Евволюція

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Евволюція— симбіоз і евволюція, біологічна евволюція людини, здоров’я, рай на землі, евволюційний лад суспільства, евволюція Всесвіту, автотрофне людство, походження видів.

Відгуки пишіть по темі на сторінці Обговорення:Евволюція. Реєстрація у Вікіпедії.

Поняття евволюція першим ввів Порфирій Іванов. Поняття еволюція означає розгортання, в науці стосується розвитку біологічного світу. Евволюція має нові якості, яких не має еволюція: співжиття видів, співжиття людства і Всесвіту, світла енергія людства або дух, людський рій, розвиток суспільства,

Біологічна евволюція людини[ред.]

Походження людини. Симбіоз і евволюція[ред.]

Евволюція людського роду відбувалася під дією умов природи льодовикової ери, в яких вони мешкали. (Вікіпедія. Антропогенез). Рушійні сили біологічної евволюції людини – спадкова мінливість, боротьба за існування, природний відбір. Природним відбором називається процес, у результаті котрого виживають и залишають після себе потомство переважно особи з корисними спадковими— змінами в даних умовах. Відбір удосконалює пристосування до умов існування. (Вікіпедія. Еволюція). Льодовикові ери були в історії землі. Сучасна льодовикова ера почалася приблизно 2,5 млн. років тому в кінці пліоцену, коли почалося поширення льодовикових щитів у Північній півкулі. Рід перших людей виник приблизно в цей період.

Життя без потреб. Перші люди вимушені були терпіти холод в цих умовах, бо не було захисту від холоду. Вони терпіли без їжі в холодних умовах. Люди не виживали без їжі в холодних умовах. Боротьба за існування була між людьми. Люди мусили терпіти холод, голод. Люди були з особливими характерними рисами. Вони могли терпіти без одягу, їжі, житлового дому. Ці риси є корисні для виживання популяції людей. Ці корисні риси передавалися за спадковістю, закріплювались від покоління до покоління. Так у природі відбувався природний відбір.

Симбіоз і евволюція. Спільне тепло тіла[ред.]

Особини біологічного виду жили в природі окремо від інших, коли було тепло в природі і було вдосталь їжі. Потім умови змінилися, став льодовиковий період. В природі організму було холодно і був нестаток їжі. Коли окремі особини збиралися у великі групи, в яких мали тепло тіла спільного характеру, виявилося, що вони легко виживали в холодних умовах без їжі, житлового дому. Між окремими особами і групами був взаємокорисний симбіоз, вони не могли існувати один без одного. Група давала особинам місце для життя, зберігала, а окремі особини створювали групу, підтримували існування групи своєю участю. Група заміняла особинам одяг, їжу, житловий дім. Ця корисна якість особин передавалася потомству, зберігалася за спадковістю, такі особини давали потомство. Так біологічна евволюція видів відбувалася в житті.

Приклад у природі симбіозу. Пінгвінові птахи досягають енергоефективності й виживають в льодовикових умовах у великий холод за допомогою груп. Між окремими особинами и групою існує симбіоз, взаємокорисне співжиття. Вони збираються у великі стада понад тисячу особин, стають на ноги впритул один до одного, тіло має тепло спільного характеру. При цьому тіло випромінює тепла в атмосферу в багато раз менше, ніж у самотніх особин. При цьому в стаді не вживають їжу і не потребують їжі. Різниця температури між центром групи і периферією досягає 50 градусів, і центральні самці змушені перебиратися на периферію час від часу, щоб уникнути перегріву. Виникає рух, як у бджолиному рою. (Вікіпедія. Пінгвінові). Особини, які не можуть стояти в стаді, не виживають у холоді. Так природний відбір відбувається в природі у процесі евволюції. Особини можуть вижити ті, які можуть пристосуватися до умов існування. Спосіб життя, при якому тіло має тепло спільного характеру, є евволюційний спосіб вижити в природі. Такий спосіб життя в природі є енергетично найвигідніший.

Людський рій. Симбіоз і евволюція[ред.]

Перші люди могли захищати свої тіла від холоду льодовикового періоду в процесі евволюції подібним чином. Коли був великий холод, люди збиралися у великий рій понад тисячу осіб, ставали впритул один до одного своїми тілами. Тепло тіла було у них спільне. Це був людський рай. Між людським роєм і людьми був симбіоз, взаємокорисне співжиття. Рій давав людям місце для життя, зберігав у житті, а люди своїми тілами створювали рій, зберігали рай своєю участю. Люди були без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому – це все їм заміняв рій. В рою тіло випромінювало тепла в атмосферу приблизно в 10 раз менше, ніж у самотніх особин. Люди потребували їжі в 10 раз менше, ніж самотні люди. Люди у раю терпіли без їжі легко, їм було добре в раю. Особи ставали в рій тільки ті, котрі могли стояти на двох ногах. Особини, які не могли стояти довго на двох ногах, не могли стати в рій, і вони не виживали, не давали потомство. Риса стояти в рою закріплялася і передавалася за спадковістю шляхом природного відбору. Так евволюція людини відбувалась у рою. Особи були в рою тільки ті, які не мали волосяного покрову на тілі, він був непотрібний на тілі. Люди мали волосся на голові, воно захищало тіло від холоду. Так у процесі еволюції виникли люди, які волосяного покрову на тілі не мали, а вони мали волосся тільки на голові. Особи стояли в рою ті, між якими була любов один до одного. Вони жили постійними парами, між ними не було похоті. Люди народжували дітей у рою, легко ростили і виховували дітей всім роєм. Вони жили за рахунок повітря, води, землі. Вони тримали дітей на руках, поки дитина не стане на свої ноги. Корисні риси бути в рою передавалися потомству. Так біологічна евволюція людини відбувалась через симбіоз.

Людина, народжена в раю, вважала рій своїм рідним місцем життя, прагнула зайняти його завжди, їй не треба було ніяке інше місце життя. Як перелітні птахи, котрі повертаються в своє рідне місце завжди, де вони народилися. Люди не спали в рою вдень і вночі. Люди не розділяли день і ніч, зиму і літо, у них було все одне. Температура центру рою була значно більша від периферії, тому люди з центру рою переходили час від часу на периферію, щоб уникнути перегріву. Інші йшли до центру. Тому рух був, як у бджолиному рою. Особини з ненавистю до людей, войовничістю не могли бути в рою, рій їх не любив і не приймав. Людський рій навчав людей, був для всіх живим прикладом, як виживати в умовах. Перші люди навкруги бачили рій, рій притягував їх, як магніт притягує предмети. Людський рій – це є початок людського суспільства, яке створиться пізніше. Мова для спілкування могла виникнути і розвитися в рою. Рій був для людей їхньою їжею, одягом і житловим домом. Життя однакове для всіх. Техніки, штучного не було у рою, а була тільки природа, повітря, вода і земля. Люди жили за рахунок свого тіла, чужого не було тут. Природа любила, одаряла людей, не карала людей хворобами і смертю, люди не вмирали в раю. Це період загартування, люди вели здоровий спосіб життя.

Отже, люди отримали корисні риси в процесі евволюції через симбіоз: терпіти без їжі, одягу, житлового дому. Вони не захищали тіло в природі, були близько тілом до повітря, води, землі. Вони загартовувалися у воді, ходили босою ногою по землі, тіло не захищали одягом у повітрі. Поведінка утворилася щодо відношеннях до інших людей. Вони любили людей, ввічливо ставились, допомагали один одному, хто потребує допомоги, життя однакове для всіх. Ці риси є необхідні для існування людей у суспільстві. Людина отримала сучасне тіло і риси, необхідні для суспільства. Люди отримали це через прийняття холодного і поганого в природі, одним словом, через загартування. Порфирій Іванов говорить про роль загартування людини в евволюції до ери цивілізації. Він назвав життя людей в рою евволюційним.

Потім етап настав такий, коли люди залишили рай і загартування в природі. Період цивілізації настав. Мозок розвився у людей, люди навчилися трудитися. Люди перестали жити в природі холодно і погано, а стали жити добре і тепло. Люди залишили загартування в природі. Вони стали їсти досита, одягатися до тепла в тілі, жити в домі з усіма вигодами. Природний відбір припинився. Біологічна евволюція припинилася, евволюція соціальна стала відігравати ролі. Трудова діяльність людини почалася в суспільстві, люди залишили евволюційний спосіб життя в рою. Іванов описав цей етап. «Це починалось із самого початку, і не було нічого. Люди жили без цього всього. Один Бог знає, як вони так жили, достатку не було в них. Свідоме терпіння було одне їхнє. Вони не носили вантаж у цьому, не мали потреби в чужому. А тіло є своє живе природне, не було в ньому і на ньому чужого. Своє природне: струм, магніт, електрика було в людей. Вони жили легко, як у ванні. А жити доводилось їм без усякого такого прибутку. Плоди не були ніякі. Живе енергійне тіло не мало ніякої нужди в цьому. Життя цвіло квіткою в цьому. Живе тіло не відчувало холоду будь-якого. Вони не жили в природі так технічно, штучно, у хімії. Життя бралося з нічого.

Діло робилося з природи зовсім чуже інше. Чоловік-самець придбав для себе самку для розвитку людського життя. Раз чоловік прибавився у житті своєму, то нужда прийшла сюди. Якості треба було шукати по природі. А вони є в природі, їх треба зуміти так узяти. Хитрість породжувалась на це все. Люди роблять самі це ось, беруть у надрах землі. Вони орють землю самі, так доглядають за нею». 8001:150. Життя в рою наших предків залишилося в генах людини назавжди.

Людський рай на землі. Симбіоз і евволюція[ред.]

Колись людський рій утворював симбіоз з людьми в процесі евволюції. Щоб людство як біологічний вид евволюціонувало тепер і в майбутньому, то тепер людський рай має утворювати симбіоз з людьми. Для цього Іванов знайшов людям місце на землі в Україні, назвав його райським місцем, освятив, запросив усіх людей жити навколо нього без усяких потреб. Люди не будуть вживати їжу на цьому місці по три доби і більше. Люди зберуться на цьому бугрі, це буде рай людський. Між людським раєм і людьми буде симбіоз, взаємокорисне співжиття. Люди будуть жити по-евволюційному. Люди не будуть вживати їжу, вони будуть освітлені світлою енергією, рай буде світитися, як сонце. На райському місці люди народять людину і виховають у дусі без усяких потреб, він буде наш учитель, буде вчити нас усіх бути без усяких потреб. Він научить нас усіх жити по евволюційному.

Іванов пише: 7805:51. «Евволюція прийшла на арену зі своїми силами, свої дні як такі принесла. 52. Ми стали жити не так після цього всього, як ми жили до цього. Ми застуджувались, хворіли, і вмирали на віки. Ця історія принесе нове нам усім. Це Чувілкін бугор, він введе ці якості нам. Ми не будемо жити так важко, нас оточить легке, холодне й погане. Ми доб'ємось від природи життя, але не смерті. Ось де виявиться правда, невмируща ідея: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А Чувілкін бугор треба буде нам усім, його такі життєрадісні умови, земний рай. Один поруч одного впритул стоять. Природа не буде забирати нас поодинці. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Ми будемо розпоряджатися природою своєю ввічливою просьбою, а не природа нами. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов'ю. А любов є все для життя. Твоя думка іде до мети по природі, лише б захотів. 53. А мета наша всіх є така в житті, жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо».

Особливості суспільства з біологічною еволюцією[ред.]

Дві протилежні сторони є в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Люди свідомо приймають дві сторони однаково в житті: холодне, погане і тепле, хороше. Загартування створює такі умови в природі. Ми проаналізували досвід Порфирія Іванова і прийшли до висновку, що людина нового виду утворилася в природі, людина загартована. Він дає початок для евволюції нової людини. Іванов вводить евволюцію людям через себе. Іванов не застуджується і не хворіє. Він учить людей, щоб люди запобігали всякому захворюванню через загартування. Він довів на собі і на людях хворих, що загартована людина не хворіє, живе довше, ніж незагартована. Природа дає здоров'я і життя людині загартованій. Якщо людина не хворіє в своєму житті, то вона живе довше, ніж людина незагартована. Бо люди вмирають через свої хвороби. Іванов пише. 8204:75. «Тіло не вмирає без хвороби. Природа відбере сили його спочатку, і тоді він легко вмирає».

Людина, що загартовується, як вид евволюціонує, живе вічно. Природа сприяє в житті людині загартованій, незалежній, вона як біологічний вид не відмирає. Учитель Іванов говорить, що буде з людиною загартованою і незагартованою. 7804:60. «Хто не любить у природі поганого й холодного (загартування), умирає на віки-віків. А хто тільки живе в природі різнобічно (тобто приймає холодне і тепле через зарартування), той живе вічно в природі, йому слава в ній». Евволюція людини почалася через Іванова, вона продовжується, і буде продовжуватися вічно. Число людей нового потоку збільшується за геометричною прогресією. Іванов є перший евволюційний чоловік. Людина має бути такою, як себе представляє Іванов, загартований, незалежний, евволюційний. Людина є без усяких потреб: їжі, одягу, житлового дому. Іванов, як представник нового людського виду, вмирати не буде, він є безсмертним. І його послідовники теж вмирати не будуть, є безсмертними.

Іванов вводить людям евволюцію через здоров'я. Перше, що людям треба робити, не застуджуватись і не хворіти. Іванов пропонує виконувати вчення для здоров'я. Він приймав бажаючих, вводив свій дух, обливав водою, давав усно вчення всім однакове. Іванов пише: «Ми прийняли чоловіка, як я приймаю всіх. А потім облили водою холодною, потім він прийняв таке вчення, що робити. 1. Треба купатися холодною водою два рази в день, вранці й увечері. 2. Вітатися з людьми всіма, не проходити жодного чоловіка. Твоє діло є сказати їм. 3. Треба знайти чоловіка нужденного, треба дати йому 50 копійок. Сам собі скажи, що даєш ці гроші за те, щоб не хворіти. 4. 42 години не їж від п'ятниці до неділю до 12 годині. Вийди надвір, вдихай повітря і говори: «Учителю, дай мені здоров’я». Після цього їж, що хочеш, скільки хочеш. Твоє здоров’я – це є все. 5. Не харкай, не плюй на землю, не кури, не вживай алкоголь». Іванов. 1983.03:34. Це зірка здоров'я. Хто робить, той отримує.

Терпіння без їжі[ред.]

Іванов вводить людям евволюцію через свідоме терпіння без їжі. Спочатку 42 години в тиждень, потім 66, 108, шість діб в тиждень не вживати їжу в не пити воду. Терпіння поступово росте. Іванов говорить: 8209:27. «У нас на арені стоїть 234 дні, ми ними користуємось без усякої потреби, бо це, що ми робимо в нашому такому житті, ми вводимо евволюцію. Вона росте щодня. 108 годин у тиждень, а 234 дні в році не вживати їжу  це ж є у цьому евволюція – не вживати їжу. Вона – це живий невмираючий факт у природі. Вона ж від нас не терпить, а вільно живе в цьому ділі. Це спільне наше діло в житті нашому. Ми з вами так ось живемо, не розвиваємо свою цю техніку або цей природний прибуток». У 1982 році Іванов у працях рекомендував шість діб не вживати їжу, а одну добу вживати їжу.

7910:35. За моїм усім цим висновком, краще й легше нічого не робити, а терпіти свідомо без усякого такого, ніж це робити. Це все є не наше, людей, а все це належить природі матері рідній. 8202:78. У тиждень в одну неділю нам доводилось їсти один місяць, дослідом його треба завоювати. Потім півроку, шість місяців, і слідом за цим самим рік протерпіти, і зовсім розпрощатись із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу всіх наших людей безсмертя. Воно робилось і робиться, це діло, на указаному місці, там де всі умови є мати можливість, щоби без потреби засяяло в людях життя. Ми виженемо смерть як таку. Ми більше не будемо вмирати так ось, а ми будемо жит вічно. Це буде наше діло.

8204:164. Тиждень відходить увесь – від неділі всі шість днів не вживати ніякої їжі й води. Жити доводиться за рахунок однієї неділі. Це буде такий період життя, люди завоюють все, вони будуть у цьому переможці. Це такий час настане в житті. 8302-91. Це наше таке в житті щастя, наше здоров’я – у себе свідомість мати й терпіти не для себе особисто. А це все робиться в людях для їхнього такого життя в природі. Нам усім треба братися. Ми ж можемо це ось таке діло робити в природі: свідомо в цьому терпіти для всіх людей. Не орати й не сіяти в землю хліб, фізично нічого не робити.

8302:93. У житті найдорожча ідея – усякій і кожній людині бути без усякої потреби. Це наше райське місце, чоловікові слава безсмертна. 8302:97. Терпіти для всіх – це моє здоров’я. Воно вас веде до вічного невмираючого життя. 8102:158. «Він (Паршек) – за те місце, за ті умови, за ту можливість, що знайшов на Чувілкіному бугрі, куди людина із своїм бажанням прийде й буде жити без усякої потреби вічного характеру життям. Ось, що нам, усім людям, треба – життя вічного характеру».

Світла енергія. Здорове тіло має здоровий дух, святий дух[ред.]

Іванов вводить дух в життя людей для евволюції. Люди живуть свідомо без їжі за такою системою: одну добу вживають їжу, три доби не вживають їжу. Коли люди свідомо не вживають їжу, вони на третю добу без їжі освітлюються духом у природі, вони творять із себе світлу енергію, бачать біле світло від себе. Ця світла енергія відіграє важливу роль в евволюції Всесвіту, житті людей. Природне явище, яке ми тепер називаємо світлою енергією, Іванов називав духом або святим духом. Люди не мали духу в своєму житті до приходу Іванова. Вони жили за рахунок технічного, штучного, введеною хімією. Це не дає здоров'я і життя. Іванов скасовує це все штучне в житті людей, і водить дух людям у природі. Здорове тіло має здоровий дух – це евволюція. Повітря, вода і земля огороджені духом.

Іванов говорить: «Засоби для мене – це є повітря, вода, земля. Наймиліші вічні великі друзі це є. Повітря, вода й земля – є три духа життя». Іванов. 8209:189. «Бог Отець – це самодержавство, Бог Син – це революція, радянська влада. А Бога Духа Святого ще не було. Він буде тоді, коли евволюція прийде в люди. Паршек є евволюційний чоловік. Ніяка зброя не треба йому, економіка й політика не треба йому. Він прийшов зі святим духом». Іванов. 8009:184. Святий Дух почався 25 квітня 1979 року. Іванов створив гімн, вся його ідея є в ньому. Іванов. 1979.10:64. «Люди Господу вірили, як Богу,

А Він сам прийшов до нас на землю.
Смерть як таку вижене.
А життя у славу введе.
А люди зберуться на цьому бугрі.
Вони гучно скажуть слово.
Це є наше райське місце.
Чоловікові слава безсмертна».

8204:6. «Це загартування-тренування є початок життя вічного характеру. Воно веде нас до безсмертя, людина робиться в природі новою, безсмертною. Заслуги є йому. 28. Зима – це є Дух Святий для мене, повна евволюція в тілі. 180. Кому доведеш, якщо сама природа це зробила. Вона оточила Паршека загартуванням. Він не відмовився від неї, зустрічається з нею з холодом і її проводжає, як свою матір. Сніг є Святий Дух для Паршека, це одна евволюція. 181. Ми перестанемо вмирати із загартуванням-тренуванням».

8209:80. «Я чекаю білий сніг, холодну пору, морозні дні в природі. Люблю природу. Я радуюсь ними, як своїм тілом, дихаю душею і серцем, духом святим. Жду евволюцію. Я низько кланяюся усім дням, живущим на білому світі, радуюсь, як матері рідній. Я хочу сказати свої слова всім. Треба жити нам, а вмирати не треба нам. Моя ідея така».8209:80. «Отця як такого похоронили, самодержавство його вмерло, на черзі стоїть син революції. Евволюція, Дух Святий іде на зміну йому. Люди доб'ються цього». 8104:42.

Цитати Іванова про еволюцію. 6201.106. Ти вмієш знімати шапку, взуття, одяг. Ось і наука є нам з усіх. Вона була і є, вона і буде, якщо ми будемо брати її. Це незалежна евволюційна свідомість. Я є вожак усьому. 107. А живу з молоддю по-евволюційному. Я не заважаю нікому, а своє ставлю.

6906.26:173. Евволюційна сторона – це є в житті незалежність. Вона взяла дорогу Бога. Вона не робить шкоди людині, а створює користь їй. 7406:54. Евволюційна людина не захоплює. 7502:104. Всі люди народжені в природі з душею, із серцем однаково. Життя однакове треба їм від старого до малого, 33 карбованці всім. Ось що нам евволюція приносить – свідомість. Дружня ввічливість одна пройде по землі між людьми. 161. Діло евволюційне таке є: нічого не робити, ні за що не відповідати. 7608:84. Якщо хочете жити по-евволюційному в природі, незалежно в ній, фізично сильно терпіть від холоду й поганого.

7701:40. Евволюція має таке бажання, щоб ми всі до одного чоловіка пішли за прикладом Паршека. Не заважати нікому з усіх, і нікому не зробити образи, а своє небувале, знайдене в природі, поставити в людях. Перше, що людям треба робити, не застуджуватись і не хворіти. 84. Треба навчитись не карати, а треба вчитись прощати злочинцеві. 85. Ніякий злочинець не буде народжуватися в нас у людях після такого помилування, і всяке захворювання не буде народжуватися між нами. Адміністративна особа не буде займати своє місце. 7707:117. Люди перевиховають самі себе, оточать себе свідомістю, введеться евволюція. 134. Отець і син не розкрив у цьому істину, крім одного Духа Святого.

7707:33. Техніка не буде відігравати такої ролі, щоб чоловікові допомагати у цьому. Техніка сама щезне, а зародиться в людях свідомість, вона визначить буття. 7710:85. Сторона небувалого характеру, евволюційна Духа Святого іде. Чоловік буде такий Переможець природи, який зберігає самого себе. Це таке діло буде людині, вона переможе в житті всякого ворога. 7712.02: 105. Люди не будуть заінтересовані прибутком. Індивідуальності не буде в людини. Не стане приватного місця. Теорія відійде від людей. Любов буде законом. Усі відійдуть від тяжкого, вони будуть мати в себе свідомість.

7804:72. Евволюція розкриє очі нам. Ми жити почнемо по-новому. Таке хороше, тепле не будемо приймати, а візьмемось за погане й холодне. Хати не будуть треба, могилки не будуть ритись для людей. Ті, котрі будуть лежати в праху, встануть. Ми доб'ємось цього. Бугор зробить це все. Ми перестанемо вмирати, ми будемо жити. А яке щастя будемо мати! Ми не будемо потребувати. Рай буде на землі. Мертве відійде зовсім, а живе настане. Пожаліємо один одного. Ми не будемо нападати. 7910:97. Бог Отець був, Бог Син є, а Духа Святого не було. Евволюція, вона повинна бути – велике сильне терпіння. Свідомо робити без їжі, без одягу, без дому.

8211:122. Це загартування-тренування є Дух Святий. 122. Еволюція – свідоме терпіння. Мені ж холодно, але я терплю в цьому свідомо. Любов моя береже в житті моєму. Я один такий. Хочу, щоб молодь була такою, як наше загартування-тренування. 192. Ми не будемо більше воювати самі з собою. Мир буде у нас через ходіння босоніж по землі.

