КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ НАУКИ ТА ОСВІТИ

КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВІРТУАЛІЗАЦІЇ НАУКИ ТА ОСВІТИ

Йдеться про шляхи реалізації світових тенденцій до віртуалізації та відкритості в підготовці студентів. Є припущення, що реалізація можлива в умовах змішаного інтегративного навчання. Розглянуто науково-технічні досягнення науки і техніки та встановлено, що вони мають вплив на людину. Це пов’язано з відкриттям Інтернету, який змінив життя людини. Розкрито суть самого поняття віртуалізація. Встановлено, що вона сприяє швидкому отриманню інформації. Однозначного підходу до цієї проблеми немає, вона створює як позитивні так і має ряд негативних факторів, які впливають на людину. Зокрема такі впливи продемонстровані на прикладі Інтернет-спілкування та освіті. Встановлено, що віртуальний світ породжує пристрасть до віртуальних знайомств, онлайнових ігор, нескінченого серфінгу по сайтах у пошуку інформації, запроваджує введення електронної мови в реальне життя тощо. Все це формує залежність від Інтернету. Ключові слова: віртуалізація, відкритість освіти, змішане навчання, інформаційно-комунікаційні технології. віртуалізація, комунікація, свідомість, освіта, індивід, матеріальний світ, буття.

Актуальність проблеми.

Зміни, що відбуваються у суспільстві великі і швидкоплинні, що цілком можна стверджувати про нову глобальну проблему сучасної цивілізації – проблему, яка належним чином ще не усвідомлена і поки що не знайшла свого місця в соціальному знанні, проблема, яка пов‘язана з інформатизацією та віртуалізацією суспільства. Це процеси, які пов‘язані з комунікацією і сприяють швидкому й мобільному використанню інформації, і це процеси, що пов‘язані з пізнанням, пам‘яттю, логічним мисленням тощо. Людина може пізнати лише те, що прийшло у її свідомість через органи чуття. Зрозуміло, що ми маємо на увазі матеріальний світ, який утворює наше буття, реальну комунікацію, що сприяє не лише можливості чути іншого суб‘єкта, а й бачити, спостерігати його міміку, жести тощо. Реалізації цих тенденцій сприяє використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) – сукупності методів, процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення та використання інформації, а саме: різноманітні програмно-апаратні засоби та прилади, що функціонують на базі комп’ютерної техніки, а також сучасні засоби та системи інформаційного обміну [1- 9]. На впровадженні ІКТ як на одному із пріоритетних напрямів державної політики в галузі освіти, робиться акцент в доктрині розвитку освіти. Поява Інтернету та його комунікативних можливостей сприяє зміні ролі тексту в суспільстві; змінюється свідомість особистості в Інтернеті, формується новий, мережевий спосіб життя та мислення, що суттєво впливає на мовну ситуацію. Мова йде про формування нового стилю в мові – про стиль Інтернет-спілкування, а це серйозно впливає на мовленнєву поведінку всього суспільства в цілому і має вплив на нормативну мову. Винайдення Інтернету та утворення віртуального світу має суттєвий вплив і на освіту. Інтернет створив нову інституцію освіти. Якщо раніше для того, щоб здобути знання, потрібно було відвідувати навчальні заняття, відшуковувати та відстежувати матеріали, то в сучасних науково-технічних умовах цей процес спрощується завдяки Інтернету.

