Мова людства/Румунська

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до: навігація, пошук

Румунська мова-(Limba româna, limba moldoveneasca), устаріла назва в українській мові (волоська мова) мова є романсько-балтійської групи, зазвичай мова романської групи, але входить балтійського мовного союзу.

Абетка і фонетика[ред.]

Абетка[ред.]

Alfabet Limba Româna
Aa Ăă Ââ Bb Cc Dd Ee Ff Gg
Hh Ii Îî Jj Kk Ll Mm Nn Oo
Pp Qq Rr Ss Șș Tt Țț Uu Vv
Ww Xx Yy Zz

Випадки і звучання літер[ред.]

  • î-â-î - Î пишемо на початку слова і в кінці слова, а â пишемо в середині слова.
  • E -на початку читається як [йе] тобто як[є], але краще читати E як [є] завжди щоб не плутатись з буквою ă.
  • J - [ж]
  • H - німа буква і може звучати як г і х
  • R - Завжди тверда [р]
  • G - gi-[джі] ge-[дже] ghi-[ґі] ghe-[ґе], в загальному випадку може звучати як ґ
  • C - ci-[чі] ce-[че] chi-[кі] che-[ке], в загальному випадку може звучати як к
  • I - Зазвичай читається як [і] перед приголосними, і може читатися як й перед голосною і після неї це за зазвичай дифтонги і трифтонги, Якщо літера в кінці, то вона пом'якшує попередню приголосну і функціонує як м'який знак в кінці, Якщо в слові є ii то читаємо як [ій], а якщо iii читаємо як [іій].
  • ă-буква відповідає звуку [ə] або просто [е] українська.
  • î,â-букви відповідають звуку [и]
  • Ș-буква відповідає звуку- [ш]
  • Ț-буква відповідає звуку- [ц]
  • Q W Y - Використовується в словах іншомовного походження.

Дифтонги і трифтонги[ред.]

В таблиці показано дифтонги і трифтонги.

дифтонги ai, ăi, ea, ei, eu, eo, ia, ie, io, iu, îi, îu, oa, oi, ou, uă, ui, uu.
звучання ай,ей, я, єй, єу, єо, я, є, йо, ю, ий, иу, оа, ой, оу, уе, уй, уу.
трифтонги eai,eau, eoa, iai, iau, ioa, oai
звучання яй, яу, єоа, йай, яу, йоа, оай

Чергування приголосних[ред.]

в румунській мові є також чергування приголосних

чергування приголосних в кінці -d -zi -st -ști -t-ți -c-ci te-ți
чергування голосних -oa -o -ea -e -ia -ie

Граматика[ред.]

Іменники-Substantiv[ред.]

Іменники міняються по-родах, по-числу, по не означеність і означеність, і по-відмінках, а відмінків 5, враховуючи вокатив (кличний відмінок).

Роди і числа[ред.]

В іменнику є три роди це є чоловічий, жіночий і середній рід.

Розглянемо таблицю для всіх родів і чисел в таблиці-змінюється закінчення

рід і число однина множина
чоловічий рід Приголосний -i
жіночий рід -e
середній рід приголосна або ă -e

Cередній рід формується в іменниках та прикметниках.

Неозначений артикль[ред.]

Неозначений артикль в таблиці пишемо перед словом.

неозначений артикль жіночого роду un
неозначений артикль жіночого роду o

Означений артикль[ред.]

Означений артикль для всіх родів і чисел в таблиці змінюється закінчення

рід і числа однина множина
чоловічий рід -(u)l іменник в множ+i
жіночий рід -a іменник в множ+le

Середній рід в румунській мові в однині означеного артиклю може реагувати як чоловіча стать, а множині означеного артиклю може реагувати як жіноча стать.

Про -uri, як середній рід, множини.[ред.]

Воно з'являється коли є суфікс (ou), а може й бути і без нього.

Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел.

рід і числа однина множина
середній рід tablou tablouri

З означеним артиклем.

рід і числа однина множина
середній рід tabloul tablourile

Є одна хитрість з латинськими словами, тобто з суфіксом -ція в українській мові, в румунській мові трансформується на -ție, тобто замінюємо суфікс -ція на -ție

Відмінки[ред.]

