Віртуальний музей інтегральної екології Laudato si

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віртуальний музей інтегральної екології Laudato si — музей, що існує у глобальній інформаційно-комунікаційній мережі інтернет завдяки об'єднанню інформаційних ресурсів для створення нових віртуальних продуктів: віртуальних виставок, колекцій, віртуальних версій об'єктів та ін.

,,Laudato Si”[ред.]

dr Walery Wysoczański

https://docs.google.com/document/d/1lJZaghSD8LZNGYAiJRfytTipqpFByh14UqUggXjYUI4/edit

NIEŚMIERTELNA I POKI MY E Ż Y J E M Y !

Ś Y M I J E R E T E M L N Y A !

WARSZAWA

     2019

Laudato si, mi Signore!


https://www.facebook.com/groups/272903467368029? notif_id=1593241011334879&notif_t=groups_member_joined&ref=notif

CYBERNETYCZNO-EKONOMICZNE MODELE MATEMATYCZNE AUTARKII ENERGETYCZNEJ W KONTEKSCIE ZADAŃ EKOLOGII INTEGRALNEJ Walery Wysoczański, Słavian Radev, Igor Ogirko, Margarett Wirkus Centrum Ekologii Integralnej ,,Laudato Si” Warszawa-Sofia-Lwów-Chicago

CYBERNETYCZNO-EKONOMICZNE MODELE MATEMATYCZNE

W KONTEKSCIE ZADAŃ EKOLOGII INTEGRALNEJ

Walery Wysoczański, Słavian Radev, Margarett Wirkus Centrum Ekologii Integralnej ,,Laudato Si” Warszawa, Sofia

W KONTEKSCIE ZADAŃ EKOLOGII INTEGRALNEJ


Юрій Тесля: "Безсмертя"

Nasz statek nauki ,,CEI Laudato Si" niech płynie do portu niebieskiego

,,BÓG PRAWDZIWY Z BOGA PRAWDZIWEGO"
Walery Wysoczański

https://www.youtube.com/watch?v=W3hfXoEmR-s

https://www.youtube.com/watch?v=-58MyF1igVs

   o. Mariusz Bigiel SJ

З нагоди п’ятої річниці екологічної енцикліки папи Франциска - «Лаудато Сі» - що відзначаємо цього 2020 року.

https://synod.ugcc.ua/data/pyat-rokiv-tomu-pobachyla-svit-entsyklika-laudato-si-3195/

Ватикан опублікував посібник , в якому розповідає парафіям та державним службовцям, як читати екологічну енцикліку папи Франциска - «Лаудато Сі» - п’яту річницю якої ми відзначаємо цього року.

https://www.youtube.com/watch?v=Rla81AGiir0

Довідник вказує, серед інших про необхідність впровадження "збалансованої дієти", проїзду на автомобільних дорогах, тобто системи спільних подорожей для зменшення споживання енергії, переробки та економічного зрошення "по краплі", щоб зменшити витрату води.

https://www.verbum.com.ua/05/2019/ecotheology/laudato-si/

Документ також закликає законодавців та урядів прийняти екологічну політику, включаючи санкціонування права на воду як "загальне загальне право людини" та сприяння міжнародним зусиллям щодо захисту вразливих екосистем, таких як басейн Амазонії та Конго.

http://news.ugcc.ua/news/tizhden_laudato_si_zavershivsya_rіk__trivaie_89989.html

Інтегральна екологія Laudato si[ред.]

