Мова людства/Вірменська/Мовотвір

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дана граматика вірменської мови створена на основі англомовної граматики, яку ти можеш знайти тут - [1]

В цьому розділі викладено східновірменський діалект, головний діалект Вірменії. В часи СРСР все робилося для того, щоб якомога більше стандартизувати мову. Як наслідок, граматика може здатися занадто стандартизованою. Але стандартизація значно зменшує кількість винятків і отже достатньо запамятати правило, щоб потім його використовувати в усіх ситуаціях. Винятків дійсно мало і більшість з них буде розглянута у наступних розділах.


Основна форма дієслова (інфінітив)[ред.]

Кожне вірменське дієслово складається з кореня і одного з п'яти можливих приставок: -ել (-ель),-ալ (аль),-անալ (-аналь), -անել (-анель), або -ենալ (-еналь). Корінь дієслова - це все слово за винятком цих приставок. За декількома винятками, корінь не змінюється при утворенні різних часів дієслів.

Вірменська, як і багато мов в її мовній сімї вимагає чіткого узгодження підмет-дієслово, що як правило позначається суффіксом спрягованого дієслова, виключаючи потребу в особових займенниках.

Теперішній час[ред.]

У вірменській є лише одна форма теперішнього часу.

Теперішній час - один з часів у вірменській, який має єдиний суффікс -ում (-ум), незалежно від підмета дієслова. Узгодження підмет-дієслово відображається за допомогою додавання форм службового дієслова "бути" після дієслова.

Լինել (Лінель - бути)

եu եմ- я є (єс ем)

դու եu- ти є (ду ес)

նա է- він/вона/воно є (на е)

մենք ենք- ми є (менк енк)

դուք եք- ви є (дук екх)

նրանք են- вони є (н(и)ранк ен)

Приклад: В կարդալ (карталь - читати), суффікс -ալ замінюється суффіксом теперішнього часу -ում, після якого іде одна з шести зазначених форм "бути".

Եu կարդում եմ- я чита ю (єс картум ем)

Դու կարդում եu- ти чита єш (ду картум ес)

Նա կարդում է- він/вона/воно чита є (на картум е)

Մենք կարդում ենք- ми чита ємо (менк картум енк)

Դուք կարդում եք- ви чита єте (дук картум ек)

Նրանք կարդում են- вони чита ють (нранк картум ен)

Якщо дієслово багатоскладове (-անալ, -անել, -ենալ), тоді лише останній склад, починаючи з другої голосної, замінюється на -ում.

Отже, մաhանալ (маханаль - вмирати) стає մաhանում (маханум) і т.д.

Заперечення

Щоб заперечити дієслово, просто додай չ (ч) перед теперішнім часом службового "бути" і поставте отриману форму перед дієсловом.

Приклад: Նրանք ուտում են - Նրանք չեն ուտում - вони їдять - вони не їдять (нранк утум ен - нранк чен утум)


Неправильності

Винятки трапляються в односкладових дієсловах, таких як գալ (галь - приходити) і տալ (таль - давати), де для позначення кореня використовується лише одна приголосна. У таких випадках як ці, дієслово залишається незмінним, лише в кінці додається суффікс -իu (-іс).

Приклад: Մենք գալիu ենք - ми приходимо (менк галіс енк)


Інший виняток показує дієслово գիտենալ (гітеналь - знати). Це дієслово спрягається в теперішньому часі просто додаванням форм теперішнього часу службового "бути" до кореня գիտ.

Приклад: Եu գիտեմ-I know (єс гітем)


Майбутній час[ред.]

У вірменській є два види майбутнього часу. Перший і найбільш вживаний позначається префіксом կ- (к-), який додається до кореня, в той час як остання приголосна інфінітивного суфікса замінюється відповідним займенниковим суффіксом.

Եu -մ (єс -м)

Դու -u (ду -с)

Նա (на -)

Մենք -նք (менк -нк)

Դուք -ք (дук -к)

Նրանք -ն (нранк -н)


Приклад: Հիանալ (хіяналь - милуватись) becomes:

Եu կհիանամ - я милуватимусь (єс к(и)хіянам)

Դու կհիանաu - ти милуватимешся (ду к(и)хіянас)

Նա կհիանա - він/вона/воно милуватиметься (на к(и)хіяна)

Մենք կհիանանք - ми милуватимемось (менк к(и)хіянанк)

Դուք կհիանաք - ви милуватиметесь (дук к(и)хіянак)

Նրանք կհիանան - вони милуватимуться (нранк к(и)хіянан)


Якщо дієслово виду -ել чи -անել і підмет є третьою особою однини (նա), зазвичай լ відкидається, але ե, що передує їй замінюється на ի. Отже, наприклад для խnuել (хосель - говорити) форма майбутнього часу третьої особи однини була б կխnuի (кхосі) радше ніж կխnuե (кхосе).

