Японська мова/Кандзі

Канджі (漢字(かんじ)) ієрогліфи основані на китайських ієрогліфах, що були запозичені Японією під час розповсюдження Буддизму в 5-му столітті н.е.. Великий процент (близько 70%) японського словника походять від китайських слів. Хоча значення кожного окремого ієрогліфа здебільшого збереглося тим самим поміж мов, утворені з них слова як правило мають відмінні значення.

Канджі доповнюються хіраганою, що вказує після них і частками, що визначають роль слів у реченні. Більшість слів пишуться із використанням канджі, хоча деякі слова не мають такого запису і запозичені з інших мов слова записують катаканою. Велика кількість слів, що можуть звучати однаково призводять до того, що використання канджі є дуже бажаним для їх розрізнення, а їх знання може допомогти запам'ятовувати нові слова.

Зауважте, що набувати вміння писати канджі набагато важче ніж читати канджі, оскільки при написанні необхідно цілковито пам'ятати ієрогліфи, а не лише впізнавати їх. Крім того, із появою нових методів введення що дозволяють писати японський текст на комп'ютері фонетичним способом (де необхідно упізнати канджі-ієрогліфи, і не потрібно повністю відтворювати їх), практична необхідність набувати навички написання канджі стає нижчою ніж раніше, але досі є основою при вивченні Японської мови.

Методи вивчення[ред.]

Вивчення канджі може бути значною перешкодою для деяких людей на шляху до вивчення японської мови. Сама їх природа як графічного представлення понять, і їх перетворення на звуки породжує широке різноманіття методів вивчення канджі.

По суті, першочерговою задачею є вивчення самої мови, а не тільки канджі як таких, що має певні аргументи. По-перше, оскільки багато різних слів записуються із поєднанням декількох канджі не достатньо буде вивчити окремі дві тисячі різних ієрогліфів, а варто вивчати і їх комбінації. Крім того, як і при вивченні словника будь-якої мови, їх слід вивчати у контексті мови. Це не тільки допомагає запам'ятовувати терміни, але і покращує розуміння їх нюансів. Слід згадати, що існує можливість навчитися розмовляти японською мовою без вміння читати чи писати, як і будь-якої іншої мови. Однак, якщо ви бажаєте навчитися читати, рекомендовано починати це одразу і вивчати символи паралельно із вивчення слів і фраз.

Основні рекомендації, не залежно від обраного методу вивчення:

починайте одразу: Канджі потребує довгого часу вивчення; якщо ви почнете раніше, канджі не будуть стримувальним фактором при вивченні, але якщо ви почнете пізніше, доведеться дуже багато наздоганяти.; Вивчення канджі полягає не лише в запам'ятовуванні 1945 символів (або більше для вживання імен) – один і той самий ієрогліф може вимовлятися різними способами і використовуватися в різних контекстах. Канджі самі по собі це великий об'єм інформації і їх краще вивчати довгий період часу.
регулярно повторюйте: Канджі легко забуваються, і незначні деталі і відмінності зникають без регулярного повторення. Постійне повторення, зокрема із використанням програм із картками для запам'ятовування, наприклад таких програм як Anki або Mnemosyne, є дуже важливим для вивчення.
будуйте асоціації: Замість того щоб запам'ятовувати ієрогліфи окремо, вимальовування асоціацій допомагає їх запам'ятовувати. Наприклад, можна вивчати ієрогліф одразу як частину декількох слів, або вивчати графічно подібні або етимологічно пов'язані символи. Це допоможе легше їх запам'ятати
деталі: Легко зробити незначні помилки із написанням канджі, це може бути пропущена риска або можуть забуватися рідковживані канджі. Високий рівень вивчення потребує уваги до їх деталей.

Оскільки канджі існує дуже багато, і вони відносно інших символів зустрічаються рідко (з 1945 канджі, більшість не будуть використані і їх буде важко повторювати в межах будь-якого відрізку тексту, на відміну від кана) просте запам'ятовування всіх форм його вимови (як це можна зробити із літерами української абетки або із вимовою 46 кана, двічі) менш практично і не так ефективно, і замість того використовують більш структуровані мнемонічні методи.

Є три аспекти при вивченні конкретних канджі:

форма: Вигляд ієрогліфа – штрихи.
звук: Вимова, яких як правило багато.
значення: Значення як окремого ієрогліфа так і його комбінацій.