8212:23. «Холод є в природі. Бог любить тих, хто любить його. 135. Люди будуть у природі такі, природа не буде турбувати їх, вони не будуть повзати по землі, а будуть літати в повітрі в атмосфері. Вони зробляться легкими, сила розуму оточить їх. Чоловік буде мати таке атмосферне життя, він буде, як якийсь птах у цьому ділі. 181. Еволюція буде на боці ображених людей, хворих, які не знають. 182. Верблюд пройде в дірку голки легше, ніж багатий пройде в царство небесне. Природа не допустить його. Він жив у ній за рахунок природного добра, за рахунок чужих рук. Паршек доведе своє святе діло еволюції, Дух Святий допоможе йому в цьому. 187. Ми не будемо доглядати за нашою землею, ми оточимо себе Святим Духом, природа прийме нас як таких, простить нам за все наше зроблене».

8209:168. «Все старе, негоже до життя, треба вилучити з людського життя. Армію генеральську і міліцію, всю юстицію. Це закон прокурора, суддю і медицину, школи, інститути. Стати на усвідомлення природної мудрості. Все чуже і мертве з життя прибрати геть. А народити своє живе невмираюче тіло, котре примусить жити в природі вічно. Це буде, і обов’язково це ось буде. Революція щодо цього звершиться. Старе відійде, а нове народиться. Еволюція цього діла прозвучить по всій землі. Люди переродяться на новий лад. Вони перестануть простуджуватися, вони хворіти не стануть. А будуть вони жити в природі вічно. 189. Для мене засоби – це повітря, вода, земля – наймиліші невмираючі великі друзі. Повітря, вода й земля – три духи життя». 8209:168

Евволюційний лад[ред.]

Симбіоз і евволюція[ред.]

Людство отримало корисні якості для суспільства в процесі симбіозу й евволюціїї в рою. На основі корисних евволюційнх якостей, котрі людство отримало в раю через симбіоз, тепер будується евволюційний лад суспільства. Люди мають підтримувати ідеї евволюційного ладу, щоб вічно відбувалася біологічна еволюція людини, як виду. Між суспільством з евволюційним ладом і людьми буде взаємокорисний симбіоз. Суспільство утворить взаємокорисний симбіоз із людьми. Суспільство буде давати людям лад і порядок для щасливого, хорошого життя, захищати людей, задовольняти їхні інтереси. А люди будуть створювати, підтримувати суспільство своєю участю. Так біологічна евволюція людини і евволюційний лад суспільства буде відбуватися через симбіоз.

Іванов говорить про Батька, Сина, евволюцію Духа Святого[ред.]

Під поняттям Батько Іванов розуміє капіталістичний лад у суспільстві, Син – це соціалістичний лад, здорове тіло і здоровий дух – це евволюційний лад. Евволюційний лад буде після соціалістичного ладу. Згідно закону незворотності еволюції, лад, який був у житті, більше знову не повертається в життя. Учитель Іванов учив людей здоров’ю, він називався Бог Дух Святий. Під поняттям Дух або Святий Дух розуміється світла енергія, яку творять люди, через яку люди бачать біле світло, коли зовсім не вживають їжу. Святий Дух – це світла енергія, яку творять люди і бачать біле світло, коли без потреби їжі. Поняття Бог Дух Святий не відноситься до християнської релігії і Трійці Богів. Бог Дух Святий – це людина, яка освітилася Духом, тобто світлою енергією і білим світлом, завдяки якого робить людям корисну справу.

Іванов говорить: 7707:69. А природа не допустила людині таке індивідуальне діло. У неї було інше щодо цього всього: треба буде зробити людям у природі без усякої крові. Вона хотіла дочекатися в себе три Особи: Бога Отця, Бога Сина, Бога Духа Святого. Самодержавство царя – це перша людина, соціалізм – це друга людина, а третя – це буде евволюція, здорове тіло і здоровий Дух у ньому. А Паршек пройшов цю путь і цю історію своєю ідеєю. Він дослідом створив, випробував на самому собі. 76. Одні слухались Отця, інші були із Сином, а от Духа Святого не визнали. Це є евволюційність у житті, вона оточує кожну людину її свідомістю. 134. Ні отець, ні син – ніхто, крім одного Духа Святого, не розкрив у цьому істину, щоб у нас таких людей простились гріхи і ми більше не робили цього. Техніка не заступилась, штучне нічого не дало й хімія не ввела це. Злочинець як був, так він і залишився. І ніяка одиниця не допомогла в цьому, крім однієї свідомості: евволюція це зробить. Вона не халам-балам і не фунт ізюму поїдати. Треба зробити в тілі ввічливість, уміти потривожити іншу людину, щоб вона не залишилася ображеною. Евволюція не примушує, а більш за все просить, ввічливо робить і вміло. Ось що людям треба – не отець із сином, а Дух Святий. Отець вів себе грубо, і також син не змінив форму, а Дух Святий випросив у природи, вона залишилась задоволена. 157. Бути таким, як я є в природі – Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі. У трьох особах – Бог отець, Бог син, Бог Дух Святий. Це самодержавство самого царя; революція, що створила Радянську владу; ідея евволюційності.

7710:189. Ця історія моя мислилась у той час, коли я зовсім не їв. Моє тіло освітилося Духом. А раз Дух оточив мене, то мені легко буде жити. Ось чого треба в людях добитись – такого життя, а воно є в нас.

7712:97. Це історія евволюції. Треба просити не начальника, а начальник буде просити підлеглого. І свідомість примусить людину обходитися без усякого труда. Цього начальник не одержить, він буде жадати свого труда. А труд фізичний відійде від людей підлеглих, а розумовий залишиться вічно. Буде з ним жити теорія невмираюча. Вона була, вона є, і вона буде такою, як люди її створили. А підлеглий відмовиться й свідомо відійде від цього. Людина буде хазяїном у цьому всьому. 103. Це життя пройшло в отця й сина з невдачею. За законом усієї дійсності, ідея евволюції Святого Духу іде в природі. Люди не пробували цю ідею, вони повинні бути свідомі. Люди повинні нікому не завадити своїм виступом, а своє взяти своїм ввічливим учинком. Евволюція не вчить, а просить, благає як таких людей. Вони повинні прибрати гордість, а небувалу ввічливість показати між собою. Головку низько поклони й скажи, мовляв, здрастуй. 154. Особливі два світи є в природі – це отець із сином. Їх не примирити. Ти мене породив – ти мене й вигодуй. Який же ти отець, якщо в тебе нема того, що треба. Капіталісти, вони вмруть – своє не дадуть комуністам. І так само комуністи не поступляться капіталістам своїм. Це вони народжені в природі для того, щоб один одному доводити. В одного є своє, і в другого є своє. А щоб якась різниця була в цьому. Людина як трудилася, так вона і залишилася з трудом. 155. Людина не зможе жити без цього. Це робилось і буде робитись. Бог отець і Бог син залишать своє, а Дух Святий прийде на зміну. Це все скасується, такого свого місця не буде. Люди позбудуться чужого свідомо. Усе буде спільне, наше. А раз ми не будемо присвоювати, то ми перестанемо воювати. Ми не будемо нападати, а ми будемо жити мирно. Ось де природна любов проявиться. Між людьми не буде такої злої ненависті. 156. Люди будуть зустрічатись із людьми ввічливо, своєю головкою їм будуть низько кланятись, у весь голос будуть із ними здоровкатись. А раз у них буде такий у любові вчинок, то вони не дочекаються ні від кого перемоги. В людях буде їхня любов, котру ніяк ніде не переможеш. Люди є усьому цьому діло. Якщо вони зробляться такими, то що може бути краще від цього. Ми будемо ставити своє корисне в людях у житті, щоб їм не заважати. Ось яка наука є в людях, із наук наука. Вона завойована людьми в природі так, щоб вона ніколи ніяк не ображала. 221. Після управління Сина на землі Дух Святий настане, він уведе Бога. Він не буде розпоряджатися людьми. Він прийшов на Землю як Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі. Він прийшов у люди показати їм дорогу одну з усіх найлегшу. Треба нам, усім людям, відмовитись від того, що було до цього. Ми помилялись, робили  де ми подівались? Усі лежимо в гробу, своє місце займаємо. Ми – теж умерлі люди, і всі ми помремо. Для чого ми так живемо? Ми помираємо в цьому ось. Краще буде жити по-Божому. 316. А от Паршек зробився Духом Святим. Він оточив себе природою, вона зробила його евволюційним. А евволюція введена практикою, вона взята людьми в природі через одну таку людину, хто пішов шукати істину в людях. 378. Милі мої ці ось добрі й недобрі люди, ви гляньте на це ось сонечко – ви побачите там свою невмираючу правду, своє оздоровлення, свій такий обов’язок бути таким. Бога отця ми з вами бачили, ми провели його на віки-віків. А син наш живе з нами здоровий поки що із своїми силами. А коли Бог Дух Святий появиться до нас на арену цього всього. Бог Дух Святий, усе терплячий у житті, відійде. Його не буде в житті. Сам Великий Дух проявиться й оточить, поламає все на світі в житті.

7712а:26. Довго батько командував сином. А тепер син навчився командувати всім цим, чим це треба, психічно. Він не знає, що слідом за ним іде ідея евволюції, самозбереження Бога, свідомість. 7910:97. Бог Отець був, Бог Син є, а Духа Святого не було. Самодержавство, Радянська влада. Евволюція повинна бути – велике сильне терпіння без їжі, без одягу, без дому свідомо робити. 98. Це ось обов’язково буде в житті. Так не пройде в житті, а буде, й обов’язково буде. Усьому цьому початому ділу прийде кінець. Я цю історію роблю для того, щоб це було.

8209:113. Капіталісти – отці, революція – сини, а евволюція – Дух Святий, вона принесе нам безсмертну людину. Це буде він, йому створено Гімн: 148. Це евволюція, це Святий Дух, святе діло між природою й людьми є на нашій землі в цьому житті. За умовами залишилось. Будь-якій людині буде можливість залишатися без усякої потреби, залишатися своєю живою людиною. 189. Для мене засоби – це повітря, вода, земля – наймиліші невмираючі великі друзі. Повітря, вода й земля – три духи життя.

8303:50. А тепер люди забажають цього, що знайшов Паршек. Природа поступиться їм. Дух Святий є напередодні. Евволюція людська була, вона є, і вона буде після отця й сина. Їй не треба нічого такого, щоб скористатися чужим. Це було, воно й є в людях. Вони це все роблять, а тепер вони перестануть. 52. «Отець оточувався старим, син був, змінив отця, а діло як було, так воно й залишилось. Люди це роблять, а це їхня помилка, та ще яка вона. Люди захворіли, похворіли і вмерли на віки-віків. Це нам не все. Слідом за цими двома евволюційна сторона Духа Святого йде. Це нове небувале життя безсмертної людини. Він же є для нас усіх Паршек зі своєю просьбою».

У 1981 році Іванов написав, що в 1989 році евволюція прийде в люди, люди прийдуть на Чувілкін бугор, підтримають його ідею, визнають його: «А евволюція прийде на землю Духом Святим – це Чувілкін бугор, це наше райське місце, чоловікові слава безсмертна, за що природа стоїть горою. Вона тепер, у цей час, не дає свою згоду на це, що воно може бути. І вказала про це діло, воно буде, 1989 року здійсниться, усе прийде на своє місце. Природа завжди скаже свою правду за мене». 1981.09:68. Послідовники прийшли на бугор у 1989 році, підтримали Учителя, визнали Богом. Іванов називав евволюцією новий суспільно-економічний лад, який буде в суспільстві після соціалізму. Якщо евволюція буде з 1989 року, то одночасно з 1989 року соціалістична система Радянський Союз розвалиться і на зміну прийде новий лад евволюція. Це пророцтво Учителя Іванова здійснилось, спочатку в 1989 році в Україні прийняли декларацію про незалежність від союзу, потім парламент прийняв незалежність, потім у 1991 році народ підтвердив незалежність на референдумі. З 1989 до 1991 року Радянський Союз розвалився на незалежні держави, в останні п’ять років декомунізація здійснилася в Україні. Якщо пророцтво Іванова здійснилось, значить ідея евволюції є істинна, і здійсняться також інші пророцтва. Коли яка-небудь соціально-економічна формація перестає існувати, вона більше не повертається в життя за законом незворотності евволюції. Люди пережили капіталізм і соціалізм. Отже, тепер суспільний лад евволюція повинен існувати, згідно закону незворотності евволюції, Якщо в якій-небудь країні зник соціалізм, то їй треба починати будувати евволюційній лад в суспільстві. Сучасний суспільний лад гальмує розвиток біологічної евволюції людини. Якщо у суспільстві не буде евволюційного ладу, то людина як біологічний вид зникне назавжди, це не можна допустити.

Нам, усім людям, є райське місце для життя за ідеєю еволюції, і час прийшов жити по-новому. Всі люди на Землі мають право прийти на райське місце і жити за ідеєю Учителя Іванова. Бог Землі дозволив усім людям усіх національностей жити навколо райського місця за його ідеєю. Учитель Іванов писав. «Бути таким, як я є, – Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі. Люди Господу вірили, як Богові, А Він Сам до нас на землю прийшов. Смерть як таку вижене. А життя у славу введе. А люди зберуться на цьому бугрі. Вони гучно скажуть слово. Це є наше райське місце. Чоловікові слава безсмертна. Нікому не дано таке право, щоб на це місце не допустити, щоб на ньому не бути. Усім людям дозволяється, і кожній людині допустимо бути в цих умовах». 1981.09:18.

Люди повинні бути вільні в житті[ред.]

У суспільстві реалізується природне право людей: життя, воля, розвиток. Людей не треба примушувати адміністративно, закривати у в’язниці, їм треба дати волю, їхню діяльність не треба контролювати. Дії вільних людей дадуть силу, розвиток людям і суспільству. Любов – це є життя. Якщо любов є між людьми, то є і життя. Жива людина є найбільша цінність в суспільстві. Свідомість визначає буття. Люди творять біле світло. Докладно на сайті (див. ukiv8828). Коли люди бачать своє світло, свідомість змінюється. Без цієї свідомості не будуть обходитися в житті.

Цитати Іванова з праць, які є на сайті послідовників. Перші дві цифри означають рік скорочено, наступні дві цифри означають місяць, після двох крапок — номер сторінки.

7805:12. Евволюція є свідомість і буття тут. Нам треба жити без потреб і вміло. Нам не треба ховатися, треба любити природу як таку, вона простить нам. Евволюційна людина прийшла на землю не з чужим, а зі своїм живим енергійним тілом. А чуже є чуже. Люди повинні бути вільні в своєму житті. Це буде діло. Він є господар, якщо він захотів, він зробив. Йому не треба в житті адміністратор. Він знає сам, що робити в природі в житті. Він повинен робити все сам як мудрець. Ми повинні навчити себе, щоб обслужити дитя ввічливо, щоб воно розуміло, що його просять. Не треба присвоювати дитину до свого імені, треба вважати її спільною. Ось тоді ми будемо жити незалежними. Між людьми не буде ніякого зла, а буде любов у всьому ділі. Дорослі й діти будуть отримувати зарплату одну – 33 карбованці. Ображених не буде. Якщо нам буде мало, ми прибавимо всім. 14. Ми повинні робити свідомими, свідомість треба всім. Ми не будемо обходитися без усякої свідомості. Якщо нам треба, значить треба. Ми хочемо жити – значить, нам треба будувати життя, це залежить від нас усіх. У нас не буде ніякої тюрми, ніякої лікарні, а ми будемо жити по евволюційному. Якщо ти хочеш робити, роби; якщо не хочеш робити, не треба. Сиди отримуй те, що слід. Ти бережи це все, як своє добро. Ми запрошуємо весь світ, усе людство на цю будову. Ми не відходимо ні від кого і не відгороджуємося ні від кого. Якщо ти хочеш жити за нашими умовами, приходь, вступай у таке суспільство і живи з нами, користуйся такими правами. У нас не буде нічого іншого, а буде своя рідна любов між людьми. Люди будуть допомагати один одному. 15. У нас не буде захоплення ніякого, воєн ніяких. Усі люди отримають рівні права на життя спільного характеру, шукати в природі корисне в труді. Але у людей не буде ніякого командування, ніякої юстиції, ніякого військового, ніякого насильства. А просьба одна з усіх наша буде, така вона є. 65. Доволі чинити адміністративно над людиною, не треба примушувати людину, не треба запирати людину. Людям треба дати волю за це все. Це є святе діло для таких нас. Ми є сильні, це повинно бути в житті.

Треба не примушувати людей робити, а просити[ред.]

Люди є свідомі, мудрі, вони самі знають, що їм робити в житті. Людям не треба в житті адміністратор, який примушує робити що-небудь. Зміни в житті суспільства відбуваються без насилля, мирним шляхом, через реформи, вільний вибір. Свідомість визначає буття. Іванов отримав свідомість від природи, вона визначила все його подальше буття. Учитель Іванов говорить, що така свідомість повинна зародитися в кожного. Кожен є свідомий, ми не будемо обходитися без свідомості. Вчення Іванова треба вивчати, його праці читати, розуміти, виконувати в своєму житті.

Цитати Іванова. 7811:36. Паршек є Бог землі в усьому ділі й усій цій історії, він є хазяїн усьому положенню. Він сказав адміністратору, що не треба командувати підлеглим, а треба буде відмовитися від цього всього. 7910:153. Адміністратор – це технічна людина ученого характеру, теоретик, він боїться природи, як вогню. Він озброюється проти неї, думає врятувати себе в цьому, таку грішну людину, на яку дивляться. Адміністратор є не помічник, а розоритель своїм ділом. А діло є таке, треба воювати з людьми іншими в житті. А Бог говорить: всім треба відмовитися від цього ось діла. 8109:164. Природа не дає згоди на це, щоб люди підкорялись людям. Паршек просить людей не підкорятися управителям, вони нехай живуть самі без нас.

Всім треба зробити однакове життя, дати однакову зарплату[ред.]

Нам треба рівна одна для всіх зарплата. Ми всі до одного чоловіка, дорослі і діти, повинні згодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного надбання зарплату 33 долари на тиждень. Якщо буде мало, всім прибавимо однаково. Це є заповідь Іванова і Христа. Бажай і роби людям те, що собі хочеш. Люби людей, як себе. Якщо ми хочемо собі якусь зарплату, то ми повинні зробити іншим людям таку зарплату. Це є любов між людьми. Природа піде людям назустріч, не буде карати хворобами, стихійними лихами. Люди не будуть робитися хворими і злочинцями. Війн між людьми не буде, бо причина війн є нерівність. Коли один має щось, а інший не має, це породжує війну. За висновком Іванова, залежність заважає людям у природі, вони хворіють через залежність, ідуть на злочин. Іванов пропонує. Суспільство повинно дати зарплату щомісяця прожитковий мінімум матері, у котрої є діти. Кожній дитині треба дати прожитковий мінімум, щоб дитя не потребувало в своєму житті, було на своєму утриманні. Заробітна плата є однакова в усіх дорослих, дітей, старих. Дитина повинна бути фізично незалежна від батьків. Ми повинні не примушувати дитину, а просити.

Цитати Іванова. 7806:56. Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Нам не треба в житті ніякої політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна одна для всіх зарплата. Ми всі до одного чоловіка повинні згодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 карбованці в місяць (тепер 33 долари в тиждень). Ми повинні ліквідувати всі наявні засоби в житті. Люди повинні простити людям наявні борги. Люди не повинні мати злоби і ненависті на кожну людину. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю. Якщо нам усім буде мало, всім прибавимо. 6912:73. Ми всі живемо не однаково, тому ми всі й бідні. Ми йдемо один від одного.

7005:177. Він у нас за це, щоб не було в'язниці та лікарні. Для цього ми повинні в державі взяти одну однакову зарплату, ввести в життя своє свідомість спільну. 178. Люди не хочуть жити важко, люди хочуть жити легко, тому в нас повинно проходити однаково життя. 7212:139. Бог ввів у своєму вченні одне. Любити всіх до одного чоловіка живого, щоб люди всі отримували в природі однакову зарплату. 141. Якщо люди будуть жити однаково, ненависті не буде. Ми народжуємо злочинця своєю економікою і політикою. А коли ми звільнимося за це все, Бог допоможе нам, райське життя буде в нас. Ми вводимо таке життя. Природа допоможе ввести нам між собою дружбу, любов, це зробить нам продовження. І ми завоюємо життя через це, яке вічно не вмирає.

7301: 50. Наша молодь повинна звільнитися від утримання батьків. Нам треба, щоб наші люди погодилися, з душею і серцем взяли однакову зарплату всім людям, які живуть на Землі. 7309: 174. Якщо людям треба буде працювати в природі, ми всі будемо прагнути до цього. А якщо не буде треба працювати, може, ми обійдемося без труда. А якщо нам треба буде працювати, то ми самі підемо свідомо в працю. І ми будемо працювати там, де це треба. Тільки зарплата буде одна. Якщо мало буде, ми прибавимо всім, але не одному тому, кому треба. Якщо вченому чоловікові треба бути, він буде між нами. 7309.12:99. Бог захищає ображеного. Ми даємо на кожну людину 33 карбованці. Ми будуємо таке життя. Це буде справедливе життя, одне з усіх не ображене. Людина буде знати про життя, для чого вона будує.

7402:39. Ми повинні отримати утримання на кожну людину 33 карбованці. А коли ми отримаємо це, то не буде ображеного у нас. Ось що відіграє ролі в усьому, ніхто не піде на нас війною. Ми звільнимося в цьому від ворога, не станемо робити те, що роблять люди. Наша ідея буде Божа. Любити природу тілом. Найголовніше, побажати іншому того, чого сам хочеш. 7510:48. Якщо ми не зробимо це між собою, то ми оточимо себе чужим, природа не буде захищати нас, ми не зможемо зробити що-небудь без природи. А ми з вами як гинули в природі в цьому ділі, так ми і будемо гинути тяжко в природі, ніякого продовження не буде. 7710:176. Молодь у нас є незадоволена життям. Вона існує на батьківському утриманні, а не на своєму утриманні.

Люди повинні звільнити всіх ув'язнених[ред.]

Іванов заповідав людям прощати людям провини і не карати. Любити людей – значить, прощати їм вину. Учитель Іванов заповідав: «Ми повинні зробити з ворога любимого друга». Христос говорив: «Любіть ворогів ваших». Христос заповідав нам прощати людям провини їхні. Іванов учить прибрати з життя все старе негоже. В суспільстві не повинно бути карального органу, юридичного права, юстиції, прокурора, судді. Міліції, армії не буде в суспільстві, солдат не буде служити. В суспільстві не повинно бути тюрми, люди не робляться злочинцями. Людину не можна саджати в тюрму, позбавляти волі, убивати. Іванов просить звільнити усіх ув'язнених з його ідеєю, які підтримують ідею Іванова і хочуть бути на волі. Примушувати не треба дітей, а просити треба. Треба відмовитися від такої науки, котра судить за злочин. Треба простити людям за зроблену помилку, не судити. Наші уми зробили вбивцю, злодія. Ми саджаємо самих себе. (Див. Еволюційний рух 10, 11).

Цитати Іванова. 7608:69. Наша велика помилка є в цьому ділі, що ми караємо, але не прощаємо людям. Учитель прощає нам, грішним усім, він не карає, просить нас, щоб ми не робили цього. 6510:61. Люди є в природі, нам не треба засуджувати і не треба карати їх, а треба прощати. Тоді виграш буде між нами і природою. Людина буде господар. 6601:156. Нам усім треба взяти свідомо мінімум зарплати по 30 карбованців. Якщо буде мало, добавимо всім. І ми повинні пробачити порушникам, попросити в зв’язку з цим законом. Всім дається прощення, щоб не робити шкідливе нікому з інших. Це примусить більше не робити. 157. Якщо ми не зробимо цього, ми ворога не зможемо зжити. Це все веде нас до незалежності.

