Есперанто/Модуль 2
Трохи роздумів[ред.]
Перед тим, як знову поринути у навчання, варто трохи відпочити, і подумати, для чого ми це робимо, і що воно нам дасть. Наприклад можна почати зі знайомства з винахідником цієї мови:
Людвік Лазар Заменгоф (Ludoviko Lazaro Zamenhofo, польськ. Ludwik Łazarz Zamenhof; 15 грудня 1859, Білосток — 14 квітня 1917, Варшава) — польський лікар і лінгвіст, творець штучної мови есперанто.
Людвік (ім'я при народження Лазар) Заменгоф народився в єврейській родині в Білостоку (сучасна Польща, на той час частина Російської імперії). Батько — Марк Заменгоф — працював учителем іноземних мов. Людвік мав десятьох братів і сестер. Вдома діти розмоляли їдишем, а другою мовою за різними даним була чи то російська, чи то польська. Дитинство минуло в середовищі багатонаціонального населення Білостока (найбільшими національними громадами міста були євреї, поляки, росіяни та німці). В 10 років Людвік написав драму «Вавилонська вежа, або білостоцька трагедія в п'яти актах», адже вважав, що головною причиною непророзумінь і суперечок між людьми є мовні бар'єри. Єдина спільна мова мала би вирішити цю проблему. Більше... Цікавіше...
Есперанто в ролі міжнародної мови - ціль, що є свого роду ідеалом. Якщо на хвилинку уявити собі що ця ціль досягнута, то це приносить нам купу переваг. Уявіть собі, що всі діти вивчають в школі протягом одного-двох років есперанто, а потім, якщо хочуть, інші мови. З таким багажем знань, можна вільно спілкуватись в будь-якій країні, і зникає необхідність в арміях перекладачів. Всі розуміють один одного. Ніяка нація не має несправедливої переваги через використання її мови в якості міжнародної (ми, українці маємо відчувати цю несправедливість двічі. Мало того, що міжнародна мова англійська, так ми ще маємо локально-міжнародну російську. Хоча, як то кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина.) Кожен робить невеликий крок на зустріч іншим, і всі задоволені.
Та, на жаль, ця картинка залишається всього лише ідеалом. Ніхто не захоче вивчати есперанто, поки йому на конкретних життєвих прикладах пояснять навіщо це потрібно.
Якщо припустити, що ціль вже частково досягнута, наприклад, на есперанто говорить кожен п'ятий на вулиці, якщо на есперанто видаються відомі наукові журнали, та свіжі новини по телебаченню у всіх країнах транслюють на есперанто, то і інших сумнівів вже не виникає, - нікого вже не треба буде переконувати в корисності есперанто. Переваги будуть очевидними. Труднощі виникають саме з початковим періодом - як зробити так, щоб на есперанто заговорила достатня кількість людей, після чого процес розвивався б за інерцією.
Цікаво, хто був тим диваком, що купив перший телефон? Він же не міг нікому подзвонити! Зате другий, міг позвонити першому. А третій їм обом. І так далі. Чим більше телефонів вже встановлено, тим більший інтерес встановити собі телефон для кожного нового учасника.
Есперанто можна порівняти з телефоном. Як кожна мова, вона допомагає людям спілкуватись, думати, творити. Проте на відміну від інших мов, есперанто не має своєї "природньої" популяції. Йому довелось починати від умовного нуля ( чи одиниці :) в 1887 році. І до тих пір, поки кількість знавців есперанто не перевищить критичний поріг, очікуваного ефекту не буде. Більш того, ті хто вступає в систему зараз мають витрачати свою енергію на підтримання системи для майбутнього ефекту (чи мотивуючи себе якось інакше).
Проте, від думки про те, що варто сьогодні трохи потерпіти заради щасливого майбутнього значна частина людства вже добряче стомилась (згадайте будівництво комунізму в одній окремо взятій країні). Пройшло століття з часу заснування есперанто, а до перемоги, як до місяця пішки. Люди стомились. Люди не хочуть жити потім, вони хочуть жити зараз. Що ж робити?
Варто згадати, що період зародження пройшов ще до першої світової війни. Піонери есперанто переклали тисячі літературних творів, створили словники та енциклопедії, розробили наукову термінологію в багатьох областях, написали велику кількість оригінальних творів на есперанто, створили асоціації есперанто по всьому світу. Одним словом - виконали величезну кількість чорної роботи. Нам залишилось взяти все готове, та користуватись. Що можна взяти з есперанто зараз?
Julio Cezaro[ред.]
Юлій Цезар прийшов (venis) до міста (urbo) Зеле (в провінції (en provinco) Токату, Туреччина (Turkio)) побачив (vidis військо царя (сaro) Фарнака і переміг (venkis) його (lin).