Актуальність зумовлюється необхідністю реалізації світових тенденцій до віртуалізації та відкритості в системі професійно орієнтованої іншомовної підготовки студентів економічних вищих навчальних закладів. Як свідчить аналіз літератури, проблема використання ІКТ надзвичайно актуальна для дослідників[1-7] Биков В. Ю., Давиденко Ю. Є., Дичківська І. М., Довгий І., Жук Ю. О., Кадемія, М. Ю., Коваль М., Кужель О. М., Палій О. А., Співаковський О. В., Чередніченко Г.А., та ін. В дослідженнях окреслені шляхи підвищення ефективності навчання за допомогою ІКТ, представлена класифікація програмних засобів, специфіка їх використання у навчальному процесі. Проблемам використання ІКТ в професійній підготовці фахівців різних спеціальностей присвячені роботи[6-12] Бігич О. Б., О. Кареліної, Д. Денисова, Т. Коваль, І. В. Секрет, Б. І. Шуневича та ін. Що стосується безпосередньо застосування ІКТ, то на увагу заслуговує дослідження, в якому розроблена методика формування англомовної компетенції майбутніх економістів засобами комп'ютерних технологій і де представлена методика навчання майбутніх менеджерів ділового писемного спілкування англійською мовою з використанням електронного підручника; про методику навчання майбутніх економістів професійно спрямованого читання англійською мовою з використанням комп'ютера. Неможливо представити повний перелік досліджень, електронних підручників тощо, які з’явилися в науковому просторі.

Аналіз наукової літератури дає можливість говорити про основні підходи до зазначеної проблематики. З одного боку, – це: Дж. Фернбек [8-12], Г. Рейнгольд [1–8], С. Тьокл [2, 7] та ін., з іншого, – скептики: Е. Боргман [7-9] та Е. Левінас [10-12]. Варто відмітити роботи О. Астаф‘євої [1– 7], яка розглянула питання віртуалізації в мистецтві; М. Бойченка [3–5], який віддає перевагу реальній комунікації; Д. Іванов [4-8] – формулює і обґрунтовує проблему віртуалізації суспільства в цілому; Л. Жичкіної [3-9] – акцентує увагу на соціально-психологічних аспектах комунікації, що здійснюється в комп‘ютерних мережах.

Мета статті:

1) розглянути процес віртуалізації як світ, що створений на противагу реальному;

2) розкрити проблему впливу віртуалізації на комунікацію людини та освіту.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Сучасний етап розвитку суспільства тісно пов‘язаний з відкриттям Інтернету, який активно увійшов у буття людини. Людина нині не уявляє свого життя без цього технічного феномену. Незважаючи на те, він змінює уявлення про світ людини та її місце, відкриває можливості і наражає на небезпеку. В сучасному світі, світі комп‘ютерно-інформаційних технологій, змінюється науково технічний прогрес у сфері виробництва, що впливає на самоорганізацію суспільних процесів, його управління. Інформаційні технології впливають на відносини та різноманітні форми комунікації. Нормальна життєдіяльність сьогодні вже сприймається неможливою, позбавленою розвитку без цих технологій [5–12]. Це свідчить про актуальність впровадження ІКТ у навчальний процес як засобу реалізації віртуалізації. Незважаючи на наявність великої кількості досліджень, присвячених підвищенню результативності за рахунок використання ІКТ, проблема використання інтернет-технологій в підготовці студентів ще далека від конкретного вирішення в теоретичному і практичному аспектах. Мета – окреслити шляхи вирішення проблеми використання ІКТ як інструменту підготовки фахівців. Реалізація тенденції до віртуалізації в умовах навчальних закладів можлива в контексті змішаного навчання. Під змішаним навчанням розуміємо комбінування навчання з навчанням за допомогою інтернет-ресурсів, які дозволяють здійснювати діяльність учасників навчального процесу [5; 6-12]. Змішаним вважається навчання, якшо 60% навчального часу проходить в режимі он-лайн [1-5]. Віртуальна освіта здатна забезпечити компетентність та конкурентно спроможність фахівця. Компетентність повинна слугувати інтелектуальному розвитку особистості. Передати набутий поколіннями соціально-культурний досвід, цінності, толерантне ставлення лише через віртуальне навчання неможливо. Необхідне поєднання інновіційних з надбаннями педагогічної науки.

Вивчення та аналіз праць, досвід роботи, спілкування з викладачами дозволяють констатувати, що, зокрема відсутні: 1) єдина стратегія впровадження Інтернет-технологій в професійно орієнтовану підготовку студентів; 2) конкретна методика впровадження ІКТ в умовах інтегративного навчання; 3) зв'язок та відображення ІКТ в інтегративних навчальних планах та програмах; 4) методична комп’ютерна підготовка викладачів.

