Руська моуа чи суржик уу законі?/Слоуоскладня та слоуотуор
Матеріал з Вікіпідручника
Зміст |
[ред.] Слоуосклад [морфологія] та слоуотуор
[ред.] Складалносьть [синтетичність] сопроти роскладалносьтя [аналітичності]
Є дуа способи позначить ноуі уитямки [поняття] чи стуорить ноуі слоуоуодміни. Уодни́и – це сполучаньо слоуоу, га другии – складаньо ноуих слоуоу чи слоуоуодміноу приростками [префіксами] та наростками [суфіксами]. Расіиська моуа уохочішо уудаєця до першого способа (роскладалного), га руська – до другого (складалного). Це трапляєця, помеж ииншого, коли позначають таке:
| Уитямок | Руське слоуо | Расіиська уузгода [відповідник] |
|---|---|---|
| приидешнии час | писатиму (хоть можно ии буду писать) | буду писать |
| 1-а уособа множини наказоуого способа | пишимо | давайте писать |
| уишчии пороунялнии ступень прикметникоу ии прислоуникоу | суітлішии | более светлый (поряд зо светлее) |
| наиўишчии пороунялнии ступень прикметникоу ии прислоуникоу | наисуітлішии | самый светлый, наиболее светлый (поряд с книжним светлейший) |
| жонка, шо ходе коло якогось діла чи діялництуа | поштарка | женщина-почтальон |
| призначана до чогось будоуля чи иої якась частина | книгарня | книжный магазин |
| цеголня | кирпичный завод | |
| набутьо чи наданьо якогось уособлиуосьтя | можлиуить | делать возможным |
| синіть | становиться синим (поряд-и с синеть) | |
| синішать | становиться синее (поряд-и с синеть) | |
| гуоздить | оббивать гвоздями | |
| неслауить | лишать репутации (поряд з обесславливать) | |
| гуртоуа дія | споудосьлідник | партнёр по исследованию |
| надмірносьть (з діиослоуами та стуораними уод иих слоуами) | надзажиуать | чрезмерно употреблять, употреблять чрез меру (поряд зо злоупотреблять) |
| болшии за зўичаинии уособлиуосьть (без несхуалного уодтінка) | надшўидкии | чрезвычайно быстрый (поряд зо сверхскоростной) |
| нестача (з діиослоуами, иихними уодмінами та стуораними уод иих слоуами) | недозуажать | уделять недостаточное внимание |
| переднішосьть | передперегляд | предварительный просмотр |
| здатносьть до чогось | держкосьть | несущая способность |
| загал речоу з якоюсь уознакою чи уособлиуосьтьом чи уияу такої уознаки чи уособлиуосьтя | хороброшчи | храброе поведение, проявление храбрости |
| число | уоднина | одна штука, один экземпляр, единственное число |
| краиини, краии, земли | Берестеишчина | Брестская область |
Уимоуляносьть складяного слоуа уизначає межи складалносьтя уу руськои моуі. Так, складалносьть дозуоляє стуорить слоуи якнаизрозумілішить чи шчонаидоуершанішить. Проте уони будуть дужо доуги, ии иих черес те буде уажко уимоулять. Тому наспрауді ми наурад чи натрапимо десь на ци чи таки иинши слоуи.
[ред.] Частини моуи
[ред.] Иимньовик
[ред.] Уодміньоуаньо иимньовикоу
[ред.] Уодміньоуаньо иимньовикоу уу уоднині
[ред.] Друга уодміна
Иимньовики другої уодміни мають
- чолоуічии род ии коньцьоуки
- нульоуу (сьніг) чи
- -о (Петро) уу назоуному уодмінку уоднини габо ж
- ніякии род ии коньцьоуку
- -о (літо, соньцьо, житьтьо).
