Перейти до вмісту

Автотрофне людство

Матеріал з Вікіпідручника

Автотрофне людство

[ред.]

Автотрофне людство – концепція і теорія Вернадського Володимира Івановича і практика активістів, які здійснюють науковий експеримент над собою автотрофного живлення способом симбіозу між організмом людини і мікрофлорою кишечника.

Історія виникнення концепції і теорії

[ред.]

Вважається, на Вернадського Володимира Івановича сильно вплинув голодомор в Україні в 1933 році. Люди гинули від голоду в країні, яка найбагатша природними ресурсами. Вернадський не хотів, щоб люди вмирали від голоду. Тому він написав працю про автотрофність людства і створив теорію, в якій пропонував людству перейти на нову форму харчування – автотрофне живлення. Також з 1933 року Іванов Порфирій Корнійович почав своє практичне загартування, щоб побудувати життя без потреби в їжі та знайти в природі засоби до безсмертя. Іванов пішов у природу без потреб, в одних трусах літом і зимою, щоб знайти в природі засоби і люди не вмирали. Так потім виникла теорія і практика автотрофного живлення – наука.

Концепція і теорія Вернадського за працею «Автотрофність людства

[ред.]

Автотрофність людства – поняття і теорія, запропонована Вернадським Володимиром Івановичем, живлення людства без споживання рослинних і тваринних організмів. Вернадський припускав можливість перетворення людини з істоти соціально гетеротрофної на істоту соціально автотрофну.

Автотрофи (від autos – «сам» та trophe – «їжа», «харчування») – організми, що синтезують із неорганічних речовин (головним чином води, діоксиду вуглецю, неорганічних сполук азоту) всі необхідні для життя органічні речовини.

Вернадський стверджував у своїй праці про шлях людства у майбутньому до наукового пошуку нових форм харчування. Землеробство зі зростанням населення Землі не зможе забезпечити все людство якісною їжею, тому Вернадський запропонував шукати нові форми харчування на основі синтезу бактерій у людському організмі. Такі бактерії входять до складу флори кишечника людини. Люди із синтезом їжі від флори є автотрофні істоти, бо харчуються речовинами, синтезованими у власному організмі. Проблемою є знайти практичні методи переходу від гетеротрофного до автотрофного живлення. На думку Вернадського, автотрофні люди отримають новий шлях духовного розвитку, кращого життя, відновиться біологічна і соціальна еволюція людини.

Цитати Вернадського із праці «Автотрофність людства».

Людство треба розуміти в процесі еволюції, у вигляді мільйонів послідовних поколінь, що слідують один за одним від матері до сина.

Сторінка 2. «Ф. Реді стверджував: усякий живий організм походить від іншого живого організму… Його остаточно ввів в наше побудова космосу Л. Пастер <1822-1895>, великий француз, людина родинного розумового і душевного складу з Ф. Реді. Без сумніву, потрібно представляти себе в геології людством у вигляді мільйонів послідовних поколінь істот, що слідують один за одним від матері до сина без перерви».

3. «Залишаючись на грунті науки, ми повинні визнати, що: 1) ніде і в ніяких явищах, що відбуваються або коли-небудь мали місце в земній корі, не було знайдено слідів самозародження життя; 2) життя існує неперервно з часу утворення найдревніших геологічних відкладів, з часу архейської ери; 3) нема жодного організму серед сотень тисяч різних вивчених видів, генезис котрих не відповідав би принципу Реді».

Голод мас людей є рушійною силою суспільства. Автор торкається голодомору в Україні в 1933 році, в результаті якого загинули понад 10 мільйонів людей.

4. « Останнім чинником є невблаганний голод, який стає нещадною рушійною силою соціального ладу суспільства. Суспільна рівновага підтримується лише невтомною працею, і вона завжди нестійка. Великі перевороти в суспільних строях, помилки, вчинені на цьому грунті, завжди приводили до жахливих наслідків. В даному аспекті наша цивілізація завжди перебуває на краю прірви. В даний час сотні тисяч людей вмирають або животіють в Росії внаслідок нестачі харчування, а мільйони інших – більше 10 –15 млн. – стали жертвами вчинених соціальних помилок».