6607.09:14. Ми з вами робимо шкідливе, судимо самих себе. Юстиція є величезна наука, вона дійшла до генерального прокурора. А ворог був над нашим добром, так він і залишився. Виховання таке людей. Ми з нашим вченим не робимо, щоб не було між нами хворого чоловіка в природі. Він зробив, ми зловили його, дізналися, що він це зробив. А раз він зробив, вже злочин, ми судимо його за справу. 15. Врахуйте, він є наш ворог вічний. Він був, є, і буде доти, поки ми з вами не відмовимося від однобокої науки. 16. Він вважає, що він засудив іншого, він зробив добре комусь. А думка того, хто отримав покарання, не зупиняється, він хоче помститися цьому ділу. От і ворог наш жив, живе і буде жити з нами вічно.

6703.05:10. Ми повинні пробачити всім нашим людям, які живуть на білому світі, в ділі, зробленому ними, назавжди, щоб вони не робили більше цього. 6803.09:31. Якщо у нас не буде в'язниці, внутрішній ворог зникне між нами такими. Якщо у нас не буде грошей в кишенях, злочин відійде. 6904:112. Треба навчити чоловіка цьому, щоб він не брав спільне, а зберігав його. 88. Ми повинні звільнити всіх в'язнів, хворим психічно дати дорогу. Не треба людину тримати в неволі. Ми повинні зробити так, щоб не було образи ніякої. Ось що людина вимагає, щоб любов була до людини і велика ввічливість для всіх.

6912.31:176. Якщо ми приведемо себе свідомо до цього, і ми станемо свідомо все робити, то ми роззброїмо в'язниці в природі, і лікарні не буде в нас. Ми доб'ємося від природи. Не вона буде розпоряджатися нами, ми будемо керувати нею. Вона полюбить нас усіх за це, не буде карати нас у цьому. Ми будемо жити сім'єю однієї через це. Ніхто не буде судити нас. Ось чого ми з вами доб'ємося в житті через це. Люди стануть здоровими, сильними через це все. Люди не будуть потрапляти у в'язницю і не будуть лягати в лікарню. Юстиція не буде потрібна в нас, міліції зовсім не стане. 7104:80. Не треба буде створювати справу на будь-яку людину, і не треба її судити. 81. Треба пробачити всім людям ображеним, засудженим. Природа карає нас усіх таких. 7212.19: 141. Будуть жити однаково – ненависті не буде. Ми народжуємо злочинця своєю економікою і політикою. А коли ми звільнимося, Бог допоможе нам, райське життя буде в нас. Ми вводимо таке життя. 7309.12:139. Ми не повинні мати в себе в'язниці та лікарні.

7311.29:10. Ми повинні пробачити всім злочинцям, щоб вони не ображалися і не мали до людей претензії. Ми всі повинні переробитися, жити за Божою думкою. Ми всі повинні робити те, що він робить сам. Він хоче всім не поганого, а доброго. 7402:56. Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг. 7606:44. Економіка зробила злочинця, а злочинець народив юстицію. Бунтівника судили, посадили в тюрму. А тюрма зроблена людьми, вона себе розвила. Якби ми не мали економіки й політики, ми б не робилися злочинцями й хворими людьми. Умови примусили нас це зробити. Ми сіли в тюрму й лягли в лікарню через це діло. 7805.13:17. Ми повинні всім ув'язненим і божевільним всього світу простити і звільнити давно. Не вони винні в житті, а ми, люди, які примусили цих людей бути такими.

Земля є спільна[ред.]

Ми повинні жити за рахунок свого, а не чужого. Своє – це є живе тіло людини. Всі природні блага є спільні, чужі. Земля природна є спільна, місце на землі – це є чуже. Ми можемо жити своїм, але не чужим, бо природа карає за чуже. Ми повинні не захоплювати, не присвоювати, не продавати землю, вона є спільна. Війна за землю не буде більше. Армія не знадобиться, солдат служити не буде, зброя не треба буде. (Див. Еволюційний Рух 12).

Цитати Іванова. 6010:125. Земля є не людини, і будинок не її. Тільки тіло є її за законом. Вона може розпоряджатися своїм тілом, але не збагачуватися цим добром. Це добро все є природне. Тільки зараз людина знайшла цю таємницю, узнала її, і застосувала на собі, що це буде неправильно, що ми живемо за рахунок власного свого імені. 7005.25:190. Іванов не хоче, щоб люди воювали з людьми за землю, бо земля людей є спільна. Вона не дала нам нічого, ніякого реального діла. Як люди жили, так вони живуть зараз, вони є не задоволені нашою землею. 7309.12:142. Власності немає в житті, щоб це місце було моє.

7309.26: 118. Бог говорить нам усім, будете покарані природою, помилування не буде нікому. Природа є нічия. Вона не міняється на золото, і вона не буде продаватися ніким. Вона буде зберігатися людиною через її діло, одне для всіх. Ми будемо робити природі хороше. 119. Війна замириться, битви не буде ніякої тоді, коли люди визнають Бога, і вони будуть кричати про нього. Люди не будуть нападати на людей, мир восторжествує між людьми. Тоді він візьметься судити людей. Хто давав вам таке право, щоб природу примушувати. Або кому давалося це діло, щоб довелося воювати з нею.

7406:54. Евволюційна людина не захоплює самовільно. Він повинен бути нижче від усіх і корисний для всіх. Природа оточила його, вона дала йому силу. Починай робити. Я не визнаю своїм будь-що. Я стою на місці, а місце є не моє, я поступаюся, даю іншому – це є евволюційна дія. 7412.20:60. Земля є не чиясь, а вона природна, нехай люди користуються нею. 7704:42. Ми не будемо вибирати хороше місце, не будемо присвоювати його до свого імені, як своє місце. Ти живи краще так, і горнись до повітря, води, землі. Це є великий порятунок твій.

7712.03:59. Це місце захоплено в природі не для життя, а для смерті. Нікому не можна привласнювати це місце до свого імені ніяк. 7906:20. Свого нема в житті в людях. Спільне надбання природи є. Будь-яка людина може напасти на власне індивідуальне місце. Людині мало свого, вона хоче чужого. Йому треба придбавати таку сильну зброю, щоб сильний відібрав нею у безсилого. 132. Свого нема в природі, все є спільне, живе енергійне, природне невмираюче. Повітря, вода, земля – вони є рідні всіх наших людей. 133. Не можна називати своїм ім’ям, бо буде чуже. А між своїм і чужим є ненависть, зло. 135. Ніхто не дав права і не дасть людей присвоювати, робити своїми. Вони є живі, вони не підкоряються тобі як ватажку.

7804:173. Ні в кого нема свого, одне Боже, природне є. Це все є людське, але не власне, не індивідуальне, тепер спільне благо всього життя є, котре робиться в природі людиною. 7812:191. Війна починається через місце, а життя вводиться через любов. 8009:3. Свого нема в природі, а все воно є чуже. Йому ніякого права не давалось, він зайняв це все самовільно. 37. Ми повинні не присвоювати, а поступатися. Він хоче зайняти твоє місце, ти поступись йому, але не говори, що це є місце «моє». Такого місця свого нема в житті, місце є природне. Ти бачиш його неприємність, він іде, хоче перешкодити тобі своїм злом. Ти є розуміюча особа, твоя ввічливість є, ти повинен зупинитись і дати йому дорогу з любов'ю. Ніякий звір чи ворог не піде на тебе, ти будеш урятований у житті своєму. 39. Ви не вмієте жити по-природному. Відмовтесь. Ти не вважай сусіда чужим, ти живи, як із своїм. Ти не жалій нічого, люби душею й серцем його діло, тоді війни не буде. Своє місце не визнавати. 45. Ця вся зброя залишиться безсилою, вона не буде треба нікому. Люди відмовлять собі, не будуть робити цього більше, людей не будуть убивати за землю. Це є спільне надбання всіх людей. А воно є чуже тепер, не своє, тому ми вмираємо. Природа недолюблює нас за наше таке діло. Ми бережемо зло, як око, хочемо доказати комусь, а самі винуваті в цьому. Ми вмирали, умираємо, і ми будемо вмирати.

8102:5. Землі своєї не видно, тільки своє тіло є. У людей не було свого такого. Все є чуже, природне. Хазяїна нема від цього всього. Свої люди стали мати чуже. Ніхто не піде на тіло своє війною. А на чуже? Кожний чоловік піде на чуже, він буде правий. Чуже є наше, їхнє теж чуже. Якби цього не було в житті нашому, такої війни в людях ніколи не було. А якщо ми з вами оточені чужим, то чому сила буде мовчати в житті. 26. Моя ідея є така: треба відмовитись від чужого. 34. Своє – це є його тіло. 35. Ворога не було в житті, і його не буде. Він зробився в цьому ділі, у цій науці. Це все чуже відійде, його не буде більше між нами такими завдяки цьому всьому моєму ділу. 49. Ми всі живемо в чужому, у природному. Вона жене нас з дороги за те, щоб ми не вбивали, не крали, не присвоювали до імені свого. 93. Людська радість, вони одержали прибуток, тут же втрата взялася десь, хвороба людського життя. Вона забрала його з путі за це саме. Люди зробили над природою. Вони скопали землю, зерно посадили туди, а це зерно дало багато зерна. Уже це є технічна сторона, зовсім чужа, зроблена в природі в житті їх за рахунок природи, за рахунок її умов і всіх можливостей. 94. Природа не дає так даремно своє тіло, вона відбирає твоє життя за це. 8109:81. Власника, власності в людях нема: усе є природне спільного характеру. 8109:65. А коли ми виберемо місце одне для всіх однаково з умовами, щоб можливість отримати бути без потреби всім, ми не будемо вмирати, безсмертя заслужимо від природи.

Ми всі повинні зробити з ворога друга[ред.]

Ми нічого не зробили, щоб ворог не був у нас. Ми робимо те, що допомагає ворогу. Ми не навчилися відбиватися від нього. Якби юстиція не була, то злочинець не був. Якби медицина не була, то захворювання не було. Треба відмовитися від такої науки, котра судить злочин. Ми повинні простити людям за зроблену помилку, не судити. Наші уми зробили вбивцю, злодія. Ми саджаємо самих себе. (Див.: Еволюційний рух 10, 11).

Цитати Іванова. 6605.03:181. Ми не зможемо знищити ворога ніде зброєю. А ми розвивали і розвинемо нею більше в будь-якому місці. 183. Нам треба було просити ворога, щоб він погодився з просьбою. А прохання було таке. Ми з вами спробували воювати один з одним за природне добро. Ми озброїли живого чоловіка проти чоловіка. Ми з вами повинні братися не за розорення, а за своє збереження. Нам треба було цьому вчитися і навчитися, як треба зробити, щоб ворога не було. 79. Природа не народжує нас, щоб ми робили що-небудь. Вона народила людину для самозбереження.

6607.09:17. Зайве виявилося в нас з вами, воно не потрібне. Треба знайти хворого, і цим усім допомогти свідомо. І віддати без жодної задньої думки. Якщо ти, людина, будеш робити це в житті по природі між людьми, ти не будеш ображена, ні природою, ні людьми ніким ніколи. Ти заслужиш довіру зробитися в природі переможцем, учителем людей. З ворога зробити друга. 6710:145. Бог говорить нам, просіть. Буде все, і хороше, але не примушуйте, і не посилайте людину проти людини в бій. 15. За природним явищем, людина є людині в житті своєму брат і помічник, друг, любитель і хранитель.

6712:128. Ворог був над нами внутрішній і зовнішній, він залишився так між нами. Ми знищували ворога один час. 129. Ми не знищили зовсім ворога. Він як був, так він і залишився. 134. Я є не за те, щоб війна відбувалася між людьми. Але ми створили її самі. Ми залишаємо образу на собі вічно. Чоловік іншої національності мстить, все думає про своє втрачене, хоче повернути назад все втрачене. Він хоче знову рости, бачити силу свою на собі. І хоче відновити, щоб розсіяти це зло між собою, і знову бити один одного. 136. Ми не вбили ворога, а зародили сильніше. Ми зробили в житті гірше. Ворог не знищився, а більше розвився, і зробився ще зліше і міцніше.

6801.21: 89. За цим усім висновком моїм, хто ходить взимку і влітку роззутий, той завоює все в житті, ворога не стане, і не буде в природі залежний від неї. 6806:86. Коли не буде між природою і людиною війни, тобто боротьби, тоді не буде в житті смерті. 6812.09:37. Я не одягався, не одягаюся, і не буду одягатися тільки через цього ворога, через це діло, щоб люди зробилися в житті рівні. Ми всі до одного чоловіка зробимося в природі переможцями та вчителями народу.

7101:110. Не треба примушувати, не треба вбивати, не треба продавати, не треба купувати. Не треба наймати, не треба найматися. Якщо у тебе є бажання допомогти іншому в чому-небудь, допоможи без усякого. Бог живе у цьому всьому. Купувати, продавати є злодійство між собою. 7103.20:33. Ми повинні пробачити своєму самому злому ворогу, як близькому і любимому другу, і більше в цьому не поминати. 7202:51. Ворога треба просити, і з нього треба зробити друга.7402:56. Ось що Бог придумав, життя, але не смерть. Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг.

7804:174. Моя ідея є така: зробити з ворога любимого друга. Це є Божі сили, а Бог є Паршек. Він є проти тюрми, проти лікарні. Він хоче зробити людей мирними, щоб вони не воювали, дружно між собою жили, без усякої потреби, як живе Паршек. 30. Треба простити їм, таким людям, в їхньому ділі. У них народиться свідома думка, вона оточить їх вченням Учителя. Він не буде попадати більше ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за Божою справою, не буде красти в будь-кого. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю. 7905: 116. Моя ідея є така. Іншому такому, як я, треба побажати те, що самому не треба. Людям не треба місце облюбоване для самого себе, ніхто не має такого права накинутися на нього – це чуже. А своє не дається нікому. 121. А перш ніж вірити Богу, треба побажати іншому те, чого сам не хочеш. 8009: 37. Ми повинні не присвоювати, а поступатись. Він хоче зайняти твоє місце, ти поступись йому, але не говори, що це місце є «моє». Такого місця свого нема в житті, місце є природне. 8009. 38. Це є природа, не присвоюй місце до свого імені, і не говори, це місце моє. 45. Ця вся зброя залишиться безсилою, вона не буде треба кому-небудь. Люди відмовлять собі, не будуть робити цього більше, людей не будуть убивати за землю. Це є спільне надбання всіх людей. А воно є чуже тепер, не своє, тому ми умираємо. Природа недолюблює нас за наше таке діло. Ми бережемо зло, як око, хочемо довести комусь, а самі винуваті в цьому. Ми вмирали, умираємо, і ми будемо вмирати. Це є наша з вами не слава.

Правильна віра в живого чоловіка Бога[ред.]

Бог є живий чоловік, який зробив людям корисну справу. Христос вірив у живого чоловіка Бога, про це свідчать його слова. Він говорив, що живий Бог має лице й ім’я. Люди будуть бачити лице Бога, знати його ім’я, коли прийде час. «І побачать лице його, й ім’я його буде на чолах їхніх». Одкровення. 22:4, 5. Якщо люди будуть бачити Бога і знати його ім’я, то це означає, що Бог жива людина існував, існує і буде існувати в дійсності. Живий Бог був, є і буде. Бог жива людина є істинно. Бог вигаданий, якого не бачили, не існує і не буде існувати в дійсності, така віра є неправильна . Христос вірив у Бога живу людину. Іванов говорив про Бога, що Бога треба бачити, йому вірити, виконувати його сказане слово. Це є правильна віра.

Громадська організація Евволюція[ред.]

Іванов говорить про громадську організацію послідовників, вона має обов’язково утворитися, її також можна назвати одним словом партія. Вона називається так само, як евволюційний лад. Громадська організація або партія утворить взаємокорисний симбіоз з послідовниками. Тут представлені основні поняття організації. Іванов. 7901:181. «Партія є природна. Вона не задовольняється чужим, вона не належить мертвому. У неї своє живе, мертвого нема, є природного характеру. Воно живе в повітрі, воді, землі. Щоб людина не розпоряджалася людиною, вона є нове. Вона не проганяє людину з життя і не примушує, а в свою чергу вона говорить людині: зрозумій це діло. 181. Це не адміністративна особа, що жене в бій безвинну незнаючу людину. Партія не живе в ділі. Їй не треба їжа, одяг теж не треба їй, дім не треба їй. Їй треба люди не мертвого характеру, а живого. Їй треба знайти таке місце життєве в природі без усякого діла, такого діла, у котрому людина помиляється й умирає на віки-віків. Партія є невмираюча істота, вона народжена людьми для порятунку всіх нас земних людей, щоб вони відмовились від цієї технічної системи, штучного діла, перестали вводити хімію. Паршек є вона, природного характеру. 182. Природне – повітря, вода, земля. Партія цим оточена, вона своє має, а чуже не тривожить, іншому не заважає. Паршек є природна партія, вона невмираюча, вона нікому не заважає, живе, вічно живуще. Це місце належить усім живим людям. Партія просить, благає всіх нас. Хочеш жити за Паршековим ділом – іди займай це місце. Воно дано нам усім, вибору ніякого, лише б душа й серце. Треба любити, любов є діло, це тілолюдини, воно повинно стати близьким до природи – ніколи вона не покарає тебе за це, а полюбить усіх. 183. А партія готує, але не колишніх людей, а без усякої потреби, живих людей. Паршек не бореться за мертве, його оточує живе – це Чувілкін бугор. Він сам вийшов на нього на таке місце і там ці якості відкрив, а тепер просить людину, хто не зовсім зрозумів це діло, щоб людина це зрозуміла і стала робити те, від чого їй зробиться в житті легше й краще. Я  цьому ділу перший чоловік, початковий. Я веду за собою цих людей з упевненістю, щоб люди не застуджувалися, не хворіли, а були від цього всього здоровими людьми. 184. Це Паршек, він  за живу партію, але не за мертву; за евволюційну, за свідому, не за хвору, без усяких цих грошей. Здоров’я не купляється і не продається, так воно природою дається. Цим людям треба шукати це ось місце, на котрому Паршек зупинився, і всі люди там були, закричали в один голос: ура. І сказали: це Перемога буде наша в цьому. Ми тут умирати так не будемо. Таке діло наше буде, ми будемо жити в цьому ділі вічно. Ми всі доб’ємося цього».

Новий потік[ред.]

Старим потоком називається суспільство, у котрому нема біологічної евволюції людини і евволюційного ладу в суспільстві. Ми з вами зараз живемо в ньому. Новим потом називається суспільство, в котрому є біологічна евволюція людини і еволюційний лад у суспільстві. Цей потік тільки починається у нас з вами. Старий потік можна тільки замінити на новий через свідомість людей.

Закон єдності і боротьби двох протилежностей. Старий потік. Перша протилежна сторона.

Особливості суспільства без біологічної еволюції людини і евволюційного ладу. В природі є дві протилежні сторони стосовно почуття людини: тепле, хороше, холодне, погане. Люди творять умови життя в суспільстві, в котрих мають хороше і тепле почуття. Люди не люблять холодного і поганого, вони захищаються від нього. Природа народжує людину для життя, щоб вона любила і берегла природу і людей, і любили дві протилежності. Люди учать людину жити по залежному, без любові до природи, котра має дві протилежності. Залежні люди створювали суспільний лад. Вони приймають їжу досита щодня, одягаються до тепла в тілі в теплий хороший одяг, вони живуть у домі з усіма вигодами. Вони мають самозахист від природи: їжу, одяг, житловий дім. Вони придбавають ці потреби через тяжкий труд, втрачають своє здоров’я, а засобів у них нема, щоб його повернути. Суспільний лад на цьому етапі є недосконалий. Бідні і багаті, одні експлуатують інших, тюрма і лікарня, люди хворіють і вмирають. У суспільстві є ворог внутрішній і зовнішній.

Друга протилежна сторона. Природа сама дає людям погане і холодне за їхній вчинок. Люди були незадоволені в усіх формаціях, тому вони змінювали їх на кращу. Люди не люблять один одного, люди не люблять природу. У них є ненависть, убивства, крадіжка, смерть, війни між собою, війна людини з природою. Люди є бідні й багаті, люди хворіють і вмирають. Люди шукають шляхи змінити суспільство на краще. Суперечність є між людиною і суспільством. Людина відмирає як біологічний вид на цьому етапі. Між протилежними сторонами є суперечність. Люди хочуть життя, а отримують смерть.

Суперечність між протилежностями завершується через перехід до двох нових протилежних сторін, котрі пропонуються. Цей перехід від старого потоку до нового обов'язково здійсниться в житті.

Новий потік. Перша нова протилежна сторона. Люди роблять в своєму житті, щоб біологічна евволюція людини відбувалась. (див. розд.2). Люди створюють у суспільстві евволюційний лад. (див. розд.3).

Друга нова протилежна сторона. Природа сама дасть людям хороше за погане, яке вони прийняли. Це – здоров'я, задоволення, любов між людьми, мир, відсутність ворога, рівність, справедливість, однакове життя всім, вічне життя, не буде крадіжки, вбивства, рай на землі. Суперечність закінчиться. Люди хочуть життя, і будуть отримувати життя вічне.

Коли звершиться перехід до нового потоку?[ред.]

Можна зробити оцінку, науковий прогноз, при наступних припущеннях. Старий потік скасовується, а новий потік утверджується, ці два процеси вважаємо незалежними один від одного. Старий потік, який триває 2000 років від різдва Христа, скасовується за евволюційною послідовністю-2, спадаючою, яка має сім періодів. Новий потік почався в 1933 році за ідеєю Іванова і триває 110 років, він виражаеться евволюційною послідовністю-2 зростаючою, яка має сім днів або сім періодів. Перехід звершиться, коли закінчиться сім періодів старого потоку в 2036 році і сім днів нового потоку в 2043 році. При таких умовах перехід до нового евволюційного потоку звершиться в 2043 році, або після 2043 року. Це науковий прогноз розвитку суспільства на 20 років, від 2020 року до 2040 року

Еволюція Всесвіту[ред.]

Еволюція Всесвіту – співжиття Всесвіту і людства як живих організмів, яке приносить їм взаємну користь. Всякий живий організм походить від іншого живого організму. Всесвіт, як живий організм, народжує людей, а люди народжують Всесвіт, створюючи світло, темну матерію, з якої утворюються зорі, галактики, Всесвіт. Люди походять від Всесвіту, а Всесвіт походить від людей.

Стан Всесвіту є невизначений у початковий момент часу[ред.]