А потім казав "veni, vidi, vici", хоча, якщо б він говорив на есперанто то сказав би venis, vidis, venkis.
Питальне слово ĉu читається "чу", і перекладається чи. Ставиться перед реченням, і вимагає відповіді jes aŭ ne (так чи ні).
- - Ĉu venkis caro Cesaron?
- - Ne.
- - Ĉu eble venkis Cesaro caron?
- - Jes.
Ukrainio[ред.]
Але повернемось додому. Sed revenas al hejmo.
- De kie Vi estas? Ви звідки? (de - від)
-Mi estas el Ukrainio. Я з України. (el - з, із)
- lando - держава
- urbo - місто
- strato - вулиця
Kijivo estas la ĉefurbo kaj plej granda urbo de Ukrainio. Київ столиця та найбільше місто України.
- hrivnо - гривня
- mono - гроші
- eŭro - євро
Hrivno estas ukrainia mono. Гривня - це українські гроші.
Подорожі. Vojaĝoj[ред.]
- situo - місцезнаходження.
- kompaso - компас
- directo - напрям
4. Установи. Oficejoj.
Обмінний пункт - monŝanĝejo, поліція - polico, лікарня - malsanulejo, магазин - vendejo, пошта - poŝtejo, ресторан - restoracio.
5. Аеропорт, вокзал. Flughaveno, stacidomo.
Вхід - enirejo, вихід - elirejo, посадка на літак - enaviadiliĝo, посадка на потяг - entrajniĝo, митниця - doganejo, каса - biletejo, камера схову - deponejo, багаж - bagaĝo, білет - bileto.
6. Транспорт. Veturilioj.
Машина - aŭto, літак - aviadilo, метро - metroo, автобус - buso, тролейбус - trolebuso, трамвай - tramo, таксі - taksio.
7. Подорожі. Vojaĝoj.
Віза - vizo, паспорт - pasporto, екскурсії - ekskursoj, купувати - aĉeti, сувеніри - memoraĵo.
En domo[ред.]
- domo - дім, будинок
Двері - pordo, вікно - fenestro, поверх - etaĝo, квартира - apartamento, кімната - ĉambro, кухня - kuirejo, їдальня - manĝejo, спальня - dormoĉambro, ванна кімната - banĉambro, вбиральня - necesĉambro.
8. Електроприлади. Elektroaparatoj.
телефон - telefono, мобільний телефон - poŝtelefono, комп’ютер - komputilo, телевізор - televidilo, холодильник - fridujo, фотоапарат - fotilo.
10. Столові прибори. Manĝilaro.
Тарілка - telero, ніж - tranĉilo, ложка - kulero, виделка - forko, чашка - taso.
16. Ванна кімната. Banĉambro.
Мило - sapo, шампунь - ŝampuo, зубна паста - dentopasto, зубна щітка - dentobroso, рушник - bantuko.
Homoj[ред.]
- homo - людина
- infano - дитина
- familio - сім'я
|
А тепер враховуючи те, що суфікс -in- позначає жіночу стать, запишіть на есперанто слова: дівчинка, жінка, одружена жінка, мама, дочка, бабуся. Приклад: дівчинка - knabino. |
- kapo - голова
- cerbo - мозок
- orelo - вухо
- okuloj - очі
- haroj - волосся
- nazo - ніс
- buŝo - рот
- dentoj - зуби
- dentisto - стоматолог (пам'ятаєте що -ist- це людина певної професії чи переконань?)
- kolo - шия
- ŝultroj - плечі
- koro - серце
- brusto - груди
- dorso - спина
- ventro - живіт
- ingveno - пах
- peniso - пеніс
- mano - рука
- brako - рука (вся)
- pojno - кисть
- piedo - нога
- gambo - нога (вся)
- kubuto - лікоть
- genuo - коліно
- femuro - бедро
- kruro - нога (гомілка)
En la vendejo[ред.]
- vendejo - магазин
13. Їжа. Manĝaĵo.
М'ясо - viando, риба - fiŝo, хліб - pano, сир - fromaĝo, яйця - ovoj, овочі - legomoj, випічка - bakaĵo, сніданок - matenmanĝo, обід - tagmanĝo, вечеря - vespermanĝo.
14. Одяг. Vesto.
Сорочка - ĉemizo, футболка - T-ĉemizo, сукня - robo, спідниця - jupo, туфлі - ŝuoj, піджак - jako, пальто - palto.
15. Купувати. Aĉeti. ринок - bazaro, ціна - prezo, розмір - dimensio.
19. Прикметники. Adjektivoj.
Високий - alta, Низький - malalta, великий - granda, маленький - malgranda, дорогий - multekosta, дешевий - malmultekosta, хороший - bona, поганий - malbona.