженішими є чавунні, сталеві, акрилові та кварилові ванни,

ЧАВУННІ ВАННИ

До переваг якісних чавунних ванн можна віднести: гладкість емальованої внутрішньої поверхні, міцність матеріалу, легкість чищення. Вироби з емальованого чавуна стійкі до подряпин і більшості засобів для чищення. Крім того, через низький лінійний коефіцієнт термічного розширення чавун не боїться перепадів температури — перемикання із гарячої води на холодну не спричиняє проблем. Завдяки товщині чавунні ванни мають хороші теплоізоляційні (вода в них довго не вистигає) і шумоізоляційні властивості (заглушають звук води). Правильно встановлена чавунна ванна назавжди збереже стійкість і не буде відставати від стіни. Головні недоліки чавунних ванн — велика вага (рідко менше 120—130 кг) і крихкість чавуна, що не дає змоги домогтися різноманіття форм і розмірів. А ще, чавунні ванни не випускають круглими чи кутовими.

СТАЛЕВІ ВАННИ

Такі ванни коштують у два-три рази дешевше, ніж чавунні. Крім того, сталеві ванни мають невелику вагу — зазвичай 25 — 30 кг, що спрощує їхнє навантаження, транспортування і монтаж. У ванн товщина сталі має бути не менше 3,5 мм. Проте цього однаково недостатньо для надійної шумоізоляції: сталеві ванни голосно дзенькають під струменями води. Тому деякі виробники комплектують свою продукцію гумовими ковриками. Сталеві ванни поступаються чавунним у такому важливому параметрі, як теплопровідність — вода в них швидко вистигає. За зовнішнім виглядом сталеву ванну складно відрізнити від чавунної: емалювання у них однакове і, якщо не видно нижню, неемальовану частину, то легко помилитися. У такому випадку для ідентифікації ванни досить постукати по ній: сталь легко визначити за характерним «бляшаним» звуком.

АКРИЛОВІ ВАННИ

Матеріалом для їхнього виготовлення служить синтетичний поліметилметакрилат (у побуті акрил) — безбарвна (білий чи інший колір ванні надає фарбник-наповнювач) речовина, стійка до впливу кисню, хімічних реагентів і світла. Технологій виготовлення акрилової ванни доволі складна: спочатку нагрівають лист акрилу, після чого за допомогою спеціальних вакуумних камер із нього видувають виріб потрібної форми. Однак на цьому виробничий цикл не закінчується. Акрил — м'який матеріал, заготівля із нього гнеться у всіх напрямках і роздувається при наповненні водою. Тому акрилові ванни армують — обмащують нижню поверхню спеціальним складом на основі епоксидної смоли, яка твердне і надає виробу потрібної твердості. Що товщий армувальний шар, то вища якість готової ванни. Акрил приємний на дотик, на довгі роки зберігає первинний колір. У нього низький коефіцієнт теплопровідності, тому вода у ванні довго не вистигає. Крім того, ванни з акрилу легкі і їх не важко транспортувати, встановлювати і демонтувати. Ще одна перевага акрилових ванн — дуже висока стійкість до стирання, що забезпечує тривалий термін експлуатації.

КВАРИЛОВІ ВАННИ

Недостатня твердість акрилових ванн, яку доводиться компенсувати трудомістким і дорогим армуванням, підштовхнула до пошуків твердіших і міцніших матеріалів. У результаті на ринку з'явився кварил (quaryl), який запатентувала німецька компанія VILLEROY & ВОСН, Це монолітний матеріал, основою якого є поліметилметакрилат зі спеціальним наповнювачем — мікрочастинками кварцу. Армування для цього матеріалу вже не потрібне — кварц збільшує міцність акрилу, Кварил успадкував усі позитивні властивості акрилу, але ванни з нього виготовляють уже за іншою технологією — методом виливання. Він практично не накладає обмеження на вибір форми ванн при їхньому виробництві. Вони бувають прямокутні, кутові, овальні, круглі тощо. Кварил має настільки високу міцність, що пошкодити поверхню ванни практично неможливо: предмет, який випадково впаде у ванну не залишить сліду на цьому матеріалі. Крім того, він має низький коефіцієнт теплопровідності, тому ванни з кварилу завжди теплі на дотик і вода в них вистигає дужо повільно. А оскільки структура цього матеріалу практично не має гтор, поверхню ванни дуже легко мити. Єдиним недоліком ванн із кварилу є те, що вони важчі за акрилові. Через це доводиться докладати більше зусиль при їхньому навантаженні, транспортуванні та монтажі. Однак це проблеми продавців і монтажників, покупцю зайва вага ванни не завдасть жодних незручностей. Тим паче, що кварилові ванни таки легші за чавунні.

ДЕ КРАЩЕ ПРИДБАТИ ВАННУ

При вдаваній простоті відповіді (адже ванни сьогодні продають практично всюди) поспішати з купівлею ванн не варто. Ми не даремно згадали на початку статті про те, що сучасна ванна — продукт високих технологій. Особливо це стосується ванн із акрилу і кварила. Найменші відхилення від технології при їхньому виробництві призводять до різкого погіршення експлуатаційних властивостей. Однак зовні така ванна може нічим і не відрізнятися від високоякісної. У такому випадку навіть фахівець здатний помилитися, не кажучи вже про звичайного покупця. Тому на перший план виходить вибір не самого продукту, а продавця.
Besthome.com.ua