5. «Глибока зміна соціальних і політичних ідей, що сталася внаслідок нових досягнень, колосальна, і це вже починають бачити. Проблеми харчування і виробництва повинні бути переглянуті. Внаслідок цього обов'язково настане переворот у самих соціальних принципах, які керують суспільною думкою».

9. « Бактерії, відкриті С. Н. Виноградським, незалежні в своєму харчуванні не тільки від інших організмів, але безпосередньо і від сонячних променів. Вони вживають для побудови свого тіла хімічну енергію хімічних земних сполук, мінералів, наприклад багатих киснем. Цим шляхом вони виробляють у біосфері величезну геохімічну роботу, як розкладаючи ці сполуки, так і створюючи, як наслідок цього розкладання, нові синтези».

12. «Відкриття землеробства, зроблене більш ніж за 600 поколінь до нас, вирішило все майбутнє людства. Завдяки землеробству вона себе в своєму харчуванні звільнила від стихійної залежності від живої навколишньої природи. Грунтуючись на цій великій перемозі, людина знищила "незайману" природу. Вона внесла в неї масу невідомих, нових хімічних сполук і нових форм життя – культурних порід тварин і рослин. Вона змінила перебіг усіх геохімічних реакцій. Зовнішній вигляд планети став новим і прийшов у стан безперервних потрясінь. Але людині не вдалося до цих пір досягти в цьому новому середовищі необхідної забезпеченості свого життя. В сучасній соціальній організації існування навіть більшості є незабезпеченим». «Запаси вихідних для його існування сирих матеріалів, мабуть, зменшуються з ходом часу. Якщо їх споживання буде збільшуватися з тією ж швидкістю, як раніше, положення стане серйозним. Через два покоління можна чекати залізного голоду; нафта почне зникати ще раніше, питання про кам'яне вугілля може через кілька поколінь зробитися трагічним Ці запаси неминуче обмежені».

13. «Проблема, яка в даний час постає перед людством, чітко виходить за межі суспільної ідеології, створеної соціалістами і комуністами всіх шкіл, які в своїх побудовах упустили цілющий дух науки, її соціальну роль. Наше покоління стало жертвою спроби втілення цієї ідеології, як це очевидно з трагічних подій в моїй країні, однією з найбагатших у світі природними ресурсами. А в результаті ми маємо загибель і голод величезної кількості людей і економічний провал комуністичної системи, що представляється незаперечним».

14. «Для вирішення соціального питання необхідно підійти до основ людського могутності – необхідно змінити форму харчування і джерела енергії, які використовуються людиною». «Безпосередній синтез їжі, без посередництва організованих істот, як тільки він буде відкритий, докорінно змінить майбутнє людини. Відкриття цього синтезу чекають».

17. «Що означав би подібний синтез їжі в житті людей і в житті біосфери? Його створення звільнило б людину від її залежності від іншої живої речовини. З істоти соціально гетеротрофної вона стала б істотою соціально автотрофною. Наслідки такого явища в механізмі біосфери були б величезні. В силу цього факту на земній корі з'явилося б у перший раз в геологічній історії земної кулі автотрофна істота, хребетна. Людський розум цим шляхом не тільки створив би нове велике соціальне досягнення, але ввів би в механізм біосфери нове велике геологічне явище».

18. «Потрібно вже зараз готуватися до розуміння наслідків цього відкриття, неминучість якого очевидна. Лише окремі мислителі передчувають наближення нової ери. Деякі з них дивляться на майбутнє тривожно і трагічно, інші малюють його собі великим і прекрасним. Це процес творчий, а не анархічний. Зрештою майбутнє людини завжди здебільшого створюється нею ж самою. Створення нової, автотрофного істоти дасть їй досі відсутні можливості використання її вікових духовних прагнень; воно реально відкриє перед нею шлях кращого життя».