Час t = 0. Астрофізики дослідили в результаті спостережень, що Всесвіт розширюється, галактики взаємно віддаляються протягом мільярдів років. У зв’язку із цим вважається, Всесвіт виник у певний початковий момент часу, спочатку він мав розміри близько розмірів атома. Ця властивість дає можливість застосувати принцип співвідношення невизначеності для вивчення стану Всесвіту в початковий момент часу. Співвідношення невизначеності: ∆E∆t ≥ ћ. Якщо енергія системи вимірюється з точністю ∆E, то час, до якого це вимірювання відноситься, повинен мати мінімальну невизначеність, яка дається виразом: ∆E∆t ≥ ћ. Це співвідношення означає, що енергія (E) і час (t) не можуть отримувати одночасно визначені значення. Якщо значення (t) визначено, тобто ∆t = 0, то ∆E дорівнює нескінченності. Значить, (E) не має ніякого визначеного значення. Співвідношення невизначеності є добуток нуля і нескінченності (0х∞). (див. Розділ 4). Якщо стан Всесвіту розглядається у визначений час t = 0, то енергія Всесвіту дорівнює нескінченності, тобто не має визначеного значення. Тому не можна знати стан еволюційного розвитку Всесвіту в початковий момент часу. Стан Всесвіту є невизначений у початковий момент часу. Вважається, Всесвіт не має початку, тобто не має початку еволюції. Тому про стан Всесвіту в початковий момент говорити не має сенсу. (див. Всесвіт – Вікіпедія). Відомий астрофізик Стівен Гокінг говорив про космологічну сінгулярність: «Результати наших спостережень підтверджують припущення про те, що Всесвіт виник у певний момент часу. Однак сам момент початку творіння, сінгулярність, не піддається жодному з відомих законів фізики». У зв’язку з невизначеним станом, у космологічній моделі Великий Вибух й інших моделях Всесвіту не розглядається причина виникнення матерії та енергії для її виникнення, просто приймається постулат, що Всесвіт не має початку. (див. Великий Вибух – Вікіпедія). У зв’язку з невизначеним станом Всесвіту в початковий момент, ніхто не може стверджувати, що Бог, якого не бачили, створив Всесвіт, як говорить релігія. Віра є неправильна, яка стверджує створення Богом Всесвіту в початковий момент. У зв’язку із невизначеністю стану Всесвіту в початковий момент, релігії стверджують, що Всесвіт не має початку. Правильніше сказати: стан Всесвіту є невизначений у початковий момент, або Всесвіт не має початку еволюції. Згідно з індуїстським вченням, у світу немає початку і кінця, він розвивається циклічно. Проте в «Енциклопедії індуїзму» зазначається, що все відбувалося волею Брахмана, який «менший від атома, але більший від найбільшого». Порфирій Іванов стверджує, що стан світу є невизначений в початковий момент. Ми не можемо знати, що було в світі на початку. Ми не можемо знати, світ створений Богом чи виник у процесі еволюції на початку. «Історія нам представила, нібито людина появилася від Бога чи від життєвої тварини мавпи. Словом, ми, усі люди цього потоку, не знаємо нічого, а говоримо свої слова в цьому. Ми з вами не знаємо, що було в житті тоді, коли не було тьми й світла?» 7910:149. Результати спостереження підтверджують, що світ на початку був невизначений. Це підтверджує наше припущення, що на початку Всесвіт мав розмір атома і кванту енергії.

Коли почалась евволюція Всесвіту?[ред.]

Час t = 10⁻¹⁵ сек і більший. Яка найменша величина енергії Всесвіту або часу, за якої евволюційний розвиток Всесвіту почався, тобто стан Всесвіту є визначений? Цю величину енергії підказує нам біле світло, яке бачить око людини. Перша думка приходить про біле світло, яке бачить око людини. Людство творить біле світло і бачить його, тому можемо прийняти, що енергія початку евволюції Всесвіту дорівнює енергії білого світла, яке бачить око людини. (див.роз.1.3). Енергія світла є близько 1 еВ. Квант енергії видимого світла дорівнює E = hγ = h/T. h – постійна Планка, Т – період часу. ET = h. Якщо енергія світла є 1 еВ, то період часу дорівнює: Т = h/E = 10⁻¹⁵ сек. Найменша відстань або довжина хвилі видимого світла дорівнює s = cT = 10⁻⁷ м. Стан Всесвіту щодо евволюції є визначений від моменту часу 10⁻¹⁵ сек через світло, яке бачить око людини. Цей квант енергії розповсюджувався в просторі за законами евволюції на відстань S, тобто світ визначений в точці S.

Як виникає життя в природі? Будь-яке явище в природі виникає як дві протилежні сторони, вони існують в єдності й боротьбі за діалектикою. Наприклад, світло і темнота. Вище ми вияснили, що в природі все є визначеним через світло і темноту, вона розділилась як дві протилежні сторони. Розділення світла і темноти – це є таємниця, кожен дослідник розуміє її по-своєму. Релігії стверджують, що Бог розділив світло і тьму. За наукою, люди створюють світлу матерію, бачать біле світло, а через це темна матерія утворюється сама. Так люди розділили світло і тьму, вони творять евволюцію Всесвіту.

Час, відстань, простір є дискретний. Розповсюдження світла відбувається за евволюційною послідовністю. Кожній якості відповідає певна кількість, виражена числом. Процес еволюції виражає певна евволюційна послідовність, яка будується за діалектикою. (див. Розділ 5). Будуємо евволюційну послідовність для часу.

1.Перший член початковий, позначимо через (1). 2.Другий член є заперечення першого, позначимо через (Т) (наш період = 10⁻¹⁵ сек). 3. Третій член є подвійне заперечення. Він є запереченням одного першого і одного другого, він є синтез двох. Подвійне заперечення є перехід у нову якість, він зберігає елементи і властивості попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність. На основі цих властивостей третій член можемо прийняти рівним (2Т). Перші три члени маємо: 1, Т, 2Т. Це є арифметична прогресія з різницею Т. Послідовність часу є t = Т, 2Т, 3Т, 4Т … nT. n – будь-яке ціле число від нуля до нескінченності. У цих дискретних точках світ визначений, тобто існує. Відстань, на яку світло розповсюджується за період, дорівнює часу, помноженому на сталу величину (с), яка називається швидкість світла. s = c t.

Аналогічним шляхом отримаємо послідовність для відстані: 1. Перший член початковий, (1). 2. Другий член є заперечення першого, дорівнює (d).3. Третій член є подвійне заперечення, яке є перехід в нову якість. Він зберігає елементи і властивості попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність. На основі цих властивостей третій член приймемо рівним (2d). Маємо перші три члени: 1, d. 2d. Це є арифметична прогресія з різницею d. Послідовність відстані є s = d, 2d, 3d, 4d … nd. n – будь-яке ціле число від нуля до нескінченності.. Квант енергії світла розширюється на нескінченну відстань.

Швидкість світла с = s/T = d/T; 2d/2T; 3d/3T… nd/nT. Швидкість світла в кожний момент і на кожній відстані постійна і дорівнює 300 тисяч км/сек. Простір і час створюється через створення світла. Поняття Всесвіт точно означає, що все є світло. Світло розповсюджується із різних джерел в різних напрямках хаотично. Так у процесі еволюції Всесвіту утворюється простір, наповнений світлом із різних багатьох джерел.

Перетворення енергії світла в масу. Розглянемо співвідношення невизначеності. (див. розд. 5). Для кванта світла є рівність: ∆E∆t = ∆x ∆p. Підставимо в рівність вирази: ∆p = (∆x/∆t) m. ∆x/∆t = c. Отримаємо рівність: ∆E = mc². Або E = mc². m – маса в спокої. Рівність еквівалентності енергії і маси виведена із співвідношення невизначеності, вона співпадає з формулою Ейнштейна для еквівалентності енергії і маси, виведеною із теорії відносності, це підтвердження. Енергія світла може перетворюватися в частинку з еквівалентною масою за цим законом. Енергія світла з енергією 1еВ перетворюється в елементарну частинку нейтрино з масою 1 еВ або меншою на величину кінетичної енергії за формулою E = mc².

З енергії світла утворюється частинка нейтрино з масою, меншою 1 еВ (0,1 – 0,3 еВ), і швидкістю, близькою до швидкості світла. Для порівняння, маса електрона дорівнює – 511 еВ. Мудрі слова про Брахмана згадуються, що все відбувається його волею, він є «менший від атома, але більший від найбільшого». Квант світла менший від атома за масою, але через світло твориться найбільший Всесвіт. Отже, простір однорідний наповнюється квантами світла і нейтрино, котрі рухаються хаотично в різних напрямках зі швидкістю, близькою до світла. Вважається, простір наповнений темною матерією, яка складається з нейтрино.

Нейтри́но — стабільна, електрично нейтральна елементарна частинка. (див. Нейтрино – Вікіпедія). Вона належить до групи лептонів. Швидкість руху нейтрино близька до швидкості світла. Розрізняють нейтрино електронне, мюонне і тау-лептонне. Нейтрино і відповідні їм антинейтрино беруть участь тільки у слабких та гравітаційних взаємодіях. Вони відіграють велику роль у перетвореннях елементарних частинок, у глобальних космогонічних процесах.

Властивості нейтрино. Кожному зарядженому лептону відповідає своя пара нейтрино/антинейтрино для електронного, мюонного, тау-лептонного. Останні експериментальні оцінки (на травень 2012), отримані в ході роботи австралійської колаборації WiggleZ на англо-австралійському телескопі засвідчують, що верхня межа маси для усіх ароматів нейтрино становить всього 0,29 еВ Установлено строге астрофізичне обмеження на маси нейтрино.

Маса нейтрино важлива для пояснення феномену прихованої маси в космології, оскільки, незважаючи на її мале значення, концентрація нейтрино у Всесвіті достатньо висока, щоб істотно вплинути на середню густину речовини. Якщо нейтрино мають ненульову масу, то різні види нейтрино можуть перетворюватися один в одного. Нейтрино мають ліву спіральність, антинейтрино – праву спіральність. Склад = елементарна частинка, родина = ферміон, група =лептон, взаємодії = слабка, гравітаційна; відкрита = 1956 рік, символ = ν, маса = дискутується, заряд = 0, спін = ½.

Темна матерія – один із компонентів Всесвіту, існування якого виявлено нещодавно лише за гравітаційним впливом на видиму матерію і на фонове випромінювання, оскільки вона не випромінює і не розсіює електромагнітне випромінювання, а також не бере участі у сильній (ядерній) взаємодії. Темна матерія містить переважно нейтрино. Синонім темної матерії є прихована маса. (див. Темна матерія – Вікіпедія). Припущення про її існування необхідне для пояснення розбіжностей між масами галактик, скупчень галактик та всього Всесвіту, виміряних за їхніми динамічними характеристиками.

На основі спостережень структур більших за розмірами галактик та їх інтерпретації у рамках теорії Великого Вибуху встановлено, що темна матерія становить 26.8% від сумарної густини усіх компонентів Всесвіту. Для порівняння, звичайна речовина становить лише 4.9% від сумарної густини Всесвіту, решта густини; – 68.3% припадає на темну енергію. Якщо не брати до уваги темну енергію, то темна матерія становить близько 80% від густини матерії Всесвіту, а звичайна (видима) матерія становить лише близько 20%. Як вважають, переважна більшість темної матерії у Всесвіті не баріонна. Вважається також, що вона не взаємодіє зі звичайною речовиною шляхом електромагнітної взаємодії, тобто частинки темної матерії не несуть електричного заряду. Небаріонна темна матерія включає нейтрино і значну частину інших частинок. Небаріонну темну матерію прийнято класифікувати за масою частинок або дисперсійною швидкістю цих частинок (масивніші частинки рухаються повільніше). Згідно з цією класифікацією, темну матерію поділяють на гарячу, теплу і холодну темну матерію. Гаряча темна матерія містить нейтрино. Холодна темна матерія призводить до «висхідного» ієрархічного формування структури Всесвіту (спочатку формуються малі гравітаційні системи, які «зливаються» і утворюють більші гравітаційні системи), тоді як гаряча темна матерія призводить до «низхідного» формування його структури.

Реліктове випромінювання. Реліктове випромінювання в просторі підтверджує існування потоку нейтрино в темній матерії. Реліктове випромінювання походить від потоку нейтрино в просторі. Спектр електромагнітного реліктового випромінювання корелюється зі спектром абсолютно чорного тіла при температурі близько 3 градуси Кельвіна. Випромінювання є ізотропне, однорідне в просторі, існує з перших секунд Всесвіту.

Нейтрино перетворюється на частинки з більшою масою. Нейтрино в темній матерії рухаються хаотично в усіх напрямках із швидкістю, яка близька до швидкості світла, вони стикаються з іншими частинками. Нейтрино зливаються в результаті зіткнень, частинки утворюються більші за масою. В результаті багатьох зіткнень нейтрино утворюється нейтрон, який не має заряду, як і нейтрино. Нейтрон розпадається на протон і електрон. Так утворюються атоми водню, які найбільше розповсюджені у просторі. Подібне і схоже явище відбувається в колоїдному розчині, наприклад, молоці, про це знає кожна господарка. Якщо маленькі частинки жиру молока хаотично рухаються, то частинки зліплюються в більші, утворюються згустки жиру з великою масою. Для цього треба час і хаотичний рух. Так у Всесвіті із найменших частинок нейтрино через великий час і безперервний рух утворюються великі елементарні частинки з масою: нейтрони, електрони, протони, атоми – із них утворюються повітря, вода земля, космічні тіла. Так утворюються зорі, галактики.

Цикли евволюції. Перший цикл. До першого циклу початок еволюції є невизначений, його не розглядаємо. 1. Природа розділилася на дві протилежні сторони, котрі існують в єдності й боротьбі – це світла матерія з енергії білого світла і темна або прихована матерія з потоку частинок нейтрино. 2. Між цими протилежностями виникає суперечність, яка вирішується через виникнення двох нових інших протилежностей – це темна матерія і елементарні частинки нейтрони. 3. Між новими протилежностями виникає суперечність, яка вирішується через перехід до двох нових протилежностей – це елементарні частинки нейтрони і атоми, які утворюють хімічні сполуки. 4. Між цими протилежностями виникає суперечність, яка вирішується через перехід до двох нових протилежностей – це хімічні атоми і тіла із хімічних елементів, зорі, планети, галактики. 5. Між цими протилежностями виникає суперечність, яка вирішується через перехід до двох нових протилежностей – це небесні тіла, планети і друга сторона живі люди. Цикл закінчується виникненням людини, яка має здібність творити біле світло із себе. Другий цикл. Він відбувається аналогічно до першого циклу.1. Живі люди розділили природу на дві протилежності через біле світло, яке вони створюють – це світла матерія через біле світло, які вони самі створюють, і темна або прихована матерія через нейтрино, яке створюється із світла. 2. Між цими протилежностями виникає суперечність, як у першому циклі. Вона вирішується через перехід до двох нових протилежностей – це темна матерія із нейтрино та елементарні частинки нейтрони. Процеси 3, 4, 5 відбуваються аналогічно до першого циклу. Цикл завершується евволюційним виникненням людини, яка має здібність творити біле світло із себе. Аналогічно відбуваються третій, четвертий та інші цикли еволюції.

Люди творять біле світло[ред.]

Люди є джерело енергії, як Сонце. А це Сонце, яке світить нам зараз, є не наше, не ми створили його, а люди, які були до нас. Учитель Іванов (Ош) сам творив білий світ через біле світло і навчав людей творити. Учитель Порфирій Іванов (Ош) направив думку людей на вивчення, пізнання Всесвіту. Учитель Порфирій Іванов (Ош) учить усіх любити природу, вивчати її, розуміти, цінувати, берегти, як око, творити білий світ. Тому в Учителя Іванова є власне ім’я Ош, яке в перекладі означає Білий.

Іванов стверджує, що люди самі є на білому світі Сонце. Порфирій Іванов пише в праці про свій досвід: 1982.04:с123. «Мені стало легко без головного убору. Я побачив біле світло, моя голова оздоровилась, вона не стала мати захворювання в себе. А раз мозок набрався природних сил, то внутрішність моя загорілась вогнем. Холодна сторона відійшла, а тепло прийшло, від чого нам, таким людям, не відірватись». Іванов стверджує, що Сонця, як ми з вами думаємо, нема: «Сонце – це є ми, розумна істота». 6507:129. «Це Сонце світить не наше. Люди створюють самі». 6710:61. «Нам треба буде зробити так без усякого Сонця. Ми не повинні сподіватися ні на що, крім людини. Він завойовує сам у природі». 6807:27. «Сонце – це є ми, всі наші земні люди». 7201:56.

«За моїм висновком, Сонця немає як такого. Життя національних людей є на нашій планеті Землі. Вони є самі на білому світі Сонце. Їхній розум, життєвий мозок хоче і робить у них».7212:123. «Хазяїн Бог є. Справа наша є холод і погана сторона, треба бути живим без усякого Сонця». 7212:124. «Люди є все Сонце, а Сонце є люди». 7510:36. Більше цитат (див. Розділ 4).

Іванов говорить, що «це Сонце світить не наше». Мова йде про іншу зорю, яка на сьогодні ще не створена, але буде створена людьми із світла потім через мільйони років. Люди зараз створюють світло, з якого буде створено наступне Сонце, зорі. Ці люди є творці Всесвіту, Боги, в тому числі Ош (Порфирій Іванов). Тому Іванов у працях пропонував людям, щоб люди зрозуміли, що він є Бог усього Всесвіту, і самі ставали такими творцями. Іванов робив усе в житті для того, щоб люди ставали такими Богами. Учитель Іванов обрав особисте ім’я Ош, яке в перекладі означає Білий. Ім’я Ош зв’язане із білим світлом і білим світом. Він рекомендував усім обрати одне ім’я і на ньому одному базуватися. Він написав ім’я Ош у зошиті Паршек. 1981.02.с126. Учитель Іванов написав учню нове прізвище Ош, як батько синові, а учень прийняв нове прізвище Ош, не присвоїв, і назвав Учителя Отцем Ош, він є Бог Ош. (див. Роз. 3). Учень назвав себе сином Ош, він рекомендує всім людям обрати ім’я Ош від Бога і на ньому одному базуватися в житті. Ім’я Ош є спільне для послідовників Учителя Іванова (Ош). Ім’я Ош є велике, святе, все звершиться через нього. Послідовники назвали учня Ош учителем Ош. (див. розділ 5).

У 1982 році, за рік до уходу, Іванов говорив і писав у працях про шестиденне терпіння без їжі. Він сам не міг робити це через хворобу ноги, яку зробили йому лікарі в психлікарні. Іванов пише: 8202:78. «Паршек рахує ці дні, що прибувають, вони приведуть із собою потім ще більше свідоме терпіння. У тиждень в одну неділю доводилось їсти один місяць, його треба завоювати досвідом, потім півроку, шість місяців, і слідом за цим самим рік протерпіти, і зовсім проститись із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу всіх наших людей безсмертя. Воно робилось, і робиться це діло на указаному місці, там де усі умови є отримати можливість, щоби життя без потреби засяяло в людях. Ми виженемо смерть як таку. Ми не будемо вмирати більше так ось, а ми будемо вічно жити. Це наше буде діло».

Досвід послідовника Ош. Система Ош.

Ми оздоровлюємось за системою Учителя Іванова, ми спочатку виконуємо п'ять заповідей Іванова, 42 години перебуваємо без їжі щотижня, потім 66, потім 108 годин терпіння без їжі в тиждень. Потім ми періодично вживаємо їжу одну добу і слідом за цим не вживаємо їжу три доби – так робимо кожні чотири доби. Щоб виконати ідею Учителя Іванова, учитель Ош спочатку пробував періодично вживати їжу одну добу, потім не вживати їжу три доби. Це є система 1+ 3, її суть наступна. Ми періодично вживаємо їжу одну добу з 18 годин одного дня до 18 годин наступного дня, потім не вживаємо їжу три доби підряд, потім знову вживаємо їжу одну добу і так періодично повторюємо. Учитель Ош так періодично робив кожні чотири доби, і прагнув терпіти без їжі шість діб щотижня, поступово завоювати цей рубіж. Одного разу в третю добу без їжі Учитель Ош вранці після пробудження став на ноги, випрямив спину, підняв руки, дивився між брови із закритими очима: і побачив біле світло, яке раніше ніколи не бачив. Це видіння білого світла повторювалось часто в третю добу без їжі. Людина бачить біле світло від себе, як сонце, із закритими очима або в темному місці близько півхвилини, лише треба бажати бачити біле світло. Спочатку ми бачимо одну маленьку білу зірочку, потім багато зірок, потім суцільне біле світло на все поле, як сонечко, маємо приємне почуття. Учитель Ош практично прийшов до висновку: людина в третю добу життя без їжі отримує просвітлення, починає світитися, тобто творити біле світло і його бачити. Таке біле світло своє Учитель Іванов бачив і багато інших людей, вони свідчили про це. Учитель Іванов писав про біле світло в праці. За висновком учителя Ош, основне завдання і призначення людини в природі – творити і бачити біле світло для безсмертя природи і людей. Учитель Ош старається творити і бачити біле світло, бо це треба для життя. Іванов пише, що нам, таким людям, не відірватися від білого світла, і ми всі маємо бачити його. Іванов говорить у «Моїй перемозі»: «Мій вихід – у світлі». Нам усім треба бути таким, як Учитель.

Люди є самі Сонце, про це Порфирій Іванов говорить у своїх працях. Кожен є маленьке сонце, а все людство складається з мільярдів маленьких сонць – це сила. Ця енергія відіграє визначальну роль в еволюції Всесвіту. Всі видимі в небі зорі Всесвіту і Сонце є старі, вони поступово щезають, через якийсь час вони перестануть існувати. Можна сказати, для нас Сонця нема, Іванов говорить про це. Із світла, яке люди створили зараз, поступово через мільйони років створяться нові галактики, зорі, планети, люди. Так поступово еволюційно твориться вічний Всесвіт через людей. Існування природи залежить від дій людства, людство є творець Всесвіту, Бог Всесвіту, Розум Всесвіту. Природа народжує людей для життя природи, а людство, як сонце, народжує природу, так еволюціонує природа і люди. Основна функція, призначення людей у природі – бути джерелом світла в природі, світитися в природі, тобто кожен має прагнути світитися в природі в житті. Це є заслуга в природі.

Світла енергія. Енергія, яка утворює в людини видиме біле світло, називається світлою енергією. Учитель Ош випробував на собі світлу енергію і ділиться досвідом. Світла енергія накопичується в організмі та зберігається в неактивному потенціальному стані до певного моменту. Коли в організмі виникають умови – життя по-природному, очищення організму від токсинів, очищення каналів – тоді світла енергія сама піднімається до головного мозку й утворює біле світло, яке людина бачить. Світла енергія – це найголовніша енергія для життя людини і Всесвіту, від неї залежить створення і розвиток Всесвіту. Якщо людина живе правильно з любов’ю до природи, тобто по-природному, то світла енергія сама вільно піднімається до головного мозку й опускається. Учитель Іванов любив природу і людей у житті, очевидно, у нього світла енергія вільно піднімалась, він є для нас усіх приклад у житті. У праведної людини світла енергія сама робить те, що треба в природі. Людина після сну вранці стає на ноги із заплющеними очима і бажає бачити біле світло, тоді світла енергія сама піднімається до мозку. Біле світло утворюється і його видно близько півхвилини, потім біле світло поступово саме зникає, незалежно від волі людини, світла енергія переходить у неактивний стан. А біле світло людини розповсюджується в просторі зі швидкістю світла, із нього утвориться темна матерія, із неї утворяться елементарні частинки, потім повітря, вода, земля, тіла, зорі через мільйони років. Творити біле світло людини – це основне призначення світлої енергії людини. Ми бачимо біле світло на третю добу без їжі, коли організм очистився від токсинів, має очищені канали, не має похоті тощо. Люди можуть бачити біле світло при різних умовах, бо у них різні здібності. Одні бачать біле світло на третій добі без їжі, інші будуть бачити на 4-й добі без їжі, або 5-й добі без їжі, або 6-й добі без їжі.