[ред.] (Діио)прикметникоуи иимньовики на -осьть, -ошч(и), -ин(а), -от(а), -изн(а)
Коли неима безнаросткоуого неречоуого [абстрактного] иимньовика, шо позначає уознаку чи уособлиуосьть, иого можна затуорить уод будь-якого руського (діио)прикметника наростком -(о)сьть, : радосьть <= радии, уеселосьть <= уеселии, ласосьть <= ласии, прикросьть <= прикрии, стиглосьть <= стиглии, доуершаность <= доуершании ии т. д. Годни приклади знаходимо ии уу руському письменстуі:
Дон Жуау бере шпагу до рукоу ии проуоде рукою по лезу, пробуючи иої гостросьть, при тому уусмiхаєця (Л. Уукраиинка "Каменнии господар").
Єупраксія не могла спокоино стежить безжалнии рух колеса житьтя, иого розростаньо, неупинне поболшаньо, десять рокоу жила уу цьому соцілному жахоуі, коньця не бачила, коньця ніхто не уобічау, треба було биця самои, суоиими силами, стуердьоуаця ии уутуердьоуаця суоиим сутносьтьом, поднести суоиии чистосьть ии габо поднестись самои, габо загинуть (Пауло Загребелнии, "Єупраксія").
Уоции иихнии білосьть, жиуии уод уітра ии уодночас мертўии... (Юріи Мушкетик. "Яса").
Це ти сами станоуишчи, шо иих заимала наша сотня тому деколко тижньоу. Для мене уони ше ноуосьть, бо я уу иих ше не буу (Єустахии Загачеуськии. "Спогади фронтоуика").
Не куасе Добросьть губ, бо-ии з иого уочоу палає ласка до людьоу (П. Гулак-Гартемоуськии. "Спраужнии Добросьть (Писулка до Грицька Прокази)").
Уузгодними иимньовиками множини позначають уияу уузгодної уознаки (уособлиуосьтя) габо загал речоу с такою уознакою (уособлиуосьтьом). Тут спостерегаємо заміну сьть на шч: радошчи, уеселошчи, ласошчи, прикрошчи ии т. д.
Наростком -ин(а) уод прикметникоу можно стуорить ше порозняни иимньовики, шо позначають речи чи речоуини з уузгодною уознакою: цілии => цілина, ноуии => ноуина, низькии => низина, мілкии => мілина, ткании => тканина, ялоуичии => ялоуичина ии т. д.
Наростком -от(а) туоруть уод прикметникоу зборни иимньовики, шо позначають загал жиуиноу [істот] (зазўичай людьоу) з уузгодною уознакою: голии => голота, сполнии => сполнота, дробнии => дробнота, коннии => коннота ии т. д.
Наростком -изн(а) туоруть уод прикметникоу та иимньовикоу зборни иимньовики, шо позначають загал речоу з уузгодною уознакою: білии => білизна, дідоуии => дідизна, полськии => полшчизна ии т. д.
Як пороуньоуать назуани переднішо розряди руських иимньовикоу з иихними расіиськими уузгодами, можно спостерегать неуоднакоуосьть ии способоу туораня, ии уитямкоу уузгодних наросткоу.
З уодного бока, неречоуи расіиськи иимньовики туоруть не толко наростком -ость, га ии наростками -изн(а), -от(а) та -ство: способный => способность (укр. здатносьть), плотный => плотность (русь. шчолносьть), сладкий => сладость (русь. солод(к)осьть), чистый => чистота (русь. чистосьть), простой => простота (русь. простосьть), добрый => доброта (русь. добросьть), белый => белизна (русь. білосьть), новый => новизна (русь. ноуосьть), крутой => крутизна (русь. крутосьть), постоянный => постоянство (русь. сталосьть), совершенный => совершенство (русь. доуершаносьть). Тут не зажиуають непохитно того чи ииншого наростка.
З другого бока, расіиськи иимньовики з наростком -ость можуть буть ии неречоуии (меткость, громкость), ии речоуии (малость, недвижимость, доверенность, договорённость).
Уодже, можно казать, шо руська моуа чоччіша шодо способоу туораня иимньовикоу зазначаних переднішо розрядоу та добора узгодного наростка.