Володимир Вернадський говорить у праці, що в його час сотні тисяч людей вмирають або животіють в Росії внаслідок нестачі харчування, а більше 10 – 15 мільйонів людей стали жертвами вчинених соціальних помилок. Проблеми харчування і виробництва повинні бути переглянуті. Внаслідок цього обов'язково настане переворот у самих соціальних принципах, які керують суспільною думкою. Для вирішення соціального питання необхідно змінити форму харчування і джерела енергії, які використовуються людиною. Безпосередній синтез їжі, без посередництва організованих істот, змінить майбутнє людини докорінно, як тільки він буде відкритий. Що означав би подібний синтез їжі в житті людей і в житті біосфери? Його створення звільнило б людину від її залежності від інших живих істот. Людина стала б з істоти соціально гетеротрофної істотою соціально автотрофною. Наслідки такого явища в механізмі біосфери були б величезні. Створення автотрофної людини дасть їй можливості духовного розвитку; воно відкриє реально перед нею шлях кращого життя.

Вернадський наголошує, що людина стане істотою соціально автотрофною. Тобто людина як біологічна істота стане автотрофною і суспільство стане відповідно автотрофним, це перетворення буде відбуватися одночасно. Перетворення людини як біологічної істоти і соціальне перетворення є дві частини одного цілого. Без соціального перетворення не буде переходу до біологічної автотрофної людини, бо стара соціальна система буде заважати людству перейти на автотрофний стан.

Практичний перехід на автотрофне живлення – біологічне перетворення

[ред.]

Мікробіологія доводить, що безпосередній біологічний синтез, про який говорив Вернадський, який врятує людство в житті, можливий через бактерії кишечника. Теорія Вернадського Володимира Івановича про автотрофне людство отримала зараз практичне підтвердження завдяки досягненням сучасної мікробіології.

Мікрофлора кишечника людини

[ред.]

Мікрофлора кишечника – мікроорганізми бактерії, що звичайно живуть у травній системі та виконують ряд корисних функцій для своїх хазяїв, частина нормальної флори. Повільні рухи і нейтральне pH товстого кишечника і нижніх відділів тонкого сприяють інтенсивному розмноженню різноманітних мікроорганізмів бактерій. Кількість мікробів у кишечнику людини приблизно у десять разів перевищує кількість власних клітин організму. Маса всієї мікрофлори кишечника людини складає приблизно 1 кг. Бактерії є одноклітинні організми, їх розміри – 0,5 – 5,0 мкм. Внутрішня частина бактерії – цитоплазма охоплюється одною або двома мембранами, що відділяють їх від зовнішнього середовища. Гомогенна фракція цитоплазми містить набір розчинних РНК, білків, продуктів метаболічних реакцій. Інша частина цитоплазми включає хромосоми, рибосоми. Генетична інформація є в одній молекулі ДНК. Бактерії здатні пересуватися у рідині, використовуючи джгутики і ворсинки. Бактерії ростуть до певного розміру, після чого проводять поділ на дві частини. Один поділ відбувається за 9,8 хвилини. Кількість бактерій у процесі поділу при достатній кількості поживних речовин можуть збільшитися від 1 до 10¹⁴ за 10 – 20 годин, покрити весь тонкий кишечник одним щільним шаром. При поділі клітини створюються генетично ідентичні дочірні клітини. Ріст бактерій відбувається за три фази. 1. Пристосування, повільний ріст. 2. Експоненціальний ріст кількості, швидкий ріст. 3. Стаціонарна фаза, спричинена виснаженням поживних речовин. Бактерії, які мешкають у травному тракті колективно, називаються флорою кишечника, це нормальна флора. Більшість бактерій мають анаеробний метаболізм. Вони можуть жити за рахунок анаеробного дихання, без молекулярного кисню. Мікрофлора кишечника – це паличкоподібні бактерії, вони сприяють перетравленню їжі, синтезують вітаміни, підсилюють імунітет, пригнічують розвиток патогенних бактерій. Їх загалом є більше 260 видів. (див. Мікрофлора кишечника – Вікіпедія).

Симбіоз організму і флори кишечника

[ред.]

