Нехай . Тоді нерівність розв’язків не має, оскільки .
Нехай . Розглянемо тригонометричне коло. Як видно з малюнка, буде приймати значення, більші за , якщо кут буде лежати в межах від до , або в проміжку від до і т.д. від до , . Залишилося з’ясувати, які значення мають та . Для цього потрібно розв’язати відповідне рівняння , яке має корені: та , . Отже, нерівність задовольняють кути з проміжку , .
При нерівність задовольняє будь-яке число , оскільки завжди .
При дана нерівність має розв’язком будь-яке дійсне число, крім чисел виду , (поясніть це самостійно).
Дослідимо на наявність розв’язків нерівність .
Нехай . Тоді нерівність має розв’язком будь-яке (поясніть це самостійно).
При нерівність матиме розв’язком будь-яке дійсне число , крім чисел виду , .
Нехай . Розглянемо тригонометричне коло. Як видно з малюнка, буде приймати значення, менші за , якщо кут буде лежати в межах від до , . Зрозуміло, що за в цьому випадку потрібно взяти не , а . Тоді множина розв’язків запишеться у вигляді: , .
При нерівність коренів не має, позаяк при будь-якому .
Аналогічно можна розв’язати й інші найпростіші тригонометричні нерівності. Залишимо це на самостійне опрацювання, наведемо лише таблицю розв’язків найпростіших тригонометричних нерівностей:
Відомо, що коли функція є неперервна на проміжку і не перетворюється на ньому в нуль, то вона зберігає на цьому проміжку знак. На цій властивості неперервних функцій ґрунтується метод інтервалів – універсальний метод розв’язування різних видів нерівностей. Суть методу полягає в тому, щоб визначити нулі рівняння на області визначення функції та з’ясувати знаки, яких набуває функція на кожному з утворених проміжків.
При розв’язуванні тригонометричних нерівностей доцільно застосовувати алгоритм модифікованого методу інтервалів:
Звести нерівність до вигляду .
Встановити область визначення функції .
Знайти найменший додатній період функції (він потрібний для запису розв’язку).
Знайти нулі функції , розв’язавши відповідне рівняння /
На одиничному колі (або числовій прямій) відмітити область визначення та нулі функції в межах одного періоду.
Виділити інтервали знакосталості та встановити знак функції на кожному з них.
Записати відповідь згідно знаку нерівності.
Приклад 1. Розв’язати нерівність .
Розв’язання.
Перенесемо всі доданки в ліву частину нерівності: . Так як всі доданки визначені при будь-якому , то множина визначення виразу – . Щодо періодів, то . Найменший додатній період буде рівний найменшому спільному кратному цих чисел – . Щоб знайти нулі, розв’яжемо відповідне рівняння: . Звідси , тобто . Зрозуміло, що множина розв’язків рівняння тотожна множині розв’язків сукупності
, звідки , і одночасно
, звідки , .
Зобразимо нулі виразу на одиничному колі (в межах одного періоду виразу).
Нерівність вигляду , , де – деяка раціональна функція, а – одна з тригонометричних функцій, розв’язуються в два етапи – спочатку розв’язується раціональна нерівність відносно змінної , а потім – найпростіша тригонометрична нерівність.
Приклад 2. Розв’язати нерівність .
Розв’язання.
Позначивши , отримаємо нерівність , множина розв’язків якої . Повертаючись до вихідної нерівності, отримуємо, що дана нерівність еквівалентна сукупності двох нерівностей: та . Друга нерівність розв’язків не має, а розв’язок першої , .