Методологія медіа-досліджень/Вступ

Матеріал з Вікіпідручника

Розділ 1. Вступ до курсу. Різниця між повсякденними і науковими дослідженнями[ред.]

Дослідження[ред.]

Повсякденні і наукові дослідження[ред.]

Всі ми щодня щось досліджуємо – тобто формулюємо якусь ідею, а потім її випробовуємо. Наприклад, діти досліджують, холодний чи гарячий певний предмет, або як їздити на велосипеді чи ковзанах. Дорослі „випробовують” свої ідеї щодо родини, особистих фінансів та роботи. Студенти ж роблять дослідження навіть не здогадуючись про це! Наприклад, коли ви питали старшокурсників, наскільки суворий той чи інший викладач, ви робили дослідження.

Отже, повсякденні дослідження:

інтуїтивні,
покладаються на здоровий глузд,
проводяться час від часу,
одномоментні,
вибіркові,
спираються на магічне мислення (тобто раптове інтуїтивне "осяяння"),
роблять наголос на особистих рішеннях.

Натомість наукові дослідження:

ґрунтуються на теорії,
структуровані,
систематичні,
плановані,
об’єктивні,
спираються на наукове мислення
логічні,
роблять наголос на знанні про реальність.

Дослідження діахронні та синхронні[ред.]

В основі будь-якого дослідження лежить порівняння – зміни або впродовж певного часу (в історичному дослідженні, діахронні), або певної умовної відстані (у порівняльному дослідженні, синхронні). В експериментальному ж дослідженні порівнюються контрольна група (на яку не чиниться жодного впливу) та експериментальна група (над якою проводиться експеримент).

Якісні та кількісні методи[ред.]

Методи також поділяються на якісні та кількісні.

Якісні:

оцінюють,
використовуються для пояснення концепції,
роблять наголос на естетиці текстів,
теоретичні,
інтерпретують,
їх використання веде до оцінки.

Кількісні:

вимірюють/обчислюють,
обробляють зібрану інформацію,
роблять наголос на обрахунку частотності використання певних слів у тексті,
статистичні,
описують,
пояснюють,
передбачають,
їх використання веде до гіпотези або теорії.

Медіа-дослідження[ред.]

Коли ми чуємо про медіа-дослідження, то в першу чергу нам спадають на думку статистичні дослідження (результатом яких є, наприклад, радіо та телевізійні рейтинги). Насправді ж, статистика є лише складовою – і не головною – методології медіа-досліджень. У цьому курсі ви ознайомитесь з найбільш поширеними методами та спробуєте свої сили у ролі медіа-дослідника.

Але перш за все визначимо, для чого потрібні медіа-дослідження?

Для:

прийняття рішень (підтвердження інтуїтивних здогадок),
аналізу медіа-ефектів (впливу мас-медіа на аудиторію),
розуміння аудиторії,
написання журналістських матеріалів,
теоретичних досліджень (пояснення медіа).

Як казала філософ Сюзан Лангер, „більшість нових відкриттів – це речі, які завжди були тут, але їх раптом побачили”.

Фази розвитку медіа-дослідження:[ред.]

  1. Вивчення самого медіума (преса, радіо, ТБ, інтернет): Який він? Як він працює? Які його функції? Відмінності від інших?
  2. Вивчення користувачів: Як люди використовують медіум у житті? Хто вони?
  3. Вивчення соціальних, психологічних та фізичних ефектів: Скільки часу люди витрачають на медіум? Він шкодить чи допомагає людям?
  4. Вдосконалення медіума.

Вивчення медуіма може вестися в усіх чотирьох фазах, і ці дослідження – це процес без кінця (відповідь на одне питання лиш породжує інше). Наприклад, ТБ постійно розивається (супутникове, кабельне, цифрове), також урізноманітнюються способи його використання (pay-per-view), постають питання про його ефекти (насильство на телеекрані). ТБ весь час вдосконалюється (домашні кінотеатри).

Чотири рушійні сили розвитку медіа-досліджень:[ред.]

  1. Перша світова війна – потреба розуміння пропаганди.
  2. Розвиток рекламної справи у 1950-60-х роках.
  3. Інтерес громадськості до впливу медіа на аудиторію, особливо дітей.
  4. Інтерес медіа до залучення реклами (від catch-all до пошуку ніш).

Медіа-дослідження були започатковані у 1960-х роках на психологічних та соціологічних факультетах американських університетів. Згодом з’явилися окремі кафедри та факультети медіа-досліджень, і тепер у цій галузі домінують вузькі спеціалісти. Втім, до участі у дослідженнях часто запрошують також соціологів, психологів та політологів.

Конкуренція мас-медіа за аудиторії та рекламні гроші сприяє розвитку таких напрямів медіа-досліджень, як:

  • вивчення цінностей та смаків аудиторії,
  • вивчення демографічних змін,
  • вивчення нових тенденцій та життєвих стилів.

Подальша фрагментація аудиторії сприяє тому, що медіа-менеджери дедалі частіше використовують маркетингові стратегії у пошуку своєї позиції на ринку. Коли позиція знайдена, медіум подається як „образ”, а не продукт. Така „пакувальна” стратегія потребує визначення того, що думають члени аудиторії, як вони використовують мову, як вони використовують свій вільний час тощо.

Втім, останнім часом дуже ретельно вивчаються і різноманітні соціологічні та психологічні аспекти мас-медіа, наприклад, психологічне та емоційне сприйняття телепрограм, реклами, музики.


Методи пізнання