Вірменська мова/Мовотвір
Дана граматика вірменської мови створена на основі англомовної граматики, яку ти можеш знайти тут - [1]
В цьому розділі викладено східновірменський діалект, головний діалект Вірменії. В часи СРСР все робилося для того, щоб якомога більше стандартизувати мову. Як наслідок, граматика може здатися занадто стандартизованою. Але стандартизація значно зменшує кількість винятків і отже достатньо запамятати правило, щоб потім його використовувати в усіх ситуаціях. Винятків дійсно мало і більшість з них буде розглянута у наступних розділах.
Основна форма дієслова (інфінітив)
[ред.]Кожне вірменське дієслово складається з кореня і одного з п'яти можливих приставок: -ել (-ель),-ալ (аль),-անալ (-аналь), -անել (-анель), або -ենալ (-еналь). Корінь дієслова - це все слово за винятком цих приставок. За декількома винятками, корінь не змінюється при утворенні різних часів дієслів.
Вірменська, як і багато мов в її мовній сімї вимагає чіткого узгодження підмет-дієслово, що як правило позначається суффіксом спрягованого дієслова, виключаючи потребу в особових займенниках.
Теперішній час
[ред.]У вірменській є лише одна форма теперішнього часу.
Теперішній час - один з часів у вірменській, який має єдиний суффікс -ում (-ум), незалежно від підмета дієслова. Узгодження підмет-дієслово відображається за допомогою додавання форм службового дієслова "бути" після дієслова.
Լինել (Лінель - бути)
եu եմ- я є (єс ем)
դու եu- ти є (ду ес)
նա է- він/вона/воно є (на е)
մենք ենք- ми є (менк енк)
դուք եք- ви є (дук екх)
նրանք են- вони є (н(и)ранк ен)
Приклад: В կարդալ (карталь - читати), суффікс -ալ замінюється суффіксом теперішнього часу -ում, після якого іде одна з шести зазначених форм "бути".
Եu կարդում եմ- я чита ю (єс картум ем)
Դու կարդում եu- ти чита єш (ду картум ес)
Նա կարդում է- він/вона/воно чита є (на картум е)
Մենք կարդում ենք- ми чита ємо (менк картум енк)
Դուք կարդում եք- ви чита єте (дук картум ек)
Նրանք կարդում են- вони чита ють (нранк картум ен)
Якщо дієслово багатоскладове (-անալ, -անել, -ենալ), тоді лише останній склад, починаючи з другої голосної, замінюється на -ում.
Отже, մաhանալ (маханаль - вмирати) стає մաhանում (маханум) і т.д.
Заперечення
Щоб заперечити дієслово, просто додай չ (ч) перед теперішнім часом службового "бути" і поставте отриману форму перед дієсловом.
Приклад: Նրանք ուտում են - Նրանք չեն ուտում - вони їдять - вони не їдять (нранк утум ен - нранк чен утум)
Неправильності
Винятки трапляються в односкладових дієсловах, таких як գալ (галь - приходити) і տալ (таль - давати), де для позначення кореня використовується лише одна приголосна. У таких випадках як ці, дієслово залишається незмінним, лише в кінці додається суффікс -իu (-іс).
Приклад: Մենք գալիu ենք - ми приходимо (менк галіс енк)
Інший виняток показує дієслово գիտենալ (гітеналь - знати). Це дієслово спрягається в теперішньому часі просто додаванням форм теперішнього часу службового "бути" до кореня գիտ.
Приклад: Եu գիտեմ-I know (єс гітем)
Майбутній час
[ред.]У вірменській є два види майбутнього часу. Перший і найбільш вживаний позначається префіксом կ- (к-), який додається до кореня, в той час як остання приголосна інфінітивного суфікса замінюється відповідним займенниковим суффіксом.
Եu -մ (єс -м)
Դու -u (ду -с)
Նա (на -)
Մենք -նք (менк -нк)
Դուք -ք (дук -к)
Նրանք -ն (нранк -н)
Приклад: Հիանալ (хіяналь - милуватись) becomes:
Եu կհիանամ - я милуватимусь (єс к(и)хіянам)
Դու կհիանաu - ти милуватимешся (ду к(и)хіянас)
Նա կհիանա - він/вона/воно милуватиметься (на к(и)хіяна)
Մենք կհիանանք - ми милуватимемось (менк к(и)хіянанк)
Դուք կհիանաք - ви милуватиметесь (дук к(и)хіянак)
Նրանք կհիանան - вони милуватимуться (нранк к(и)хіянан)
Якщо дієслово виду -ել чи -անել і підмет є третьою особою однини (նա), зазвичай լ відкидається, але ե, що передує їй замінюється на ի. Отже, наприклад для խnuել (хосель - говорити) форма майбутнього часу третьої особи однини була б կխnuի (кхосі) радше ніж կխnuե (кхосе).