В румунській мові є 5 відмінків

Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Кличний.

Розглянемо відмінки не означеного артикля в таблиці.

відмінки/число.рід чол.рід. од чол.рід.мн жін.рід.одн жін.рід.мн.
Називний un niște o niște
родовий al unui ai unor a unei ale unor
давальний unui unor unei unor
знахідний pe un pe niște pe o pe niște

Розглянемо родового і давального відмінку в таблиці в означеного артикля.

Пишемо в закінчені

відмінки/число.рід чол.рід. одн. жін.рід.одн. чол/жін.рід мн.
родовий/давальний іменник в одн. озн.арт.-lui то -a, то -ei, іменник множини -lor

Domnului Denâs - Пан динис.

Тобто пишемо в Domnul-Пан

Жіночі ім'я на закінчені на А -Називний відмінок-Oxsana Родовий і давальний-Oxsanei.

Займенники- в усіх відмінках[ред.]

Займенники називного відмінку

особи/число однина множина
від першої особи eu noi
від другої особи tu voi
від третьої особи el/ea ei/ele

Займенники родового відмінку

особи/число однина множина Наголошена форма Скорочена форма
від першої особи ne
від другої особи te
від третьої особи îl/o îi/le

Займенники давального відмінку

особи/число однина множина Наголошена форма Скорочена форма
від першої особи îmi ne mie nouă -mi
від другої особи îți ție vouă -ți
від третьої особи îl le -l

Дієслово-Verb[ред.]

В румунській мові є 4 груп дієслів

a-ea-e-i і î

Prezent[ред.]

Розглянемо їх формування

a infinitiv-a

Звичайні дієслова Дієслова з суфіксом EZ
однина множина однина множина
від першої особи null ăm ez ăm
від другої особи i ați ezi ați
від третьої особи ă vedeți la III ос. одн. ează vedeți la III ос. одн.

a infinitiv-e

однина множина
від першої особи null em
від другої особи i eți
від третьої особи e vedeți la I ос. одн.

a infinitiv-ea

однина множина
від першої особи null em
від другої особи i eți
від третьої особи e vedeți la I ос. одн.

a infinitiv- i și î

i î
однина множина однина множина однина множина
від першої особи esc im null âm ăsc âm
від другої особи ești iți i âți ăști âți
від третьої особи ește vedeți la I ос. одн. ă vedeți la III ос. одн. ăște vedeți la I ос. одн.

Прикметники[ред.]

В румунській мові прикметники змінюються по родами і по числу.

рід і число однина множина
чол.рід null i
жін.рід ă e

Щоб зробити порівняльний прикметник добавляємо перед приметника частку mai

А щоб зробити найвищий ступінь порівняння, добавляємо частку mai і вибираємо що наведено у таблиці.

рід і число однина множина
чол.рід cel cei
жін.рід cea cele

приклади:

Fata este cea mai frumoasă-ця дівчина є найкрасивішою.

Băieții sunt cei mai frumoși-ці хлопці є найкрасивішими.

Tablourile sunt cele mai frumoase-ці картини є найкрасивішими.

Cărții sunt cei mai comozi pentru lectura-книги є найбільш зручними для читання.

Щоб зробити таке як по- і іменник

рід і число однина множина
чол.рід esc ești
жін.рід ească

приклади:

românească muzica- музика по-румунськи

Словник[ред.]

Виключення в іменниках при множині.[ред.]

Словник середнього роду з -uri в множині.[ред.]

Словник іменників і групи слів.[ред.]

Неправильні дієслова.[ред.]

A fi- бути важливе дієслово/неправильне дієслово.

однина множина
від першої особи sunt suntem
від другої особи ești sunteți
від третьої особи este sunt

A avea-мати важливе дієслово/неправильне дієслово.

однина множина
від першої особи am avem
від другої особи ai aveți
від третьої особи are au

Дієслова з суфіксом -EZ[ред.]

Î-закінчення-ăsc[ред.]

Прикметники словник з антонімами[ред.]