Симбіоз є співжиття організмів різних видів, яке взаємно корисне. Симбіоз організму і флори дає взаємну користь. (див. Симбіоз – Вікіпедія). Мутуалізм – тип співіснування різних видів, від якого отримують взаємну користь. Різновид симбіозу. Приклад. Найтісніша форма мутуалізму, коли один організм живе всередині іншого. Вражаючим прикладом цього служить система органів травлення жуйних тварин. Вони, як і людина, не здатні перетравити |целюлозу, яка у великій кількості міститься в рослинах. Але у жуйних тварин є особливий орган рубець, в якому живе безліч мікробів. Рослинна їжа, після того як тварина її прожувала, потрапляє в рубець, і там ці мікроби руйнують целюлозу. Бактерії перероблюють целюлозу на білок, цей білок міститься в цитоплазмі бактерій. Частина бактерій у травній системі гине і розщеплюються на складові (білок тощо). Цей білок розщеплюється на амінокислоти, які потрапляють через епітеліальний покров ворсинок у кров. Подібний симбіоз організму і флори відбувається в людини. Обмін білків у людини відбувається аналогічно до тварини. Бактерії в травній системі перероблюють свою їжу, яка потрапляє в систему, на білок, який відкладається в цитоплазмі бактерії. Бактерії можуть живитися простими речовинами: вуглекислота, вода тощо. Одна частина бактерій гине в лугах і розщеплюється на білок тощо, інша частина бактерій розмножується шляхом ділення. Білок бактерій у травній системі розщеплюється на амінокислоти, які проходить через епітеліальний покрив ворсинок тонкої кишки і попадають у кров, далі транспортуються до клітин.

Бактерії синтезують білок, необхідний для існування людини, а людина живить бактерії простими речовинами. Людина з симбіозом організму і флори може не потребувати і не вживати рослинну і тваринну їжу. Маса флори кишечника дорівнює приблизно 1,5 кг. Симбіоз організму і флори приносить їм взаємну користь. Такий організм живиться сам від себе, тому називається автотрофним. Він не вживає звичайну тваринну і рослинну їжу, він не потребує їжі, його вага в житті не зменшується, залишається незмінною. Він може пити воду, може не пити. Організм є на автотрофному живленні. Симбіоз організму і флори є первинна причина. Після виникнення симбіозу і автотрофного живлення відбуваються наслідки: розвиток еволюційний, фізичний, психічний, енергетичний тощо.

Звичайна людина потребує в харчуванні, крім білків, вітаміни, різні неорганічні речовини для повноцінного живлення, здоров’я, активного довголіття. Тому в людини, яка має автотрофне живлення, повинно бути періодично також гетеротрофне живлення (вітаміни, мінеральні речовини тощо), щоб було повноцінне живлення організму, яке дає здоров’я, тривале життя. Практика праноїдів підтверджує цей висновок.

Чим живляться бактерії, коли організм голодує?

[ред.]

У світі більшість людей живиться гетеротрофною тваринною їжею, у них в організмі живе відповідна гетеротрофна мікрофлора, яка живиться тільки їжею від тварин (м'ясо тощо) щодня. Бактерії перероблюють їжу на білок, котрий розщеплюється на амінокислоти, з яких клітини виробляють новий білок. Коли організм голодує і в організмі нема тваринної їжі, тоді мікрофлора їсть спочатку вмерлі клітини організму людини, потім живі клітини хазяїна. Вага тіла поступово зменшується щодня, тіло виснажується, маса тіла досягає недопустимого рівня, після якого наступає смерть. Симбіоз між організмом і мікрофлорою не існує.