Все це призводить до дефіциту програмно-методичних комплексів, які дозволяють забезпечити якість засвоєння студентами навчального матеріалу. Спостерігаються випадки, коли комп’ютер виконує лише ілюстративну функцію. Штучно долучені до навчального процесу ІКТ провокують виникнення псевдо інформаційної методики, підсилюють формалізацію процеса навчання. Викладач губиться в масі величезної кількості досліджень, методичних рекомендацій щодо використання програмного забезпечення, різноманіття навчальних програм. Одні викладачі активно впроваджують те, що здається корисним, інші підходять формально до ІКТ, обмежуючись лише ілюстративними функціями. Необхідна структурована система роботи з ІКТ в навчальному закладі. Зокрема це розробка стратегії, яка б підпорядковувалася меті – формуванню толерантної особистості, готової до професійної комунікації і саморозвитку в умовах інформаційного суспільства. Така основа дасть можливість залучити до роботи фахівців в галузі комп’ютерної дидактики; в рамках навчання – викладачів фахових дисциплін. Виникає потреба в внесені коректив у програми з використання ІКТ та розробці методичного забезпечення, яке встигає за розвитком ІКТ. Одна із переваг – можливість оперативно виробити стратегію, оперативно довести її до професорсько-викладацького складу, лабораторій використовуючи переваги віртуального простору, створивши власний портал. Впровадження Інтернет-технологій в підготовку студентів повинна передбачати систематизацію програмного забезпечення відповідно до цілей та кінцевого результату професійно орієнтованої підготовки фахівців. Систематизація повинна здійснюватися за напрямами – змістовним, програмним, методичним. Необхідно визначити критерії відбору та організації програмного забезпечення та розробку обгрунтованих рекомендацій для викладачів. Вони зможуть розробити відповідні навчальні плани та програми та їх відповідне забезпечення. Це свідчить про те, що розвивається організація соціального життя комунікаційного середовища – віртуальна реальність. Концепція віртуальності почала розглядатися з точки зору комунікативного дискурсу реальності. Таке розуміння віртуальності дозволяє розглядати процеси з точки зору соціального моделювання, дослідження феномену доповнення реальності, коли свідомість поглинається в штучно утворене інформаційне поле знань, думок, теорій.

Саме комунікація створює можливість проектувати і утворювати світ, творити буття. Інформаційні технології роблять можливою комунікацію через комп‘ютер, замінюючи реальне спілкування у віртуальному світі, де уявне змінює реальне, люди можуть проводити стільки часу, скільки вони вважатимуть за потрібне, а відстань у такому разі стає несуттєвою; для взаємодії та присутність стає необов‘язковою [1-4,12].