Щоб заперечити дієслово, проспрягайте його ніби для майбутнього третьої особи однини, але без կ, і поставте відповідну форму теперішнього для службового "бути" перед дієсловом.
Приклад: Դու չես գնա - ти не підеш (ду чес гна)
Інший спосіб для виразу теперішнього було б просто додати -ու (-у) в кінці інфінітиву і після цього додати теперішню форму "бути".
Приклад: Մենք hանդիպելու ենք (менк хандіпелу єнк) де дієслово hանդիպել (хандіпель - зустрічатись).
Це було б відповідником речення "ми зустрічатимемось", в той час як մենք կhանդիպենք (менк кхандіпенк) швидше було б "ми зустрінемось".
Щоб заперечити - просто слідуйте подібній процедурі як заперечення дієслів у теперішньому часі.
Приклад: Դու չես գնալու - ми не підемо (ду чес гналу)
Минулий час
[ред.]Вірменська має кілька минулих часів, кожен з яких буде докладно описаний.
Претерит (простий минулий)
В цьому часі зустрічається найбільше відхилень і винятків (хоч загалом їх можна віднести поділити на певні групи). Більшість вірменських дієслів однаково змінюються в претериті, оскільки більшість вірменських дієслів багатоскладові і закінчуються на -ել (-ель) або -ալ (-аль) (як ми бачили в теперішньому часі, винятки трапляються переважно з односкладовими дієсловами, або такими, що закінчуються на багатоскладове інфінітивне закінчення).
У випадку -ել чи -ալ дієслів, заберіть լ і замініть її відповідним закінченням:
Եu -ցի - єм -ці
Դու -ցիր - ду -цір
Նա -ց - на -ц
Մենք -ցինք - менк -цінк
Դուք -ցիք - дук -цік
Նրանք -ցին - нранк -цін
Приклад: Ասել (асель - казати)
Եu ասեցի - я сказав (єс асеці)
Դու ասեցիր - ти сказав (ду асецір)
Նա ասեց - він/вона/воно сказав (на асец)
Մենք ասեցինք - ми сказали (менк асецінк)
Դուք ասեցիք - ви сказали (дук асецік)
Նրանք ասեցին - вони сказали (нранк асецін)
Մնալ (м(и)наль - залишатися)
Եu մնացի - я залишився (єс мнаці)
Դու մնացիր - ти залишився (ду мнацір)
Նա մնաց - він/вона/воно залишилися (на мнац)
Մենք մնացինք - ми залишилися (менк мнацінк)
Դուք մնացիք - ви залишилися (дук мнацік)
Նրանք մնացին - вони залишилися (нранк мнацін)
Дієслова, що закінчуються на -անալ, -անել, або -ենալ спрягаються заміною նալ на наступний суфікс:
Եu -ցա - єс -ца
Դու -ցար - ду -цар
Նա -ցավ - на -цав
Մենք -ցանք - менк -цанк
Դուք -ցաք - дук -цак
Նրանք -ցան - нранк -цан
Приклад: Ստանալ (станаль - отримувати)
Եu ստացա - я отримав (єс стаца)
Դու ստացար - ти отримав (ду стацар)
Նա ստացավ - він/вона/воно отримав (на стацав)
Մենք ստացանք - ми отримали (менк стацанк)
Դուք ստացաք - ви отримали (дук стацак)
Նրանք ստացան - вони отримали (нранк стацан)
Багато дієслів, які закінчуються на -նել (але не -անել) спрягаються подібно до -անալ дієслів, але без աց.
Приклад: Հասնել (хаснель - прибувати)
Եu hասա - єс хаса
Դու hասար - ду хасар
Նա hասավ - на хасав
Մենք hասանք - менк хасанк
Դուք hասաք - дук хасак
Նրանք hասան - нранк хасан
Ще у вірменській є сім'я дієслів, які закінчуються на -ցնել (-цнель). Ці дієслова в усіх інших часах розглядаються подібно до нормальних -ել дієслів (ցն розглядається як частина кореня). Ці дієслова відображають спричинену дію. Наприклад, якщо սովորել (соворель) означає "вивчати", սովորեցնել (соворецнель) означає "спричиняти вивчення" тобто "вчити".
