Абхісамаяаламкара
Абхісамаяламкара (Прикраса для ясного усвідомлення) – це основоположний та надзвичайно впливовий текст у буддизмі Махаяни, особливо в традиціях тибетського буддизму. Традиційно приписуваний Майтрейя-натху (близько IV століття н. е.), він вважається ключовим коментарем або структурованим викладом Праджняпараміта-сутр, писань про Досконалість Мудрості.
Абхісамаяламкара не вводить абсолютно нових філософських концепцій, а радше забезпечує систематичну та лаконічну основу для розуміння величезних і часто, здавалося б, суперечливих вчень у літературі Праджняпараміти. Її основна увага приділяється шляху до стану Будди, як це пояснюється Досконалістю Мудрості. Вона окреслює етапи, практики та усвідомлення, які проходить Бодхісаттва на цьому шляху. Вважається, що вона розкриває «приховану навчальну програму» Праджняпараміта-сутр, пропонуючи чіткий та практичний посібник з їхнього глибокого значення.
Текст складено у віршованій формі (карікас), що робить його лаконічним та легким для запам'ятовування. Він структурований навколо восьми тем (аштавасту), які систематично представляють шлях Махаяни:
1. Сарвакара-джната (Знання всіх аспектів): Це стосується мудрості Будди, що охоплює знання про природу та різноманітність усіх явищ.
2. Маргаджната (Знання шляхів): Це окреслює п'ять шляхів Бодхісаттви: шляхи накопичення, підготовки, бачення, медитації та відсутності навчання.
3. Сарваджната (Знання всіх основ): Це стосується мудрості Шраваки (слухача) та Пратьєкабудди (самотнього усвідомлювача), що зосереджується на порожнечі «я» та явищ.
4. Сарвакараджнянуправеша (Входження в знання всіх аспектів): Тут описано, як мудрість Шравак та Пратьєкабудд веде до мудрості Будди.
5. Нірабхісамбодхі (Кульмінація): Тут описано досягнення стану Будди.
6. Татсамграха (Підсумок): Тут надається стислий огляд усього шляху.
7. Абхісамая (Чіткі усвідомлення): Тут детально описано конкретні розуміння та осяяння, отримані на кожному етапі шляху.
8. Кая-траядіват (І так далі, три тіла): Тут обговорюються різні тіла Будди (Нірманакая, Самбхогакая, Дхармакая) та їхня діяльність.
Абхісамаяламкара стала центральним текстом для вивчення Праджняпараміти в Індії та, що найважливіше, у тибетському буддизмі. Вона є основою монастирської програми в усіх основних тибетських буддійських школах, слугуючи основною основою для розуміння шляху до просвітлення. Численні коментарі до Абхісамаяламкари були написані відомими індійськими та тибетськими вченими, кожен з яких пропонує свої унікальні інтерпретації її глибоких віршів. Серед ключових коментаторів – Ар'я Вімуктісена та Харібхадра. Текст вважається таким, що долає розрив між теоретичним розумінням порожнечі (суньята) та практичним застосуванням шляху Бодхісаттви.
По суті, Абхісамаяламкара – це високоструктурований та впливовий трактат, який пропонує дорожню карту для шляху буддизму Махаяни до стану Будди, черпаючи свої основні принципи з глибоких вчень про Досконалість Мудрості. Вона пропонує чіткий та систематичний спосіб розуміння етапів духовного розвитку, природи мудрості та співчуття, а також кінцевої мети просвітлення.
1: Сарвакараджната (Знання всіх аспектів)
[ред.]Дхармакая без початку і кінця, Як простір, не має ні народження, ні смерті. Опора для безлічі Будд, джерело чеснот, Шаную її, матір Переможців.
Мудрість Переможців, що знає все, Основа шляху, скарбниця чеснот. Для блага живих істот проявляється різно, Їй, досконалій мудрості, вклоняюся.
Її сутність – порожнеча, Її природа – відсутність ознак. Немає ні народження, ні припинення, Вона сяє як світло.
Основа для шляху – віра, Потім прагнення, радість, старанність, Уважність, мудрість – ось сім скарбів, Що ведуть до знання всіх аспектів.
Щедрість, моральність, терпіння, Старанність, медитація, мудрість. Ці шість параміт, що ведуть до просвітлення, Повністю проявляються тут.
Десять сил, чотири безстрашності, Вісімнадцять особливих якостей Будди, Нескінченне співчуття, незмінна рівновага, Все це повністю міститься тут.
Три тіла Будди – Дхармакая, Самбгогакая та Нірманакая. Їхні дії, їхні якості, їхня природа, Все це тут ясно роз'яснюється.
Отож, знання всіх аспектів – це перше, Що тут буде детально описано. Воно є основою для всього шляху, І метою, що врешті досягається.
2: Маргаджната (Знання шляхів)
[ред.]П'ять шляхів тут чітко роз'яснюються: Шлях накопичення, шлях підготовки, Шлях бачення, шлях медитації, І шлях, де більше немає навчання.
На шляху накопичення, через віру, З'являється прагнення до чеснот. Потім радість від практики дгарми, І старанність у здійсненні благих діянь.
