Румунська мова
Румунська мова (Limba româna, limba moldoveneasca, волоська мова — устаріла назва в українській мові) — мова романсько-балтійської групи, зазвичай мова романської групи, але входить до балтійського мовного союзу.
Абетка і фонетика
[ред.]Абетка
[ред.]| Aa | Ăă | Ââ | Bb | Cc | Dd | Ee | Ff | Gg |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Hh | Ii | Îî | Jj | Kk | Ll | Mm | Nn | Oo |
| Pp | Rr | Ss | Șș | Tt | Țț | Uu | Vv | |
| Ww | Xx | Yy | Zz |
Випадки і звучання літер
[ред.]- î-â-î - Î пишемо на початку слова і в кінці слова, а â пишемо в середині слова.
- E - буква відповідає звуку [e]. На письмі передається українською літерою Е/е.
- J - [ж]
- H - німа буква і може звучати як г і х
- R - Завжди тверда [р]
- G - gi-[джі] ge-[дже] ghi-[ґі] ghe-[ґе], в загальному випадку може звучати як ґ
- C - ci-[чі] ce-[че] chi-[кі] che-[ке], в загальному випадку може звучати як к
- I - Зазвичай читається як [і] перед приголосними, і може читатися як й перед голосною і після неї це за зазвичай дифтонги і трифтонги, Якщо літера в кінці, то вона пом'якшує попередню приголосну і функціонує як м'який знак в кінці, Якщо в слові є ii то читаємо як [ій], а якщо iii читаємо як [іій].
- ă-буква відповідає звуку [ə] або просто [е] українська.
- î,â-букви відповідають звуку [и]
- Ș-буква відповідає звуку- [ш]
- Ț-буква відповідає звуку- [ц]
- Q W Y - Використовується в словах іншомовного походження.
Дифтонги і трифтонги
[ред.]В таблиці показано дифтонги і трифтонги.
| дифтонги | ai, ăi, ea, ei, eu, eo, ia, ie, io, iu, îi, îu, oa, oi, ou, uă, ui, uu. |
| звучання | ай,ей, я, єй, єу, єо, я, є, йо, ю, ий, иу, оа, ой, оу, уе, уй, уу. |
| трифтонги | eai,eau, eoa, iai, iau, ioa, oai |
| звучання | яй, яу, єоа, йай, яу, йоа, оай |
Чергування приголосних
[ред.]в румунській мові є також чергування приголосних
| чергування приголосних в кінці | -d -zi | -st -ști | -t-ți | -c-ci | te-ți |
|---|---|---|---|---|---|
| чергування голосних | -oa -o | -ea -e | -ia -ie |
Граматика
[ред.]Іменники-Substantiv
[ред.]Іменники міняються по-родах, по-числу, по не означеність і означеність, і по-відмінках, а відмінків 5, враховуючи вокатив (кличний відмінок).
Роди і числа
[ред.]В іменнику є три роди це є чоловічий, жіночий і середній рід.
Розглянемо таблицю для всіх родів і чисел в таблиці-змінюється закінчення
| рід і число | однина | множина |
|---|---|---|
| чоловічий рід | Приголосний | -i |
| жіночий рід | -ă | -e |
| середній рід | приголосна або ă | -e |
Середній рід формується в іменниках та прикметниках.
Неозначений артикль
[ред.]Неозначений артикль в таблиці пишемо перед словом.
| неозначений артикль чоловічого роду | un |
|---|---|
| неозначений артикль жіночого роду | o |
Означений артикль
[ред.]Означений артикль для всіх родів і чисел в таблиці змінюється закінчення
| рід і числа | однина | множина |
|---|---|---|
| чоловічий рід | -(u)l | іменник в множ+i |
| жіночий рід | -a | іменник в множ+le |
Середній рід в румунській мові в однині означеного артиклю може реагувати як чоловіча стать, а множині означеного артиклю може реагувати як жіноча стать.
Про -uri, як середній рід, множини.
[ред.]Воно з'являється коли є суфікс (ou), а може й бути і без нього.
Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел.
| рід і числа | однина | множина |
|---|---|---|
| середній рід | tablou | tablouri |
З означеним артиклем.
| рід і числа | однина | множина |
|---|---|---|
| середній рід | tabloul | tablourile |
Є одна хитрість з латинськими словами, тобто з суфіксом -ція в українській мові, в румунській мові трансформується на -ție, тобто замінюємо суфікс -ція на -ție
Відмінки
[ред.]В румунській мові є 5 відмінків
Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Кличний.