Відповідно до "інтегральної екології" папи Франциска, в посібнику вказується, що потрібно зробити для зменшення бідності та боротьби з "демографічною зимою".

https://www.youtube.com/watch?v=ssYIOWjG87k

Напрошується необхідність реформи в'язниць та охорони здоров’я, а також необхідність захисту життя людини від зачаття до природної смерті.

https://www.youtube.com/watch?v=R28a6eHGf_8

Посібник також вказує, що повинні зробити чиновники Ватикану, щоб зробити Святіший Престол зеленішим. Тому він закликає припинити токсичні пестициди та переробляти воду з відомих ватиканських фонтанів.

https://www.vaticannews.va/uk/pope/news/2020-03/videoposlannya-papy-tyzhden-laudato-si.html

Вичерпний документ (понад 220 сторінок), опублікований 18 червня під назвою "Шляхом догляду за спільним домом: п’ять років після Лаудато сі" був створений з ініціативи Ватиканської дикстерії для інтегрального людського розвитку.

https://www.youtube.com/watch?v=Bti86O_Tw5A&t=68s

Це плід багаторічної роботи спеціальної групи, створеної для обговорення питання інтегральної екології, створеної після публікації "Laudato si" у червні 2015 року.

https://www.vaticannews.va/uk/world/news/2020-05/editorial-pro-5-ricchya-laudato-si.html

Ватикан опублікував «посібник користувача», в якому розповідає парафіям та державним службовцям, як читати екологічну енцикліку папи Франциска - «Лаудато Сі» - п’яту річницю якої ми відзначаємо цього 2020 року.

https://www.youtube.com/watch?v=gNfGTcggL0M

У вступі у документі йдеться про те, що в даний час світ "похитнувся" пандемією COVID-19, "яка спричинила десятки тисяч смертей і змінює наш спосіб життя, загрожуючи економічним системам наших суспільств".

https://www.youtube.com/watch?v=Bti86O_Tw5A

"Надзвичайне здоров'я, самотність та ізоляція, спричинені антиінфекційними заходами, спонукали нас до своєї крихкості як смертних істот і закликають нас відкрити і перечитати, що необхідно в нашому житті".

https://www.youtube.com/watch?v=t7dJq8E00fM

Вказується, що, зважаючи на пандемію, "людина вже не може бути байдужою" турбуватися про бідних та навколишнє середовище.

https://www.caritas.org/who-we-are/laudato-si/

Текст, присвячений освіті та так званим двом главам. екологічна конверсія та цілісна екологія та цілісний людський розвиток спрямовані на місцеві церкви, парафіяльні громади, представників влади та простих віруючих.

https://www.youtube.com/watch?v=_fwrZR1yzOw

Він охоплює такі теми, які висвітлюються в «Laudato si», такі як освіта, гідність людського життя, міжрелігійний діалог та екуменізм, робота, фінанси, вирубка лісів; продовольство, воду та енергію, економіку, охорону здоров'я та спілкування, пропонуючи як роздуми про енциклічні фрагменти по кожній із цих тем, так і запропоновані дії, засновані на освітній та пасторальній перспективі.

https://ugcc.kiev.ua/blog/svit-pobachyla-persha-v-istoriji-tserkvy-ekolohichna-entsyklika-laudato-si/

Документ також перераховує різні кроки, зроблені міською державою Ватикан, яка хоче стати більш екологічною та екологічною.

Читачам також рекомендується "захищати сім'ю" та людське життя від зачаття до природної смерті та розмірковувати над поняттям "гріх проти людського життя", яке стосується бідних, ненароджених, хворих та людей похилого віку.

https://www.youtube.com/watch?v=R28a6eHGf_8

Держави закликають сприяти "інтелектуальній сімейній політиці" для протидії так званій "демографічній зимі", особливо на Заході.

http://epl.org.ua

У документі великий акцент робиться на освіті з метою привернення уваги дітей та молоді до екологічних питань, а також інформування їх про бідність, дефіцит продовольства та води, експлуатацію та проблеми, з якими часто стикаються жінки.

https://www.econa.org.ua/index.php/econa/article/view/1351

Студентам рекомендується пропонувати альтернативні культурні моделі та вивчати "теологію творення", включаючи роздуми над поняттям "гріх проти творення".


https://www.youtube.com/watch?v=Ji1YpDcHncY


У той же час, мова йде про необхідність протидії "культурі вигнання", яка впливає на всіх членів суспільства, включаючи дітей, дорослих, людей похилого віку, меншин тощо.

