Білоруська мова/Лекція перша
Білоруська абетка
[ред.]БЕЛАРУСКІ АЛЬФАБЭТ - БІЛОРУСЬКА АБЕТКА
літера | назва | Вимова | |
---|---|---|---|
білоруською | українською | ||
Аа | А | А | А |
Бб | Бэ | Бе | Б |
Вв | Вэ | Ве | В |
Гг | Гэ | Ге | Г |
Ґґ | Ґэ | Ґе | Ґ |
Дд | Дэ | Де | Д |
Ее | Е | Є | Є |
Ёё | Ё | Йо | Йо |
Жж | Жэ | Же | Ж |
Зз | Зэ | Зе | З |
Іі | І | І | І |
Йй | і нескладовае | Йот | й |
Кк | Ка | Ка | к |
Лл | Эл | Ел | Л |
Мм | Эм | Ем | М |
Нн | Эн | Ен | Н |
Оо | О | О | О |
Пп | Пэ | Пе | П |
Рр | Эр | Ер | Р |
Сс | Эс | Ес | С |
Тт | Тэ | Те | Т |
Уу | У | У | У |
Ўў | у нескладовае, у кароткае | як "в" в кінці слів (любов , ходив ) | |
Фф | Эф | Еф | Ф |
Хх | Ха | Ха | Х |
Цц | Цэ | Це | Ц |
Чч | Чэ | Ча | Ч |
Шш | Ша | Ша | Ш |
Ыы | Ы | "глибоке як моск. "ы" | "глибоке И" |
ь | мяккі знак | М'який знак | ь |
Ээ | Э | Е | Е |
Юю | Ю | Ю | ю |
Яя | Я | Я | я |
Головні особливості, що відрізняють білоруську від української
[ред.]Акання і якання
[ред.]Акання (аканьне) є дуже істотною особливістю, що вирізняє білоруську мову серед інших слов`янських мов. Полягає воно ось у чому. В білоруській мові о та э завжди наголошені, тому якщо при зміні форми слова наголос переходить на інший склад, голосні о , э переходять в а До прикладу: мало́чны але малако́, цэ́гла але цаглі́на. Величезна кількість слів в українській і білоруській мові різняться між собою лише через правило акання. Порівняйте:
Білоруське слово | Українське слово |
баразна́ | борозна́ |
вада́ | вода́ |
каласо́к | колосо́к |
Якання (яканьне) – це акання з йотацією. Ненаголошений е перед наголошеним складом переходить в я: зеляне́ць – зялё́ны. Проте є суттєва різниця між аканням і яканням: е переходить в я лише перед наступним наголошеним складом, а в інших випадках е зберігається (це видно на прикладі).
Білоруське слово | Українське слово |
вясна́ | весна́ |
вярба́ | верба́ |
мяжа́ | межа́ |
Дзекання і цекання
[ред.]Дзенкання (дзеканьне) і цекання (цеканьне) на відміну від акання та якання одбувається лише у власне білоруських словах. Букви д і т, коли опиняються перед я, е, ё, ю, і, ь чи перед м’якою в переходять відповідно в м’які дз і ц: дзень, дзядзька, дзьвесьце, дзьверы, цень, цепліна, цьвёрды. У словах іншомовного походження уживають тверді д і т: дыпламатыя, дэмакратыя, тэма.