Щоб заперечити дієслово, проспрягайте його ніби для майбутнього третьої особи однини, але без կ, і поставте відповідну форму теперішнього для службового "бути" перед дієсловом.

Приклад: Դու չես գնա - ти не підеш (ду чес гна)


Інший спосіб для виразу теперішнього було б просто додати -ու (-у) в кінці інфінітиву і після цього додати теперішню форму "бути".

Приклад: Մենք hանդիպելու ենք (менк хандіпелу єнк) де дієслово hանդիպել (хандіпель - зустрічатись).

Це було б відповідником речення "ми зустрічатимемось", в той час як մենք կhանդիպենք (менк кхандіпенк) швидше було б "ми зустрінемось".

Щоб заперечити - просто слідуйте подібній процедурі як заперечення дієслів у теперішньому часі.

Приклад: Դու չես գնալու - ми не підемо (ду чес гналу)

Минулий час[ред.]

Вірменська має кілька минулих часів, кожен з яких буде докладно описаний.

Претерит (простий минулий)

В цьому часі зустрічається найбільше відхилень і винятків (хоч загалом їх можна віднести поділити на певні групи). Більшість вірменських дієслів однаково змінюються в претериті, оскільки більшість вірменських дієслів багатоскладові і закінчуються на -ել (-ель) або -ալ (-аль) (як ми бачили в теперішньому часі, винятки трапляються переважно з односкладовими дієсловами, або такими, що закінчуються на багатоскладове інфінітивне закінчення).

У випадку -ել чи -ալ дієслів, заберіть լ і замініть її відповідним закінченням:


Եu -ցի - єм -ці

Դու -ցիր - ду -цір

Նա -ց - на -ц

Մենք -ցինք - менк -цінк

Դուք -ցիք - дук -цік

Նրանք -ցին - нранк -цін


Приклад: Ասել (асель - казати)


Եu ասեցի - я сказав (єс асеці)

Դու ասեցիր - ти сказав (ду асецір)

Նա ասեց - він/вона/воно сказав (на асец)

Մենք ասեցինք - ми сказали (менк асецінк)

Դուք ասեցիք - ви сказали (дук асецік)

Նրանք ասեցին - вони сказали (нранк асецін)


Մնալ (м(и)наль - залишатися)


Եu մնացի - я залишився (єс мнаці)

Դու մնացիր - ти залишився (ду мнацір)

Նա մնաց - він/вона/воно залишилися (на мнац)

Մենք մնացինք - ми залишилися (менк мнацінк)

Դուք մնացիք - ви залишилися (дук мнацік)

Նրանք մնացին - вони залишилися (нранк мнацін)


Дієслова, що закінчуються на -անալ, -անել, або -ենալ спрягаються заміною նալ на наступний суфікс:


Եu -ցա - єс -ца

Դու -ցար - ду -цар

Նա -ցավ - на -цав

Մենք -ցանք - менк -цанк

Դուք -ցաք - дук -цак

Նրանք -ցան - нранк -цан


Приклад: Ստանալ (станаль - отримувати)

Եu ստացա - я отримав (єс стаца)

Դու ստացար - ти отримав (ду стацар)

Նա ստացավ - він/вона/воно отримав (на стацав)

Մենք ստացանք - ми отримали (менк стацанк)

Դուք ստացաք - ви отримали (дук стацак)

Նրանք ստացան - вони отримали (нранк стацан)

Багато дієслів, які закінчуються на -նել (але не -անել) спрягаються подібно до -անալ дієслів, але без աց.

Приклад: Հասնել (хаснель - прибувати)

Եu hասա - єс хаса

Դու hասար - ду хасар

Նա hասավ - на хасав

Մենք hասանք - менк хасанк

Դուք hասաք - дук хасак

Նրանք hասան - нранк хасан

Ще у вірменській є сім'я дієслів, які закінчуються на -ցնել (-цнель). Ці дієслова в усіх інших часах розглядаються подібно до нормальних -ել дієслів (ցն розглядається як частина кореня). Ці дієслова відображають спричинену дію. Наприклад, якщо սովորել (соворель) означає "вивчати", սովորեցնել (соворецнель) означає "спричиняти вивчення" тобто "вчити".