Автотрофні люди є також у світі, вони живляться тільки рослинною їжею (овочі, фрукти тощо). У них всередині живе одна відповідна автотрофна флора, іншої нема. Бактерії перероблюють рослинну їжу на білок, потім бактерії гинуть, розщеплюються на білок. який розщеплюється на амінокислоти, з яких клітини будують білок, властивий організму. Коли організм голодує, їжа не потрапляє в організм, тоді бактерії живуть за рахунок простих речовин: вуглекислий газ, азот, вода тощо. Прості речовини виробляються при розщеплені амінокислот, при диханні організму. Із простих речовин бактерії синтезують білок. Такі люди переходять на автотрофне живлення, живляться за рахунок самого себе, вага тіла не зменшується щодня, а зберігається, бактерії зберігають тіло людини. Це є справжній симбіоз. Щоб перейти з гетеротрофного живлення на автотрофне, треба не вживати їжу з тварин (мясо тощо) щодня, а вживати тільки одну рослинну їжу (овочі, фрукти, зернові тощо). Треба практикувати такий режим харчування більше року, щоб зникла всяка стара звичка, стара гетеротрофна мікрофлора, а утворилася нова автотрофна мікрофлора.

Місце бактерій тонка кишка людини

[ред.]

Тонка кишка розташована в нижній частині живота. Довжина її досягає 5 м, діаметр у початковій частині дорівнює 4,8 см, у дистальній частині – 2,7 см. Вона має 7 – 8 петель. Тонка кишка всередині має слизову оболонку. Слизиста оболонка складається з епітеліального покрову. Слизиста оболонка утворює кругові складки, вона несе на собі кишкові ворсинки, розміщені впритул одна до одної, як ворсинки в килима. Вона має кишкові залози і лімфатичні фолікули. Кількість ворсинок в тонкій кишці досягає 30 – 40 на 1 мм². На поверхні ворсинок розміщені келиховидні клітини, кількість котрих більше тисячі на мм². Келиховидні клітини виділяють слиз. Слиз є густий колоїдний секрет, він виконує функцію захисту епітеліальних клітин. Він захищає від механічних пошкоджень, захищає поверхню епітеліальних клітин від численних кишкових бактерій. У тонкій кішці є 1 шар слизу. Слиз містить білок муцин, який утворює молекулярну сітку з великими отворами, через які можуть проходити часточки розміром з бактерію (1 – 2 мкм). Ворсинки всередині мають капіляри артеріальних, венозних, лімфатичних судин, які підходять до епітеліальних клітин. Кількість усіх ворсинок дорівнює приблизно 10⁷. Площа поверхні всіх ворсинок приблизно дорівнює – 10⁸ мм². Поверхню всіх ворсинок вкривають бактерії. Якщо прийняти розмір однієї бактерії – 10⁻³ мм, а площу її – 10⁻⁶ мм², то кількість бактерій в одному шару на поверхні всіх ворсинок буде дорівнювати приблизно 10¹⁴. Ця кількість бактерій на порядок більша кількості власних клітин організму.

Обмін білків і енергії в організмі

[ред.]

Білки служать основним будівельним матеріалом клітин. У травній системі всякого живого організму є бактерії, вони відіграють вважливу роль у травленні. У травному тракті бактерії перероблюють усяку їжу на білки, як у жуйних тварин бактерії переробляють целюлозу на білок. Ці білки входять до складу цитоплазми бактерій. Одна частина бактерій у травному тракті гине і розщеплюється на складові частини (білок тощо), інша частина бактерій розмножується шляхом ділення. Білок бактерій у травному тракті розщеплюється на амінокислоти, котрі потрапляють у кров через епітелій ворсинок, і далі йдуть до клітин організму. У клітинах з амінокислот синтезуються білки, властиві організму. Всі хімічні реакції в клітинах відбуваються під дією каталізаторів білків-ферментів. Одночасно білки клітин і частина амінокислот розщепляється до кінцевих продуктів: вуглекислого газу, води тощо. Продукти розпаду і надлишок води виводиться з організму через нирки, легені і шкіру. Нестаток одних органічних речовин поповнюється за рахунок інших. Ці процеси відбуваються в печені під дією ферментів. Білки можуть перетворюватися в жири і вуглеводи, деякі вуглеводи можуть перетворюватися в жири, а жири – у вуглеводи. Нестаток білків не можна замінити вуглеводами і жирами, бо білки будуються тільки з амінокислот, а амінокислоти не утворюються з вуглеводів і жирів. Обмін білків доводить, що тварина і людина не може жити без бактерій.