Розглянемо відмінки не означеного артикля в таблиці.
| відмінки/число.рід | чол.рід. од | чол.рід.мн | жін.рід.одн | жін.рід.мн. |
|---|---|---|---|---|
| Називний | un | niște | o | niște |
| родовий | al unui | ai unor | a unei | ale unor |
| давальний | unui | unor | unei | unor |
| знахідний | pe un | pe niște | pe o | pe niște |
Розглянемо родового і давального відмінку в таблиці в означеного артикля.
Пишемо в закінчені
| відмінки/число.рід | чол.рід. одн. | жін.рід.одн. | чол/жін.рід мн. |
|---|---|---|---|
| родовий/давальний | іменник в одн. озн.арт.-lui | то -a, то -ei, | іменник множини -lor |
Domnului Denâs - Пан динис.
Тобто пишемо в Domnul-Пан
Жіночі ім'я на закінчені на А -Називний відмінок-Oxsana Родовий і давальний-Oxsanei.
Займенники- в усіх відмінках
[ред.]Займенники називного відмінку
| особи/число | однина | множина |
|---|---|---|
| від першої особи | eu | noi |
| від другої особи | tu | voi |
| від третьої особи | el/ea | ei/ele |
Займенники родового відмінку
| особи/число | однина | множина | Наголошена форма | Скорочена форма |
|---|---|---|---|---|
| від першої особи | mă | ne | ||
| від другої особи | te | vă | ||
| від третьої особи | îl/o | îi/le |
Займенники давального відмінку
| особи/число | однина | множина | Наголошена форма | Скорочена форма |
|---|---|---|---|---|
| від першої особи | îmi | ne | mie nouă | -mi |
| від другої особи | îți | vă | ție vouă | -ți |
| від третьої особи | îl | le | -l |
Дієслово-Verb
[ред.]В румунській мові є 4 груп дієслів
a-ea-e-i і î
Prezent
[ред.]Розглянемо їх формування
a infinitiv-a
| Звичайні дієслова | Дієслова з суфіксом EZ | |||
|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | |
| від першої особи | null | ăm | ez | ăm |
| від другої особи | i | ați | ezi | ați |
| від третьої особи | ă | vedeți la III ос. одн. | ează | vedeți la III ос. одн. |
a infinitiv-e
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | null | em |
| від другої особи | i | eți |
| від третьої особи | e | vedeți la I ос. одн. |
a infinitiv-ea
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | null | em |
| від другої особи | i | eți |
| від третьої особи | e | vedeți la I ос. одн. |
a infinitiv- i și î
| i | î | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | однина | множина | |
| від першої особи | esc | im | null | âm | ăsc | âm |
| від другої особи | ești | iți | i | âți | ăști | âți |
| від третьої особи | ește | vedeți la I ос. одн. | ă | vedeți la III ос. одн. | ăște | vedeți la I ос. одн. |
Прикметники
[ред.]В румунській мові прикметники змінюються по родами і по числу.
| рід і число | однина | множина |
|---|---|---|
| чол.рід | null | i |
| жін.рід | ă | e |
Щоб зробити порівняльний прикметник додаємо перед прикметником частку mai
А щоб зробити найвищий ступінь порівняння, додаємо частку mai і вибираємо що наведено у таблиці.
| рід і число | однина | множина |
|---|---|---|
| чол.рід | cel | cei |
| жін.рід | cea | cele |
приклади:
Fata este cea mai frumoasă-ця дівчина є найкрасивішою.
Băieții sunt cei mai frumoși-ці хлопці є найкрасивішими.
Tablourile sunt cele mai frumoase-ці картини є найкрасивішими.
Cărții sunt cei mai comozi pentru lectura-книги є найбільш зручними для читання.
Щоб зробити таке як по- і іменник
| рід і число | однина | множина | |
|---|---|---|---|
| чол.рід | esc | ești | |
| жін.рід | ească | ||
приклади:
românească muzica- музика по-румунськи
Словник
[ред.]Виключення в іменниках при множині.
[ред.]Словник середнього роду з -uri в множині.
[ред.]Словник іменників і групи слів.
[ред.]Неправильні дієслова.
[ред.]A fi- бути важливе дієслово/неправильне дієслово.
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | sunt | suntem |
| від другої особи | ești | sunteți |
| від третьої особи | este | sunt |
A avea-мати важливе дієслово/неправильне дієслово.
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | am | avem |
| від другої особи | ai | aveți |
| від третьої особи | are | au |