Есперанто: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Bunyk (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Bunyk (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 18: | Рядок 18: | ||
## Час. {{eov|Tempo}}. |
## Час. {{eov|Tempo}}. |
||
== Перерва == |
|||
[[Зображення:Esperanto star.svg|60px|left]] |
|||
Ми вже немало вивчили, і напевне вже трохи стомились. Напевне пора трохи відпочити, і подумати, для чого ми це робимо, і що воно нам дасть. Наприклад можна почати зі знайомства з винахідником цієї мови:<br clear="all" /> |
|||
[[Зображення:1908-kl-t-zamenhof.jpg|200px|right]] |
|||
'''[[w:Людвік Лазар Заменгоф|Людвік Лазар Заменгоф]]''' ({{eov|Ludoviko Lazaro Zamenhofo}}, польськ. ''Ludwik Łazarz Zamenhof''; 15 грудня 1859, Білосток — 14 квітня 1917, Варшава) — польський лікар і лінгвіст, творець штучної мови есперанто. |
|||
Людвік (ім'я при народження Лазар) Заменгоф народився в єврейській родині в Білостоку (сучасна Польща, на той час частина Російської імперії). Батько — Марк Заменгоф — працював учителем іноземних мов. Людвік мав десятьох братів і сестер. Вдома діти розмоляли їдишем, а другою мовою за різними даним була чи то російська, чи то польська. Дитинство минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока (найбільшими національними громадами міста були євреї, поляки, росіяни та німці). В 10 років Людвік написав драму ''«Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п'яти актах»'', адже вважав, що головною причиною непророзумінь і суперечок між людьми є мовні бар'єри. Єдина спільна мова мала би вирішити цю проблему. [[w:Людвік Лазар Заменгоф|Більше...]] [http://ukrslovo.net/interesting-facts/postati/6339.html Цікавіше...] |
|||
Есперанто в ролі міжнародної мови - ціль, що є свого роду ідеалом. Якщо на хвилинку уявити собі що ця ціль досягнута, то це приносить нам купу переваг. Уявіть собі, що всі діти вивчають в школі протягом одного-двох років есперанто, а потім, якщо хочуть, інші мови. З таким багажем знань, можна вільно спілкуватись в будь-якій країні, і зникає необхідність в арміях перекладачів. Всі розуміють один одного. Ніяка нація не має несправедливої переваги через використання її мови в якості міжнародної (ми, українці маємо відчувати цю несправедливість двічі. Мало того, що міжнародна мова англійська, так ми ще маємо локально-міжнародну російську. Хоча, як то кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина.) Кожен робить невеликий крок на зустріч іншим, і всі задоволені. |
|||
Та, на жаль, ця картинка залишається всього лише ідеалом. Ніхто не захоче вивчати есперанто, поки йому на конкретних життєвих прикладах пояснять навіщо це потрібно. |
|||
Якщо припустити, що ціль вже частково досягнута, наприклад, на есперанто говорить кожен п'ятий на вулиці, якщо на есперанто видаються відомі наукові журнали, та свіжі новини по телебаченню у всіх країнах транслюють на есперанто, то і інших сумнівів вже не виникає, - нікого вже не треба буде переконувати в корисності есперанто. Переваги будуть очевидними. Труднощі виникають саме з початковим періодом - як зробити так, щоб на есперанто заговорила достатня кількість людей, після чого процес розвивався б за інерцією. |
|||
Цікаво, хто був тим диваком, що купив перший телефон? Він же не міг нікому подзвонити! Зате другий, міг позвонити першому. А третій їм обом. І так далі. Чим більше телефонів вже встановлено, тим більший інтерес встановити собі телефон для кожного нового учасника. |