Тереба ше зазначить, шо туораньо множини расіиських иимньовикоу з наростком -ость не міняє уимоуи зўукоу наростка: неприятность => неприятности (русь. прикросьть => прикрошчи), сладость => сладости (русь. солод(к)осьть => солодошчи).
[ред.] Прикметник
[ред.] Уодміньоуаньо прикметникоу
| ~ | Уоднина |
|---|---|
| ~ | ~ |
| ~ | Чолоуічии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Прикметник |
| наз. | уеликии |
| род. | уеликого |
| дау. | уеликому |
| знах. | яко наз. чи род. |
| уор. | уеликим |
| місц. | уеликому |
| ~ | ~ |
| ~ | Жоночии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Прикметник |
| наз. | уелика |
| род. | уеликої |
| дау. | уеликои |
| знах. | уелику |
| уор. | уеликою |
| місц. | уеликои |
| ~ | ~ |
| ~ | Ніякии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Прикметник |
| наз. | уелике |
| род. | уеликого |
| дау. | уеликому |
| знах. | уелике |
| уор. | уеликим |
| місц. | уеликому |
| ~ | ~ |
| ~ | Множина |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Прикметник |
| наз. | уелики |
| род. | уеликих |
| дау. | уеликим |
| знах. | яко наз. чи род. |
| уор. | уеликими |
| місц. | уеликих |
[ред.] Ступени пороуняня прикметникоу
Руськи та расіиськи прикметники мають три ступени пороуняня: зўичаинии (1-ии), уишчии (2-ии) ии наиўишчии (3-ии).
Руськии уишчии ступень пороуняня туоруть, додаючи наростка -ш- чи -іш- до пня прикметника. Расіиськии уишчии ступень можно стуорить дуома способами. Першии способ складалнии, коли до пня прикметника додають наростка -ее (-ей) чи иинколи -е: суетлый => суетлее (суетлей), низкий => ниже. Другии способ роскладалний, коли прикметника зўичаиного ступеня сполучають зо слоуами более чи менее: светлый => более светлый чи менее светлый.
Складални расіиськи прикметники уишчого ступеня неуодміньоуани, тому иих зажиуають толко яко присудкоуих додаткоу [іменних частин] уу складних присудках: Заяц оказался быстрее лисы. Роскладалних расіиських прикметникоу уишчого ступеня зажиуають уу уусих уипадках: Заяц оказался более быстрым, чем лиса; Более быстрого зайца нигде не найдёшь.
Руська моуа не має гані роскладалних прикметникоу уишчого ступеня, гані потереби уу иих. Руськи ж бо складални прикметники уишчого ступеня, на уодміну уод расіиських, уодміньоуани, тож ии зажиуать иих можно будь-де: Заиоць уияуиуся шўидшии за лисицю; Шўидшого заиця ніде не знаидеш.
Сполуки слоуа болш(о) с прикметником зўичаиного ступеня зажиуають, шоб позначить ступень наяуносьтя якоїсь уознаки проти ступеня наяуносьтя уодної чи колкох иинших уознакоу: Уон болшо хитрии, ніж розуумнии. Уу расіиськои моуі уу таких уипадках зажиуають сполуки зо слоуом скорее: Он скорее хитрый, чем умный.
Руська моуа неуохоча до сполуки слоуа менш(о) с прикметником зўичаиного ступеня. Замісь менш(о) уу таких уипадках зазўичаи кажуть не такии: Наше житло не таке просторе, яко иихне.
Наиўишчии ступень пороуняньня руських прикметникоу туоруть, додаючи приростка наи- до прикметникоу уишчого ступеня: силнішии => наисилнішии. Уитямок прикметника наиўишчого ступеня можно посилить приростками шо- та як-: шонаисилнішии, якнаисилнішии.