В претериті ն у корені стає ր (р) і потім ці дієслова розглядаються як нормальні -ել. Отже перша особа однини претериту սովորեցնել (соворецнель) стає սովորեցրեցի (соворецреці).
Неправильності
Подібно до теперішнього часу, односкладові дієслова працюють по іншим правилам. Գալ (галь - іти, приходити) і տալ (таль - давати) є лише два широко вживані односкладові дієслова. В претериті вони виглядають наступним чином:
Գալ (галь)
Եu եկա - я прийшов (єс єка)
Դու եկար - ти прийшов (ду єкар)
Նա եկավ - він/вона/вони прийшов (на єкав)
Մենք եկանք - ми прийшли (менк єканк)
Դուք եկաք - ви прийшли (дук єкак)
Նրանք եկան - вони прийшли (нранк єкан)
Տալ (таль)
Եu տվեցի - (єс твеці)
Դու տվեցիր - (ду твецір)
Նա տվեց - він/вона/воно дало (на твец)
Մենք տվեցինք - ми дали (менк твецінк)
Դուք տվեցիք - ви дали (дук твецік)
Նրանք տվեցին - вони дали (нранк твецін)
Ուտել також спрягається неправильно.
Եu կերա
Դու կերար
Նա կերավ
Մենք կերանք
Դուք կերաք
Նրանք կերան
Дієслово լինել (лінель - бути) також може означати "ставати, траплятися". Коли воно використовується в такому значенні, воно спрягається як нормальне, але неправильне. Корінь перетворюється в եղ- (єль-) і потім спрягається подібно до претериту գալ (галь). Загалом, єдиний практичний зміст в якому слово могло б вживатись в цьому значенні є третя особа однини: եղավ (єгав), яку вірменомовні часто вживають в подібному значенні, як "окей","все гаразд", "в будь-якому випадку".
Недоконаний минулий час
[ред.]При утворенні минулого часу вживаються форми минулого часу дієслова "бути".
եu էի - я був (єс еї)
դու էիր - ти був (ду еїр)
նա էր - він/вона/воно було (на ер)
մենք էինք - ми були (менк еїнк)
դուք էիք - ви були (дук еїк)
նրանք էին - вони були (нранк еїн)
Це час, який виражає тривалу дію в минулому, вигляду "я (був) ішов" чи "ми (були) говорили". Дієслово спрягається в той же спосіб, що й теперішній час (замінюючи суффікс дієслова на -ում) і після нього йде минула форма "бути".
Отже якщо ես խմում եմ (єс х(и)мум ем) означа я п'ю, ես խմում էի (єс х(и)мум еї) означає я пив.
Заперечення відбувається за подібним правилом як теперішній час.
Ես բամբասում էի (єс бамбасум еї) я балакав стає ես չէի բամբասում (єс чеї бамбасум) я не балакав.
Минулий доконаний час
[ред.]Минулий доконаний час дозволяє виразити минуле, яке так само часто вживається як і претерит.
Якщо дієслово є стандартним -ել (без ն чи ցն перед ним), тоді воно не змінює свою форму інфінітиву і чи теперішній чи минулий час "бути" ставиться після нього.
Մենք ընտրել ենք (менк унтрель енк) ми вибрали (єсьмо).
чи
Մենք ընտրել էինք (менк унтрель еїнк) ми вибрали (були).
Щоб заперечити, додай չ до форми "бути" і постав слово перед дієсловом.
Նրանք չէին սկսել (нранк чеїн ск(и)сель) вони не почали
Якщо ն перед -ել, як наприклад hասնել (хаснель - прибувати), ն просто випадає
Դու hասել ես (ду хасель ес) ти прибув (єси)
В усіх дієсловах -ալ, -անալ і -անել закінчення стає -ացել (ацель).
Приклад: Կշտանալ (кштанель - насититися) стає կշտացել (кштацель).
Подібно до претериту ն в будь-якому -ցնել дієслові стає ր.
Приклад: Հեշտացնել (хештагнель - спрощувати) стає հեշտացրել.
Закінчення -ենալ стає -եցել.
Неправильності
Найбільш вживані є գալ (галь), տալ (таль), լինել (лінель) і ուտել (утель).
գալ стає եկել (екель)
տալ стає տվել (ткель)
լինել стає եղել (егель)
ուտել стає կերել (керель)
Умовна форма дієслів
[ред.]Цей час відповідає українському "був би" і він може використовуватись для позначення майбутнього чи минулого умовних часів, таких як "я б поїхав" or "я був би поїхав".