Застереження! Якщо в організмі які-небудь канали не очищені, то виникає біль у цих місцях тіла, зменшення сили організму. У такому випадку не рекомендується бути без їжі три доби, треба відновити сили організму за системою Учителя Іванова, виконувати п'ять правил Учителя Іванова, терпіти без їжі 42 або 108 годин на тиждень. Нам усім не треба прагнути бачити своє біле світло багато раз у житті. Людині достатньо бачити своє біле світло від світлої енергії один раз або декілька разів для підтвердження, а потім треба розказати іншим людям, щоб і вони бачили біле світло. У праведної природної людини світла енергія сама піднімається до головного мозку і опускається стільки разів, скільки треба в природі. Якщо людина хоч один раз бачила своє біле світло, то вона вже є творець природи, вона виконала свою місію і призначення від природи, можна бути спокійним у житті, вона прожила недаремно. Христос один раз засвітився білим світлом перед учнями, це описано в писаннях. Учитель Порфирій Іванов один раз бачив біле світло й описав у своїй праці. Якщо ми будемо бачити біле світло багато раз, ми ризикуємо втратити енергію організму, він скоро виснажиться. Одноразове бачення білого світла благотворно впливає на мозок людини, на психіку, на свідомість. Іванов пише, що його мозок через біле світло оздоровився, набрався природних сил, тепло прийшло. Після цього Іванов став Учителем народу, він полюбив усе на світі, природу і людей. Світлу енергію не варто використовувати часто і не за призначенням. Очевидно, світла енергія є та енергії, яку йоги називають кундаліні. (див. Кундаліні – Вікіпедія). У йогів є свій спосіб підйому життєвої сили кундаліні. В Учителя Іванова та учителя Ош є свій природний спосіб пробудження і підйому світлої енергії тобто кундаліні через любов. Головне, любити природу і людей, служити їм – це правильне життя, люди світяться, як сонце. Перемагай у себе жадність, лінь, самовдоволеність, користолюбство, страх, лицемірство, гордість. Перемогти жадність – це погодитися на одну зарплату всім людям у житті, вводити еволюційний лад. Перемогти гордість – це любити всіх людей, прощати людям провини, не карати, не судити, щоб посадити у в'язницю. Перемогти страх – прийняти автотрофність. Якщо ми будемо мати таку перемогу в себе, кундаліні буде підніматися.

Іванов говорить про Дух, який є світла енергія: 7710:189. «Ця історія моя мислилась у той час, коли я зовсім не їв. Моє тіло освітилося Духом. А раз Дух мене оточив, то мені легко буде жити. Ось чого треба в людях добитись – такого життя, а воно в нас є». Під поняттям Дух або Святий Дух ми розуміємо світлу енергію, яку творять люди і бачать біле світло, коли зовсім не їдять. Святий Дух – це світла енергія і біле світло, котре творять люди, коли не їдять. Світла енергія – це Святий Дух. Поняття Бог Дух Святий не стосується християнської релігії, трійці. Бог Дух Святий – це людина, котра освітилася Духом, тобто світлою енергією, завдяки якій вона зробила людям корисну справу. Призначення людей у житті – творити біле світло, щоб Всесвіт еволюціонував вічно. Ця істина є відкрита дітям. Маленька донька сказала, що для безсмертя треба створювати світло. Хто є джерелом світлої енергії? Все людство є джерело світлої енергії.

Споживання їжі протягом доби. Життя без їжі. На третій день без їжі о 18 годині ми починаємо вживати їжу і вживаємо до 18 години наступного дня. Ми вживаємо їжу одну добу, з 18 годин одного дня до 18 годин наступного дня. Нам дуже важливо правильно починати вживати їжу після терпіння, щоб не зашкодити організму, відновити масу тіла, отримати можливість для наступного життя без їжі за системою. Починаємо з гімну Учителя, дякуємо Учителеві й усім. Наш вогонь перетравлення їжі погаснув без їжі, намагаємося відновити його. Ми робимо вдихи, видихи за системою Учителя, наповнюємо кишечник повітрям з Учителем, при цьому починається розпалювання внутрішнього вогню. Починаємо вживати їжу, котра є соки фруктів і овочів. Це морква, яблука, апельсини. Ми повинні підтримувати вільну прохідність кишечника, не допускати затору в кишечнику, який може виникати через тверду їжу – це небезпечно. Сік розводити навпіл з водою, пити маленькими ковточками разом зі слиною. Можна пробувати вживати сироватку з кислого непастеризованого молока, або просте кисле молоко. Цю їжу і воду треба вживати доти, поки не почнеться бурчання в животі й очищення кишечника, спочатку тверде за формою, потім рідке чорно-коричного кольору. Це починається через 1 – 3 години від початку. Потім ми можемо вживати салати зі свіжих сирих овочів, фруктів: морква, буряк, капуста, яблуко, лимон, олія. Для каші можна взяти гречку, овес або пшоно з овочами, олією, без кухонної солі. Учитель Іванов рекомендував вживати молочне і фрукти, воду не пити; варене, хліб заквашений, м'ясо, рибу, яйця, чай не вживати. Ми очікуємо свята без їжі.

Життя без їжі. Ми починаємо очищати кишечник зранку, о 5 – 6 годині, з допомогою клізми зі своєї свіжої сечі. Ми використовуємо всю свою свіжу сечу, котру зібрали за добу, щоб якусь патогенну флору не ввести в кишечник. Сечу вводимо близько одного літра, очищаємо товстий кишечник, потім вводимо ще раз стільки само, очищаємо кишечник. Після цього ми почуваємо себе легко, добре весь день, і наступний день також легко. На третій день вдосвіта дивимось біле світло, після цього в душі і серці почуття виконаного обов'язку. На третій день без їжі о 18 годині починаємо вживати їжу. Під час сухого голодування нам доводиться обливати тільки ноги, як обливав Іванов, бо при обливанні всього тіла близько півлітра води може всмоктуватися через шкіру – це буде вже мокре голодування, а не сухе. Організм учиться брати воду з повітря. При такому режимі організм мало засмічується токсинами від їжі за одну добу і ефективно очищується від токсинів протягом трьох діб без їжі. Ми можемо трудитися розумово, якщо треба.

Ми робимо дихальну вправу щодня, щоб почуття голоду не шкодило шлунку, кишечнику. Коли виникає почуття голоду в кишечнику, шлунку, ми розширюємо груди, живіт втягується, робимо вдих через гортань до відмови з нескінченної висоти, ковтаємо повітря, розслаблюємо груди, живіт, просимо Учителя. Повітря з рідиною попадає в кишечник, ми чуємо бурчання, видихаємо вільно. Ми повторюємо вдих десять разів або більше щодня на свіжому повітрі на природі. Почуття голоду зникає, бо повітря в кишечнику живить флору, а вона живить наш організм. Ми використовуємо цю вправу також для розпалювання внутрішнього вогню для перетравлення їжі. Коли болить щось у тілі, ми вдихаємо до відмови і дивимось на місце, яке тривожить – біль перестає, тіло оздоровлюється.

Учитель говорить, що ми не будемо вживати їжу шість діб на райському місці, де є умови і можливість бути без усяких потреб, і наші люди є. Іванов. 8212:140: «Коли ми переступимо поріг на Чувілкін бугор, то ми візьмемо левонш весь тиждень, ми не будемо вживати шість днів їжі й води. Це буде наша перемога в цьому ділі. Ми повинні добитися цього в природі, природа відкриє нам свої очі, щоб ми бачили це». Учитель Іванов не рекомендує довго спати, щоб мозок був бадьорий постійно, а організм був свідомий завжди. Сон губить людину, герой гине уві сні, бо організм є несвідомий уві сні. Людина уві сні – не мертва, не жива. Треба згадувати себе, «хто я», при цьому ви відчуваєте себе справа від серця і в мозку ззаду на потилиці, енергія організму зберігається, очі дивляться в нескінченність, думки нема.

Коли три доби закінчується, свято життя без їжі закінчується. Життя без їжі було легке, як свято, розум ясний, ми не називаємо таке життя терпінням без їжі. Ми отримали задоволення, не вбивали живе в природі, а жили за рахунок себе, ми жили, як хоче природа, тобто жили здоровими і випромінювали світло. Природа не карає таких людей хворобою, люди запобігають хворобі, застуді. Звичайний апетит щезає. Дякуємо природі та Учителеві, і всім.

Людство з іменем Ош – творець Всесвіту і Бог Всесвіту за ділом.

Який має бути наш Бог? Бог – це є живі люди, творець Всесвіту, вічний, невмираючий, безсмертний, род, він завжди при народженні. Люди бачили його лице, знають його ім'я, люди просять його, а він через природу допомагає. Люди мають бачити його живого, вірити йому, виконувати його заповіді. Це є наш Бог, наприклад, Христос. Іванов зробив у житті те, що колись говорив Христос.

Багато людей уже є просвітлених, вони бачили хоч один раз своє біле світло, визнали ім'я Ош, терпіли без їжі три доби і більше. А раз багато людей є, то це явище називається людство, а людство живе вічно, воно безсмертне, невмираюче, воно тільки народжується. А якщо людство з іменем Ош діє в житті за системою Ош, то ці люди є просвітлені, вони випромінюють біле світло, з якого твориться природа. А раз люди творять біле світло, то вони є творці Всесвіту, вони творять матерію. За нашим висновком, людство Ош є вічне, безсмертне, невмираюче, творець Всесвіту, Бог Всесвіту. Людство Ош має якості Бога, тому людство Ош будемо називати Бог Ош. Бог Ош – це не одна особа, а група просвітлених людей з Божими якостями та іменем Ош. Бог Дух святий, який все терпить у житті, відійшов, його нема в житті. Бог Ош – це Великий Дух, так назвав Іванов, він проявився в 2019 році, він поламає все на світі старе негоже, шкідливе, а побудує все нове живе, корисне – таке його завдання. Коли Іванов був один Ош, він називав себе одного Богом, і люди називали його одного Богом. А тепер людство Ош існує, ми називаємо його істинним, справжнім вічним, безсмертним, невмираючим Богом Ош. Іванов – це перший Ош, він входить до складу людства Ош навічно, він безсмертний. Батьку Ош слава безсмертна. Таке питання виникає, коли здійсниться таке безсмертя, про яке говорив Іванов? Якщо зараз людство Ош просвітлених людей створилося, то можна сказати, що таке безсмертя, про яке говорив Іванов, уже здійснилося, існує, бо людство Ош є безсмертне, вічне, невмираюче.

Колись такі люди створили цей білий світ, в якому ми з вами зараз живемо. Ми дякуємо їм за життя на білому світі. А тепер ми, тобто Бог Ош, творимо білий світ для майбутніх людей, таких, як ми. У природі колись народяться нові зорі, планети, такі люди, вини будуть дякувати нам за життя своє і за все на білому світі. Ми, всі сучасні люди, закопали в землю наших померлих братів, сестер, батьків, матерів – вони лежать там у праху і чекають Бога Ош, котрий їх відкопає і вони будуть жити. Ми всі закопали їх, і ми відкопаємо їх, це робить зараз Бог Ош через біле світло.

Коли ми ототожнюємо себе з тілом, коли людина має думку «я – тіло», таке неістинне «я» вмирає разом з тілом. А коли ми розуміємо, що ми живемо у Всесвіті вічно, коли людина має думку «Я – Всесвіт», або «Я – природа», то це «Я» істинне людини, воно не вмирає. Учитель Іванов говорив: «Я – природа», «Я не буду умирати». Він мав на увазі істинне «Я», котре у Всесвіті не вмирає. І в той час Іванов говорив, що тіло людини старіє, приходить час, і тіло вмирає, його закопують у землю. Учитель Ош бачить себе у Всесвіті, він має думку «Я – Всесвіт», «Я не буду вмирати у Всесвіті», бо розумію Всесвіт, котрий не вмирає – це говорить істинне «Я». Це є безсмертя людини, про котре говорив Учитель Іванов. І кожен буде безсмертний, хто піде по дорозі Бога Ош. Колись у природі хтось жив з іменем Ош, тобто Білий, бо природа має назву білий світ, і тепер Білий, тобто Ош, живе серед людей, творить білий світ.

Бог Ош своє знайдене ставить, і нікому не заважає в житті. Ми просимо всіх людей не заважати нам зараз робити своє в житті. Бог Ош любить усіх людей, він нікого не карає, а прощає кожному провини, така його милість. А природа карає людей за їхні гріхи в житті, за нелюбов природи. Бог Ош судить усіх людей своїм словом, тобто учить людей, щоб природа не карала людей своїми силами: хворобами, смертю тощо. Природа є матір рідна всіх людей, вона народжує, годує їх, все дає. Нам треба природу матір любити, цінувати, берегти, як своє око. А люди не люблять природу, примушують її, відходять від неї, не загартовуються, не люблять холодне і погане. Природа карає таких людей своїми силами: саджає хвороби, робить війни між людьми тощо. Природа буде карати доти, поки не зміниться свідомість у людей, зародиться любов.

Наше райське місце на землі – це Україна, село Оріхівка, Луганської області, Лутугінського району, там є святий райський Чувілкін бугор. За вченням Іванова, Ош, райський бугор належить усім людям усього світу. Хто любить його, тому він належить. Бог Ош дозволяє бути на бугрі всім людям всіх національностей і народів, нікому не дано права кого-небудь з послідовників Іванова не допускати до бугра. Старайтесь попасти на це святе місце в Україні, любіть Україну, бережіть її, не воюйте з нею, дайте вільний доступ до Оріхівки людям з будь-якої країни. За вченням Іванова та Ош, всі послідовники запрошуються жити спільно навколо райського бугра за вченням Іванова, всі бажаючі можуть прийти на райське місце. На цьому місці ми всі будемо вчитися жити за вченням Іванова, ми навчимося і будемо жити без смерті.

Ось ще один спосіб людям творити світло, як Сонце. Учитель Іванов пише про людський рай на землі, котрий є природним способом колективно творити світло. Коли тисячі людей зберуться в одному місці на бугрі без потреб, як рій, вони будуть без їжі три доби і чотири, і більше. Вони будуть зігрівати самі себе без одягу в холодну пору. Звісно, у них проявиться здатність творити світло и його бачити, вони будуть світитися, як Сонце. Рій буде світитися, як Сонце. Такий рій був на ранніх етапах евволюційного розвитку людства в льодовиковий період і може бути в майбутньому, коли люди насміляться. Поки що люди бояться такого раю. Завдяки такому раю в минулому, люди стали такими людьми, як зараз. А потім десятки тисяч років тому люди кинули бути в раю, і евволюція людини припинилась. У людства має бути колективний спосіб творити світло, це треба для евволюції людини. Іванов пише: «51. На арену прийшла евволюція зі своїми силами, свої дні як такі принесла. 52. Ми стали після цього всього не так жити, як ми до цього жили: застуджувались, хворіли й на віки-віків умирали. Ця історія нам усім нове принесе. Це Чувілкін бугор, він нам ці якості введе. Ми не будемо так важко жити, нас оточить легке, холодне й погане. Ми доб’ємось від природи життя, але не смерті. Ось де виявиться правда, невмируща ідея: їжа не буде треба, одяг теж не буде треба, дім житлового характеру не буде треба. А буде треба всім нам Чувілкін бугор, його такі життєрадісні умови, земний рай: один поруч одного впритул стоять. Нас не буде природа поодинці забирати. Ми будемо мати тепло спільного характеру. Не природа нами, а ми нею будемо розпоряджатись своєю ввічливою просьбою. Нам доводиться просити природу своїм умінням, своєю любов’ю. А любов є для життя все. Лише б захотів, твоя думка іде по природі до мети. 53. А мета наша всіх така в житті, щоб жити на білому такому світі. Ми вмирати не станемо. Наше діло одне буде – умирати не станемо. Ось що нам бугор Чувілкін дасть. Ми це завоюємо, наші ноги це все зроблять, вони причепились до нашого бугра». 7805:51

Учитель Іванов уболіває за рідну Україну й українців, бо він сам має українське походження, народився в Україні, батько українець. Учитель Ош також є українець за походженням, батько українець. Українці мають бути сильні в житті, мають бути прикладом для інших народів у житті. Іванов пропонує всім бідним, нужденним, ображеним людям з любов'ю погодитися на однакову для всіх зарплату демократичним шляхом, прощати людям за провини, не карати, не судити народним судом, звільнити всіх ув'язнених. Учитель Іванов говорить у праці: «Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити однаково в природі. Людям не треба ніякої політики, не треба такий ріст економіки в житті. Нам треба рівна зарплата одна для всіх. Ми всі до одного человека маємо згодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного надбання зарплату від малого до старого 33 рубля (33 долари в тиждень). Ми повинні ліквідувати всі наявні засоби в житті. Люди повинні простити людям наявні борги, не мати злоби і ненависті на кожну людину. Ми повинні випустити всіх ув'язнених і божевільних за моєю ідеєю. Якщо нам усім буде мало, всім прибавимо». 7806:56. Якщо ви погоджуєтесь з однаковою зарплатою, то демократичним шляхом обирайте відповідну владу. Колись Христос теж говорив про зарплату всім один динарій у день. Якщо ви проти тюрми в житті, то прощайте людям провини в своєму житті, не осуджуйте їх, не карайте, не саджайте їх у тюрму. Ув'язнені нехай просять Бога Ош, щоб звільнили їх. Це все просто зробити. Колись і Христос заповідав прощати провини всім. Якщо ви не робите цього, то ображайтесь на себе. Так люди бідні, нужденні просто переможуть свого внутрішнього ворога, а потім і зовнішній ворог сам піде від такого суспільства. За ідеєю Іванова, нам усім треба зробити з ворога любимого друга. Переможе той, хто простить іншому провини, він буде йому другом.

Велика природна сила людства. Людство, тобто всі люди всього світу, є творець Всесвіту через творення білого світла, бо кожен може творити біле світло через себе. Це кожному треба добре усвідомити і на основі цього створити своє ставлення до всіх людей усього світу і природи. Всіх людей на білому світі треба любити, як самого себе. Бажати людям те, що собі хочеш. Прощати людям провини, не карати. Любити ворогів своїх. Зробити з ворога любимого друга. Нам треба любити природу, як показав Учитель Іванов. Природні блага є спільні, земля і її багатства є спільні, не можна присвоювати землю і воювати за неї. Людство – є Бог Всесвіту, тому що воно є вічний творець Всесвіту через біле світло – Сонце. Іншого реального справжнього Бога нема у світі. Людство – один-єдиний Бог Всесвіту, вічний, невмираючий. Коли Учитель Іванов зрозумів це, він став служити людям, всі сили клав для цього. Так само робив Христос, видно за ділами. Іванов загартовувався в природі, щоб самому не хворіти і людям допомагати в здоров'ї. Він зрозумів, що суспільство має бути побудоване через любов між людьми. Такий суспільний лад він назвав евволюцією. А щоб побудувати евволюційний лад, людство має замінити старий недосконалий спосіб харчування на новий автотрофний спосіб харчування за системою Ош.

Розширення Всесвіту[ред.]

Процеси у Всесвіті відбуваються за еволюційною послідовністю, яка є арифметична прогресія зростаюча і прогресія, що убуває. (2.1). Послідовність зростаюча виражає створення матерії, кількість галактик зростає, вони віддаляються, Всесвіт розширюється. Еволюційна послідовність, що убуває, виражає процес знищення того, що створено спочатку. Створення чого-небудь і знищення його – це є дві протилежні сторони в природі за діалектикою. Очевидно, щось має бути створено спочатку в природі, воно знищується потім. Отже, процес створення чого-небудь випереджає процес знищення його завжди. Це пояснює існування створеного Всесвіту. Матерія створюється в цю мить, вона знищується в наступну мить. Хто створив світ, той знищує його. Процес створення і знищення відбуваються одночасно.

У Всесвіті всі галактики взаємно віддаляються, простір розширюється в усі боки. (див. Всесвіт – Вікіпедія). Закон Габбла-Лемерта – закон астрономії, за яким швидкість взаємного віддалення галактик пропорціональна відстані між ними. V = H d. (1.1). V – швидкість віддалення галактики від спостерігача, d – відстань до галактики, яка віддаляється зі швидкістю V, H – стала Габбла. H = 67,77 (км/сек)/Мпк = 2,3х10⁻¹⁸ 1/сек.

Якщо вважати, що залежність швидкості розширення Всесвіту від відстані залишилася постійною, то величина, обернена до параметра Габбла, визначатиме час від моменту Великого вибуху, або вік Всесвіту. Його називають також часом Габбла. Він дорівнює приблизно 13,8 мільярдів земних років. Відстань (d) є функція часу (t). d = dₒ exp (H t). dₒ – початкове значення.

У просторі Всесвіту, заповненому нейтрино, народжуються і живуть галактики. Вони народжуються із темної матерії. Спостереження підтверджує, що простір є однорідний, і темна матерія є однорідна, її маса постійно збільшується, густина темної матерії в просторі однакова, кількість галактик на одиницю об’єму є однакова в середньому для всього простору. Галактики створюють Всесвіт, він розширюється. Виникає питання, чому розширюється простір? Розширення простору можна пояснити, якщо прийняти дані умови. Представимо простір Всесвіту як кулю, в центрі її в одній галактиці є спостерігач. Радіус кулі (R) є відстань до іншої найдальшої галактики. Об’єм кулі простору дорівнює: Р = 4/3пR³. (1.2). Об’єм кулі збільшується при народжені нових галактик. Це подібно до того, як радіус гумової кулі збільшується, коли її наповнюють газом. Швидкість збільшення об’єму простору є пропорційна швидкості народження галактик. Швидкість народження галактик у просторі є пропорційна об’єму (Р). dP/dt = aP. (1.3) (а) – коефіцієнт пропорційності постійний. Формулу (1.2) підставимо в (1.3) і зробимо диференціювання по часу, отримаємо: dR/dt = Ra/3. Якщо приймемо позначення: R = d, a/3 = H, то отримаємо закон Габбла. V = Hd. (H) – стала Габбла, (d) – відстань до галактики, яка віддаляється від спостерігача зі швидкістю (V).

Експериментально підтверджено, що 90 % речовини у Всесвіті складається із нейтрино, їх кількість постійно збільшується. Із нейтрино утворюються зорі, галактики в однорідному просторі. Галактики розподілені в просторі однорідно. Всесвіт є однорідний у великих масштабах. Ці дійсні властивості пояснюють, чому Всесвіт однорідно розширюється, галактики взаємно віддаляються за законом Габбла.

Можливо, у Всесвіті відбувається періодичне стискання і розширення матерії у процесі еволюційного розвитку, подібно до автоматичної роботи серця будь-якого організму. Серце будь-якого організму має два еволюційні протилежні процеси: стискання і розслаблення. Процес розширення і стискання Всесвіту – це є дві протилежності, котрі існують в єдності й боротьбі. Якщо вік Всесвіту, який розширюється, є 13,8 млрд. років, то вік стискання галактики повинен бути близько до віку розширення Всесвіту.

Стискання Всесвіту. Галактика[ред.]

Стискання матерії відбувається в галактиках. (див. Галактика – Вікіпедія). Процес розширення і стискання Всесвіту існує в єдності. Всі зорі в галактиці стискаються, рухаються поступово до центру, в тому числі наше Сонце. Еволюція зірок багатьох галактик подібна до еволюції нашого Сонця, яка досліджена. В Сонці відбуваються процеси перетворення речовини в енергію в ядерних реакціях, при цьому Сонце повільно остигає, і в кінці перетвориться в холодний гігант. Вік Сонця, котре світить нам і буде світити, близько 10 мільярдів земних років, близько віку Всесвіту. На сьогодні вік нашого Сонця дорівнює 4,7 мільярдів років. В кінці еволюційного циклу Сонце охолоне, наблизиться до центру, перестане випромінювати енергію і світло, погасне, Сонце щезне.