https://www.youtube.com/watch?v=a_lqFTYLc_4

Катехитам рекомендується зосередитись на програмах, пов'язаних із створенням, та наголосити на першій частині Нікейського віри, вказуючи на різницю між "створенням" та "природою".

https://www.youtube.com/watch?v=blq4_vaTxX8

Церкви повинні співпрацювати з іншими конфесіями у спільних проектах, ініціативах та молитовних заходах, присвячених турботі про творення.


https://laudatosiweek.org

Слова «теологія» і «теолог» історично мали кілька значень: 1) у грецькій дохристиянській (і навіть деінде раннєхистиянській) літературі теологією називали вчення про богів, а теологами — поетів, що розповідали про богів, перш за все Гомера і Гесіода;

https://www.youtube.com/watch?v=gNfGTcggL0M&t=29s

2) в Аристотеля теологія тотожна з «першою філософією» (метафізикою) — дослідженням перших причин і буття як такого, а неоплатонік Прокл називав теологією вчення про вищі роди буття (генади), котрі він іменував богами і числами; 3) Філон Александрійський називав теологом Мойсея, а християнські автори часто — авторів Св. Письма (пророків і апостолів), а теологією, відповідно, — їхнє вчення;

https://www.youtube.com/watch?v=uSDFiqs1Fpk

4) у патристиці теологією називалося переважно вчення про Бога самого по собі, про Бога-Слово у його відношенні до Бога-Отця і взагалі про взаємовідношення Іпостасей Божества, про Святу Трійцю (цим пояснюється той факт, що тільки трьом особам церковна традиція надала титул «богослов» — апостолу і євангелісту Йоану, Григорію Назіанзіну і Симеону Новому Богослову: кожен із них відкрив новий шлях в осмисленні Св. Трійці);

https://www.youtube.com/watch?v=yvBUswFA5bw

5) деякі християнські автори патристичної доби (Псевдо-Діонісій, ченці-подвижники) називали теологією безпосереднє споглядання (theoria) чи містичне пізнання Бога і духовного світу.

http://www.usccb.org/about/leadership/holy-see/francis/pope-francis-encyclical-laudato-si-on-environment.cfm

Але ми полишаємо осторонь усі ці історичні смисли слова «теологія» і будемо під теологією розуміти мову і мислення, а відтак логічно цілісний, раціональний дискурс про Бога, можна навіть сказати: «дослідження Бога».


https://www.youtube.com/watch?v=Hy1qlu42nOs


Значення раціонального викладу богопізнання остаточно закріпилося за теологію у схоластиці десь у XI-XII ст. Знаменно, що в цей ж час виникають в Європі перші університети, головну роль у створенні яких грали саме теологи.

http://www.usccb.org/about/leadership/holy-see/francis/pope-francis-encyclical-laudato-si-on-environment.cfm

Такий раціональний виклад цілком доречно називати наукою. В європейських мовах корені слів, що означають науку, вказують на пізнання, розуміння (гр. episteme, лат. scientia, нім. Wissenschaft), в укр. і рос. «наука» — радше на вміння, навичку.

https://www.youtube.com/watch?v=ayTVFJFPN94

Таким чином, у найширшому сенсі — як певні знання і навички, пізнання-вміння, пов’язані між собою спрямованістю на єдиний об’єкт, — теологія, безумовно, є наукою, одною з гуманітарних наук. Отже найприроднішим і водночас найвірнішим видається найпростіше визначення теології, яке підказує саме слово: наука про Бога.

https://www.youtube.com/watch?v=IcP5E2trsX4&t=11s

Безумовно, йдеться не тільки про пізнання самого Бога, але і всього, що так чи інакше пов’язане з богопізнанням; можна сказати: це наука (або радше комплекс наук і дисциплін) про світ, людину, культуру, суспільство тощо, коле це все розглядається стосовно Бога.

https://www.youtube.com/watch?v=IcP5E2trsX4&t=141s


Таким чином, ми пропонуємо просто повернутись до старого і вірного визначення Томи Аквінського: «У священному вченні (sacra doctrina) все розглядається у зв’язку з Богом (sub ratione Dei): або тому що це є сам Бог, або тому що воно стосується до Бога як до початку і мети» (Summa theol. I.1.7).

