Парність і непарність тригонометричних функцій. Періодичність тригонометричних функцій. Формули зведення: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Дослідимо на періодичність функції <math>y=sin \phi</math> та <math>y=cos \phi</math>. Розглянемо тригонометричне коло та одиничний вектор <math>\overrightarrow{O A}</math>, який утворює з віссю абсцис кут <math> \phi</math>. Якщо зробити повний оберт вектора <math>\overrightarrow{O A}</math> навколо початку координат проти годинникової стрілки, то дістанемо кут <math> \phi +2 \pi</math>. Але вектор <math>\overrightarrow{O A}</math> при цьому займе первісне положення, а тому його координати <math>x</math> і <math>y</math> не зміняться. Отже, <math> y=sin \phi=sin(\phi+ 2 \pi)</math>, <math>x=cos\phi=cos(\phi+ 2 \pi)</math>.<br> |
Дослідимо на періодичність функції <math>y=sin \phi</math> та <math>y=cos \phi</math>. Розглянемо тригонометричне коло та одиничний вектор <math>\overrightarrow{O A}</math>, який утворює з віссю абсцис кут <math> \phi</math>. Якщо зробити повний оберт вектора <math>\overrightarrow{O A}</math> навколо початку координат проти годинникової стрілки, то дістанемо кут <math> \phi +2 \pi</math>. Але вектор <math>\overrightarrow{O A}</math> при цьому займе первісне положення, а тому його координати <math>x</math> і <math>y</math> не зміняться. Отже, <math> y=sin \phi=sin(\phi+ 2 \pi)</math>, <math>x=cos\phi=cos(\phi+ 2 \pi)</math>.<br> |
||
При <math>n</math> повних обертах вектора <math>\overrightarrow{O A}</math> проти годинникової стрілки утвориться кут <math> \phi +2 \pi n</math>, <math>n\in \mathbb{N}</math>, а за годинниковою стрілкою – кут <math> \phi -2 \pi n</math>, <math>n\in \mathbb{N}</math>. У кожному з цих випадків координати <math>x</math> і <math>y</math> вектора не змінюються, а тому <math> y=sin \phi=sin(\phi+ 2 \pi n)</math>, <math>x=cos\phi=cos(\phi+ 2 \pi n)</math>, <math>n\in \mathbb{Z}</math>.<br> |
При <math>n</math> повних обертах вектора <math>\overrightarrow{O A}</math> проти годинникової стрілки утвориться кут <math> \phi +2 \pi n</math>, <math>n\in \mathbb{N}</math>, а за годинниковою стрілкою – кут <math> \phi -2 \pi n</math>, <math>n\in \mathbb{N}</math>. У кожному з цих випадків координати <math>x</math> і <math>y</math> вектора не змінюються, а тому <math> y=sin \phi=sin(\phi+ 2 \pi n)</math>, <math>x=cos\phi=cos(\phi+ 2 \pi n)</math>, <math>n\in \mathbb{Z}</math>.<br> |
||
Як бачимо, <math>T=2 \pi</math> є періодом функцій синус та косинус. Чи є він найменшим додатнім періодом? Припустимо, що для функції <math> y=sin \phi \exists T _{0} \ne 0</math> і <math> T _{0} </math> – додатній період. Маємо, що <math> sin \phi=sin(\phi+ T _{0})</math>. Зокрема, при <math> \phi = 0</math>, маємо <math> sin T _{0} = sin 0 = 0</math>. Але нулю дорівнюють синуси лише тих кутів, які кратні <math> \pi </math> радіанів (''переконайтесь у цьому за допомогою тригонометричного кола''). Якщо <math>T _{0} = \pi</math>, то <math> sin(\phi +\pi) = sin \phi </math>. Зокрема, при <math>\phi = \frac{\pi}{2}</math>, <math> sin \frac{3}{2}\pi = sin \frac{\pi}{2} </math>, тобто <math>-1=1</math>. А це не так. Отже, періодом функції <math> y=sin \phi </math> є число <math>2 \pi</math>.<br> |
Як бачимо, <math>T=2 \pi</math> є періодом функцій синус та косинус. Чи є він найменшим додатнім періодом? Припустимо, що для функції <math> y=sin \phi </math> <math> \exists T _{0} \ne 0</math> і <math> T _{0} </math> – додатній період. Маємо, що <math> sin \phi=sin(\phi+ T _{0})</math>. Зокрема, при <math> \phi = 0</math>, маємо <math> sin T _{0} = sin 0 = 0</math>. Але нулю дорівнюють синуси лише тих кутів, які кратні <math> \pi </math> радіанів (''переконайтесь у цьому за допомогою тригонометричного кола''). Якщо <math>T _{0} = \pi</math>, то <math> sin(\phi +\pi) = sin \phi </math>. Зокрема, при <math>\phi = \frac{\pi}{2}</math>, <math> sin \frac{3}{2}\pi = sin \frac{\pi}{2} </math>, тобто <math>-1=1</math>. А це не так. Отже, найменшим додатнім періодом функції <math> y=sin \phi </math> є число <math>2 \pi</math>.<br> |
Версія за 18:44, 1 січня 2019
Парність і непарність тригонометричних функцій
Надамо означення парної та непарної функцій. Нехай задана на симетричній множині , тобто, якщо , то й .
Парною називається функція , якщо для будь-якого з області визначення функції виконується співвідношення:
. (17)
Непарною називається функція , якщо для будь-якого з області визначення функції виконується співвідношення:
. (18)
Функція, для якої не виконуються співвідношення (17) та (18), називається ні парною, ні непарною.
Дослідимо на парність та непарність тригонометричні функції. Кути і утворюються при повороті променя в двох взаємно протилежних напрямках(за годинниковою стрілкою та проти годинникової стрілки). Тому кінцеві сторони та цих кутів симетричні відносно осі абсцис. Координати одиничних векторів та задовольняють співвідношення , . Тому , . Отже, синус є непарною функцією, а косинус – парною. Далі маємо: , . Тому тангенс і котангенс є непарними функціями.
Приклад 1. Обчислити значення тангенса кута .
Розв’язання.Враховуючи, що і , отримаємо, що .
Вправи
18. Обчислити значення синуса кута .
19. Обчислити значення косинуса кута .
Періодичність тригонометричних функцій
Введемо означення періодичної функції.
Нехай задано функцію , . Функція називається періодичною, якщо разом з довільним одночасно і , а також , де . Число називається періодом функції .
Зрозуміло, що при такому означенні будь яке число , теж є періодом функції . Дійсно,
.
Тому надалі, говорячи про період функції, ми матимемо на увазі найменший додатній період функції.
Дослідимо на періодичність функції та . Розглянемо тригонометричне коло та одиничний вектор , який утворює з віссю абсцис кут . Якщо зробити повний оберт вектора навколо початку координат проти годинникової стрілки, то дістанемо кут . Але вектор при цьому займе первісне положення, а тому його координати і не зміняться. Отже, , .
При повних обертах вектора проти годинникової стрілки утвориться кут , , а за годинниковою стрілкою – кут , . У кожному з цих випадків координати і вектора не змінюються, а тому , , .
Як бачимо, є періодом функцій синус та косинус. Чи є він найменшим додатнім періодом? Припустимо, що для функції і – додатній період. Маємо, що . Зокрема, при , маємо . Але нулю дорівнюють синуси лише тих кутів, які кратні радіанів (переконайтесь у цьому за допомогою тригонометричного кола). Якщо , то . Зокрема, при , , тобто . А це не так. Отже, найменшим додатнім періодом функції є число .