|||
Есперанто можна порівняти з телефоном. Як кожна мова, вона допомагає людям спілкуватись, думати, творити. Проте на відміну від інших мов, есперанто не має своєї "природньої" популяції. Йому довелось починати від умовного нуля ( чи [[w:Людвік Лазар Заменгоф|одиниці]] :) в 1887 році. І до тих пір, поки кількість знавців есперанто не перевищить критичний поріг, очікуваного ефекту не буде. Більш того, ті хто вступає в систему зараз мають витрачати свою енергію на підтримання системи для майбутнього ефекту (чи мотивуючи себе якось інакше). |
|||
Проте, від думки про те, що варто сьогодні трохи потерпіти заради щасливого майбутнього значна частина людства вже добряче стомилась (згадайте будівництво комунізму в одній окремо взятій країні). Пройшло століття з часу заснування есперанто, а до перемоги, як до місяця пішки. Люди стомились. Люди не хочуть жити потім, вони хочуть жити зараз. Що ж робити? |
|||
<center>'''Постаратись отримати вигоду з того що маємо зараз!'''</center> |
|||
Варто згадати, що період зародження пройшов ще до першої світової війни. Піонери есперанто переклали тисячі літературних творів, створили словники та енциклопедії, розробили наукову термінологію в багатьох областях, написали велику кількість оригінальних творів на есперанто, створили асоціації есперанто по всьому світу. Одним словом - виконали величезну кількість чорної роботи. Нам залишилось взяти все готове, та користуватись. Що можна взяти з есперанто зараз? |
|||
== Розмовник есперанто == |
|||
'''1. Географічні назви. Geografiaj nomoj.''' |
|||
Україна - Ukrainio, |
|||
Київ - Kijivo, |
|||
Іспанія - Hispanio, |
|||
Мадрид - Madrido, |
|||
Польща - Pollando, |
|||
Варшава - Varsovio. |
|||
'''2. Місце знаходження. Situo.''' |
|||
Держава - lando, |
|||
місто - urbo, |
|||
вулиця - strato. |
|||
'''3. Гроші. Mono.''' |
|||
Гривна - hrivna, |
|||
євро - eŭro, |
|||
долар - dolaro, |
|||
єна - eno. |
|||
'''4. Установи. Oficejoj.''' |
|||
Обмінний пункт - monŝanĝejo, |
|||
поліція - polico, |
|||
лікарня - malsanulejo, |
|||
магазин - vendejo, |
|||
пошта - poŝtejo, |
|||
ресторан - restoracio. |
|||
'''5. Аеропорт, вокзал. Flughaveno, stacidomo.''' |
|||
Вхід - enirejo, |
|||
вихід - elirejo, |
|||
посадка на літак - enaviadiliĝo, |
|||
посадка на потяг - entrajniĝo, |
|||
митниця - doganejo, |
|||
каса - biletejo, |
|||
камера схову - deponejo, |
|||
багаж - bagaĝo, |
|||
білет - bileto. |
|||
'''6. Транспорт. Veturilioj.''' |
|||
Машина - aŭto, |
|||
літак - aviadilo, |
|||
метро - metroo, |
|||
автобус - buso, |
|||
тролейбус - trolebuso, |
|||
трамвай - tramo, |
|||
таксі - taksio. |
|||
'''7. Подорожі. Vojaĝoj.''' |
|||
Віза - vizo, |
|||
паспорт - pasporto, |
|||
екскурсії - ekskursoj, |
|||
купувати - aĉeti, |
|||
сувеніри - memoraĵo. |
|||
'''8. Усяка техніка. Elektroaparatoj.''' |
|||
телефон - telefono, |
|||
мобільний телефон - poŝtelefono, |
|||
комп’ютер - komputilo, |
|||
телевізор - televidilo, |
|||
холодильник - fridujo, |
|||
фотоапарат - fotilo. |
|||
'''9. Дім. Domo.''' |
|||
Двері - pordo, |
|||
вікно - fenestro, |
|||
поверх - etaĝo, |
|||
квартира - apartamento, |
|||
кімната - ĉambro, |
|||
кухня - kuirejo, |
|||
їдальня - manĝejo, |
|||
спальня - dormoĉambro, |
|||
ванна кімната - banĉambro, |
|||
вбиральня - necesĉambro. |
|||
'''10. Столові прибори. Manĝilaro.''' |
|||
Тарілка - telero, |
