Як вчитись краще?/Співпраця

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до: навігація, пошук

Досі мова йшла про те як вчитись в індивідуальному порядку, самостійно. Але погодьтеся, без інших вчитись взагалі було б не можливо. Навіть якщо ви вчитесь суто по книжках та інтернету, в книжок є автори, у сторінок інтернету - також, а на форумах і в чатах сидять люди. Крім того є велика ймовірність що ви відвідуєте якісь курси, університет чи школу, і в такому разі для вас цей розділ повинен бути ще корисніший. В ньому мова піде про навички та методи ефективної співпраці з людьми, які вас вчать, чи разом з якими ви вчитесь, з метою покращення навчального процесу.

Прокляття знання, або чому викладачі так складно пояснюють[ред.]

На якійсь лекції викладач написав величезну формулу на пів дошки, сказав "з цього очевидно випливає що" і написав іншу формулу такого ж розміру. Потім задумався, сказав "а хочааа..., зачекайте", і вибіг з аудиторії. Через 30 хвилин повернувся з купкою списаних листків і сказав: "Так, я був правий, це й справді очевидно".
Студентський анекдот

Може статись так, що ваш викладач використовує купу слів які ви не розумієте (на зразок антидисестеблішментаріанізм, інших -ізмів чи чогось подібного), не тому щоб показати вам який він розумний порівняно з вами, а просто тому що не уявляє собі, як можна не знати того що знає він. Це когнітивне упередження називається "прокляттям знання"[1].

Це прокляття стосується не тільки вашого викладача, а й вас. Ви теж покладаєтесь на те що люди розуміють слова які ви кажете, чи знають як щось робити, в той час як вони можуть взагалі не мати жодного поняття про це.

Цього важко уникнути, тому вам доведеться або вивчити мову вашого викладача і терміни якими він користується самостійно, або змушувати його часто пояснювати терміни і задавати багато питань. Головне не соромитись, і не вважати себе дурним через те що так багато не розумієте. Можливо корисно буде пояснити викладачу що "прокляття знання" існує, і що йому варто про це пам’ятати.

Ваша самооцінка[ред.]

Вчитись важко. Часто настільки важко що вам може здаватись що це не для вас, що всі навколо набагато кращі і що ви позер і потрапили в університет (чи де ви вчитесь) випадково. Це теж відома помилка в роботі мозку яка називається "синдром самозванця"[2]. Чим більше ви знаєте, тим більше ви знаєте про те скільки всього не знаєте, але це не повинно вас демотивувати. Те що ви не знаєте чогось сьгодні не означає що ви не зможете цього опанувати завтра.

Протилежним явищем є Ефект Даннінга-Крюґера[3], який полягає в тому що люди з низькою кваліфікацією роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але їхня некомпетентність не дозволяє усвідомити це. Через це вони страждають на уявну зверхність по відношенню до інших, вважаючи свої здібності вищими за пересічні. Це призводить до того, що менш компетентні оцінюватимуть свої здібності вище за тих, в кого вони насправді вищі. Тому не варто мати й завищену самооцінку, бо вона теж заважатиме вам задавати запитання іншим і ефективно вчитись.

Педагогіка навиворіт, або мистецтво допиту[ред.]

Якщо ваш викладач хоч щось знає, але дуже погано викладає - ще не все втрачено. Життя дає вам шанс взяти контроль в свої руки і отримати навички, які потім будуть надзвичайно корисними в житті - діставати з людей потрібну вам інформацію.

В реальному житті ви підете на роботу, яка спершу буде для вас незнайомою, і як добре ви б не вчились до того, доведеться дізнаватись про її тонкоші в колег. Колеги можуть знати багато, але не вміти пояснювати, чи не хотіти, чи не мати часу. Тут дуже знадобиться вміння ставити питання.

Насправді, не варто боятись запитувати бо людям це подобається. Всі відчувають задоволення, коли можуть показати комусь що вони щось знають, і що вони корисні.

[4][5]

Робота в команді[ред.]

Якщо хочеш дійти швидко - йди сам. Якщо хочеш дійти далеко - йди разом.
Африканське прислів’я

Розподіл роботи при підготовці до екзамену[ред.]

Якщо до екзамену потрібно підготувати шістдесять питань, і у вас є група з десяти людей, то кожен може для шести питань детально опрацювати конспект, підручники, інші джерела, гарно описати все й оцифрувати, а тоді роботу всіх об’єднати, і отримаєте матеріал по всьому екзамену, який поодинці отримати було б не можливо, або надто важко. Звісно далі кожному доведеться працювати над всім матеріалом, щоб його запам’ятати (якщо не планується використання шпаргалки) але зате самостійно не доведеться шукати відповіді на запитання, що економить час.

В такому підході до підготовки до екзамену є окрім зменшення обсягу роботи інший плюс. Обіцянку дану товаришам набагато важче порушити ніж обіцянку дану викладачу чи собі. Тому є більша ймовірність того, що свої шість питань ви підготуєте сумлінніше. І останній термін виконання своєї частини роботи буде дещо раніше ніж сам екзамен, тому що всім буде потрібен ще час щоб опрацювати об’єднаний матеріал. А мати додатковий дедлайн перед основним дедлайном корисно хоча б тому що не все робитиметься в останній момент.


Інструменти для співпраці[ред.]

Можна перелічити багато різних, починаючи від найпростіших - електронної пошти та соціальних мереж.

В 2010-му деякі групи факультету кібернетики КНУ використовували для співпраці при підготовці до екзамену Google Wave - програму що настільки випередила свій час що від її підтримки вирішили відмовитись, бо користувачі не зрозуміли. Це було щось середнє між Google Docs та Google+ Hangouts.

  • Google Docs
  • Wiki

Навчальні групи[ред.]

Сусіди[ред.]

Під час навчання багато хто живе в гуртожитку чи на квартирі з сусідом. Від того хто ваш сусід і як ви з ним живете, також залежать ваші успіхи в навчанні.

http://www.nytimes.com/2010/07/25/education/25roomscience-t.html?pagewanted=all&_r=1&

Посилання[ред.]

  • w:Прокляття знання
  • w:en:Impostor syndrome
  • w:Ефект Даннінга-Крюґера
  • How to Ask a Question Intelligently
  • How to Be Amazingly Good at Asking Questions