Користувач:Standort

Ось вийшов сіяч сіяти. І як він сіяв, 1) одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його. 2) Інше впало на кам’яний ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі; а як зійшло сонце, вигоріло і, не маючи кореня, всохло. 3) Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його. 4) Інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто разів, одне в шістдесят, одне в тридцять разів. Притча про сіяча. Євангеліє від Матвія р. 13 Наведена як епіграф “Притча про сіяча” є чудовою ілюстрацією того, наскільки успішність справ залежить від місця їх здійснення. Як хороший урожай зумовлюється попаданням зерна на добру землю, так і успішність справ визначається правильним вибором місця їх здійснення. Очевидно, що зазначене стосується й вибору місця здійснення виробничо-господарської діяльності.

На мою думку, ЕКОНОМІКА ПРОСТОРУ то вид діяльності (наука), яка призвана оптимізувати рішення, повязані з урахуванням просторового чинника. Її складовими є: 1. Оптимальне використання простору на макрорівні (правильне розташування явищ господарської діяльності – підприємств, лісів, сільськогосподарських угідь, бензозаправок, шкіл, лікакрень, бібліотек, магазинів, інфраструктури тощо) та мікрорівні (верстатів, товарів тощо); Економіка міста – це також економіка простору. Мерчадайзинг теж… 2. Оптимальне подолання опору відстані (транспортні витрати, швидкість, надійність, технічна можливість).