Комунікація віртуального простору стає загрозою реальній. Людина втрачає можливість бачити, відчувати співрозмовника, не цікавить людина, яка вступає в діалог, а її інформація, той набір символів, які вона отримує. Комунікація породжена Інтернет-мережами, знищує традиційні соціальні зв‘язки. В сучасній філософії з‘являється кількість досліджень, пов‘язаних з впливом віртуальної комунікації через Інтернет-мережі на суспільні відносини. Постали питання пов‘язані з відмінностями комунікації, що здійснюється при допомозі технічних досягнень Інтернету та комунікації. Інтернет-мережі сприяють розвитку Інтернет-комунікації. Під методичним забезпеченням розуміємо методичний комплекс, який складається із сукупності різноманітних видів інформації, яка відповідає меті, результату, змісту підготовки. Йдется про методичні матеріали та комп’ютерну підтримку, створену на основі ІКТ. Великого значення набуває інформаційно-освітньє середовище –сайт, інтернет-сайти для роботи; медіатека: відеоматеріали із заняттями, інтерактивні веб-конференції та семінари з тематики, до роботи в яких залучаються студенти ВНЗ, Інтернет-форуми, електронні портфелі, авторські програми. Для реалізації інтегративного навчання актуальним є постійне оновлення освітніх ресурсів фахових дисциплін, зокрема їх веб-сторінок і веб-сайтів, на яких представлена інформація. Критерієм освітнього середовища повинна виступати інтерактивність. В контексті змішаного та інтегративного навчання формується професійна інформаційно-комунікаційна компетентність. Програмне забезпечення для підготовки повинно поєднуватися з програмами підготовки. Найважливішою цінністю є володіння способами пошуку інформації й навички – володіння методами аналізу інформації, сучасними методиками прогнозування результатів. Для таких навичок призначені прикладні програмні засоби. Розробляють власні кейси для підготовки фахівців. Кейс – це укомплектовані в спеціальний набір методичні матеріали, які передаються студенту електронною поштою. Ситуація для вивчення повинна бути реальною; завдання студентів – аналізувати ці конкретні реальні ситуації, тільки факти та аналіз. Аналітична діяльність передбачає пошук, джерел, різні підходи,і точки зору. Роль викладача зводиться до модератора дискусії – він генерує питання, фіксує відповіді, підтримує дискусію. Широкі можливості для реалізації в умовах інтегративного навчання мають і веб-квест технології, які почали запроваджуватися в практику ВНЗ. Освітній веб-квест – це завдання з елементами гри, для вирішення якого використовуються Інтернет-ресурси [8-12]. Веб квест – це сайт в Інтернеті, з яким працюють студенти, виконуючи завдання. Особливістю веб-квестів є те, шо інформація для самостійної роботи знаходиться на різних веб-сайтах. Результати виконання веб-квеста можуть бути представлені у вигляді комп’ютерної презентації, вебсайта, веб-сторінки чи усного виступу, що відповідає тенденції до змішаного навчання. Систематизація відповідно до умов навчального закладу та методика їх застосування – тема дослідження. Тенденція до віртуалізації зумовлює і посилення тенденції до відкритості освіти ресурси, щоб зробити освіту доступнішою та більш ефективною[7-12]. Відкриті освітні ресурси визначаються як матеріали , які використовуються для підтримки освіти, знаходяться у вільному доступі, їх можна використовувати, змінювати та ділитися [1-9]. Ресурси можуть бути представлені у вигляді матеріалів – онлайн курсів, підручників, тестів, програмного забезпечення, які можуть бути використані в процесі навчання[4-11]. В умовах змішаного навчання поняття відкритої освіти не можна зводити лише до комп’ютеризації, інформатизації та впровадження комунікаційних технологій, то погодимося з визначенням, що відкрита освіта – це передусім нові методи і прийоми навчання, викладання, підготовки і організації освітнього процесу та нові підходи до освіти, базовані на продуктивному і творчому використанні новітніх технологій, їх творче використання в освітній сфері [2-8]. В комп’ютерній дидактиці представлені інноваційні форми роботи в умовах дистанційного навчання. Дистанційне навчання може здійснюватися за допомогою навчальної платформи Moodle. 200 університетів залучені до проекту, однією з цілей якого є занурення у створюване за допомогою 3D простору професійного середовища. Проект надає викладачам методичну допомогу щодо використання сучасних засобів навчаня, з іншого – надає сучасну інноваційну можливість оволодіння.У віртуальному просторі є безліч міжнародних проектів, об’єднань за професійними інтересами. Зовсім скоро мобільні додатки прийдуть на зміну паперовим підручникам. Це виклик для викладачів. Необхідно вже сьогодні займатися пошуком і розробкою методичного забезпечення для MALL. Використання віртуального світу в освіті має позитивну сторону і негативну. Зрозуміло, що позитивний чи негативний вплив віртуальності залежить від того яку мету переслідує індивід.

Висновки.

Впровадження Інтернету народжує нову комунікацію й форму освіти – нову систему відносин. Все це відбувається завдяки утворенню віртуального світу. Віртуальний світ – це світ, що утворений за допомогою сучасних технологій, на противагу реальному. У ньому індивід може собі дозволити те, що забороняється в реальному світі або засуджується соціумом, при цьому зберегти свою анонімність. Віртуальний світ породжує пристрасть до віртуальних знайомств, онлайнових ігор, серфінгу по сайтах у пошуку інформації, введення електронної мови в реальне життя. Все це залежить від мотиву відвідування віртуального світу.