В претериті ն у корені стає ր (р) і потім ці дієслова розглядаються як нормальні -ել. Отже перша особа однини претериту սովորեցնել (соворецнель) стає սովորեցրեցի (соворецреці).


Неправильності

Подібно до теперішнього часу, односкладові дієслова працюють по іншим правилам. Գալ (галь - іти, приходити) і տալ (таль - давати) є лише два широко вживані односкладові дієслова. В претериті вони виглядають наступним чином:


Գալ (галь)

Եu եկա - я прийшов (єс єка)

Դու եկար - ти прийшов (ду єкар)

Նա եկավ - він/вона/вони прийшов (на єкав)

Մենք եկանք - ми прийшли (менк єканк)

Դուք եկաք - ви прийшли (дук єкак)

Նրանք եկան - вони прийшли (нранк єкан)


Տալ (таль)

Եu տվեցի - (єс твеці)

Դու տվեցիր - (ду твецір)

Նա տվեց - він/вона/воно дало (на твец)

Մենք տվեցինք - ми дали (менк твецінк)

Դուք տվեցիք - ви дали (дук твецік)

Նրանք տվեցին - вони дали (нранк твецін)


Ուտել також спрягається неправильно.

Եu կերա

Դու կերար

Նա կերավ

Մենք կերանք

Դուք կերաք

Նրանք կերան

Дієслово լինել (лінель - бути) також може означати "ставати, траплятися". Коли воно використовується в такому значенні, воно спрягається як нормальне, але неправильне. Корінь перетворюється в եղ- (єль-) і потім спрягається подібно до претериту գալ (галь). Загалом, єдиний практичний зміст в якому слово могло б вживатись в цьому значенні є третя особа однини: եղավ (єгав), яку вірменомовні часто вживають в подібному значенні, як "окей","все гаразд", "в будь-якому випадку".

Недоконаний минулий час[ред.]

При утворенні минулого часу вживаються форми минулого часу дієслова "бути".

եu էի - я був (єс еї)

դու էիր - ти був (ду еїр)

նա էր - він/вона/воно було (на ер)

մենք էինք - ми були (менк еїнк)

դուք էիք - ви були (дук еїк)

նրանք էին - вони були (нранк еїн)

Це час, який виражає тривалу дію в минулому, вигляду "я (був) ішов" чи "ми (були) говорили". Дієслово спрягається в той же спосіб, що й теперішній час (замінюючи суффікс дієслова на -ում) і після нього йде минула форма "бути".

Отже якщо ես խմում եմ (єс х(и)мум ем) означа я п'ю, ես խմում էի (єс х(и)мум еї) означає я пив.

Заперечення відбувається за подібним правилом як теперішній час.

Ես բամբասում էի (єс бамбасум еї) я балакав стає ես չէի բամբասում (єс чеї бамбасум) я не балакав.

Минулий доконаний час[ред.]

Минулий доконаний час дозволяє виразити минуле, яке так само часто вживається як і претерит.

Якщо дієслово є стандартним -ել (без ն чи ցն перед ним), тоді воно не змінює свою форму інфінітиву і чи теперішній чи минулий час "бути" ставиться після нього.

Մենք ընտրել ենք (менк унтрель енк) ми вибрали (єсьмо).

чи

Մենք ընտրել էինք (менк унтрель еїнк) ми вибрали (були).

Щоб заперечити, додай չ до форми "бути" і постав слово перед дієсловом.

Նրանք չէին սկսել (нранк чеїн ск(и)сель) вони не почали


Якщо ն перед -ել, як наприклад hասնել (хаснель - прибувати), ն просто випадає

Դու hասել ես (ду хасель ес) ти прибув (єси)


В усіх дієсловах -ալ, -անալ і -անել закінчення стає -ացել (ацель).


Приклад: Կշտանալ (кштанель - насититися) стає կշտացել (кштацель).


Подібно до претериту ն в будь-якому -ցնել дієслові стає ր.

Приклад: Հեշտացնել (хештагнель - спрощувати) стає հեշտացրել.


Закінчення -ենալ стає -եցել.


Неправильності

Найбільш вживані є գալ (галь), տալ (таль), լինել (лінель) і ուտել (утель).

գալ стає եկել (екель)

տալ стає տվել (ткель)

լինել стає եղել (егель)

ուտել стає կերել (керель)

Умовна форма дієслів[ред.]

Цей час відповідає українському "був би" і він може використовуватись для позначення майбутнього чи минулого умовних часів, таких як "я б поїхав" or "я був би поїхав".