Расіиськии наиўишчии ступень, тако само яко ии уишчии, можно стуорить складалним и роскладалним способами. Уудаючись до складалного способа, до пня прикметника зўичаиного ступеня додають наростка -ейш- або -айш-: светлый => светлейший, низкий => нижайший. Ции способ зўичании не уу москоуських гоуорках, га уу церкоунослоуляньськои моуі. Тому ти, хто має расійську моуу за родну, почууають складални уодміни расіиських прикметникоу наиўишчого ступеня за книжни. Уу розмоунои моуі иих цураюця, га натомісь зазўичаи зажиуають роскладалних уодміноу. Иих туоруть, сполучаючи прикметника зўичаиного ступеня зо слоуом самый: светлый => самый светлый.
Руська моуа не має ні роскладалних прикметникоу наиўишчого ступеня, ні роскладалних прикметникоу уишчого ступеня.
До толко зазначаного тереба додать, шо расіиське лучше руською перекладано яко луччии, ліпшии та иинколи крашчии (як иидеця про красу), га расіиське лучший – яко наилуччии, наиліпшии чи наикрашчии. Наприклад: расіиське он учится лучше тебя буде руською уон уучеця луччо [ліпшо] за тебе, га расіиське конкурс на лучшего певца тереба перекладать яко бородьба на наилуччого [наиліпшого] спіуака.
Расіиського прикметника наиўишчого ступеня высший руською иимає буть перекладано яко прикметника найуишчого ступеня наиўишчии. Прикметник уишчии скидаєця толко з уимоуи на расіиське высший, проте иимає уишчии ступень. Тому руське уишчии расіиською має бути перекладано прикметниками того ж таки уишчого ступеня выше та более высокий.
Приклади уу науеденои далі таблиці науочнють толко зазначане.
| Расіиськии прикметник чи уислоу | Руськии переклад |
|---|---|
| светлее [светлей] | суітлішии |
| более светлый | суітлішии |
| скорее светлый | болшо суітлии |
| менее светлый | не такий суітлии чи темнішии |
| светлейший (книжне) | наисуітлішии |
| самый светлый | наисуітлішии |
| лучше | луччии чи ліпшии |
| лучший | наилуччии чи наиліпшии |
| выше | уишчии |
| более высокий | уишчии |
| высший | наиўишчии |
[ред.] Діиослоуо
[ред.] Способи
[ред.] Приказоуии способ
Руську уодміну 1-ї уособи множини приказоуого способа діиослоуоу туоруть складално, додаючи коньцьоуку -мо до уосноуи уодміни 2-ї уособи уоднини приказоуого способа: роби => робимо, сядь => сядьмо. Расіиську ж уодміну 1-ї уособи множини приказоуого способа діиослоуоу туоруть роскладално, сполучаючи діиоиимньовика [неозначену форму дієслова] недоуершаного уида чи уодміну 1-ї уособи множини приидешного часу діисного способа доуершаного уида зо слоуами давай чи давайте: делать => давай(те) делать, сядем => давай(те) сядем.
Закликаючи болш-менш уеликии гурт людьоу до чогось по-расіиському, слоуо давайте часто уодкидають, зуостауляючи саме діиослоуо 1-ї уособи множини приидешного часу діисного способа: Соберём средства на восстановление памятника старины! Уу руськои моуі уу таких уипадках ніколи не зажиуають діиослоуоу приидешного часу, га толко діиослоуоу 1-ї уособи множини приказоуого способа: Зберимо кошти, шоб уодноуить старожитну памнятку!
[ред.] Діиоприкметник
[ред.] Діиоприкметники прамого стана [активні]
Уу жиуои розмоунои моуі наддніпраньцьоу не зуосталось діиоприкметникоу прамого стана. Тому неима иих ии уу руському моуному уузорі. Уод колишних діиоприкметникоу прамого стана уу руськои моуі зуосталась жменька діиослоуних прикметникоу: горачии, колючии, путяшчии ии т. д.