Умовна форма утворюється подібно до майбутнього часу. Префікс կ так само приєднується перед коренем, а кінцева լ замінюється на відповідне закінчення.
Для дієслів -ել і -անել:
Եu -ի єс -і
Դու -իր ду -ір
Նա -ր на -р
Մենք -ինք менк -інк
Դուք -իք дук -ік
Նրանք -ին нранк -ін
Приклад: Ուղարկել (угаркель - посилати)
Եu կուղարկեի (єс кугаркеї) я послав би
Դու կուղարկեիր (ду кугаркеїр) ти послав би
Նա կուղարկեր (на кугаркер) він послав би
Մենք կուղարկեինք (menk k'ooghark'eyeenk) ми послали б
Դուք կուղարկեիք (дук кугаркеїк) ви послали б
Նրանք կուղարկեին (нранк кугаркеїн) вони послали б
Для дієслів -ալ, -անալ і -ենալ, використовуються ті ж закінчення, але перед ними ставиться յ (й), бо вірменська фонетика не дозволяє перехід від ա до ե без напівголосної між ними (за винятком третьої особи однини, оскільки її спряжена форма не містить ի).
Приклад: Ուշանալ (ушанель - запізнитись)
Եu կուշանայի (єс кушанайі)
Դու կուշանայիր (ду кушанайір)
Նա կուշանար (на кушанар)
Մենք կուշանայինք (менк кушанайінк)
Դուք կուշանայիք (дук кушанайік)
Նրանք կուշանային (нранк кушанайін)
Зворотня форма
[ред.]Щоб виразити зворотню дію (мене зрозуміли а не я зрозумів, книга писалася а не книгу писали), слід вставити վ (в) в дієслово, в більшості випадків прямо перед суффіксом. Нижче подані приклади з усіх дієслівних груп.
Հիշել (хішель - запам'ятовувати)
Հիշվել (хішвель - запам'ятовуватися)
Теперішній: Դու հիշվում ես ду хішвум е ти запам'ятовуєшся
Претерит: Նա հիշվեց на хішвец він запам'ятався
Майбутній: Մենք կհիշվենք менк к(и)хішвенк Ми запам'ятаємось
Минулий доконаний: Նրանք կիշվել են нранк хішвель ен Вони запам'яталися (Їх запам'ятали)
Կարդալ (картель - читати)
Կարդացել (картагель - читатися, бути прочитаним)
Теперішній: Գիրքը կարդացվում է гірк(и) картацвум е книга читається
Претерит: Գիրքը կարդացվեց гірк(и) картацвец книга читалася
Майбутній: Գիրքը կկարդացվի гірк(и) к(и)картацві книга читатиметься (буде прочитаною)
Минулий доконаний: Գիրքը կարդացվել է гірк(и) картацвель е книга прочитана є
Դժվարացնել (робити важким)
Դժվարացվել (ставати важким)
Теперішній: Սրանք դժվարացվում են нранк дж(и)варацум ен Вони стають важкими
Претерит: Սրանք դժվարացվեցին нранк джварацвецін Вони стали важкими
Майбутній: Սրանք կդժվարացվեն нранк кджварацвен Вони стануть важкими
Минулий доконаний: Սրանք դժվարացվել են нранк джварацвель ен Вони були стали важкими
Խոստանալ (обіцяти)
Խոստացվել (бути обіцяним)
Теперішній: Դա խոստացվում է да хостацвум е то обіцяним є
Претерит: Դա խոստացվեց да хостацвец то було обіцяним
Майбутній: Դա կխոստացվի да к(и)хостацві то буде обіцяним
Минулий доконаний: Դա խոստացվել է да хостацвель е то було обіцяним
Խոստովանել (визнавати)
Խոստովացվել (бути визнаним)
Теперішній: Նրա մեղքերը խոստովացվում են нра мегкер(и) хостовацум ен його гріхи визнаються
Претерит: Նրա մեղքերը խոստովացվեցին нра мегкер(и) хостовацвецін його гріхи визнавалися
Майбутній: Նրա մեղքերը կխոստովացվեն нра мегкер(и) к(и)хостовацвен його гріхи визнаватимуться
Минулий доконаний: Նրա մեղքերը խոստովացվել են нра мегкер(и) хостовацель ен його гріхи були визнані
Կամենալ (бажати)
Կամեցվել (бути бажаним)
Відмінки
[ред.]У вірменській сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, місцевий (локатив), орудний (інструментальний), вихідний (аблатив).