Органічні речовини – білок, вуглеводи, жири – перетворюються в енергію, вона використовується на підтримання постійної температури організму, очищення від токсинів. Очевидно, почуття холоду організмом запускає механізм перетворення білків в енергію. Це явище використовується в загартуванні організму холодом, водою, повітрям. Холодна вода страшить людину перед обливанням холодною водою, а коли вона покупається в холодній воді, їй робиться дуже тепло в тілі й хороше почуття. Це тепло називається внутрішнім.

Способи переходу на автотрофне живлення

[ред.]

В організм людини попадають різні токсини разом із їжею, водою, ліками, хімічними добавками, консервантами, повітрям, також після перетравлення продуктів. Токсини накопичуються поступово в організмі, можуть викликати різні хвороби, вони пригнічують ріст і розмноження мікрофлори кишечника, і це робить неможливим автотрофне живлення. Тому кожному необхідно очищати організм від токсинів, це перше завдання при переході на автотрофне живлення. Група учених, дієтологів, практиків — доктор Герберт Шелтон, Ніколаєв Ю. С., Пол Брегг, Порфирій Іванов, праноїди — практично довели, що голодування організму є простий, природний, найефективніший засіб очищення організму від токсинів. Пол Брегг рекомендує очищати організм голодуванням одну добу щотижня і 7 — 10 діб кожні три місяці. Порфирій Іванов рекомендує очищати організм сухим голодуванням 42 години щотижня і шість діб декілька раз на рік. Під час голодування організм відпочиває від перетравлювання їжі, надходження токсинів в організм припиняється, організм направляє всі життєві сили на виведення токсинів з організму.

Процес очищення організму від старих, хворих клітин, сміття клітин пояснює науково явище апоптоз і автофагія. При голодуванні організму стара клітина розпадається на частини, а інша сусідня стара клітина ділиться на дві молоді, одна з них займає вільне місце. Так через деякий час вся маса клітин заміняється поступово на молоді. Автофагія — процес перетравлення клітиною власних органел та ділянок ц|итоплазми за допомогою лізосом. Автофагія потрібна для позбавлення від старих і пошкоджених частин, а також може активуватись в умовах голодування. (див. Автофагія – Вікіпедія). Автофагія є самопоїдання клітин. В цьому процесі сміття клітин перетворюється в амінокислоти і білок, необхідний для організму. Одноденне голодування запускає цей процес. В результаті періодичного голодування організм очищається від шлаків, решток клітин, токсинів тощо. Періодичне голодування — це перший крок до переходу на автотрофне живлення.

Практика показує, що симбіоз між організмом і мікрофлорою існує тоді, коли організм тривалий час харчується однією рослинною їжею в житті. При цьому відповідна флора утворюється, бактерії живляться простими речовинами під час голодування організму і живлять організм білком, організм переходить на автотрофне живлення. Їжа повинна бути сира рослинна: овочі, фрукти. Не бажано вживати їжу солодку, жирну, білкову, варену, м’ясо, бо через неї накопичуються токсини. Можна вживати протерті овочі і фрукти.

Система Іванова Порфирія Корнійовича

[ред.]