Стан зорі й галактики є невизначений в центрі галактики

Відстань від зорі галактики до центра галактики (х) зменшується за еволюційною послідовністю арифметичною прогресією, що убуває (2.1). Приймемо, координата центра галактики (х) дорівнює нулю. х = 0. Кількість матерії зорі зменшується за еволюційною послідовністю, розміри зорі зменшуються до розмірів атома в центрі галактики. Ці властивості зорі як атомної системи дають можливість застосувати співвідношення невизначеності для вивчення стану зорі. Співвідношення невизначеності: ∆x ∆p ≥ ћ. Якщо вимірювання координати (х) відбувається з точністю ∆x і якщо одночасно відбувається вимірювання імпульсу (р) з точністю ∆p, то добуток цих двох помилок відповідає виразу: ∆x ∆p ≥ ћ. Імпульс (р) є добуток маси і швидкості. Це співвідношення означає, що (x) і (p) не можуть отримувати одночасно визначені значення. Якщо значення (x) визначено, тобто ∆x = 0, то ∆p дорівнює нескінченності. Значить, (р) не має ніякого визначеного значення. І навпаки. Якщо (х) і (р) невизначені у відомих границях ∆x і ∆p, то між ними має місце співвідношення невизначеності. Із нього виходить, чим менше ∆x, тобто точніше локалізоване тіло, тим більше ∆p, тобто тим більша невизначеність імпульсу.

Координата зорі Х = 0. Якщо зоря локалізована точно в центрі в точці х = 0, тобто координата (х) визначена, то імпульс її дорівнює нескінченності, тобто імпульс невизначений. Маса зорі є невизначена. Тому не можна знати стан зорі й галактики в центрі галактики. У зв’язку з невизначеністю імпульсу і маси зорі, можна сказати, що існуванню зорі немає кінця, не можна сказати, що існуванню зорі є кінець. Всі зорі Всесвіту приходять до точки центру галактики в свій час, тому можна сказати, що існуванню Всесвіту немає кінця.

Вважається, в центрі кожної галактики є гіпотетична «чорна діра», з якої матерія не повертається, тобто матерія зникає. Вважається, маса матерії в чорній дірі величезна, прямує до нескінченності. Правильніше говорити, маса матерії в чорній дірі невизначена. (Див. Чорна діра – Вікіпедія). Зорі в центрі галактики зникають через вік циклу близько 10 – 13 мільярдів років. Потім починається новий цикл. Існуванню Всесвіту немає кінця. Згідно з індуїстським вченням, у світу немає початку і кінця, він розвивається циклічно. Це астрофізичне дослідження підтверджує це положення вчення. Порфирій Іванов стверджує, що стан світу є невизначений у кінці. Ми не можемо знати, що буде в кінці. Іванов. 7910:149.

Координата зорі Х = 10⁻⁷ м. При якій мінімальній координаті й масі частинки світ визначений і еволюціонує? Попередні дослідження показали, що маса є еквівалентна енергії кванта видимого світла 1 еВ, тобто маса спокою близька 1 еВ. Відповідна координата Х = cT = 10⁻⁷ м.

Люди на Землі створюють світло сьогодні, з якого буде створена наступна зоря, як Сонце, і багато інших зірок, галактик через мільярди років.

Закон збереження. Всі тіла скупчення рухаються до центра галактики з якогось моменту часу, обертаючись навколо центра. Обертання галактики схоже на обертання циклону в атмосфері Землі. Зменшення відстані між будь-яким тілом і центром галактики є природний процес. Це є процес стискання, протилежний до взаємного віддалення галактик, ці процеси існують в єдності, один без іншого не існує. Знищення є протилежністю створення матерії. Очевидно, скільки матерії створилося, стільки буде знищено. Закон збереження існує. Матерія не виникає і не зникає в природі, а один вид перетворюється в інший. Причина і рушійна сила еволюції є в самій природі.

Евволюційна послідовність[ред.]

Послідовність 1[ред.]

В природі кожна якість відповідає певній кількості, яка виражена числом. Процес еволюції виражається певною евволюційною послідовністю чисел. Евволюційна послідовність чисел будується за діалектикою. (див. роз.2.2).

1).Перший член послідовності виражає початок евволюційного процесу, тому приймемо рівним початковому числу (А). Перший член складається з двох протилежних сторін, між якими виникає суперечність. Вона закінчується запереченням двох протилежних сторін на якомусь етапі. Суперечність закінчується через перехід до двох нових протилежностей. Це початковий член, тезис. 2). Другий член є заперечення першого. Він не дорівнює числу (А), а дорівнює якомусь числу (Х). Другий член складається з двох протилежних сторін, між якими є суперечність, котра закінчується через перехід до двох нових протилежних сторін. Заперечення виникає між ними. Це є антитезис. 3). Третій член є подвійне заперечення. Він є запереченням одного першого члена і одного другого члена, він є синтез двох членів. Подвійне заперечення є перехід в нову якість, він зберігає елементи і властивості попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність. Третій член на основі цих властивостей можемо прийняти рівним 2Х. Маємо перші три члени: А, Х, 2Х. Це є арифметична прогресія, у котрої різниця дорівнює Х. Отримуємо послідовність, (n) є ціле натуральне число, натуральний аргумент:

А, Х, 2Х, 3Х, 4Х … nХ. (n → ∞). (2.1).

Приклади. Періодична система елементів Менделєєва. Система елементів має сім періодів. У першому періоді в атома водню є одна оболонка для одного електрона, у другому – 2 оболонки електронів, у третьому – 3 оболонки електронів, у сьомому періоді атоми елементів мають сім оболонок в яких розміщуються електрони навколо ядра. Всього елементів є 110. Кількість оболонок в елементів у періоді утворюють еволюційну послідовність арифметичну прогресію з різницею 1: 1; 2; 3; 4; 5; 6; 7. Кількість електронів у елементів дорівнює порядковому номеру. Послідовність (2.1) відповідає багатьом дійсним фізичним системам. Наприклад, квантова механіка, атомна фізика. Послідовність є загальним законом природи. Світ побудований за єдиним законом.

Квантова механіка. Випромінювання чорного тіла. Дослідники вивчали взаємодію тіла з випромінюванням. Класична фізика вивчає неперервні величини, вона не може пояснити розподіл енергії по частотам, який спостерігається в природі. Планк зробив припущення: енергія осцилятора з власною частотою (γ) може приймати тільки дискретні значення, кратні величині (hγ). Де h – постійна Планка. Ця основна одиниця енергії (hγ) неоднакова для всіх осциляторів, так як вона пропорційна частоті. Таким чином, енергія осцилятора рівна E = nhγ, де n – ціле число, яке змінюється від нуля до нескінченності. Отримуємо послідовність для енергії: γ1, hγ2, hγ3, hγ4…hγn. (n → ∞). Планк отримав точну відповідність між теоретичною формулою і розподілом енергії випромінювання по частотах, яке спостерігається в природі. Дослідники отримали функцію розподілу енергії Планка. (див. Бом. с30).

Атомна система. Класична фізика не може пояснити будову атома. Нільс Бор (1913 р.) сформулював правильні постулати для атомних систем і узагальнив їх для всіх атомних систем.

1.Атоми можуть довго перебувати в певних станах, стаціонарних станах, в котрих вони не випромінюють і не поглинають енергію. В цих станах атомні системи мають енергії, котрі утворюють дискретну послідовність: E1, E2, E3 … En. Стани ці характеризуються стійкістю, всяка зміна енергії в результаті поглинання або випускання випромінювання або в результаті удару може відбуватися тільки при повному переході (перескакуванням) із одного цих станів в інший.

2. Атоми випускають або поглинають випромінювання тільки строго певної частоти при переході з одного стану в інший. Випромінювання, котре випускається або поглинається при переході із стану Em в стан En, є монохроматичне, і його частота γ визначається з умови: hγ = Em – En. Енергії виражаються арифметичною прогресією з різницею hγ. Нільс Бор розробив теорію атома водню і подібного водню, який має один електрон, на основі цих постулатів. Вона точно відповідає експериментальним даним.

Райдуга. Видиме світло при дисперсії розкладається на спектр сім кольорів. Частоти райдуги утворюються через еволюційну послідовність. Теорія будови атома Бора дає точно спектр райдуги.

Співвідношення невизначеності. Формулювання. Якщо вимірювання відстані відбувається з точністю ∆x, і якщо одночасно відбувається вимірювання імпульсу з точністю ∆p, то добуток цих двох помилок відповідає виразу: ∆x ∆p ≥ ћ. Аналогічно, якщо енергія системи вимірюється з точністю ∆E, то час, до якого це вимірювання відноситься, повинно мати мінімальну невизначеність, яка дається виразом: ∆E∆t≥ ћ. Для атомних систем. Це є співвідношення невизначеності Гейзенберга. Це співвідношення означає, що (x) і (p) не можуть одночасно мати визначені значення. Якщо значення (x) визначено, тобто ∆x = 0, то ∆p дорівнює нескінченності. Значить, (р) не має ніякого визначеного значення. І навпаки. Якщо (х) і (р) невизначені у відомих границях ∆x і ∆p, то між ними має місце співвідношення невизначеності. Із нього виходить, чим менше ∆x, тобто точніше локалізоване тіло, тим більше ∆p, тобто тим більша невизначеність імпульсу. Автор вивів співвідношення невизначеності на основі хвильових властивостей мікрочастинок Луї де Бройля. Співвідношення представляють собою обмеження для мікрочастинок застосування класичних понять визначеного місцезнаходження й імпульсу.

Послідовність 2[ред.]

1).Перший член послідовності виражає початок еволюційного процесу, тому приймемо його рівним одиниці, бо еволюція починається з найменшого числа. Одиниця складається з двох протилежних сторін, між якими виникає суперечність. Вона закінчується запереченням двох протилежних сторін на якомусь етапі. Суперечність закінчується через перехід до двох нових протилежностей. Це початковий член, тезис. 2). Другий член є запереченням першого. Він не дорівнює одиниці, а дорівнює якомусь числу Х. Другий член складається з двох протилежних сторін, між якими є суперечність, котра закінчується через перехід до двох нових протилежних сторін. Заперечення виникає між ними. Це є антитезис. 3). Третій член є подвійне заперечення. Він є запереченням одного першого члена і одного другого члена, він є синтез двох членів, або сума. Подвійне заперечення є перехід в нову якість, він зберігає елементи і властивості попереднього стану, тобто фіксує спадкоємність. Третій член можемо прийняти рівним сумі перших двох на основі цих властивостей: 1 + Х. Еволюційна послідовність будується за таким правилом, кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Маємо три члени геометричної прогресії. 1, Х, 1 + Х. Послідовність будується за цим законом для будь-якої кількості членів. Знаменник (Х) дорівнює відношенню третього члена до другого: Х = (1 + Х)/X. Звідси маємо квадратне рівняння. Х² – Х – 1 = 0.

Знаходимо корні. Перший корінь: Х1 = 0.5(1 + √5). Позначимо Х1 = φ. Це число називається золотий перетин: 1,618033… Другий корінь: Х2 = 0,5 (1 – √5). Друге позначення: Х2 = – 1/X1. Х2 = – 0,618033…

Послідовність з першим коренем: 1, φ, φ ², φ ³… (2.2)

Показник степені є будь-яке ціле число, тому члени послідовності збільшуються необмежено. Зростаюча прогресія. На практиці зручно користуватися аналогічною послідовністю цілих чисел: 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55... Або з подвоєними числами: 2, 4, 6, 10, 16, 42, 68, 110. В ній кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Відношення між будь-яким членом і попереднім приблизно дорівнює золотому перетину.

Послідовність з другим коренем: 1, – 1/φ, 1/φ², – 1/φ³... (2.3). Прогресія, що убуває, із змінними знаками членів. Показник степені є будь-яке натуральне число. Аналогічна послідовність обернених цілих чисел: 1, – 1/2, 1/3, – 1/5, 1/8, – 1/13, 1/21... Оскільки закони діалектики є загальними законами природи, то і послідовності є загальним законом природи.

Порфирій Іванов дав ідею для вивчення Всесвіту і побудови евволюційної послідовності. У 1981 році Іванов показав на своєму практичному досвіді голодування, що терпіти без їжі треба певне число годин: 24, 42, 66, 108 годин в тиждень. Він показав послідовність чисел, в якій кожен член дорівнює сумі двох попередніх. Це є евволюційна послідовність. Він направив думку дослідників на пошук наукового пояснення евволюційної послідовності. Іванов говорив: «Цього немає в природі, що це твоє. Раз ти зробив у природі, тобі далося це все, вже це є наше спільне, але не твоє особисте». 1966.07:125. Згідно із заповітом Іванова, ця стаття має статус суспільне надбання.

Приклади. Сонячна планетна система. Приклад у природі евволюційної послідовності типу 2. Вісім планет і пояс астероїдів обертається навколо Сонця: Меркурій, Венера, Земля, Марс, пояс астероїдів, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Вони обертаються в одному напрямку, орбіти їхні є майже коло. Середня відстань до Меркурія дорівнює 0.4 астрономічної одиниці, до Венери – 0,7, до Землі – 1,0, до Марса – 1,5, до головного поясу астероїдів приблизно в середньому – 2,8, до Юпітера – 5,2, до Сатурна – 9,5, до Урана – 19,2; до Нептуна – 30. Ряд відстаней емпіричних представимо як послідовність: 0,4; 0,7; 1,0; 1,5; 2,8; 5,2; 9,5; 19,2; 30. Вона співпадає теоретичною послідовність: 0,4; 0,4φ; 0,4φ²; 0,4φ³ … Порівняємо емпіричне значення з теоретичним:

0,4; 0,70; 1,00; 1,50; 2,8; 5,2; 9,5 (емпіричне) 0,4; 0,65; 1,05; 1,69; 2,7; 4,4; 7,2 (теоретичне)

Емпіричні і теоретичні значення співпадають достатньо точно. Астрономічна одиниця є відстань від Землі до Сонця – 150 млн. км. Маси планет в одиницях маси Землі: Меркурій – 0.015, Венера – 0.815, Земля – 1.0, Марс – 0.107, Пояс астер. – 0.001, Юпітер – 318, Сатурн – 95, Уран – 14, Нептун – 17. Головний пояс астероїдів перебуває між орбітами Марса і Юпітера на відстані 2,3 – 3,3 (2,8 серед.) від Сонця. Астероїди обертаються в тому ж напрямку, що і планети. Їхні розміри є від кількох метрів до сотень кілометрів. Можна вважати їх як карликові планети. В сімох планетах зосереджено 93% від усієї маси планет.

Сім планет рухаються за законом евволюційної послідовності типу 2. Сонячна система формується за законом еволюційної послідовності. Орбіти займають незмінні стаціонарні місця в просторі. Вірогідно, на відстані 2,8 відбувається евволюція нової планети з астероїдів. Орбіти поступово заповнюються матерією. Очевидно, на формування орбіт планет Сонячної системи впливає темна матерія, бо рух планет відбувається не за механічними законами руху. Порфирій Іванов не рекомендує ученим шукали планети в Сонячній системі з метою переселення на них, і не треба переселятися на інші планети. Планети нема на білому світі кращої як Земля.

Автоматична робота серця. Автоматична робота серцевого м'язу. Серце має здатність ритмічно скорочуватися під впливом імпульсів, які виникають у самому серцевому м’язі. Автоматична робота серця майже не залежить від нервової системи. Скорочення шлуночків продовжується приблизно 0,3 секунди, вони розслабляються після цього. І весь серцевий м'яз перебуває у стані спокою або загального розслаблення протягом 0,4 – 0,5 секунди. Тривалість всього серцевого циклу дорівнює приблизно 0,8 секунди. Відношення між тривалістю розслаблення і скорочення дорівнює золотому перетину. Значить, це є еволюційний процес, що складається з двох дій: скорочення (тезис) і розслаблення (заперечення, антитезис). При скороченні серця початкова якість накопичується до певної кількості, кількість переходить в нову якість розслаблення. В момент розслаблення кількість накопичується, вона переходить у нову якість скорочення. Цикл закінчується, потім все повторюється. Очевидно, здібність автоматичності руху серця мають усі живі організми, які еволюціонують, вони б не існували інакше. Рушійна сила еволюційного процесу. Еволюційна послідовність може мати будь-яку кількість членів. Розглянемо послідовності з двома членами. Перший член (а) виражає скорочення, наступний член виражає розслаблення, заперечення першого. Відношення між тривалістю процесів дорівнює золотому перетину: а, аφ, де а – перший член. Якщо перший член (aφ). Тоді буде: aφ, – aφ/φ . Або після спрощення: a φ, – a. Можливо, кінцеве значення є імпульсом для запуску другого циклу послідовності. Другий цикл запускається автоматично після першого циклу. Процес продовжується автоматично необмежено. Рух відбувається по спіралі. Процес починається спочатку. Кількість циклів теоретично є нескінченна, процес вічний. Процес діяльність і відпочинок заперечують один одного періодично. Причина руху, рушійна сила еволюції є в самій еволюційній системі. Цей процес є незалежний від інших систем. Цей процес відбувається на практиці в природі скрізь і в великому, і малому. Цей автоматичний механізм є серцем природи.

Діалектика, три закони. 1. Дві протилежні сторони є в природі, вони існують в єдності і боротьбі. Всі речі, явища мають протилежні властивості та тенденції розвитку. Вони перебувають в єдності, одна без одної не існує. Протилежні сторони взаємодіють постійно в формі боротьби, її результатом є розвиток. Між ними виникають суперечності, які є джерелом, змістом, рушійною силою саморозвитку світу. Процес закінчується через перехід до двох нових протилежних сторін. . Подвійне заперечення є в природі. Об'єкти розвиваються шляхом подвійного заперечення. Кожний ступінь є синтезом попередніх ступенів, і відтворює на вищій основі характерні риси, структуру початкового ступеня розвитку. Подвійне заперечення є необхідним моментом процесу розвитку, умовою якісної зміни об'єктів. Розвитку об'єктів не існує без заперечення попередніх форм. Заперечення відображає не знищення об'єкта, а момент його переходу в нову якість, в якій зберігаються елементи і властивості його попереднього якісного стану, тобто фіксує спадкоємність. 3. Взаємний перехід якісних і кількісних змін. Кількісні зміни поступово накопичуються, на певному етапі розвитку порушують їхню міру, і зумовлюють у них корінні зміни. Якість переходить у кількість, а кількість переходить у нову якість. Нова якість є запереченням початковій якості.

Три стадії евволюційного розвитку. Приклад. В історії людства можна виділити три стадії розвитку людства. Стадія 1. Евволюція. На цій стадії еволюція людини домінувала в житті людей. Люди були близькі до природи, вони любили повітря, воду, землю. Люди загартовувалися в природі, вони були здорові і сильні. Спочатку еволюція була біологічна, потім виникла соціальна еволюція, це були дві протилежності. Між ними існувала суперечність, вона закінчилась через перехід до інших двох протилежностей. Люди заперечили загартування, відійшли від природи. Стадію можна виразити числом 1. Стадія 2. Вчення Христа. Люди залишили загартування в природі, відійшли близько від природи, прийняли вчення Христа. Вчення Христа домінувало в житті людства. Згодом виявилося, що люди не можуть виконувати вчення Христа повністю, вони можуть вірити в Христа. Між вірою і виконанням існує суперечність, вона закінчилась через перехід до інших двох протилежностей. Стадія є запереченням першої, тому виражається невідомим числом (Х). Стадія 3. Синтез евволюції і вчення Христа. Люди заперечили одне вчення Христа, а прийняли синтез еволюції або загартування і вчення Христа. Порфирій Іванов створив вчення через свою практику загартування, яке є синтез еволюції і вчення Христа. Зараз синтез евволюції і вчення Христа домінує в житті людства. Стадія виражається числом (1 + Х). Три числа створюють евволюційну послідовність: 1; Х; 1 + Х.

Історія послідовника Ош[ред.]

Іванов Порфирій Корнійович – це визнаний Переможець природи, Учитель народу, Бог Землі за ділом. Учитель Іванов хотів побачити другого незалежного чоловіка, такого, як він. Він писав у працях, що він чекає юнака, який визнає його і його ідею. Його праці призначені для молоді, він писав, що праці є «мій подарунок молоді». Учитель Іванов пише в працях, що очікує людство в майбутньому. 7712:378. «А коли до нас появиться на арену цього всього. Бог Дух Святий, усе терплячий у житті, відійде, його не буде в житті. Проявиться й оточить сам Великий Дух, поламає все на світі в житті». Учитель піде з життя, а прийде другий чоловік.

Учитель Іванов говорив про безсмертя в працях. 7804:170. «Люди прийдуть з ним, вони скажуть у весь свій голос: Учителю, а коли це так буде? Він відповість нам так. Ні я, ніхто з усіх людей, ні мати наша рідна, вона із своїми ангелами не скаже нам, а тільки сам вищий за всіх за своїм розумовим розвитком. Він скаже нам усім тоді про це діло, коли здійсниться це ось наше безсмертя. Я як Учитель про це ось давно думаю, але сказати про це діло, як це ось буде, не скажу, не промовлю».

Учитель Іванов пише в зошиті «Чувілкін бугор губа» про другого чоловіка. 7806:31. «Ми питали Учителя не раз: а хто буде другий чоловік? Всім хотілось знати про це. Учитель сказав так нам усім. Ні я, ніхто з нас, навіть ангели не зможуть сказати про це, крім одного вищого від усіх. Він знайде, він пришле на своє місце. Він займе і скаже: це моє місце. Я прийшов на нього не для того, щоб учити вищого від себе. Я прийшов сюди до цього чоловіка, природа прислала мене. Я буду учитися всього його слова в нього». Учитель Іванов чекав другого чоловіка, природа прислала йому його.

Учитель приймав усіх, хто приходив до нього з проханням прийняти. У травні 1979 року Учитель Іванов прийняв учня з Києва, як усіх приймав. На прийомі Учитель Іванов вводив сили через руки, учив усно усіх виконувати такі поради для збереження здоров'я. 1. Обливатися холодною водою два рази на день, вранці й увечері. 2. Здороватися з усіма людьми, котрі зустрічаються в житті. 3. Знайти бідного нужденного, допомогти йому за своїми можливостями, сказати собі, що даєш допомогу за те, щоб тобі було добре, і віддати. 4. Не вживати їжу і не пити воду 42 години від п'ятниці до неділі до 12 годин. Перед їдою о 12 годині робити вдих з висоти через гортань до відмови, просити: «Учителю, дай мені здоров'я». Повторити три рази на природі. Після цього можна їсти все, що хочеш. 5. Не курити, не вживати алкоголь, наркотики, не плювати на землю.

Нам свідомо треба загартовуватися. Спочатку нам можна обливати ноги холодною водою, потім поступово згодом за бажання перейти обливати ноги, груди, плечі – так робив Іванов. Ми повинні робити так, щоб ми задовольнили себе в житті. Не бажано переохолоджувати організм, треба берегти органи, залози змолоду. Треба пам'ятати, що обливання холодною водою – це адаптаційний стрес для організму, при якому залози внутрішньої секреції виснажуються згодом через багато років, наднирники та інші, що веде до кінця життя. Обливання холодною водою пробуджує центральну нервову систему, вона включає процес перетворення білка організму в теплову енергію, це внутрішнє тепло оздоровлює організм. Якщо внутрішнього тепла не буде в тілі, то ніяке інше тепло не зігріє тіло. Якщо вам важко бути без їжі й води, пробуйте бути без їжі одну добу від п'ятниці 18 годин до суботи. Загартування дає активне довголіття.