На шляху підготовки, через тепло, Виникає гора досконалої мудрості. Потім вершина, терпіння, найвища дгарма, Що ведуть до бачення істини.
На шляху бачення, у перший момент, Зникають усі сумніви щодо істини. Десять пут, що сковують розум, Поступово тут долаються.
На шляху медитації, знову і знову, Зростає сила досконалої мудрості. Усі залишки забруднень тонких, Поступово тут очищаються.
На шляху, де більше немає навчання, Досягається найвище звільнення. Усі перешкоди повністю усуваються, І проявляється повна просвітленість.
Три рівні шляху накопичення є: Малий, середній, великий, за силою чеснот. Так само і три рівні шляху підготовки, Що ведуть до першого бачення.
Три рівні шляху бачення також є, За силою подолання пут. І три рівні шляху медитації, Що очищають залишки забруднень.
Шлях, де більше немає навчання, є один, Але його вплив проявляється різно. Залежно від сили попередніх зусиль, Досягається остаточне звільнення.
Отож, знання шляхів – це друге, Що тут буде детально описано. Воно показує послідовність практики, Що веде до повного просвітлення.
3: Сарваджната (Знання всіх основ)
[ред.]Знання всіх основ тут роз'яснюється, Що є знанням про власну безсуб'єктність. Воно бачить п'ять скандх як позбавлені "я", І шість основ чуття як порожні.
Форма, відчуття, розрізнення, Формування та свідомість – п'ять скандх. Вони не є "я", не належать "я", І "я" не існує в них.
Око, вухо, ніс, язик, тіло, розум – Шість внутрішніх основ чуття. Зовнішні форми, звуки, запахи, смаки, Дотики та дгарми – шість зовнішніх.
Усі ці дванадцять основ чуття, А також вісімнадцять сфер сприйняття, Позбавлені справжнього існування, Порожні за своєю сутністю.
Вісімнадцять сфер сприйняття – це: Шість органів чуття, шість об'єктів, І шість відповідних видів свідомості, Усі вони є взаємозалежними.
Знання про істинне припинення страждання, Про шлях, що веде до цього припинення, Про страждання як таке, і про його джерело – Чотири благородні істини тут розглядаються.
Двадцять аспектів безсуб'єктності є: Без "я", без істоти, без життєвої сили, Без особистості, без людини, без того, хто діє, Без того, хто відчуває, без того, хто говорить.
Без того, хто породжує, без того, хто помирає, Порожнє, без ознак, нестворене, Нездійсненне, нерухоме, заспокоєне, За своєю природою сяюче, без забруднень.
Отож, знання всіх основ – це третє, Що тут буде детально описано. Воно є основою для звільнення від страждання, І розуміння порожнечі всіх явищ.
4: Сарвакараджнануправеша (Входження в знання всіх аспектів)
[ред.]Входження в знання всіх аспектів – це, По суті, шлях, що веде до Буддства. Воно показує, як знання основ, Стає основою для знання всіх аспектів.
Через усвідомлення безсуб'єктності особи, Розвивається співчуття до всіх живих істот. Через розуміння порожнечі явищ, Зростає мудрість, що бачить істину.
Чотири медитації без міри, Починаючи з любові, потім співчуття, Радість та рівновага – ці стани розуму, Розвиваються заради блага всіх.
Три звільнення – порожнеча, без ознак, І позбавлене прагнень – тут пояснюються. Вони є воротами до звільнення від страждань, І ведуть до спокою нірвани.
Десять параміт – щедрість, моральність, терпіння, Старанність, медитація, мудрість, Методи, сила, прагнення, знання – Поступово тут удосконалюються.
Три тіла Будди – їхні причини, їхні якості, Їхні дії на благо всіх істот – Все це розглядається з точки зору, Як знання основ веде до їхнього проявлення.
Шлях Бодгісаттви, його обітниці, його практики, Його рівні та досягнення – Все це тут пов'язується з розумінням, Як знання основ стає його основою.
Отож, входження в знання всіх аспектів – це четверте, Що тут буде детально описано. Воно показує зв'язок між двома видами знання, І як шлях окремого звільнення веде до Буддства.
5: Нірабісамбодхі (Кульмінація)
[ред.]Кульмінація – це досягнення Буддства, Найвище, неперевершене просвітлення. Воно є кінцевою метою шляху, Повне звільнення від усіх перешкод.
У момент досягнення Буддства, Розум повністю очищується від усіх забруднень. Проявляється спонтанне та всеосяжне знання, Що бачить минуле, майбутнє та теперішнє.
Досягаються десять сил Татхагати, Його чотири безстрашності, його особливі якості. Його нескінченне співчуття та мудрість, Його досконале володіння дгармою.
Три тіла Будди повністю проявляються: Дхармакая – тіло істини, вічне та незмінне. Самбгогакая – тіло насолоди, що сяє світлом. Нірманакая – тіло проявлення, що допомагає живим істотам.
Діяльність Будди є спонтанною та безперервною, На благо незліченних живих істот. Він навчає дгармі різними способами, Відповідно до їхніх потреб та схильностей.
