Володимир Рибаченко

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Володимир Рибаченко… Яскравий представник справжньої української літератури, поет нашого часу, світло пекторалі, яка ніколи не згасне, вірний син рідної землі, патріот, громадський діяч, автор ряду поетичних колективних збірок: «Червоний заспів», «Найдужчий спів», «Калинівська література», альманах «Калинове намисто», власна збірка «Вибір» . Багато віршів покладено на музику композиторами П. Ковтуненком, Я. Поляхівським,Р. Мархлєвським, Г. Патраком-Кухаренком, В. Папаїкою, П. Аплаканським.
Народився в селі Кам’янка, по вулиці Петровського(сьогодні там проживає сім’я Світонько) Апостолівського району Дніпропетровської області у робітничій родині. Перший вірш надрукований у піонерській газеті «Зірка», відіслав декілька віршів на республіканський огляд дитячої творчості, на якому визнали переможцем (1954 рік). Далі вірші, написані улюбленим учителям, - Ганні Іванівні Симоненко, Ніні Дмитрівні Федіній « Пам’ять не зів’яне», поезія «Моє село», особлива дружба з Іваном Іовим.
Для становлення особистості доля обирала для поета все нові й нові шляхи: Наддніпрянщина, Казахстан, Запоріжжя, Херсон, Вінниччина. Професій мав багато: учитель, артист ансамблю «Мелодія», майстер виробничого навчання, кореспондент-організатор радіо, різноробочим в закладах культури. Лауреат трьох всесоюзних фестивалів самодіяльних колективів народної творчості, дипломант всеукраїнського огляду народної творчості, відмінник культурно-освітніх закладів профспілок. Друкувався в газетах, журналах, колективних збірках, альманасі «Калинове намисто». Переклав українською збірку поезій Белли Губенко «Молитва в дорогу». Відзначений почесною грамотою Єврейського фонду культури України за внесок у розвиток єврейської культури.
Як у краплині роси відбивається весь світ, так у поезіях Володимира Рибаченка життя з його мудрими заповідями батьків, світлим промінням любові до рідного дому, рідної землі, отчого краю, України.
Він як поет і як людина – скромний, чесний, щирий і разом із тим принциповий. У його доробку не можна знайти жодної фальшивої ноти, бо для нього на все життя стали святими поняття – Україна, Людина, Творчість.