1. В умовах інформаційного суспільства тенденції до віртуалізації та відкритості освіти реалізуються за рахунок використання ІКТ. Проте, оскільки віртуальна освіта не здатна забезпечити збереження освітніх і культурних традицій, ціннісних орієнтирів тощо, то найбільш прийнятною формою організації освітньої діяльності вважаємо змішане навчання – поєднання навчання з навчанням за допомогою Інтернет-ресурсів.

2. Необхідно виробити єдину стратегію використання ІКТ у системі професійно підготовки у вищій школі, яка передбачає а) систематизацію програмного забезпечення для професійно орієнтованої підготовки; б) розробку методичного забезпечення в контексті змішаного та інтегративного навчання; в) підвищення методичної комп’ютерної кваліфікації викладачів.

3. Відкритість підготовки досягається через дистанційне навчання, навчання он-лайн з використанням інтерактивних технологій як складових змішаного навчання. Необхідно враховувати новий світовий тренд – заміну комп’ютерних технологій на мобільні та готувати методичне забезпечення

Література

1. Бойченко, М. Комунікативний потенціал соціальної реальності щодо творення майбутнього / Михайло Іванович Бойченко // Матеріали виступів «Час у дзеркалі науки : І Міжнародна наукова міждисциплінарна конференція (19 березня 2011 року)» – Київ. : Центр учбової літератури, 2011. – С. 3–5.

2. Любивий, Я. В. Проблеми віртуалізації інформаційного суспільства / Я. В. Любивий // Вісник національного авіаційного університету. Сер. : Філософія. Культурологія. – 2014. – № 1. – С. 15–20.

3. Borgmann, A. Technology and the Character of Contemporary Life / A. Borgmann. – Chicago : Chicago University Press, 1984. – 310 р.

4. Fernback, J. The Individualwithin theCollective: Virtual Ideology and the Realization of Collective Principles / J. Fernback // Virtual Culture: Identity and Communication in Cybersociety ;. – London : Sage, 1997. – P. 36–54.

5. Green, N. How Everyday Life Became Virtual Mundane work at the juncture of production and consumption / N. Green // Journal of Consumer Culture 2001 SAGE Publications (London, Thousand Oaks, CA and New Delhi). – Vol. 1(1) – P. 73–92.

6. Levinas, E. Otherwise than Being or Beyond Essence / E. Levinas. – Dordrecht : Kluwer Academic Publishers, 1991. – 200 р.

7. Rheingold, H. A Slice of Life in My Virtual Community / H. Rheingold // Global Networks. Computers and International Communication . – Cambridge : TheMIT Press, 1993. – P. 57–80.

8. Turkle, S. Parallel lives: Working on identity in virtual space / S. Turkle // Constructing the self in a mediated world ; [in D. Grodin & T. R. Lindlof, (eds.)] London : Sage, 1996. – P. 156–175.

9. Watt, S. E. How social is internet communication? A reappraisal of bandwidth and anonymity effects / Watt S., Lea M., Spears R. // Virtual society? Technology, cyberbole, reality. Oxford University Press, 2002. – 349 p.

10. Woolgar, S. Five rules of virtuality / S. Woolgar //Virtual society? Technology, cyberbole, reality. Oxford University Press, 2002. – 349 p.

11. Огурцова О. Л. Навчання майбутніх економістів ділової англійської мови з використанням Інтернет-ресурсу. Дис.канд. пед.наук. – Спеціальність 13.00.02–теорія та методика навчання: германські мови. – Київ, Національний технічний університет України «КПІ», 2012. – 332 с.

12. Watwood B. Building from content to community: Rethinking the transition to online teaching and learning: A CTE White Paper / Britt Watwood, Jeffery Nugent, William “Bud” Deihl. – Virginia Commonwealth University: Center for teaching excellence, 2009. – 22 p.

Огірко Ігор Васильович.