Уу москоуських гоуорках діиоприкметники прамого стана теж були зникли, та иих запроуадили до теперошного расіиського моуного уузора з иого книжного склада – церкоунослоуляньської моуи. Иихну церкоунослоулянську породу зрадює щ уу наростках -ущ - (-ющ-), -ащ- (-ящ-): пишущий, читающий, лежащий, ходящий. С церкоунослоуляньським щ уу москоуських ии наддніпраньських гоуорках уузгодюєця ч. Иого ии подибуємо уу тих досить небагатьох колишних діиоприкметниках, шо з иих постали прикметники уу теперошнои расійськои моуі: ходячий, лежачий, плавучий, летучий, горючий, горячий ии т. д.
[ред.] Заиимньовик
[ред.] Уособоуи заиимньовики
[ред.] Уодміньоуаньо уособоуих заиимньовикоу
| ~ | Уоднина | ~ |
|---|---|---|
| Уодмінок | 1-а уособа | 2-а уособа |
| наз. | я | ти |
| род. | мене | тебе |
| дау. | мені | тебі |
| знах. | мене | тебе |
| уор. | меною | тебою |
| місьць. | мені | тебі |
Уособоуи заиимньовики 3-ї уособи уодмінюють тако само, яко прикметники.
| ~ | Уоднина |
|---|---|
| ~ | ~ |
| ~ | Чолоуічии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | уон |
| род. | иого |
| дау. | иому |
| знах. | иого |
| уор. | иим |
| місьць. | иому |
| ~ | ~ |
| ~ | Жоночии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | уона |
| род. | иої |
| дау. | иои |
| знах. | иої |
| уор. | иою |
| місьць. | иои |
| ~ | ~ |
| ~ | Ніякии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | уоно |
| род. | иого |
| дау. | иому |
| знах. | иого |
| уор. | иим |
| місьць. | иому |
| ~ | ~ |
| ~ | Множина |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | уони |
| род. | иих |
| дау. | иим |
| знах. | иих |
| уор. | иими |
| місьць. | иих |
[ред.] Зуоротнии заиимньовик
[ред.] Уодміньоуаньо зуоротного заиимньовика
Зуоротного заиимньовика себе уодмінюють тако само, яко уособоуих займенникоу 1-ї та 2-ї уособоу уоднини.
| Уодмінок | Заиимньовик |
|---|---|
| наз. | - |
| род. | себе |
| дау. | себі |
| знах. | себе |
| уор. | себою |
| місьць. | себі |
[ред.] Ууказоуни заиимньовики
[ред.] Уодміньоуаньо ууказоуних заиимньовикоу
Ууказоуни заиимньовики уодмінюють тако само, яко прикметники.
| ~ | Уоднина |
|---|---|
| ~ | ~ |
| ~ | Чолоуічии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | ции, тии |
| род. | цього, того, |
| дау. | цьому, тому |
| знах. | яко наз. чи род. |
| уор. | цим, тим |
| місьць. | цьому, тому |
| ~ | ~ |
| ~ | Жоночии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | ця [цьа], та, |
| род. | цьої, тої |
| дау. | цьои, тои |
| знах. | цю [цьу], ту |
| уор. | цьою, тою |
| місьць. | цьои, тои |
| ~ | ~ |
| ~ | Ніякии род |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | це, те |
| род. | цього, того, |
| дау. | цьому, тому |
| знах. | це, те |
| уор. | цим, тим |
| місьць. | цьому, тому |
| ~ | ~ |
| ~ | Множина |
| ~ | ~ |
| Уодмінок | Заиимньовик |
| наз. | ци, ти |
| род. | цих, тих |
| дау. | цим, тим |
| знах. | цих, тих |
| уор. | цими, тими |
| місьць. | цих, тих |
[ред.] Складня [синтаксис]
[ред.] Зязок слоуоу уу слоуосполуці
[ред.] Прауляньо
Деяки руськи слоуа праулють подпорадкоуаними до иих слоуами иинакшо, ніж иихни расіиськи уузгоди [відповідники]. Серед иих є, помеж ииншого, гаж уусии розряд слоуоу – прикметники та прислоуники уишчого ступеня. Уу расіиськои моуі уони сполучаюця з додатком уу родоуому уодмінку бес прииимньовика чи с подрадним зуоротом зо сполучником чем. Уу руськои же моуі уони сполучаюця з додатком уу родоуому уодмінку с прииимньовиком уод чи уу знаходному уодмінку с прииимньовиком за габо с подрадним зуоротом зо сполучниками ніж чи яко. Наприклад:
| Расіиськи зуороти | Руськи уузгоди |
|---|---|
| младше сестры; младше, чем сестра | молодшии уод сестри; молодшии за сестру; молодшии, ніж сестра; молодшии, яко сестра |
| аккуратнее их избы; аккуратнее, чем их избу | уохаинішо уод иихної хати; уохаинішо за иихну хату; уохаинішо, ніж иихну хату; уохаинішо, яко иихну хату |
Далі науедяно ше низку прикладоу розбіжного прауляня подпорадкоуаним слоуом уу расіиських ии уузгодних до иих руських слоуосполуках.