Його мудрість проникає у суть усіх явищ, Його співчуття охоплює всіх без винятку. Його сила долає будь-які перешкоди, Його методи є невичерпними.
У стані Буддства немає більше навчання, Немає потреби у подальшій практиці. Усі сумніви розвіяні, усі питання вирішені, Досягнуто повного та остаточного звільнення.
Це стан вічного миру та блаженства, Вільний від страждань та перероджень. Це кінцева мета духовного шляху, Досягнення стану Будди.
Отож, кульмінація – це п'яте, Що тут буде детально описано. Воно є завершенням усього шляху, І остаточним плодом усіх зусиль.
Розділ 6: Татсамграха (Зведення)
[ред.]Зведення – це короткий огляд усього шляху, Від початку практики до досягнення Буддства. Воно стисло підсумовує основні моменти, Для кращого розуміння всієї послідовності.
Спочатку йде знання всіх аспектів, Що є основою для розуміння Будди. Потім знання шляхів, що показує практику, Яка веде до цього знання.
Далі йде знання всіх основ, Що є розумінням природи реальності. Потім входження в знання всіх аспектів, Що пов'язує два види знання.
І нарешті, кульмінація – досягнення Буддства, Кінцева мета всього духовного шляху. Все це стисло тут роз'яснюється, Для полегшення розуміння.
Шлях накопичення, шлях підготовки, Шлях бачення, шлях медитації, І шлях, де більше немає навчання – П'ять шляхів тут коротко згадуються.
Шість параміт, чотири без міри, Три звільнення, десять сил, чотири безстрашності – Основні практики та якості Будди, Стисло тут перелічуються.
Три тіла Будди та їхня діяльність, На благо незліченних живих істот – Все це у зведенні коротко згадується, Для цілісного розуміння.
Отож, зведення – це шосте, Що тут буде стисло описано. Воно дає загальне уявлення про шлях, І допомагає побачити його цілісність.
Розділ 7: Абхісамая (Ясні Здійснення)
[ред.]Ясні здійснення – це моменти прозріння, Що виникають на різних етапах шляху. Вони є безпосереднім баченням істини, І ведуть до поступового очищення розуму.
Вісім ясни́х здійснень тут роз'яснюються: Перше – це породження думки про просвітлення. Друге – це практика шести параміт. Третє – це досягнення першого рівня Бодгісаттви.
Четверте – це входження на шлях бачення. П'яте – це подолання сумнівів щодо істини. Шосте – це очищення від тонких забруднень. Сьоме – це досягнення стану Архата.
І восьме – це досягнення повного Буддства, Кінцеве та неперевершене просвітлення. Кожне ясне здійснення є миттєвим, Але його вплив є глибоким та тривалим.
Породження думки про просвітлення – це початок, Перший крок на шляху Бодгісаттви. Практика параміт – це основа, Для розвитку мудрості та співчуття.
Досягнення першого рівня – це перше бачення істини, Початок шляху бачення. Входження на шлях бачення – це наступний крок, Поглиблення розуміння.
Подолання сумнівів – це усунення перешкод, Що затьмарюють ясне бачення. Очищення від тонких забруднень – це поступовий процес, Що веде до звільнення.
Досягнення стану Архата – це звільнення від страждань, Але ще не повне Буддство. Досягнення повного Буддства – це остаточна мета, Кінець усіх страждань та обмежень.
Отож, ясні здійснення – це сьоме, Що тут буде детально описано. Вони показують прогрес на духовному шляху, І моменти безпосереднього пізнання істини.
Розділ 8: Кая-трайадіват (І так далі, три тіла)
[ред.]І так далі, три тіла Будди тут роз'яснюються: Дхармакая, Самбгогакая та Нірманакая. Їхня природа, їхні якості, їхня діяльність, Все це тут детально розглядається.
Дхармакая – це тіло істини, поза формою та кольором, Вічне, незмінне, подібне до простору. Воно є основою для всіх Будд, джерелом усіх чеснот, І сутністю просвітленого розуму.
Самбгогакая – це тіло насолоди, що проявляється для Бодгісаттв, У чистих землях, сповнене світла та краси. Воно має тридцять дві головні та вісімдесят другорядних ознак, І навчає дгармі голосом досконалості.
Нірманакая – це тіло проявлення, що з'являється у світі, У різних формах, щоб допомагати живим істотам. Воно народжується, живе, навчає та йде, Показуючи шлях до звільнення.
Діяльність трьох тіл є безперервною та спонтанною, На благо незліченних живих істот у всіх світах. Вони проявляються різними способами, Відповідно до потреб та карми істот.
Дхармакая є причиною та основою, Самбгогакая є насолодою та проявом, Нірманакая є дією та співчуттям, Всі три тіла нероздільні та взаємопов'язані.
Розуміння трьох тіл Будди є важливим, Для розвитку віри та прагнення до просвітлення. Воно надихає на практику шляху, І допомагає усвідомити потенціал Будди в собі.
Отож, три тіла та їхні аспекти – це останнє, Що тут було детально описано. Це є завершенням усього вчення, І вказує на кінцеву мету – стан Будди.