https://cafod.org.uk/Education/Primary-teaching-resources/Laudato-Si-animation

Незалежно від того, чим були первісні уявлення — монотеїзмом чи політеїзмом (обидві теорії мають своїх прихильників у науці), — порівняно добре відомі нам вірування культурних народів про божество еволюціонували від політеїзму через монотеїстичну віру єврейського народу і елліністично-римську релігійно-філософську думку до християнства.

https://www.youtube.com/watch?v=HDrRXc-jnk4

Таким шляхом релігійна свідомість поступово дійшла до розвиненого монотеїзму — поняття про єдиного істинного Бога, трансцендентного світові («абсолютно іншого») і Творця всіх світів як абсолютної Особистості, найдосконалішої Істоти або Духа (але всі ці «родові» назви — «істота», «дух», «особистість» — умовні через абсолютну трансцендентність і унікальність Бога). Таке поняття про Бога прийнято називати теїстичним.

https://www.vaticannews.va/ru/pope/news/2020-03/papa-prizval-cerkov-provesti-nedelyu-laudato-si.html

Для правильного розуміння теїзму треба добре усвідомлювати значущість двох щойно зазначених його джерел: юдейської біблійної традиції та грецької філософії. Про співвідношення між ними (що первісне, а що вторинне, що є «матерією», а що «формою» і т.ін.) суперечки точаться донині, але важливо, що до складу теїзму з необхідністю входить як ідея Божественного об’явлення (юдейська складова, Біблія), так і його осмислення у певній інтелектуальній, категоріальній системі (елліністична складова).


https://www.youtube.com/watch?v=yU2i_YZvtB0

У цьому зв’язку доречно нагадати, що сам термін «теологія» є чужим Біблії та юдейській традиції: його запозичено з філософії, де він іноді означав, як вже було сказано, «першу», себто найвищу філософію, яку потому стали називати метафізикою.

https://stlawrencemuncie.com/laudato-si-week-1

Отже в першому наближенні теологією має сенс називати науку, що ставить собі за мету пізнання Бога у теїстичному його розумінні, а також пізнання всього іншого (світу, людини, культури, суспільства, історії тощо) у співвідношенні з Богом.

https://www.youtube.com/watch?v=o3Lz7dmn1eM

Слід зауважити, що таке визначення суттєво відрізняється від тих визначень теології, які часто дають теологи певних церковних спільнот.

https://www.youtube.com/watch?v=S3JLGRern8c

Також часто можна почути від теологів різних конфесій, що теологія має сенс тільки в контексті певної церкви чи певної догматичної системи.

https://catholicclimatemovement.global/live-laudato-si/

Теологію під подібними кутами зору також треба вивчати і викладати, але в рамках більш загального її розуміння, наведеного вище.

https://laudatosigeneration.org/learn/laudato-si/

https://laudatosiweek.org/2020/05/28/top-5-laudato-si-week-highlights/

https://www.youtube.com/watch?v=1tYdOIqvpqg

Теологія і віра[ред.]

http://news.ugcc.ua/news/laudato_si_ekologіchniy_vnesok_dlya_stalogo_rozvitku_suspіlstva_88278.html

Теологія і наука[ред.]

https://uk.wikipedia.org/wiki/Теологія

Для впровадження теології в українську систему освіти досить врахувати світовий досвід та потребу українців в осмисленні своїх релігійних вірувань. Обидва фактори безсумнівно вказують на доцільність введення теології в наші університети.

https://www.youtube.com/watch?v=cVabLvSt20Q

https://beta.wikiversity.org/wiki/Математична_теологія

 Walery Wysoczański

https://docs.google.com/document/d/1HDdeNFQ-bX3gKkhqJcEJA2o5es9HTuWhg3Nzg9ftu7c/edit

