Сади голландського бароко

Матеріал з Вікіпідручника

Сади голландського бароко - період розвитку декоративного садівництва в Голландії, котрий припав на кінець 16-17 століття і мав помітний вплив на садівництво в країнах північної Європи, серед котрих Швеція, Велика Британія, Польща, Московія. Сади бароко в Голландії не обмежувались декортивними завданнями, а розвивали культури лікарських і запашних рослин, нових для Європи квітів, овочів та культуру створення оранжерей тощо.

Колишній сад палацу Хонсхолердік, план до 1650. Знищений
Ганс Вредеман де Вріс. Типовий голландський ренесансний сад (відокремленість парканами, асимерично вибудований палац, нескладний фонтан в центрі саду). 1601
Ганс Вредеман де Вріс. «Голландський садок», гравюра 1583

Сади голландського бароко багато чого наслідували від доби Відродження. Залишаючись в межах барокової стилітики, сади Голландії мали значні національні особливості, не втратили ренесансну камерність, невеликі розміри і призначення для дозвілля родини і її близьких. В середині 16 століття в Німеччину з Туреччини дипломат Бусбек привіз тюльпани. Вже 1559 р. новими квітами милувались мешканці міста Аугсбург. Квітка швидко розповсюдилася Західною Європою, а в Голландії набула епідемічного захоплення і небаченої популярності. Їх вирощуванням займались як ботаніки та аристократи, так і селяни, рибалки і навіть найманці. В країні виникла спеціалізована біржа тюльпанів, де продаж рідкісних сортів викликав ажиотаж як на продажах екзотики. Ботаніки і аматори діяльно займалися виведенням нових сортів. Коли якийсь садівник отримав тюльпан небаченого темно-фіолетового (майже чорного) кольору, в місті Гарлем (Нідерланди) влаштували свято. Новий тюльпан пронесли триумфальною ходою, а принц Оранський вітав садівника і дав тому в нагороду 100.000 гульденів. (Порівняння. Чотириповерховий будинок Рембрандта в Амстердамі коштував 13.000, а продали його за — 11.000 гульденів).

На масовому тлі невеличких приватних садів з регулярним розплануванням виділялися розкішніші садово-паркові ансамблі багатіїв і купки голландських аристократів. Ці сади займали значну площу і орієнтувались на відомі французькі зразки — але без їх гігантоманії. В цих зразках були і партери (водні, мережеві), і скульптури, і фонтани, але їх кількість була обмежена. Палац посідав геометричний центр ділянки і крізь нього таки проходила центральна вісь ділянки, якщо за зразок брався французький сад. Але національною особливістю часто була асиметрія в розташуванні помешкання володаря, його бічне розташування, а сад мав додаткові ділянки, де окрім квітів вирощували запашні трави, овочі, фруктові дерева. У садовій зоні відпочинку облаштовували зелені кабінети, кожний з власним наповненням (запашні трави, фонтан, ягідні кущі, плодові дерева). Центральна алея не була широкою, хоча добре поєднувала кабінети між собою. Парадними були невеликі ділянки партерів. Голландський сад не гнався за парадністю, а надавав перевагу відокремленості.

Слугувало відокремленості і саме розпланування. Трипроменеве розпланування в Версалі мало на меті розкриття широкої перспективи на королівський палац, що підкоряв собі сад. Діагональні алеї голландських садів, навпаки, облаштовували подалі від садибного маєтку і часто вони не розкривали перспектив на споруду. Лише унікальні вельможні садиби в Голландії наслідували французьким зразкам, залишаючись швидше винятками чи варіантами з іноземними впливами.

Сади голландців швидко стали сюжетами для картин. Численні гравюри садової тематики створювали Ганс Вредеман де Вріс та його син. Метода голландських садівників мала значне поширення в північних країнах Європи, вплинувши на декоративне садівництво Східної Англії, Данії, Швеції, Прибалтики, а згодом і Московії. Андре Молле написав трактат з садівництва (« Сад насолод ») для королеви Швеції Христини на основі голландського досвіду. Сад бароко (Літній сад (Санкт-Петербург)), що розпланували в новій столиці за наказом Петра І, був розпланований саме за голландськими зразками, які так полюбляв цар. Голландцем був і перший його садівник — Ян Роозен. Чотирнадцять років працював і голландський ландшафтний архітектор Леонард ван Гарніхфельд над розплануванням і створенням саду бароко в Петергофі.

Див. також[ред.]

Джерела. Список рекомендованих джерел (recommended reading)[ред.]

  • Сборник «Русское искусство первой четверти 18 века. Материалы и исследования», под ред. Т. В. Алексеевой, М, «Наука», 1974, статья «Из истории гравюры петровского времени»
  • Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира»,М, Стройиздат, 1985 (рос)
  • Афмидентова В. В. "История садово-парковых стилей", М, "Архитектура", 2003 (рос)