Існує безліч способів вивчити канджі. Замість того, щоб обрати один, спробуйте зрозуміти як кожен з них працює і поєднуйте їх при навчанні.

Повторення[ред.]

Самий прямолінійний спосіб вивчення канджі не метод постійного повторення (заучування). Хоча мало кому вдається зберегти у пам'яті навіть частину із двох тисяч базових символів — вже не говорячи про їх комбінації — метод заучування є хорошою практикою із використанням мнемонічних пристроїв і програм, як тих що уже згадувалися. Написання символів дозволяє краще запам'ятати деталі, завдяки пам'яті м'язів і покращує навички письма. Таким чином, не залежно від системи навчання, практикування у написанні канджі є важливим аспектом навчання.

Написання[ред.]

Ієрогліфи як правило мають загальноприйнятий порядок написання рисок. Хоча спочатку це може здаватися дуже клопітким зайняттям, цей порядок є досить сталим і логічним і дозволяє значно розвинути можливість читати текст написаний іншими людьми, вже не кажучи про те, він зробить краще читабельним ваш почерк.

Прочитання[ред.]

Один Канджі символ може мати декілька варіантів прочитання (вимови), в залежності від контексту його вживання. Ці варіанти прочитання можна розбити на дві основні категорії - що мають китайське походження (on-yomi, 音読(おんよ)み) і японське походження (kun-yomi, 訓読(くんよ)み). Третя група, Нанорійомі, використовується для написання імен людей і географічних назв.

Як правило ситуація коли Канджі має декілька прочитань китайського походження є дуже частою. Це тому що запозичення китайських ієрогліфів (разом із їх прочитанням) відбувалося поступово, а не в один момент а також з різних регіонів.

Онйомі[ред.]

Онйомі (音読み) читання канджі запозичене із Китая, що як правило застосовується у складених словах і числах.

Важливо відмітити, що майже в усіх словниках канджі, он прочитання записане катаканою, а не хіраганою.

一 (イチ), 二 (ニ), 三 (サン), 四 (シ) - перші чотири цифри і їх прочитання, всі мають онйомі прочитання.

Кунйомі[ред.]

Кунйомі (訓読み) - японське прочитання канджі, яке може читатися як окреме слово а також використовуватися в складеному слові.

Як правило у словниках це прочитання записують хіраганою.

月 (つき, цукі) і 日 (ひ, хі) перекладаються як місяць і сонце відповідно і обидва мають кунйомі прочитання.

Нанорійомі[ред.]

Нанорійомі (名乗り読み) це прочитання назв, імен, що застосовується як для імен людей так і назв місць.

Наприклад, два ієрогліфи канджі "康", читається як "やす" (у 徳川家康), та "信", читається як "のぶ" (у імені 織田信長), записані і мають прочитання нанорійомі.

JLPT[ред.]

Кваліфікаційний іспит на знання японської мови (англ. The Japanese Language Proficiency Test) (日本語(にほんご)能力(のうりょく)試験(しけん)), або скорочено JLPT, головний іспит з визначення рівня володіння японською мовою. Проводиться щорічно з 1984 року для осіб, для яких японська мова не є рідною. JLPT має п'ять рівнів від рівня для початківців - Рівень N5 і далі збільшується по рівню складності до рівня N1 - що є найскладнішим. Для кожного рівня необхідно вивчити певний набір канджі.

JLPT рівень N5[ред.]

N5 тестує студентів на знання 79 канджі і 482 слів.

Урок 1: 一・二・三・四・五
Урок 2: 六・七・八・九・十
Урок 3: 百・千・万・父・母
Урок 4: 友・女・男・人・子
Урок 5: 日・月・火・水・木
Урок 6: 金・土・本・休・語
Урок 7: 年・午・前・後・時
Урок 8: 間・毎・先・今・何
Урок 9: 上・下・左・右・北
Урок 10: 南・東・西・外・名
Урок 11: 高・小・中・大・長
Урок 12: 半・分・学・校・生
Урок 13: 山・川・白・天・雨
Урок 14: 電・気・車・国・円
Урок 15: 話・聞・食・読・来
Урок 16: 書・見・行・出・入
Урок 17: 目・耳・口・手・足
Урок 18: 新・古・多・少・空
Урок 19: 店・社・買・立・安
Урок 20: 会・道・飲・駅・魚
Урок 21: 週・花・言

Посилання[ред.]