Учень виконував поради Учителя, вивчав вчення його в працях. У 1980 році Учитель сказав учню: «Ти приймай бажаючих, як я робив, а люди нехай просять мене, Учителя». Учень так приймав на своєму місці. В 1981 році учень написав Учителеві лист-звіт, що він робив і що зробив, підписався своїм звичайним прізвищем від батьків. Учитель прочитав лист, переписав у свій зошит Паршек. 1981.02. с110 – 127. В кінці листа Учитель написав замість звичайного прізвища учня нове прізвище від себе: «Автор Валентин Александрович Ош» (рос).

Що нам відомо про слово Ош? Бог Ош є в марійської віри, Ош означає Білий у перекладі. У Киргизії є найдревніше на землі місто Ош. На Кавказі на березі річки Біла Порфирію Іванову прийшла свідомість, яка визначила буття Іванова на все життя, як Бога. Всесвіт або природа має також іншу назву білий світ.

Учитель благословив учня редагувати і видавати зошити Учителя у друкованому вигляді. У 1982 році Учитель спитав в учня Ош: «Ти не думаєш кидати мою ідею?» Учень відповів: «Це моє життя». Учитель спитав: «Ти скільки діб терпів без їжі?». Учень відповів: «Чотири доби в тиждень». Учитель сказав: «Цього мало, пробуй бути без їжі шість діб, пробуй терпіти так два тижні, потім місяць, пробуй ходити без сорочки, ти в мене збоку». В 1989 році учень прийняв нове прізвище Ош від Учителя, як від батька – це друге народження від Бога. Учень вважав своїм місцем життя Чувілкін бугор, прагнув зайняти його для вічного життя. В 1989 році учень прийшов на бугор, визнав Учителя Іванова Богом Землі, назвав Учителя Іванова Батьком Ош, а себе назвав сином Ош, бо люди отримують прізвище завжди від батька, і прізвище у батька і сина є одне. З 1989 року понад десять років учень Ош ходив без сорочки босим літом і зимою і жив поблизу райського місця в селі Оріхівці. Учня Ош народив батько Ош. Учень Ош приймав бажаючих людей своїми руками на бугрі, усно давав пораду виконувати 5 порад Учителя Іванова для здоров'я, пробувати жити навколо райського місця однією сім'єю, радив прийняти нове прізвище Ош і базуватися на ньому. А сестри Людмила і Валентина, яких прийняв учень Ош, назвали його учителем Ош, як передбачав Учитель Іванов, інші послідовники підтримали їх. Учень став учителем. До 2000 року учитель Ош відредагував усі зошити, набрав у друкованому форматі, обнародував у мережі Інтернет, виконав усі поради Учителя, приймав усіх бажаючих. Можна зробити висновок, Учитель Іванов народив другого чоловіка з іменем Ош, якого він чекав від природи, вона прислала йому його. Про це свідчать такі факти. Учитель дав учню нове прізвище Ош, як новому новонародженому чоловікові, як нікому, Учитель довірив учню одному редагувати і обнародувати його праці, приймати бажаючих людей, навчив бути без їжі шість діб, продовжувати ідею Учителя Іванова. Другий чоловік прийшов, його ім'я Ош. Учитель Ош багато разів читав про другого чоловіка, довго думав про нього, давно знав цю ідея Іванова, і нарешті, радість прийшла на землю, у цьому році він визнав, відчув себе другим чоловіком, якого чекав Учитель Іванов. Учитель Ош усвідомив, хто він є і що робити йому, щоб виконати ідею Учителя Іванова. Учитель Ош дякує від душі й серця Батьку Ош за науку, за життя. Безсмертна слава Батьку Ош. Учитель Іванов писав у праці, що послідовникам треба обрати одне ім'я і на ньому одному базуватися. Учитель Ош рекомендує всім обрати ім'я Ош від Бога. Ім'я Ош є спільне для послідовників Бога Ош, він є Порфирій Іванов у миру. Учитель Ош не присвоює це ім'я до свого тіла, не називає цю систему своїм іменем. Ця система не є чиясь особиста, а всіх послідовників з іменем Ош. Іванов сам написав це ім'я Ош своїм послідовникам у праці, вони самі обирають ім'я Ош і базуються на ньому одному в житті. Ош – це є ім'я Боже, святе, велике, означає Білий у перекладі. Ідея Батька Ош звершиться через ім'я Ош. Зараз першого чоловіка Учителя Іванова нема між людьми в житті, Бог Дух Святий відійшов, а другий живий чоловік Учитель Ош проявився і продовжує його діло, виконує його ідею, створив систему Ош. Батьку Ош слава

Цитати Іванова про Сонце[ред.]

6507:61. «Сонце не примушує вірити його силам, бо Сонця немає такого, як ми з вами думаємо і робимо. Якби Сонце було, як воно сходить і заходить по нашій Землі, воно б прибрало хвилі океанські. Воно є полум'я, нам з вами здається. Чоловік не навчив жити сам себе з одним Сонцем і без Сонця, він навчив себе спати. 62. А коли ніч приходить, він іде спати на спокій. Він спить, нічого не думає. Його сон підносить йому, що буде з його життям завтра. Природа показала на першому чоловікові, за його зроблене і вжите ним. Він втратив свої здібності через це, і помер безсилий. Ми питаємо чоловіка первонародженого. Для чого народився він, або для чого народили його? Він не народжувався сам, природа народила його не для того, щоб він воював з природою. Вона народила його для дружби, жити разом. 88. Вчення Іванова не вірить Сонцю, а вірить своїм силам. Сонце не треба ні на що, Сонце не допоможе, якщо людина не виробить сили. 128. Іванов не вірить Сонцю, він не визнає його сили над ним. Сонця, як ми з вами думаємо, немає.129. Сонце – це є ми, розумна істота».

6604:138. «Сонце є, ми народжуємо його щоранку. 139. Сонце заходить не саме, ми садимо його своїми втомленими силами. Його не було в природі колись, перший чоловік народив його. Вся атмосфера є народжена. Ми не отримали того, чого хотіли. Ми отримали те, чого ми не хотіли». 6710а:61. «Всі кажуть, що сонце є. А чому моя думка не погоджується? Це Сонце світить не наше. Люди створюють самі». 6803:91. «Ми народили день своєю появою. Якби нас, людей, не було в такому самовільному житті, ми б не мали Сонця на небі. Ми народили його самі».

6807:20. «20. Ми знаємо про такий час. Ми не обходимося без вечора. Потім ранній ранок приходить слідом за ним. Хто робив це все нам? Ми навчилися тягнути це до себе своїм розумом. Природа не дає нам це, а ми робимо самі це. Сонця як такого немає. Люди є самі в природі, їм потрібна завжди весна, та вони не проти від літа, осені. Зима не подобалася нікому, вона не потрібна. 24. Ми тягнули до себе час, так ми тягнемо його зараз. Сонце встало на землю, ми всі з вами піднялися. Та ми пішли в бій на нашу велику матір. 27. Нам треба буде зробити так без усякого Сонця. Ми не повинні сподіватися ні на що, крім чоловіка. Він завойовує сам у природі». 6904:121. «Сонця немає самого. Люди є одні, які тягнуть час до себе, зустрічають і проводжають місце кожне».

7201.15:56. «Тіло повинно бути таким, як воно народилося. Треба зробитися таким, як і раніше був. Сонце – це є ми, всі наші земні люди. Вони лягають спати без усякого Сонця. Воно не появляється до самого ранку. Коли ми зустрічаємося з ним, ми щасливі». 7212:123. «Сон наш є миліший від усього, герой усякий гине в ньому навіки. За моїм висновком, Сонця немає як такого. Життя національних людей є на нашій планеті Землі. Вони є самі на білому світі Сонце. Їхній розум, життєвий мозок хоче і робить у них». 7212:124. «Сонця немає між людьми, як вони думають. Хазяїн Бог є. Справа наша є холод і погана сторона, треба бути живим без усякого Сонця».

7301.30:9. «Ми вважали до цього діла: Сонце стоїть на своєму місці, а Земля крутиться (навколо своєї осі). Це неправда. Сонця як такого немає між людьми в атмосфері, як ми всі вирішили. Висновок один є такий тепер. Сонце є ми, люди. Вони почали робити в житті. Якби Сонце було в нас таке, як ми з вами думаємо, воно б спалило нас. А то це є. Ми з вами хочемо, те і зробимо. 93. Сонце приходить щодня, і воно відходить. Люди хочуть самі цього і роблять у цьому, у них виходить».

7510:17. «Наука говорить, що живе тіло Сонця є вогняне. Воно не має вогню як природне. Якби воно було вогняне і сили були, то мікроби палилися від нього. Це атмосфера є така, вона не є шкідлива зимою зовсім. Ви з'єднайте ніч з днем із цим ділом, так та атмосфера. Вона не розділяється на різне, в природі є все однакове. Ми думаємо так, що холод наступає звідкілясь, а він появляється тут же на цьому місці. Так само Сонце заходить за Землю начебто. Ні, це відбувається в наших людях. Люди роблять це все у природі. Вони вибрали це місце, знайшли своє існування, вони придбавали те, що треба в житті. 31. Милі мої всі люди, гляньте на сонце! Ви побачите там правду, своє оздоровлення. Ви будете такими, як я: Переможець природи, Учитель народу та Бог землі. 32. Ось чого нам треба добитись у природі, щоб цього чоловіка прославили як Бога Землі за його діло. Він примушує ходити калік, він дає зір сліпим, а всі нові хвороби щезають через учинок його. Ось що він зробив нам, він розкрив життя і прогнав смерть. Іванов зробив це все своїми руками сам, він є не теоретик у житті, він зустрічався природно з повітрям, з водою, він ступав по землі зі своєю практикою в природі. Я не старався уникати цього всього. Мої сили процвітали, природа освітила їх для цього, щоб допомагати ними нашому хворому чоловікові. А коли він зрозуміє мене такого, він згодиться і буде в природі таким, як я. Учитель не заперечує мати всім ці сили, лише б любов була ваша в цьому. Нам не треба чекати час, а ми готуємося до нього, ми направляємо всі свої сили для того, щоб зробити це діло. Ми ходимо весь рік весь час, робимо те, що годує нас весь рік. 34. Ми трудилися без усякого відпочинку від самого першого чоловіка. Він став майструвати в природі це початкове життя. Він був чоловік світило всьому, він був хазяїн своєму ділу в природі. 35. Коли він говорив слова, у нього виходило. Він розділив світло і темноту. 36. Це не Сонце є, а люди хочуть і хотіли самі ще вчора після заходу Сонця. Воно зайшло в нас і зійшло з нами. Ми прибрали його з дороги спільними силами народними. Воно є люди, найголовніше. Якби не люди, у нас не було б нічого. Сонце треба всім живим істотам, вони радуються ним, а не сонце ними. Люди є все Сонце, а Сонце є люди. Вони бажають, щоби було Сонце, так воно й робиться слідом за людьми. І Сонце ховається після них».

7704:1. «Наші люди хочуть узнати, Сонце є між нами такими, чи його як такого немає? Відповідаю прямо. Сонце – це є ми, всі люди, встаємо і лягаємо. Природа оточила нас цим, дала світло і тьму». 7906:81. «Це така природа прийшла на це діло, вона вводить це все в житті. Це така народжена видимість, котра означає. Сонце – це є щось таке, всі наші люди. У них усіх є така часткова сила, те, чому треба бути».

Природа і люди[ред.]

Природа народжує людей для життя, при народженні брали участь повітря, вода і земля. Вони є любимі вічні невмираючі друзі людей. Природа є рідна матір усіх людей, а люди є діти її. Природа дає все людям для життя, вона створює умови для життя, годує. Вона народила одного чоловіка Іванова для прикладу, щоб усі люди ставали такими, як він. Він любив природу, як матір, жив з нею близько нарівні, не відходив від неї протягом піввіку. Він любив дві сторони в природі: тепле, хороше, холодне, погане. Вона навчила його, дала Іванову свої сили, щоб допомагав людям хворим, бідним, нужденним, ображеним, щоб люди були здорові, довго випромінювали світло. Люди мають любити свою рідну матір природу, цінити, берегти, як око. Порфирій Іванов прийшов до такого висновку за піввіку практики. Природа хоче, щоб люди любили природу, жили по природному, любили один одного. Люди мають бути заслуженими, щоб могли творити світло, тобто, вони мають світитися, як учив Іванов. Тіло людини випромінює світло. Тіло людини можна вважати маленьким сонцем, яке випромінює енергію постійно. А енергія всього людства складається з енергій мільярдів маленьких сонць. На певному етапі еволюційного розвитку люди не стали жити в природі за своїм призначенням, як хоче природа. Вони відійшли від природи, стали жити і робити самовільно, не дружно, вони втратили частково свої природні сили творити світло, вони заважають людям, не люблять їх, заважають природі. Люди вбивають один одного, вони воюють з природою, як з ворогом, природа терпить від таких людей. Вони жили за рахунок техніки, штучного, хімії. (див. Іванов. 8212). Природа стала карати людей хворобами за це, через які вони вмирали скоро. Іванов пише: 8212:170. «А природа відгукується погано на це зі своїм ділом, вона є така на це все своє задумане. Природа не хоче, щоб люди жили вічно в ній, вона поступово скасовує їх своїми силами, як нещасних, вічно вмираючих людей. Такого права, як люди мають на це, вони є не гарантовані, всі стоять на черзі, чекають свого дня. Він приходить за ними, він забирає їх із собою. Ось що природа робить у себе, вона прибирає нашого брата на віки-віків. Вона розпоряджається нами, такими людьми. Ми такі є люди кволого характеру, як ледь щось вплинуло, уже є нежить. 171. Природа зробила це, вона принесла це горе. А люди взялися допомогти своїми силами самі. Технічні люди є безсилі, вони не зможуть вивести цю смерть. Природа довго дивилася на це, і вирішила прислати такого чоловіка, одного з усіх Паршека. Він знайшов у природі загартування-тренування. Ніхто не займався ним, і ніхто не хотів займатись, бо воно лякало їх, вони могли застудитися і захворіти, від чого люди вмирали і вмирають. А Паршек прийшов із загартуванням, зайняв своє місце, люди повинні отримати умови на ньому, щоб можливість була нашим людям бути без усяких потреб у природі». Тобто, люди мають отримати можливість бути автотрофними на райському місці на землі, яке Іванов знайшов усім людям усього світу. Люди мають відмовитися від свого діла, припинити робити його. Ми не будемо доглядати за землею нашою, це діло відпаде в нас, життя буде інше в нас.

Іванов пише. 8212:187. «Ми оточимо себе Святим Духом, природа прийме нас як таких, вона простить нам за все наше зроблене. Ми зробимося не такими, а живими, легкими в атмосфері. Ми засвітимося кольорами, запахнемо ароматом, як ніколи. Хто покарає нас таких? Ми зробимося любимі друзі природи за це саме. Що ми попросимо у неї, вона дасть нам. А ми будемо просити у неї життя. Ми перестанемо боротися з нею, ми не будемо знищувати її».

Отже, природа сприяє людям загартованим за ідеєю Іванова в житті, дає їм сили життя, а інших людей карає хворобою, смертю, щоб вони не жили. У природі відбувається природний відбір, у котрому перемагають люди загартовані, їм дається життя. Люди загартовані, автотрофні, як вид, евволюціонують у природі, вони, як вид, будуть жити вічно. Тіло людини можна вважати маленьким сонцем, яке випромінює енергію постійно. А енергія всього людства складається з енергій мільярдів маленьких сонць. Іванов знайшов закономірність в процесі своєї практики науки загартування. Якщо люди не застуджуються, не хворіють і допомагають іншим через науку загартування, то такі люди світяться, як маленьке сонце, тобто випромінюють світло, з якого твориться природа. Через світло створюються умови життя для людей, люди створюють самі собі умови для життя. Природа іде назустріч таким людям, обдаровує всякими благами, не карає хворобами, сприяє в житті, люди еволюціонують. І навпаки, якщо люди не загартовуються, хворіють, вони не світяться, не випромінюють світло, з котрого твориться природа. Люди не створюють самі собі умови для життя через світло. Такі люди заважають природі, вона карає їх хворобами, смертю, щоб вони не жили довго. Тому Іванов рекомендує всім загартовуватися, щоб не застуджуватися і не хворіти.

Автотрофне людство[ред.]

Автотрофне людство – співжиття людини і мікрофлори, яке приносить їм взаємну користь. Людина дає мікрофлорі місце для життя, а мікрофлора живить людину білком, через що людина стає автотрофна істота. Всякий живий організм походить від іншого живого організму.

Історія виникнення науки. Вважається, на Вернадського Володимира Івановича сильно вплинув голодомор в Україні в 1933 році. Люди гинули від голоду в країні, яка найбагатша природними ресурсами. Вернадський не хотів, щоб люди вмирали від голоду. Тому він написав працю про автотрофність людства і створив теорію, в якій пропонував людству перейти на нову форму харчування – автотрофне живлення. Також з 1933 року Іванов Порфирій Корнійович почав своє практичне загартування, щоб побудувати життя без потреби в їжі та знайти в природі засоби до безсмертя. Іванов пішов у природу без потреб, в одних трусах літом і зимою, щоб знайти в природі засоби і люди не вмирали. Так потім виникла наука: теорія і практика автотрофного живлення.

Концепція Вернадського за працею «Автотрофність людства»[ред.]

Автотрофність людства – поняття і теорія, запропонована Вернадським Володимиром Івановичем, живлення людства без споживання тваринних організмів. Вернадський припускав можливість перетворення людини з істоти соціально гетеротрофної на істоту соціально автотрофну.

Автотрофи (від autos – «сам» та trophe – «їжа», «харчування») – організми, що синтезують із неорганічних речовин (головним чином води, діоксиду вуглецю, неорганічних сполук азоту) всі необхідні для життя органічні речовини.

Вернадський стверджував у своїй праці про шлях людства у майбутньому до наукового пошуку нових форм харчування. Землеробство зі зростанням населення Землі не зможе забезпечити все людство якісною їжею, тому Вернадський запропонував шукати нові форми харчування на основі синтезу бактерій у людському організмі. Такі бактерії входять до складу флори кишечника людини. Люди із синтезом їжі від флори є автотрофні істоти, бо харчуються речовинами, синтезованими у власному організмі. Проблемою є знайти практичні методи переходу від гетеротрофного до автотрофного живлення. На думку Вернадського, автотрофні люди отримають новий шлях духовного розвитку, кращого життя, відновиться біологічна і соціальна еволюція людини.

Цитати Вернадського із праці «Автотрофність людства». Людство треба розуміти в процесі евволюції, у вигляді мільйонів поколінь. 2. «Усякий живий організм походить від іншого живого організму». Голод мас людей є рушійною силою суспільства. Автор торкається голодомору в Україні в 1933 році, в результаті якого загинули понад 10 мільйонів людей.

4. « Останнім чинником є невблаганний голод, який стає нещадною рушійною силою соціального ладу суспільства. Суспільна рівновага підтримується лише невтомною працею, і вона завжди нестійка. Великі перевороти в суспільних строях, помилки, вчинені на цьому грунті, завжди приводили до жахливих наслідків. В даний час сотні тисяч людей вмирають або животіють в Росії внаслідок нестачі харчування, а мільйони інших – більше 10 –15 млн. – стали жертвами вчинених соціальних помилок». 5. « Проблеми харчування і виробництва повинні бути переглянуті. Внаслідок цього обов'язково настане переворот у самих соціальних принципах, які керують суспільною думкою».

9. « Бактерії, відкриті С. Н. Виноградським, незалежні в своєму харчуванні не тільки від інших організмів, але безпосередньо і від сонячних променів. Вони вживають для побудови свого тіла хімічну енергію хімічних земних сполук, мінералів. Цим шляхом вони виробляють у біосфері нові синтези».

12. «Відкриття землеробства вирішило все майбутнє людства. Завдяки землеробству воно себе в своєму харчуванні звільнила від стихійної залежності від живої навколишньої природи. Зовнішній вигляд планети став новим і прийшов у стан безперервних потрясінь. Але людині не вдалося до цих пір досягти в цьому новому середовищі необхідної забезпеченості свого життя».

13. «Проблема, яка в даний час постає перед людством, чітко виходить за межі суспільної ідеології, створеної соціалістами і комуністами всіх шкіл, які в своїх побудовах упустили цілющий дух науки, її соціальну роль. Наше покоління стало жертвою спроби втілення цієї ідеології, як це очевидно з трагічних подій в моїй країні, однією з найбагатших у світі природними ресурсами. А в результаті ми маємо загибель і голод величезної кількості людей і економічний провал комуністичної системи».

14. «Для вирішення соціального питання необхідно змінити форму харчування і джерела енергії, які використовуються людиною». Безпосередній синтез їжі, без посередництва організованих істот, як тільки він буде відкритий, докорінно змінить майбутнє людини. Відкриття цього синтезу чекають».

17. «Що означав би подібний синтез їжі в житті людей і в житті біосфери? Його створення звільнило б людину від її залежності від іншої живої речовини. З істоти соціально гетеротрофної вона стала б істотою соціально автотрофною. Наслідки такого явища в механізмі біосфери були б величезні. В силу цього факту на земній корі з'явилося б у перший раз в геологічній історії земної кулі автотрофна істота, хребетна».

18. «Створення нової, автотрофного істоти дасть їй досі відсутні можливості використання її вікових духовних прагнень; воно реально відкриє перед нею шлях кращого життя». Володимир Вернадський говорить у праці, що в його час сотні тисяч людей вмирають або животіють в Росії внаслідок нестачі харчування, а більше 10 – 15 мільйонів людей стали жертвами вчинених соціальних помилок. Проблеми харчування і виробництва повинні бути переглянуті. Внаслідок цього обов'язково настане переворот у самих соціальних принципах, які керують суспільною думкою. Для вирішення соціального питання необхідно змінити форму харчування і джерела енергії, які використовуються людиною. Безпосередній синтез їжі, без посередництва організованих істот, змінить майбутнє людини докорінно, як тільки він буде відкритий. Створення подібного синтезу звільнило б людину від її залежності від інших живих істот. Людина стала б з істоти соціально гетеротрофної істотою соціально автотрофною. Створення автотрофної людини дасть їй можливості духовного розвитку; воно відкриє реально перед нею шлях кращого життя. Вернадський наголошує, що людина стане істотою соціально автотрофною. Тобто людина як біологічна істота стане автотрофною і суспільство стане відповідно автотрофним, це перетворення буде відбуватися одночасно. Перетворення людини як біологічної істоти і соціальне перетворення є дві частини одного цілого. Без соціального перетворення не буде переходу до біологічної автотрофної людини, бо стара соціальна система буде заважати людству перейти на автотрофний стан.

Мікробіологія доводить, що безпосередній біологічний синтез, про який говорив Вернадський, який врятує людство в житті, можливий через бактерії кишечника. Теорія Вернадського Володимира Івановича про автотрофне людство отримала зараз практичне підтвердження завдяки досягненням сучасної мікробіології.

Система автотрофності відповідає біологічній природі людини, бо перша людина була без потреби їжі в природі. Порфирій Іванов пише в своїй праці: «Ми всі, як один, створені без усякої такої потреби в тілі. У нас не було нужди ніякої в цьому ділі. Нас із вами оточувала наша природа, найперші початкові люди були в цьому ділі. У них не було ніякої зробленої зброї під своїми руками». 7910:148.