Jako jeden z trzech założycieli ,,CEI Laudato Si", z siedzibą w Warszawie, proponuje stworzyć filie naszego centrum we Lwowie, z naczelnym prezesem w osobie pana prof. Ogirko Igora. On że i Dyrektor wirtualnego muzeum,,Laudato Si". Do pomocy pani dr. Maria Łemko-Zubrzycka . Reszta naszych sympatyków też może być zakwalifikowana do organizacji życia naukowo-edukacyjnego przy muzeum ,,CEI Laudato Si". Ma to służyć UTRWALANIU BOŻEJ MIŁOŚCI!!! Na razie edukacja w trybie ,,on line" do filii proponuje kandydaturę prof. Mychaiła Suchacza . Na jesień 2020 proponuje zorganizować sympozjum <<EDEM>>. Czyli Ekologia Duszy i Etyka w Miłości". Odbyć się on musi we lwowskiej filii najlepiej w okolicach m. Turka nad Stryjem.

https://web.archive.org/web/20170618125646/http://introformatika.org.ua/index.php?page=autor

Фізика все ближче і ближче до Істинного Бога,вона повинна розвивати свої вітрила для зміцнення любові, і вітер великої боротьби злих сил потрапить у ці вітрила! Нехай наш науковий корабель "CEI Laudato Si" пливе "БОГ ІСТИНА ВІД БОГО ПРАВДА"

http://geopolityka.org/analizy/walery-wysoczanski-awarie-megarurociagow

Теологія і релігієзнавство[ред.]

Саме через визначення теології як науки про Бога і наведеного вище окреслення її джерел ми уникаємо спіткання з релігієзнавством, яке спрямоване на інший предмет (на релігії, а не на Бога) і має джерелом не віру і визнання об’явлення, а деякий розпливчастий «науковий світогляд».


https://docs.google.com/document/d/1P4vJ8vTNgcGPr3eM11dtFG3ifk7Wsrni/edit

Теологія і філософія[ред.]

http://www.iustitiaetpax.va/content/dam/giustiziaepace/Eventi/laudatosi/guidatematica/Laudato_RUS.pdf

Розрізнення між теологією і філософією релігії і також релігійною філософією зумовлене знов-таки наведеним вище визначенням теології та її джерел.

https://www.youtube.com/watch?v=0tCkCfyg5bU

Філософія і теологія мають різні предмети: філософія досліджує не Бога, а буття (хоча цей «предмет» на протязі історії філософії отримував різні назви і хоча є особлива метафізична проблема щодо співвідношення Бога і буття) і спирається не на віру і об’явлення, а на мислення, чи «інтелектуальну інтуїцію» або ще якось інакше визначене розумове споглядання.

http://livelaudatosi.org

Середньовічна філософія формується на основі латинської християнської думки про взаємозв´язок бога, світу та людини. Релігійна свідомість пронизувала всі сфери життя людини. Основу християнського світогляду утворили два постулати: творення і одкровення.

https://www.youtube.com/watch?v=80XmYoJWvTY

Творення означає створення світу і людини Богом із нічого, а пізнання людиною Бога, як шлях до спасіння, відбувається через молитву, сповідь та покаяння.

https://www.cidse.org/?event=laudato-si-reflection-day-webinar

У XIV ст. ортодоксальна схоластика, що базувалася на твердженні про можливість примирення розуму та віри на основі підкорення першого одкровення, стала критикуватися радикально настроєними англійськими філософами Дунсом Скоттом й Уїльямом Оккамою.

https://www.youtube.com/watch?v=Y4K9WywQonQ

Вони, разом із своїми послідовниками, вимагали розмежування сфер віри, розуму, теології та філософії.

https://www.youtube.com/watch?v=lP6TY6PCPMc

Джерела[ред.]

