Життя у світі Вікі/Редагування

Матеріал з Вікіпідручника

Основи[ред.]

Вікіпедія спроектована так, щоб кожен зміг допомогти її розвитку витративши мінімум зусиль. Для цього над кожною статтею є вкладки "Редагувати" та "Обговорення".

На сторінці обговорення окрім кнопки редагувати є кнопка "+" ("Додати тему" в новому інтерфейсі). При її натисканні з'являється чисте поле для коментаря, без всього змісту обговорення. Натискання збереження сторінки тоді додає ваш коментар до обговорення.

"Редагувати" відповідно переносить нас на сторінку редагування. На ній відповідно є велике поле для редагування статті, рядочок, куди слід ввести пояснення що саме ви змінили (щоб інші довго не виясняли), галочки "незначна зміна" та "спостерігати за сторінкою" (у зареєстрованих користувачів). "Незначна зміна" дозволяє відфільтровувати з списку недавніх змін несуттєві. А спостереження за сторінкою навпаки, дозволяє переглянути зміни лиш тих сторінок за якими ви стежите.

Після внесення змін в текст, натискають кнопку "Попередній перегляд", а потім, якщо все вийшло правильно - "Зберегти зміни". Рекомендується прямо зараз потренуватись на сторінці Пісочниця. Хоча ніхто не заважає одразу, наприклад видалити зайву воду з цих уроків, чи виправити помічені помилки.

Редагування[ред.]

Основним змістом статті звичайно є текст. Текст зручно читати, коли він розбитий на абзаци. Для того щоб це зробити між абзацами вставляють порожній рядок.

Щоб додавати найпоширеніші види форматування над редактором є кнопки. Наприклад щоб зробити текст жирним, треба його виділити і натиснути кнопку ж. Так само з курсивом.

Щоб вставити розбити статтю на частини різного рівня використовують відповідні заголовки. Найголовнішим звісно є першого рівня, хоча їх використовують рідко. Заголовки виглядають так:

= Першого рівня =
== Другого рівня ==
=== Третього рівня ===
==== Четвертого рівня ====
===== П'ятого рівня =====
======= П'ятого рівня =======

І бажано обмежуватись заголовками з другого по четвертий.

Але найважливішими елементами форматування після абзаців є посилання. Посилання бувають двох видів - внутрішні та зовнішні. Внутрішнє посилається на якусь статтю цієї вікіпедії, і задається за допомогою подвійних квадратних дужок:

[[Пропозиції]]

і отримуємо посилання на статтю Пропозиції.

Інколи хочеться зробити посилання зі слова, яке має іншу форму, ніж назва статті. Тоді спочатку пишуть назву статті, потім вертикальну риску, потім текст посилання:

Кожен може внести свою [[пропозиції|пропозицію]].

Дасть нам: Кожен може внести свою пропозицію.

Підпис[ред.]

На сторінках обговорення, а іноді і в самих статтях варто поставити свій підпис. Робиться це за допомогою другої з права кнопки над полем редагування.

Вона вставляє код

--~~~~ 

який потім замінюється на щось подібне до:

--bunyk 22:19, 18 грудня 2009 (UTC)

Щоб вставити своє ім'я без дати і двох рисок пишіть:

~~~ 

Вийде

bunyk

Зноски[ред.]

Зноски дуже корисні, бо дозволяють винести посилання на зовнішні джерела кудись в кінець статті (aka Список використаної літератури), а також додаткові пояснення та коментарі, які читач може і не читати.[1]

Щоб вставити зноску пишуть:

<ref>Зноска.</ref>

Виходить так: [2].

Щоб відобразити всі зноски пишуть:

<references />

Виходить так, як написано десь в кінці. Спрацьовує тільки перший тег <references />, всі інші ігноруються[ком 1]. Також є обмеження в тому, що не можна робити зноски з зносок, але це тільки на добро.

Крім того, буває так, що потрібно послатись на одну зноску з двох місць. Для цього, використовують зноски з іменами. Наприклад пишуть:

<ref name=ref1>Зноска раз</ref>

Отримують, як завжди: [3]. А щоб ще раз зробити ту саму зноску, пишуть одинарний тег (додайте слеш) з потрібним ім`ям:

<ref name=ref1/>

Ну, спробуємо: [3]. Також варто зауважити, що внизу біля тексту зноски додались дві букви a та b, кожна з яких є посиланням що веде в свою частину тексту.

Також зноски можна включати в різні групи. Наприклад крім посилань на літературу хочеться винести коментарі автора. Можна написати наприклад так:

<ref group="ком">Якби всі коментарі були корисні, було б добре:)))</ref>

Коментарі сюди: [ком 2]. Ну а щоб виписати коментарі пишуть

<references group="ком" />

Результат буде такий:

  1. Якщо не враховувати зноски в групах
  2. Якби всі коментарі були корисні, було б добре:)))

Математичні формули[ред.]

Редагувати математичні формули тут простіше ніж в візуальних редакторах. Прото варто трохи розібратись з розміткою TeX. Тут дамо короткий вступ, що дасть змогу редагувати основні формули, а далі посилання на детальнішу довідку.

Всі формули знаходяться всередині тегу <math></math>. Крім формул всередині цього тегу не повинно бути нічого, інакше отримаєте таке повідомлення про помилку: Неможливо розібрати вираз (синтаксична помилка): {\displaystyle помилка} .

Спеціальні символи, ескейп-послідовності[ред.]

Є два типи символів - звичайні, та спеціальні. До спеціальних належать символи: \,{,},_,^. Інші не є спеціальними. Спеціальні символи не відображаються в кінцевій формулі. Щоб їх відобразити перед ними пишуть символ \:

Наприклад:

\{ \_ 

дає нам

А от щоб написати пишуть не

\\

що означає перенос рядка, а \backslash

Тим не менш, давайте спробуємо записати якусь формулу. Ну наприклад

x=5+\alpha

Таке можна було б записати і без TeX, але він нає нам красивіші математичні шрифти. Щоб написати будь-яку грецьку букву пишуть слеш, і її назву. Щоб написати велику букву пишуть назву з великої, хоча не всі великі букви додані в LaTeX, через те, що вони дуже схожі за написанням на латинські. Щоб дізнатись більше про грецькі букви читайте статтю грецька абетка.

Індекси[ред.]

Тепер спробуємо написати букву з індексами:

^1_3X^2_4

Як ви могли зауважити символ _ переносить наступний символ в нижній індекс, а ^ відповідно у верхній. Вони переносять тільки один символ, тому, щоб записати багато, потрібно взяти їх в фігурні дужки (\alpha вважаєтсья одним символом). Приклад:

x_\alpha^n=x_\alpha^{n-1}\cdot x_\alpha

\cdot дає нам символ множення.

Математичні оператори[ред.]

Інтеграл записується командою \int. Означений інтеграл - так само, тільки в нижній та верхній індекс дають межі інтегрування.

\int_a^b f(x) dx = \lim_{n \to \infty} \sum_{i=0}^n f(a+i \frac{b-a}{n}) \frac{b-a}{n}

Примітки[ред.]

  1. Правда читачі люди цікаві, і читають зноски. Що ви зараз і довели. Тому краще не забирати в них час на гортання вверх та вниз, і сильно зносками не зловживати (той хто радить не завжди дотримується своїх порад) і вставляти увесь потрібний текст прямо в абзаци статті. Правда посилання з довгим текстом (наприклад на книжки, з роком видання, списком авторів і т.д. і т.п.) краще все таки виносити.
  2. Зноска.
  3. 3,0 3,1 Зноска раз