Система автотрофного живлення будується на основі сухого голодування. Спочатку треба пройти підготовчий період: оздоровитися за системою Іванова, виконувати п’ять заповідей. Треба навчитися жити без їжі і води 42 години щотижня. Треба перейти на вегетаріанство, сироїдіння, очистити організм від токсинів, отримати свідомість за вченням Іванова. Методика будується на основі сухого голодування, яке проводиться шість діб щотижня. Їжу треба вживати протягом однієї доби, у неділю. Якщо спочатку це зробити важко, то можна робити поступово. Можна спочатку вживати їжу 4, 3, 2 доби, потім одну добу. Можна спочатку робити сухе голодування 3, 4, 5 діб, потім шість діб. У цій справі треба поступовість, індивідуальний підхід, щоб не нашкодити собі. Іванов написав у праці про автотрофну систему і що вона дасть людству: «Нам доведеться їсти в тиждень в одну неділю один місяць, його треба завоювати досвідом, потім протерпіти шість місяців, і слідом за цим самим рік, і зовсім розпрощатися із цією їжею. Це буде завоювання для всього світу всіх наших людей безсмертя. Воно робилося і робиться на указаному місці, там де всі умови є отримати можливість, щоби життя без потреби засяяло в людях. Ми виженемо смерть як таку. Ми не будемо вмирати більше так ось, а ми будемо жити вічно. Це буде наше діло». 8302-91. «У кожної людини є найдорожча ідея бути без усякої потреби. Це є наше райське місце, чоловікові слава безсмертна». Основна потреба є їжа. Іванов говорить про період шестиденок. 8204-164: «Ми не будемо вживати їжу і воду всі шість днів, жити доведеться за рахунок однієї неділі. Це період життя буде такий». Іванов писав у 1983 році: «Тепер час настав такий, треба їсти в тиждень раз в неділю. Це є щастя одне в житті – любити природу, як матір рідну». 8302-89. Синонім автотрофного живлення є незалежність від їжі. Іванов вживає поняття незалежність від їжі і залежність від їжі. Він прийшов до висновку, що незалежність від їжі веде людей до життя вічного, а залежність від їжі веде людей до смерті.

Під час сухого голодування шість діб організм періодично щотижня живе за рахунок автотрофного живлення частину тижня, а частину тижня живе за рахунок рослинної сирої їжі. Такий перервний стан є природний, правильний, за законом діалектики. Критерій автотрофного живлення є постійна вага тіла без їжі протягом дня. Практика показує, що кожен може бути шість діб на сухому голодуванні, якщо він буде на автотрофному живленні частину тижня. Дана система автотрофного живлення доступна для багатьох людей бажаючих. Це система поступового переходу людини з соціально гетеротрофного стану на соціально автотрофний стан. Ніхто нікого не примушує і не просить переходити на автотрофний стан. Людство саме стає автотрофним свідомо поступово.

Досвід автотрофних людей праноїдів

[ред.]

У світі є група людей, які досягли автотрофного стану, не вживають їжу багато років. Вони називають себе пранаїдами, сонцеїдами. Вони будують свої системи пранічного живлення на основі релігії йогів. Вони пояснюють життя без їжі з точки зору містичних тонких енергій, вищих сил. Більшість людей не можуть зрозуміти і прийняти це пояснення. Потрібно пояснити ці процеси з точки зору науки. Хоча вони базуються на релігії, вони досягли значних успіхів, вони показали людству на практиці, що може бути симбіоз організму і мікрофлори кишечника, завдяки якому люди можуть жити без їжі рослинної і тваринної. У них є корисний для людства досвід, людство дякує їм. Інформацію про них можна знайти в пошуковій системі Google. Іванов є далекий від релігії, його шлях є науковий. Праноїдіння дає активне довголіття. Праноїди досягають пранічного живлення, не вживають їжу якийсь час, потім більшість знову вживає їжу якийсь час.

Людство дякує Джасмухін, котра багато років живе без їжі і вживає воду і передає свій досвід усім бажаючим у всьому світі. Людство дякує Барановій Зінаїді Григорівні, котра багато років жила без їжі й води ради блага всіх і передавала свій досвід усім бажаючим у всьому світі. Ольга Подоровська пояснює механізм життя без їжі фізіологічними процесами в організмі з точки зору науки. В організмі людини в кишечнику є багато різних бактерій, між організмом і мікрофлорою кишечника є симбіоз. Тонкий кишечник обробляється лугами й іншими хімічними речовинами, «бактерії гинуть», розщеплюються на складові частини (білок тощо). Білок від бактерій в кишечнику розкладається на амінокислоти, вони через кров потрапляють до клітин, із них будується білок, властивий організму. Система Подоровської складається з двох процесів: спалювання і вимивання. При голодуванні організму відбувається спалювання всіх токсинів тощо. При вимиванні відбувається виведення токсинів з організму водою.