Мікрофлора кишечника людини[ред.]

Мікрофлора кишечника – мікроорганізми бактерії, що звичайно живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори. Повільні рухи і нейтральне pH товстого кишечника і нижніх відділів тонкого сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів бактерій. Кількість мікробів у кишечнику людини приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму. Маса всієї мікрофлори кишечника людини складає близько 1 кг. Бактерії є одноклітинні організми, їх розміри – 0,5 – 5,0 мкм. Внутрішня частина бактерії – цитоплазма охоплюється одною або двома мембранами, що відділяють їх від зовнішнього середовища. Гомогенна фракція цитоплазми містить набір розчинних РНК, білків, продуктів метаболічних реакцій. Інша частина цитоплазми включає хромосоми, рибосоми. Генетична інформація є в одній молекулі ДНК. Бактерії здатні пересуватися в рідині, використовуючи джгутики і ворсинки. Бактерії ростуть до певного розміру, після чого проводять поділ на дві частини. Один поділ відбувається за 9,8 хвилини. Кількість бактерій у процесі поділу при достатній кількості поживних речовин можуть збільшитися від 1 до 10¹⁴ за 10 – 20 годин, покрити весь тонкий кишечник одним щільним шаром. При поділі клітини створюються генетично ідентичні дочірні клітини. Ріст бактерій відбувається за три фази. 1. Пристосування, повільний ріст. 2. Експоненціальний ріст кількості, швидкий ріст. 3. Стаціонарна фаза, спричинена виснаженням поживних речовин. Бактерії, які мешкають у травному тракті колективно, називаються флорою кишечника, це нормальна флора. Більшість бактерій мають анаеробний метаболізм. Вони можуть жити за рахунок анаеробного дихання, без молекулярного кисню. Мікрофлора кишечника – це паличкоподібні бактерії, вони сприяють перетравленню їжі, синтезують вітаміни, підсилюють імунітет, пригнічують розвиток патогенних бактерій. Їх загалом є більше 260 видів. (див. Мікрофлора кишечника – Вікіпедія).

Симбіоз організму і флори кишечника[ред.]

Симбіоз є співжиття організмів різних видів, яке взаємно корисне. Симбіоз організму і флори дає взаємну користь. (див. Симбіоз – Вікіпедія). Мутуалізм – тип співіснування різних видів, від якого отримують взаємну користь. Різновид симбіозу. Приклад. Найтісніша форма мутуалізму, коли один організм живе всередині іншого. Вражаючим прикладом цього служить система органів травлення жуйних тварин. Вони, як і людина, не здатні перетравити |целюлозу, яка у великій кількості міститься в рослинах. Але у жуйних тварин є особливий орган рубець, в якому живе безліч мікробів. Рослинна їжа, після того як тварина її прожувала, потрапляє в рубець, і там ці мікроби руйнують целюлозу. Бактерії перероблюють целюлозу на білок, цей білок міститься в цитоплазмі бактерій. Частина бактерій у травній системі гине і розщеплюються на складові (білок тощо). Цей білок розщеплюється на амінокислоти, які потрапляють через епітеліальний покров ворсинок у кров. Подібний симбіоз організму і флори відбувається в людини. Обмін білків у людини відбувається аналогічно до тварини. Бактерії в травній системі перероблюють свою їжу, яка потрапляє в систему, на білок, який відкладається в цитоплазмі бактерії. Бактерії можуть живитися простими речовинами: вуглекислота, вода тощо. Одна частина бактерій гине в лугах і розщеплюється на білок тощо, інша частина бактерій розмножується шляхом ділення. Білок бактерій у травній системі розщеплюється на амінокислоти, які проходить через епітеліальний покрив ворсинок тонкої кишки і попадають у кров, далі транспортуються до клітин.

Бактерії синтезують білок, необхідний для існування людини, а людина живить бактерії простими речовинами. Людина з симбіозом організму і флори може не потребувати і не вживати рослинну і тваринну їжу. Маса флори кишечника дорівнює приблизно 1,5 кг. Симбіоз організму і флори приносить їм взаємну користь. Такий організм живиться сам від себе, тому називається автотрофним. Він не вживає звичайну тваринну і рослинну їжу, він не потребує їжі, його вага в житті не зменшується, залишається незмінною. Він може пити воду, може не пити. Організм є на автотрофному живленні. Симбіоз організму і флори є первинна причина. Після виникнення симбіозу і автотрофного живлення відбуваються наслідки: розвиток еволюційний, фізичний, психічний, енергетичний тощо.

Звичайна людина потребує в харчуванні, крім білків, вітаміни, різні неорганічні речовини для повноцінного живлення, здоров’я, активного довголіття. Тому в людини, яка має автотрофне живлення, повинно бути періодично також гетеротрофне живлення (вітаміни, мінеральні речовини тощо), щоб було повноцінне живлення організму, яке дає здоров’я, тривале життя.

Чим живляться бактерії, коли організм голодує? У світі більшість людей живиться гетеротрофною тваринною їжею, у них в організмі живе відповідна гетеротрофна мікрофлора, яка живиться тільки їжею від тварин (м'ясо тощо) щодня. Бактерії перероблюють їжу на білок, котрий розщеплюється на амінокислоти, з яких клітини виробляють новий білок. Коли організм голодує і в організмі нема тваринної їжі, тоді мікрофлора їсть спочатку вмерлі клітини організму людини, потім живі клітини хазяїна. Вага тіла поступово зменшується щодня, тіло виснажується, маса тіла досягає недопустимого рівня, після якого наступає смерть. Симбіоз між організмом і мікрофлорою не існує.

Автотрофні люди є також у світі, вони живляться тільки рослинною їжею (овочі, фрукти тощо). У них всередині живе одна відповідна автотрофна флора, іншої нема. Бактерії перероблюють рослинну їжу на білок, потім бактерії гинуть, розщеплюються на білок. який розщеплюється на амінокислоти, з яких клітини будують білок, властивий організму. Коли організм голодує, їжа не потрапляє в організм, тоді бактерії живуть за рахунок простих речовин: вуглекислий газ, азот, вода тощо. Прості речовини виробляються при розщеплені амінокислот, при диханні організму. Із простих речовин бактерії синтезують білок. Такі люди переходять на автотрофне живлення, живляться за рахунок самого себе, вага тіла не зменшується щодня, а зберігається, бактерії зберігають тіло людини. Це є справжній симбіоз.

Місце бактерій тонка кишка людини. Тонка кишка розташована в нижній частині живота. Довжина її досягає 5 м, діаметр у початковій частині дорівнює 4,8 см, у дистальній частині – 2,7 см. Вона має 7 – 8 петель. Тонка кишка всередині має слизову оболонку. Слизиста оболонка складається з епітеліального покрову. Слизиста оболонка утворює кругові складки, вона несе на собі кишкові ворсинки, розміщені впритул одна до одної, як ворсинки в килима. Вона має кишкові залози і лімфатичні фолікули. Кількість ворсинок в тонкій кишці досягає 30 – 40 на 1 мм². На поверхні ворсинок розміщені келиховидні клітини, кількість котрих більше тисячі на мм². Келиховидні клітини виділяють слиз. Слиз є густий колоїдний секрет, він виконує функцію захисту епітеліальних клітин. Він захищає від механічних пошкоджень, захищає поверхню епітеліальних клітин від численних кишкових бактерій. У тонкій кішці є 1 шар слизу. Слиз містить білок муцин, який утворює молекулярну сітку з великими отворами, через які можуть проходити часточки розміром з бактерію (1 – 2 мкм). Ворсинки всередині мають капіляри артеріальних, венозних, лімфатичних судин, які підходять до епітеліальних клітин. Площа поверхні всіх ворсинок приблизно дорівнює – 10⁸ мм². Поверхню всіх ворсинок вкривають бактерії. Якщо прийняти розмір однієї бактерії – 10⁻³ мм, а площу її – 10⁻⁶ мм², то кількість бактерій в одному шару на поверхні всіх ворсинок буде дорівнювати приблизно 10¹⁴. Ця кількість бактерій на порядок більша кількості власних клітин організму.

Обмін білків і енергії в організмі. Білки служать основним будівельним матеріалом клітин. У травній системі всякого живого організму є бактерії, вони відіграють вважливу роль у травленні. У травному тракті бактерії перероблюють усяку їжу на білки, як у жуйних тварин бактерії переробляють целюлозу на білок. Ці білки входять до складу цитоплазми бактерій. Одна частина бактерій у травному тракті гине і розщеплюється на складові частини (білок тощо), інша частина бактерій розмножується шляхом ділення. Білок бактерій у травному тракті розщеплюється на амінокислоти, котрі потрапляють у кров через епітелій ворсинок, і далі йдуть до клітин організму. У клітинах з амінокислот синтезуються білки, властиві організму. Всі хімічні реакції в клітинах відбуваються під дією каталізаторів білків-ферментів. Одночасно білки клітин і частина амінокислот розщепляється до кінцевих продуктів: вуглекислого газу, води тощо. Продукти розпаду і надлишок води виводиться з організму через нирки, легені і шкіру. Нестаток одних органічних речовин поповнюється за рахунок інших. Ці процеси відбуваються в печені під дією ферментів. Білки можуть перетворюватися в жири і вуглеводи, деякі вуглеводи можуть перетворюватися в жири, а жири – у вуглеводи. Обмін білків доводить, що тварина і людина не може жити без бактерій.

Органічні речовини – білок, вуглеводи, жири – перетворюються в енергію, вона використовується на підтримання постійної температури організму, очищення від токсинів. Очевидно, почуття холоду організмом запускає механізм перетворення білків в енергію. Це явище спостерігається і використовується в загартуванні організму холодом, водою, повітрям. Холодна вода страшить людину перед обливанням холодною водою, а коли вона покупається в холодній воді, їй робиться дуже тепло в тілі й хороше почуття, здоров’я. Це тепло називається внутрішнім.

Способи переходу на автотрофне живлення[ред.]

В організм людини попадають різні токсини разом із їжею, водою, ліками, хімічними добавками, консервантами, повітрям, також після перетравлення продуктів. Токсини накопичуються поступово в організмі, можуть викликати різні хвороби, вони пригнічують ріст і розмноження мікрофлори кишечника, і це робить неможливим автотрофне живлення. Тому кожному необхідно очищати організм від токсинів, це перше завдання при переході на автотрофне живлення. Група учених, дієтологів, практиків — доктор Герберт Шелтон, Ніколаєв Ю. С., Пол Брегг, Порфирій Іванов, праноїди — практично довели, що голодування організму є простий, природний, найефективніший засіб очищення організму від токсинів. Пол Брегг рекомендує очищати організм голодуванням одну добу щотижня і 7 — 10 діб кожні три місяці. Порфирій Іванов рекомендує очищати організм сухим голодуванням 42 або 108 години щотижня і шість діб декілька раз на рік. Під час голодування організм відпочиває від перетравлювання їжі, надходження токсинів в організм припиняється, організм направляє всі життєві сили на виведення токсинів з організму.

Процес очищення організму від старих, хворих клітин, сміття клітин пояснює науково явище апоптоз і автофагія. При голодуванні організму стара клітина розпадається на частини, а інша сусідня стара клітина ділиться на дві молоді, одна з них займає вільне місце. Так через деякий час вся маса клітин заміняється поступово на молоді.Автофагія — процес перетравлення клітиною власних органел та ділянок ц|итоплазми за допомогою лізосом. Автофагія потрібна для позбавлення від старих і пошкоджених частин, а також може активуватись в умовах голодування. (див. Автофагія – Вікіпедія). Автофагія є самопоїдання клітин. В цьому процесі сміття клітин перетворюється в амінокислоти і білок, необхідний для організму. Одноденне голодування запускає цей процес. В результаті періодичного голодування організм очищається від шлаків, решток клітин, токсинів тощо. Періодичне голодування — це перший крок до переходу на автотрофне живлення. Практика показує, що симбіоз між організмом і мікрофлорою існує тоді, коли організм тривалий час харчується однією рослинною їжею в житті. При цьому відповідна флора утворюється, бактерії живляться простими речовинами під час голодування організму і живлять організм білком, організм переходить на автотрофне живлення. Їжа повинна бути переважно сира рослинна: овочі, фрукти. Не бажано вживати їжу солодку, жирну, білкову, варену, м’ясо, бо через неї накопичуються токсини. Можна вживати протерті овочі і фрукти.

Система Іванова Порфирія Корнійовича. Система автотрофного живлення будується на основі сухого голодування. Спочатку треба пройти підготовчий період: оздоровитися за системою Іванова, виконувати п’ять заповідей. Треба навчитися жити без їжі і води 42 години щотижня. Треба перейти на вегетаріанство, сироїдіння, очистити організм від токсинів, отримати свідомість за вченням Іванова. Методика будується на основі сухого голодування, яке проводиться шість діб щотижня. Їжу треба вживати протягом однієї доби У цій справі треба поступовість, індивідуальний підхід, щоб не нашкодити собі. Іванов написав у праці про автотрофну систему і що вона дасть людству: «Нам доведеться їсти в тиждень в одну неділю один місяць, його треба завоювати досвідом, потім протерпіти шість місяців, і слідом за цим самим рік, і зовсім розпрощатися із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу всіх наших людей безсмертя. Воно робилося і робиться на указаному місці, там де всі умови є отримати можливість, щоби життя без потреби засяяло в людях. Ми виженемо смерть як таку. Ми не будемо вмирати більше так ось, а ми будемо жити вічно. Це буде наше діло». 8302-91. «У кожної людини є найдорожча ідея бути без усякої потреби. Це є наше райське місце, чоловікові слава безсмертна». Основна потреба є їжа. Синонім автотрофного живлення є незалежність від їжі. Іванов вживає поняття незалежність від їжі і залежність від їжі. Він прийшов до висновку, що незалежність від їжі веде людей до життя вічного, а залежність від їжі веде людей до смерті.

Під час сухого голодування шість діб організм періодично щотижня живе за рахунок автотрофного живлення частину тижня, а частину тижня живе за рахунок рослинної сирої їжі. Такий перервний стан є природний, правильний, за законом діалектики. Це система поступового переходу людини з соціально гетеротрофного стану до соціально автотрофного стану. Ніхто нікого не примушує і не просить переходити на автотрофний стан. Людство саме стає автотрофним свідомо поступово.

Очевидно, одне пранічне живлення не збільшує тривалість життя людини. Щоб тривалість життя людини значно збільшити, пропонується всім виконувати такі умови із вчення Іванова: 1. Всім треба робити автотрофне живлення за однією спільною системою Іванова. 2. Всім жити однією сім’єю, бути без потреби їжі на святому райському місці в Оріхівці, яке указав Іванов, де є умови і можливість бути без потреб. Бути на райському бугрі щодня. 3. Треба створити соціальну систему для автотрофних людей навколо райського місця за ідеєю Іванова, побудувати автотрофне суспільство, яка буде сприяти автотрофним людям.

Досвід автотрофних людей праноїдів. У світі є група людей, які досягли автотрофного стану, не вживають їжу. Вони називають себе пранаїдами, сонцеїдами. Вони будують свої системи пранічного живлення на основі релігії індуїзму, йогів. Вони пояснюють життя без їжі з точки зору містичних тонких енергій, вищих сил. Більшість людей не можуть зрозуміти і прийняти це пояснення. Потрібно пояснити ці процеси з точки зору науки. Хоча вони базуються на релігії, вони досягли значних успіхів, вони показали людству на практиці, що може бути симбіоз організму і мікрофлори кишечника, завдяки якому люди можуть жити без їжі рослинної і тваринної. У них є корисний для людства досвід, людство дякує їм. Інформацію про них можна знайти в пошуковій системі Google. Іванов є далекий від релігії, його шлях є науковий. Людство дякує Джасмухін, Барановій Зінаїді Григорівні, котра багато років жила без їжі й води ради блага всіх і передавала свій досвід усім бажаючим у всьому світі. Ольга Подоровська, дякувати їй, пояснює механізм життя без їжі фізіологічними процесами в організмі з точки зору науки. В організмі людини в кишечнику є багато різних бактерій, між організмом і мікрофлорою кишечника є симбіоз. Тонкий кишечник обробляється лугами й іншими хімічними речовинами, «бактерії гинуть», розщеплюються на складові частини (білок тощо). Білок від бактерій в кишечнику розкладається на амінокислоти, вони через кров потрапляють до клітин, із них будується білок, властивий організму. Система Подоровської складається з двох процесів: випалювання і вимивання. В організмі відбувається спалювання всіх токсинів при голодуванні, виведення токсинів з організму водою при вимиванні.

Актуальність автотрофного стану. Чому перехід на автотрофний стан треба робити зараз? Природа дає нам все для життя, але сили природи вичерпаються скоро. Глобальні екологічні проблеми виникають і будуть виникати. Чисельність населення Землі росте дуже швидко, якісної їжі не буде вистачати на всіх людей, люди будуть гинути масово. Тому ми всі вимушені зменшувати потреби їжі вже зараз, ставати автотрофними, щоб людство вижило потім. Ми всі повинні зберегти природу, а вона збереже людей.Коли звершиться перехід до нового потоку?

Походження видів через симбіоз[ред.]

Евволюційна послідовність живих організмів[ред.]

Всякий живий організм походить від іншого живого організму. Всякий живий організм одного виду походить від живого організму другого виду. Які види організмів є в природі? В природі є живі організми від бактерій до тварини і людини. Цю закономірність доводить синтетична теорія еволюції. Фенологічне дерево, побудоване на основі аналізу послідовностей генів р РНК, показує спільне походження організмів всіх трьох доменів: Бактерії, Археї, Еукаріоти (тварини, люди). (Еволюція – Вікіпедія),

Всі види живих організмів у процесі еволюції можна представити еволюційною послідовністю, вона починається мільйони років тому з бактерій і закінчується тепер людиною. У процесі еволюції виникла послідовність із видів живих організмів, які стають складніші з часом через симбіоз, мутації. На початку послідовності, мільйони років тому, були одні бактерії, а на кінці послідовності, тепер, є бактерії і тварини, люди.

Симбіоз і еволюція[ред.]

Крім ядра, в еукаріотних клітинах є безліч ізольованих внутрішніх структур, котрі називаються органелами. Мітохондрії, органели одного типу, генерують енергію, і тому вважаються силовими станціями клітини. Мітохондрії, як і ядро, оточені мембраною в два шари і мають ДНК. На цій основі запропонована теорія виникнення еукаріотних клітин в результате симбіозу. Одна з клітин поглинула іншу, а потім виявилось, що разом вони справляються краще, ніж окремо. Така ендосимбіотична теорія еволюції. Ця теорія легко пояснює існування мембрани в два шари. Внутрішній шар походить від мембрани поглинутої клітини, а зовнішній являється частиною мембрани клітини, що поглинула, котра оточила клітину, що прибула. Також зрозуміло наявність мітохондріальної ДНК – це не що інше, як залишки ДНК клітини-прибульця. Отже, багато органел еукаріотної клітини на початку свого існування були окремими організмами, і близько мільярда років тому об’єдналися для створення клітин нового типу. Наші тіла є результат симбіозу, взаємокорисного співжиття організмів у природі. Симбіоз – це не тільки взаємовигідне співжиття різних видів живих організмів. На початку еволюції симбіоз був рушійною силою, котра звела одноклітинні організми одного виду в один багатоклітинний організм (колонію) и стала основою різноманітності сучасної флори и фауни. (Еволюція – Вікіпедія).

На початку еволюції одноклітинні бактерії утворили колонію, багатоклітинне утворення перше, щоб вижити в природних умовах. Між першим утворенням і бактеріями був симбіоз, взаємокорисне співжиття. Перше утворення давало місце життя для бактерій, було домом для бактерій, зберігало і захищало бактерії, а бактерії живили утворення своїм білком, підтримували своєю участю. Перше утворення стало біологічним першим видом, живим багатоклітинним організмом. З часом через мільйони років виник другий вид, третій і так далі, види ставали складнішими, всі вони були симбіозом між організмом і бактеріями. Другий вид походив від першого виду, третій вид походив від другого виду і так далі до теперішніх часів. І в кінці еволюційної послідовності, тепер, виникла тварина, людина. Між будь-яким видом і бактеріями існує симбіоз. Між людиною або твариною і бактеріями існує симбіоз, взаємокорисне співжиття. Людина є домом для бактерій, вона дає місце життя для бактерій, а бактерії живлять людину білком тощо. Ця послідовність видів показує, що всякий живий організм одного виду походить від живого організму другого виду. Евволюційна послідовність завершується людиною, яка творить сама світло, як сонце.

Еволюційна послідовність неживих елементів з масою[ред.]

Світло, створене людьми, породжує протилежність темну матерію. Енергія світла перетворюється в масу елементарних частинок, нейтрино. На основі симбіозу в процесі еволюції найменші частинки злились у великі колонії, і утворилися масивні елементарні частинки, подібно тому, як через симбіоз одноклітинні організми злились в колонії і утворилися багатоклітинні організми. Так через симбіоз виникла еволюційна послідовність із неживих елементів, з елементарних частинок, (нейтрино, нейтрони, протони, хімічні елементи), вона закінчується вірусами неживими, котрі не клітини, не розмножуються. А коли віруси попадають в клітину живого організму, вони перетворюються в живі організми, вони розмножуються. Кожний елемент послідовності походить від іншого елемента. Так нейтрони походять від нейтрино, атоми складаються із елементарних частинок нейтронів, протонів и так далі. А енергію світла створюють люди, які самі є сонце.

Дві показані послідовності складають один цикл. Послідовність живих організмів створює через людей світло, а світло породжує послідовність неживих елементів з масою, з неї походить послідовність живих організмів – це є замкнений цикл. Цикл іде за циклом без кінця вічно. Ці дві еволюційні послідовності, які показані, утворюють Всесвіт, який еволюціонує.

Див. також[ред.]

  1. Евволюційний лад
  2. Експонентний ріст пандемії
  3. Зірка здоров'я
  4. Народження людини
  5. Профілактика захворювань
  6. Свідоме пробудження
  7. Формула миру
  8. Сім днів
  9. Ів5807

Джерела[ред.]

  • Сухан В. В. Хімія. – К.: Либідь, 1993. – 408 с.
  • Бом Д. Квантова теорія. – М. 1965. – 728с.
  • Шпольський Д. Атомна фізика. Т 1. – М. Наука. 1974. 576с.
  • Гурштейн А. А. Вічні таємниці неба. – М. 1973. 255с.
  • Баренбаум А. А. Галактика. Сонячна система. Земля./М:ГЕОС – 2002.
  • Лансберг Г. С. Оптика. – М. 2006. – 848с.
  • Вернадский В. И. http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/Vernadsky V.I. – Avtotrofnost – Chelovechestva.html Автотрофность человечества. Русский космизм / Владимир Иванович Вернадский.- М.: Педагогика-Пресс, 1993. – С. 288–303. (рос).
  • Вернадский В. И. О пределах биосферы // Изв. АН СССР. ОМЕН. Сер. геол. – 1937. – №1. – С.З-24. (рос).
  • Белянська В. Як правильно голодувати. Народні і наукові методи лікувального голодування. – М: Современный литератор, 2002. – 320 с. (рос).
  • Малахов Г. П. Очищення організму. – изд. 2. – СПб.: АО «Комплекс». 1995. – 360 с. (рос).
  • Малахов Г. П. Голодування. – СПб.: «Невский проспект», 2003. – 192 с. (рос).
  • Пол Брегг. Диво голодування. – 1996. (рос).
  • Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. – Том 3. – М: Медицина. 1973. (рос).

Посилання[ред.]