| Расіиська слоуосполука | Уузгодна руська слоуосполука |
|---|---|
| бедный кем-то, чем-то (уор. у.), | біднии на когось, шось (знах. у.) |
| богатый кем-то, чем-то (уор. у.), | богатии на когось, шось (знах. у.) |
| болеть чем-то (уор. у.), | хуоріть на шось (знах. у.) |
| быть кем-то, чем-то (уор. у.) | буть за когось, шось (знах. у.) |
| выбирать кем-то, чем-то (уор. у.) | уоберать за [на] когось, шось (знах. у.) |
| выходить замуж за кого-то (знах. у.) (проте: вступать в брак с кем-то (уор. у.)) | браця с кимось (уор. у.) |
| уодружоуаця с кимось (уор. у.) | |
| ждать кого-то, что-то (знах. у.) | ждать когось, чогось (род. у.) |
| жениться на ком-то (місьць. у.) (проте: вступать в брак с кем-то (уор. у.)) | браця с кимось (уор. у.) |
| жениця с кимось (уор. у.) | |
| уодружоуаця с кимось (уор. у.) | |
| злоупотреблять чем-то (уор. у.) | надзажиуать чогось (род. у.) |
| играть (музыку) на чём-то (місьць. у.) | грать на шось (знах. у.) |
| избавляться от кого-то, чего-то (род. у.) | позбууаця когось, чогось (род. у.) |
| издеваться над кем-то, чем-то (уор. у.) | знушчаця с когось, чогось (род. у.) |
| изменять кому-то, чему-то (дау. у.) | зрадьоуать когось, шось (знах. у.) |
| использовать что-то (знах. у.), | зажиуать [спожиуать] чогось (род. у.) |
| користоуать с когось, чогось (род. у.) (не просто спожиуать, га иимать до того ше ии корисьть зо спожиуаного) | |
| наблюдать за кем-то, чем-то (уор. у.) | кмітить когось, шось (знах. у.) |
| спостерегать когось, шось (знах. у.) | |
| стежить когось, шось (знах. у.) | |
| обучать(ся) чему-то (дау. у.) | уучить (уучиця) чогось (род. у.) |
| научать (научаця) чогось (род. у.) | |
| объявлять кем-то, чем-то чи каким-то (оруд. у.) | зауідомлять за когось, шось чи за якогось, якесь (знах. у.) |
| подавать иск на кого-то, что-то (знах. у.) | позоуаця с кимось, чимось (уор. у.) |
| подобный кому-то, чему-то (дау. у.) | подобнии до когось, чогось (род. у.) |
| пользоваться чем-то (уор. у.) | зажиуать [спожиуать] чогось (род. у.) |
| користоуать с когось, чогось (род. у.) (не просто спожиуать, га иимать до того ше ии корисьть зо спожиуаного) | |
| похожий на кого-то, что-то (знах. у.) | подобнии до когось, чогось (род. у.) |
| предотвращать что-то (знах. у.) | берегтись уод чогось (род. у.) |
| представлять себе кем-то, чем-то чи каким-то (уор. у.) | уубачать за когось, шось чи якогось, якесь (знах. у.) |
| предупреждать что-то (знах. у.) | берегтись уод чогось (род. у.) |
| пренебрегать кем-то, чем-то (уор. у.) (проте: игнорировать кого-то, что-то (знах. у.)) | нехтоуать когось, шось (знах. у.) |
| признавать кем-то, чем-то чи каким-то (уор. у.) | уизнауать за когось, шось чи за якогось, якесь (знах. у.) |
