Перейти до вмісту

Італійська мова

завершено на 25%
Матеріал з Вікіпідручника

Абетка

[ред.]

В італійській абетці 21 літера. В порівнянні з іншими європейськими мовами цей алфавіт є найкоротшим. В алфавіті міститься 5 "іноземних" літер — в італійській мові слова іншомовного походження прийнято писати так, як вони пишуться на власній мові.

Власні літери Іноземні літери
Aa a [a] Nn enne [енне] Jj i lunga [і лунга]
Bb bi [бі] Oo о [о] Kk cappa [каппа]
Cc сi [чі] Pp pi [пі] Ww vu doppia [ву доппія]
Dd di [ді] Qq qu [ку] Xx ics [ікс]
Ee e [е] Rr erre [ерре] Yy ipsilon [іпсилон]
Ff effe [еффе] Ss esse [ессе]
Gg gi [джі] Tt ti [ті]
Hh acca [акка] Uu u [у]
Ii i [і] Vv vu [ву]
Ll elle [елле] Zz zeta [дзета]
Mm emme [емме]

Вимова голосних літер

[ред.]

В італійській мові п'ять голосних літер: a,e,i,o,u. Кожній літері відповідає лише один звук, але літері o і e можуть вимовлятися відкрито або закрито.

a вимовляється як a у слові смак sala [сáла] зала

la [а] визначений артикль

e у відкритому складі вимовляється як більш протяжне ɛ,

або як коротке é у закритому

letto [лɛтто] постіль

mela [мéла] яблоко

i вимовляється як українська і vino [вíно] вино
o коротке відкрите о вимовляється як у слові опера,

довгий звук вимовляється як у слові форма

posta [пóста] пошта

sono [сóно] я є ...

u вимовляєтья як довгий звук у cura [кура] догляд

Вимова приголосних

[ред.]

Більшість приголосних в італійській мові вимовляються аналогічно українським, але існують правила читання деяких окремих літер і сполучень літер:

c як ч перед е та і

але як к перед a,o,u

ci [чи] там

casa [кàза] будинок

ch читається як к che [ке] котрий
g як дж у слові джинси перед е та і

але вимовляється як ґ в слові ґудзик перед a, o, u

giro [джìро] прогулянка

gara [гàра] турнір

gh читається як г в слові герб laghi [лàгі] озера
gli як льї luglio [лýльйо] липень

gli [льї] визначений артикль

gn як ньї ogni [оньї] кожен

gnocchi [ньóккі] галушки

h не має звуку ha [a] він має ...
l як м'яка л albergo [альбергó] готель
qu як кв у слові квадрат questo [куéсто] цей
s як с перед приголосними, при подвоєнні чи в початку слова,

або як з в положенні між двома приголосними

strada [страда] дорога

sesso [сéссо] підлога

sala [сáла] зала

casa [кàза] будинок

sc як ш в слові ширма перед е та і

але як ск перед a, o, u

sci [ші] лижі

scena [шéна] сцена

z читається як тс,

або навіть ближче до дз, якщо стоїть на початку слова

pranzo [прáнтсо] обід

zero [дзéро] нуль

Подвійні приголосні виділяються короткою паузою між ними

  • sonno [сóн-но] сон
  • anno [ан-но] рік
  • ditta [дíт-та] фірма

Мовотвір

[ред.]

Наголос у словах

[ред.]

В італійській мові всі слова як правило закінчуються на голосну, і мають наголос на передостанньому скаді: albergo [альбергó] готель, finito [фініто] скінчений, idea [ідéа] ідея. Із цього правила існують виключення, які необхідно запам'ятовувати: belíssimo дуже красивий, tímido скромний

Якщо наголос падає на останню голосну, то при написанні слів ця голосна завжди матиме знак наголосу: сaffé кафе, perché чому.

Сполучення -ia, -io, -ie, наприкінці слів завжди вважаються одним складом, тому наголос падає на склад перед ним: Venezia Венеція, doppio [дóппьо] подвійний.

Артикль

[ред.]

Артиклі в італійській мові бувають: визначені і невизначені, відносяться до множини чи однини, чоловічого або жіночого роду. Артикль вживається завжди, і лише в конкретних чітко визначених ситуаціях він може не вживатися.

Рід визначений невизначений
Однина Множина Однина Множина
Чоловічий il, l' , lo i , gli un , uno dei, degli
Жіночий la , l' le una , un' delle

Чоловічий рід

Визначений артикль

  • Артикль il (іл) — вживається перед словами чоловічого роду, які починаються з приголосної.
  • Артикль l'(л) — ставиться перед словами, що починаються з голосної.
  • Артикль lo (лo) - ставиться перед іменниками чоловічого роду, що починаються з букви s, якщо після неї йде приголосна літера, і перед словами, що починаються з букви z

Невизначений артикль

  • Артикль un (ун) ставиться перед іменниками чоловічого роду, що починаються як з приголосної так і з голосної.
  • Артикль uno (уно) - вживається так як артикль lo.

Жіночій рід

Визначений артикль

  • Артикль la — вживається перед іменниками, що починаються з приголосної.
  • Артикль l' — вживається перед словами, що починаються з голосної.

Невизначений артикль

  • Артикль una (уна) — вживається перед іменниками, що починаються з приголосної.
  • Артикль un' — перед голосними в артиклі una опускається літера a

Чоловічий та жіночій рід

[ред.]

В італійській мові снує два роди іменників: жіночій (f) та чоловічій (m). Як правило усі іменники, що закінчуються на — жіночого роду, а всі іменники, що закінчуються на — чоловічого роду. Із цього правила існують винятки.

Іменники які закінчуються на -e можуть бути як чоловічого там і жіночого роду. На рід таких іменників завжди вказує їх артикль: il для чоловічого роду, або la для жіночого:

  • la chiave (f)- ключ
  • il signore (m)- синьйор

Рід іменника також можна визначити по закінченню прикметника який до нього відноситься.

  • la casa italiana
  • il passaporto americano

Дієслова

[ред.]

В італійській мові існує три типи відмінювання дієслів:

  • Дієслова, що закінчуються на-are (volare, 'літати'), відносяться до першого дієвідміні,
  • на-ere (cadere, 'падати') - до другого,
  • на-ire (capire, 'зрозуміти') - до третього.

Є також зворотні дієслова: lavare, 'мити'; lavarsi, 'митися'. Усі дієслова змінюються за особами, тобто в кожному часі кожен дієслово має 6 форм, три в однині і три у множині. Неправильні італійські дієслова не підкоряються загальним правилам утворення форм в особах, тому всі форми кожного часу доводиться запам'ятовувати.

Ім'я дії (невизначена форма дієслова)

  • parlare - говоріння, говорити, говірка

Теперішній час

  • parlo - говорю
  • parli - говориш
  • parla - говорить
  • parliamo - говоримо
  • parlate - говорите
  • parlano - говорять

Джерела

[ред.]