  • Aquinas, St. Thomas. The Summa Theologica. Vol. 1. Ed. Adler Mortimer. Great Books of the Western World. Vol. 17. Aquinas: I. Chicago; Auckland; London; Madrid, 1994.
  • Curley E., Walski G. Spinoza's Necessitarianism Reconsidered // Gennaro R. and Huenemann C. (eds.). New Essays on the Rationalists. Oxford, 1999. Р. 241–62.
  • Koistinen O. Spinoza's Proof of Necessitarianism // Philosophy and Phenomenological Research. 2003. Vol. 66, № 2. Р. 283–310.
  • Lobovikov V. The Trinity Triangle and the Homonymy of the Word “Is” in Natural Language: Eliminating the Illusion of Logical Inconsistency by Precise Formulating the Principle of Separation of Facts and Values in Algebra of Formal Ethics // Ricardo Sousa Silvestre and Jean-Yves Beziau (eds.) Handbook of the 1st World Congress on Logic and Religion (João Pessoa, April 1–5, Brazil). Joao Pessoa, 2015. Р. 176–177.
  • Lobovikov V. Proving God’s Omnipresence by Calculating Compositions of Evaluation-Functions in Two-Valued Algebra of Metaphysics as Formal Axiology // The Book of Abstracts of the 2nd World Congress on Logic and Religion (Warsaw, June 18–22, 2017). Warsaw, 2017. P. 56.
  • Miller J. A. Spinoza's Possibilities // Review of Metaphysics. 2001. Vol. 54, № 4. Р. 779–815.
  • Newlands S. The Harmony of Spinoza and Leibniz // Philosophy and Phenomenological Research. 2010. Vol. 81, № 1. Р. 64–104.
  • Newlands S. Leibniz and the Ground of Possibility // The Philosophical Review. 2013. Vol. 122, № 2. Р. 155–187.
  • Огірко О.В. Релігієзнавство. – Навчальний посібник. – Львів: Львівський інститут МАУП, 2003.– 133 c.
  • Огірко О.В. Християнська педагогіка. – Навчальний посібник. – Львів: Львівський інститут МАУП, 2003.– 111 c.
  • Огірко О.В. Християнська етика для всіх: Словник християнсько-етичних термінів. – Львів: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. C.З. Ґжицького, 2009. – 272 c.
  • Огірко О.В. Психологічний словник. – Львів, ЛНУВМБТ, 2009. – 28 с.
  • Огірко О.В. Словник основних понять і термінів з логіки. – Львів, ЛНУВМБТ, 2009. – 45 с.
  • Огірко О.В. Християнська етика для всіх: словник християнсько-етичних термінів – Черкаси – Львів: Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького ; Черкаси, 2016. – 273 c.
  • Скромність для вічності

Література[ред.]

  • „Laudato si”
  • Сучасні моделі етикету допоможуть залишитись здоровим
  • Тлумачний словник із сільськогосподарської екології/ Укладачі: Товажнянський Леонід Леонідович та інші. — Харків: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|НТУ «ХПІ»— 220 с.
  • Білявський Г. О., Падун М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: «Либідь», 1995 р. — 368 с.
  • Джигерей В. С., Сторожук В. М., Яцюк Р. А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. — Вид. 2-ге, доп. — Львів, Афіша, 2000 — 272 с.
  • Погребняк В.Г., Ярошева О.І., Погребняк Л.О. Основи екології. – Донецьк:ДонДУЕТ, 2001р. – 211с.
  • Джигерей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища. — К.: «Знання», 2002.-203 с.
  • Ганна Васюкова, Олександра Грошева. Екологія: підручник для студентів вищих навчальних закладів. — К. : Кондор, 2009. — 524 с.
  • В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. Екологія довкілля. Охорона природи: навчальний посібник для студентів вузів — К. : Кондор, 2009. — 290 с.
  • Микола Клименко, Алла Прищепа, Наталія Вознюк. Моніторинг довкілля: Підручник — К. : Академвидав, 2006. — 359 с. : табл. — (Сер. «Альма-матер»)
  • Сергій Сухарев, Степан Чундак, Оксана Сухарева. Основи екології та охорони довкілля: Навчальний посібник. Мін-во освіти і науки України, Ужгородський нац. ун-т. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 391 с. : табл.