| работать кем-то, чем-то (уор. у.) | працьоуать за когось, шось (знах. у.) |
| скучать по кому-то, чему-то (дау. у.) | сумоуать за кимось, чимось (уор. у.) |
| тужить за кимось, чимось (уор. у.) | |
| следить за кем-то, чем-то (уор. у.) | кмітить когось, шось (знах. у.) |
| спостерегать когось, шось (знах. у.) | |
| стежить когось, шось (знах. у.) | |
| смеяться над кем-то, чем-то (уор. у.) | сміяця с когось, чогось (род. у.) |
| советовать кому-то (дау. у.) что-то (знах. у.) | радить когось (знах. у.) чимось (уор. у.) |
| согласно чему-то (дау. у.) | згодно с чимось (уор. у.) |
| становиться кем-то, чем-то (уор. у.) | стауать за когось, шось (знах. у.) |
| считать кем-то, чем-то чи каким-то (уор. у.) | уууажать за когось, шось чи за якогось, якесь (знах. у.) |
| уверенный в ком-то, чём-то (місьць. у.) | пеунии когось, чогось (род. у.) |
| удивляться кому-то, чему-то (дау. у.) | диуоуаця с когось, чогось (род. у.) |
| употреблять что-то (знах. у.) | зажиуать [спожиуать] чогось (род. у.) |
| учить(ся) чему-то (дау. у.) | уучить (уучиця) чогось (род. у.) |
| научать (научаця) чогось (род. у.) |
[ред.] Слоуня
[ред.] Яко попоуньоуано руську слоуню на уосноуі народносьтя
Уосноуа народносьтя уимагає ходить коло того, шоб будь-якии уопоуід буу якнаиутямнішии для читача чи слухача – не толко уу побутоуои галузьці, га ии службоуои та ділоуои [фаховій]. Цього досягають уотако:
1. не уигадуючи ноуих ии не переимаючи чужих слоуоу на уитямки, шо иих ууже позначають уодтуорани уу слоуницях ии туорах сьогочасних руських першописьменникоу слоуи з жиуої розмоуної моуи. Наприклад, не годеця заміньоуать руського зоусим чужим абсолютно, руського тереба расіиською переслоуою [калькою] необхідно чи руського голоуа церкоунослоуляньським глауа;
2. назиуаючи ноуину, русин розглядає иої уочами спожиуача. Иого цікауе передусим, нашо уона потеребна та до чого уона подобна. Як ууже є слоуо, шо позначає подобну до ноуих річу, дію чи уознаку, то иим надалі позначають ии ноуину. Наприклад: смуга (на уодежі) та часоуа смуга, памнять (уу людини та уу уобчисльоуача);
3. як такого слоуа неима, намагаюця стуорить ноуе на руському ґруньті (тобто складаючи ноуе слоуо з руських частиноу): до земли => доземнии, уочисьтьоуать бауоуну => бауоуноуочиснии => бауоуноуочисьня. Тут, бууа, ии перекладають ууси частини чужого слоуа з ноуим уу руськои моуі уитямком. Такии способ спории надто тоди, коли с сокупа уитямкоу частиноу уитямлюєця уусе слоуо: русь. трикутник <= лат. triangulum, русь. заиимньовик <= лат. pronomen;
4. як ии переднішо назуании способ чомусь не годеця (наприклад, коли ноуе слоуо наддоуге чи неулучне), то ноуого уитямка переимають разом з уузгодним слоуом жиуої чужої моуи.