Очевидно, одне пранічне живлення не збільшує тривалість життя людини. Щоб тривалість життя людини значно збільшити, пропонується всім виконувати такі умови: 1. Всім треба робити автотрофне живлення за однією спільною системою Іванова. 2. Жити і бути без потреби їжі треба на райському місці в Оріхівці, яке указав Іванов, де є умови і можливість бути без потреб. 3. Треба створити соціальну систему для автотрофних людей навколо райського місця за ідеєю Іванова, яка буде сприяти автотрофним людям.

Практичний перехід на автотрофний стан — соціальне перетворення

[ред.]

Порфирій Іванов пропонує шлях побудови автотрофного суспільства. Це є соціальна система, основою якої є взаємні стосунки людей у житті.

Люди повинні бути вільні в житті. Люди мають бути незалежні від адміністративної особи, незалежні від потреб їжі, одягу і житлового дому, отримувати автотрофне живлення. У всіх має бути однакове життя, однакова зарплата. Людям пропонується будувати однакове життя для всіх на основі соціальної рівності, любові і справедливості, щоб не було бідних і ображених. Всі люди всього світу запрошуються на таке будівництво. Люди отримують здоров'я за системою Іванова. Люди повинні звільнити всіх ув'язнених. Між людьми буде одна любов, люди будуть прощати з любов'ю людям провини і не будуть карати, люди будуть любити один одного за такий учинок. Перше завдання всіх людей — прийняти однакову для всіх зарплату і звільнити всіх ув'язнених. Лікарні й в'язниці не буде. Земля є спільна. Люди не будуть присвоювати землю, вона буде вважатися спільною, люди не будуть воювати за землю, мир буде. Всім людям буде легше і краще в житті. Пропонується зробити з ворога любимого друга. Люди повинні робити своє, а іншим не заважати. Всі соціальні перетворення відбуваються шляхом реформ, без усякого насилля. Віра в живого чоловіка Бога є правильна, істинна. Партія еволюційна і природна є громадська організація.

Актуальність автотрофного стану

[ред.]

Чому перехід на автотрофний стан треба робити зараз? Природа дає нам все для життя, але сили природи вичерпаються скоро, приблизно через 20 – 30 років. Глобальні екологічні проблеми виникають і будуть виникати, наприклад, збереження клімату, життя. Чисельність населення Землі росте дуже швидко, якісної їжі не буде вистачати на всіх людей, люди будуть гинути масово. Тому ми всі вимушені зменшувати потреби їжі вже зараз, ставати автотрофними, щоб людство вижило потім. Ми всі повинні зберегти природу, а вона збереже людей. Автотрофні люди стають незалежні від речей і особи, вони стають вільні.

Джерела

[ред.]
  • Вернадский В. И. http://vernadsky.lib.ru/e-texts/archive/Vernadsky V.I. – Avtotrofnost – Chelovechestva.html Автотрофность человечества. Русский космизм / Владимир Иванович Вернадский.- М.: Педагогика-Пресс, 1993. – С. 288–303. (рос).
  • Вернадский В. И. О пределах биосферы // Изв. АН СССР. ОМЕН. Сер. геол. – 1937. – №1. – С.З-24. (рос).
  • Реймерс Н. Ф. Экологический словарь терминов http://rejmers.ru/a/55-avtotrofnost-chelovechestva.html. (рос).
  • Белянська В. Як правильно голодувати. Народні і наукові методи лікувального голодування. – М: Современный литератор, 2002. – 320 с. (рос).
  • Малахов Г. П. Очищення організму. – изд. 2. – СПб.: АО «Комплекс». 1995. – 360 с. (рос).
  • Малахов Г. П. Голодування. – СПб.: «Невский проспект», 2003. – 192 с. (рос).
  • Пол Брегг. Диво голодування. – 1996. (рос).
  • Цузмер А. М. Биология: человек и его здоровье. – М.: «Просвещение». 1990. (рос).
  • Синельников Р. Д. Атлас анатомии человека. – Том 3. – М: Медицина. 1973. (рос).

Посилання

[ред.]