|||
ніж - tranĉilo, |
|||
ложка - kulero, |
|||
виделка - forko, |
|||
чашка - taso. |
|||
'''11. Людина. Homo.''' |
|||
Дитина - infano, |
|||
хлопчик - knabo, |
|||
дівчинка - knabino, |
|||
чоловік - viro, |
|||
жінка - virino, |
|||
чоловік одружений - edzo, |
|||
жінка одружена - edzino, |
|||
батько - patro, |
|||
мати - patrino, |
|||
син - filo, |
|||
дочка - filino, |
|||
дід - avo, |
|||
баба - avino, |
|||
сім’я - familio. |
|||
'''12. Частини тіла. korpopartoj.''' |
|||
Голова - kapo, |
|||
мозок - cerbo, |
|||
вухо - orelo, |
|||
очі - okuloj, |
|||
волосся - haroj, |
|||
ніс - nazo, |
|||
рот - buŝo, |
|||
зуби - dentoj, |
|||
шия - kolo, |
|||
плечі - ŝultroj, |
|||
серце - koro, |
|||
спина - dorso, |
|||
живіт - ventro, |
|||
рука - mano, |
|||
рука (вся) - brako, |
|||
нога - piedo, |
|||
нога (вся) - gambo. |
|||
'''13. Їжа. Manĝaĵo.''' |
|||
М'ясо - viando, |
|||
риба - fiŝo, |
|||
хліб - pano, |
|||
сир - fromaĝo, |
|||
яйця - ovoj, |
|||
овочі - legomoj, |
|||
випічка - bakaĵo, |
|||
сніданок - matenmanĝo, |
|||
обід - tagmanĝo, |
|||
вечеря - vespermanĝo. |
|||
'''14. Одяг. Vesto.''' |
|||
Сорочка - ĉemizo, |
|||
футболка - T-ĉemizo, |
|||
плаття - robo, |
|||
спідниця - jupo, |
|||
туфлі - ŝuoj, |
|||
піджак - jako, |
|||
пальто - palto. |
|||
'''15. Купувати. Aĉeti.''' |
|||
Магазин - vendejo, |
|||
ринок - bazaro, |
|||
ціна - prezo, |
|||
розмір - dimensio. |
|||
'''16. Ванна кімната. Banĉambro.''' |
|||
Мило - sapo, |
|||
шампунь - ŝampuo, |
|||
зубна паста - dentopasto, |
|||
зубна щітка - dentobroso, |
|||
рушник - bantuko. |
|||
'''17. Календар. Kalendaro.''' |
|||
Понеділок - lundo, |
|||
вівторок - mardo, |
|||
середа - merkredo, |
|||
четвер - ĵaŭdo, |
|||
п’ятниця - vendredo, |
|||
субота - sabato, |
|||
неділя - dimanĉo. |
|||
'''18. Числівники. Numeraloj.''' |
|||
0 nulo, |
|||
1 unu, |
|||
2 du, |
|||
3 tri, |
|||
4 kvar, |
|||
5 kvin, |
|||
6 ses, |
|||
7 sep, |
|||
8 ok, |
|||
9 naŭ, |
|||
10 dek, |
|||
11 dek unu, |
|||
23 dudek tri, |
|||
100 cent, |
|||
222 ducent dudek du, |
|||
3333 tri mil tricent tridek tri. |
|||
'''19. Прикметники. Adjektivoj.''' |
|||
Високий - alta, |
|||
Низький - malalta, |
|||
великий - granda, |
|||
маленький - malgranda, |
|||
дорогий - multekosta, |
|||
дешевий - malmultekosta, |
|||
хороший - bona, |
|||
поганий - malbona. |
|||
'''20. Особові займенники. Personaj pronomoj.''' |
|||
Я - mi, |
|||
ми - ni, |
|||
ви - vi, |
|||
він - li, |
|||
вона - ŝi, |
|||
воно - ĝi, |
|||
вони - ili. |
|||
'''21. Корисні фрази. Utilaj frazoj.''' |
|||
Добрий ранок! - Bonan matenon! |
|||
Добрий день! - Bonan tagon! |
|||
Добрий вечір! - Bonan vesperon! |
|||
До побачення - Ĝis (la) revido! |
|||
добраніч - bonan nokton, |
|||
так - jes, |
|||
ні - ne, |
|||
дякую - dankon, |
|||
будь ласка - bonvolu. |
|||
[[Категорія:Мови]] |
[[Категорія:Мови]] |
Версія за 10:16, 20 квітня 2010
В перших розділах ця книга пояснюватиме чому варто вчити есперанто, в наступних - допоможе вам в навчанні. Текст на есперанто буде виділений зеленим кольором.
Зміст
- Перше знайомство
- Що взагалі таке есперанто?
- Дружите з усім світом? Вивчайте есперанто!
- Матеріали для навчання
- Алфавіт. Alfabeto.
- Трохи слів, щоб розпочати
- Есперанто - конструктор
- Закінчення
- Префікс
- Суфікс
- Займенники
- Ще трохи слів
- Чисельники. Numeraloj.
- Кольори. Koloroj.
- Час. Tempo.
- Що взагалі таке есперанто?