Переимаючи до руської моуи чуже слоуо, пилнують, шоб уоно чи иого частина не скидались-и з уимоуи на дауніши неспородняни для иих руськи слоуи чи частини слоуоу. Иинакшо кажучи, слоуотуорець додержуєця подуалини уулучносьтя. Наприклад, уурок скидаєця на уурочить, хоть меж уитямками цих дуох слоуоу неима нічого сполного; попришчо скидаєця на попришчить, га дітишчо иимає наростка -ишч(о), шчо уу руськои моуі позначає зболшаносьть, тобто уидаєця, начебто дітишчо – то уелике дітьо. Тому хоть би черес ци причини (га є ии иинши) ци слоуи не годюця до руської слоуни.
Подуалина народносьтя уимогає, шоб переиняте с чужої моуи слоуо поуодилось, яко будь-яке зўичаине руське слоуо. Тому, як тереба, уимоуу ноуого слоуа приладнують до зўичаиоу руської уимоуи: смалець <= середньоуерхньонімецьке smalz (помнякшили коньцьоуе [ц], яко бууає уу руських слоуах, та уусунули уипадне е уу назоуному уодмінку, бо зўукосполуку [лц'] на коньці слоуа уажко уимоулять), Марія <= гебр. Maria (зяуилось уусууне [й], шо иим позбулись незўичного для руської уимоуи збіга голосиноу).
Як тереба, до уимогоу руської моуи приладнують ии уид ноуого слоуа. Наприклад, руська моуа перезўучує німецьке Kartoffel яко картопля. Руська моуа не толко позбауилась чужого уу суоиои уимоуі зўука [ф], га ии додала до слоуа коньцьоуку -а. Черес те, шо 3-я уодміна руських иимньовикоу (иимньовики жоночого рода на приголосину) занепадає, слоуо потрапило уотако до 1-ї уодміни.
Діоислоуа, прикметники, прислоуники достають уузгодних наросткоу та коньцьоукоу.
Коли переимани слоуи приладнують до руської моуи, то иих бууає зміньоуано тако само, яко ии дауни руськи слоуи. Наприклад, мальоуать котре постало уу руськои моуі з німецького mahlen, иимає уодміни уособи, числа, часу, способа, яко ии будь-яке руське діоислоуо: я малюю, ти малюєш, уони мальоуали, малюимо ии т. д. Працьке paletot переишло до руської моуи яко палто та змінюєця по 2-о уодміні: палто, палта, палтами ии т. д.
Нарешті, з ноуішими прибулцями туоруть ноуи слоуи тако само, яко ии з даунішими жиццями руської слоуниці: мальоуать => змальоуать, маляр, малюнок ии т. д.
Туоручи слоуи передусим на суоиому ж таки руському ґрунті, моуець досягає соцілної моуної тканини. Уон науочне сполносьть меж слоуами з близькими уитямками, га це полегшує для читача чи слухача утямносьть уопоуідя та уошчаде иого час. Слоуотуорець не харасте заиуо моуи слоуами с чужих моуоу. Це неутямне ноуе слоуо чи зуорот, ии моуець чи читач мусе уитрачать час, шоб дознаця, шо ж уони уозначають, та запамнятать иих. Нарешті, уон позбауляєця ше ии заиуого клопота: непеуносьтя того, яко уодтуороуать уимоуу чужих слоуоу уу руськои моуі (наприклад, чи уодтуороуать чуже g яко г чи яко ґ, чуже l яко [л] чи яко [л'], чуже th яко т чи ф чи с).
Зўичаи переимать слоуи з жиуих моуоу поуязании с тим, шо руськии моунии загал сполкоуау болшо з жиуими чужиньцями, ніж читау книжки мертўими моуами. Само тому теперошнии руськии моунии узор біднии ии на слоуи церкоунослоуляньської породи. Сьогочасни руськи першописьменники уодтуороуали тодишну жиуу моуу руського селянина, гa иому церкоунослоуляншчизна була слиуе неутямна, ии чуу уон иої зазўичаи хиба шо уу церкуі.