Умовна форма утворюється подібно до майбутнього часу. Префікс կ так само приєднується перед коренем, а кінцева լ замінюється на відповідне закінчення.

Для дієслів -ել і -անել:

Եu -ի єс -і

Դու -իր ду -ір

Նա -ր на -р

Մենք -ինք менк -інк

Դուք -իք дук -ік

Նրանք -ին нранк -ін

Приклад: Ուղարկել (угаркель - посилати)

Եu կուղարկեի (єс кугаркеї) я послав би

Դու կուղարկեիր (ду кугаркеїр) ти послав би

Նա կուղարկեր (на кугаркер) він послав би

Մենք կուղարկեինք (menk k'ooghark'eyeenk) ми послали б

Դուք կուղարկեիք (дук кугаркеїк) ви послали б

Նրանք կուղարկեին (нранк кугаркеїн) вони послали б


Для дієслів -ալ, -անալ і -ենալ, використовуються ті ж закінчення, але перед ними ставиться յ (й), бо вірменська фонетика не дозволяє перехід від ա до ե без напівголосної між ними (за винятком третьої особи однини, оскільки її спряжена форма не містить ի).

Приклад: Ուշանալ (ушанель - запізнитись)

Եu կուշանայի (єс кушанайі)

Դու կուշանայիր (ду кушанайір)

Նա կուշանար (на кушанар)

Մենք կուշանայինք (менк кушанайінк)

Դուք կուշանայիք (дук кушанайік)

Նրանք կուշանային (нранк кушанайін)

Зворотня форма[ред.]

Щоб виразити зворотню дію (мене зрозуміли а не я зрозумів, книга писалася а не книгу писали), слід вставити վ (в) в дієслово, в більшості випадків прямо перед суффіксом. Нижче подані приклади з усіх дієслівних груп.


Հիշել (хішель - запам'ятовувати)

Հիշվել (хішвель - запам'ятовуватися)

Теперішній: Դու հիշվում ես ду хішвум е ти запам'ятовуєшся

Претерит: Նա հիշվեց на хішвец він запам'ятався

Майбутній: Մենք կհիշվենք менк к(и)хішвенк Ми запам'ятаємось

Минулий доконаний: Նրանք կիշվել են нранк хішвель ен Вони запам'яталися (Їх запам'ятали)


Կարդալ (картель - читати)

Կարդացել (картагель - читатися, бути прочитаним)

Теперішній: Գիրքը կարդացվում է гірк(и) картацвум е книга читається

Претерит: Գիրքը կարդացվեց гірк(и) картацвец книга читалася

Майбутній: Գիրքը կկարդացվի гірк(и) к(и)картацві книга читатиметься (буде прочитаною)

Минулий доконаний: Գիրքը կարդացվել է гірк(и) картацвель е книга прочитана є


Դժվարացնել (робити важким)

Դժվարացվել (ставати важким)

Теперішній: Սրանք դժվարացվում են нранк дж(и)варацум ен Вони стають важкими

Претерит: Սրանք դժվարացվեցին нранк джварацвецін Вони стали важкими

Майбутній: Սրանք կդժվարացվեն нранк кджварацвен Вони стануть важкими

Минулий доконаний: Սրանք դժվարացվել են нранк джварацвель ен Вони були стали важкими


Խոստանալ (обіцяти)

Խոստացվել (бути обіцяним)

Теперішній: Դա խոստացվում է да хостацвум е то обіцяним є

Претерит: Դա խոստացվեց да хостацвец то було обіцяним

Майбутній: Դա կխոստացվի да к(и)хостацві то буде обіцяним

Минулий доконаний: Դա խոստացվել է да хостацвель е то було обіцяним


Խոստովանել (визнавати)

Խոստովացվել (бути визнаним)

Теперішній: Նրա մեղքերը խոստովացվում են нра мегкер(и) хостовацум ен його гріхи визнаються

Претерит: Նրա մեղքերը խոստովացվեցին нра мегкер(и) хостовацвецін його гріхи визнавалися

Майбутній: Նրա մեղքերը կխոստովացվեն нра мегкер(и) к(и)хостовацвен його гріхи визнаватимуться

Минулий доконаний: Նրա մեղքերը խոստովացվել են нра мегкер(и) хостовацель ен його гріхи були визнані


Կամենալ (бажати)

Կամեցվել (бути бажаним)

Відмінки[ред.]

У вірменській сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, місцевий (локатив), орудний (інструментальний), вихідний (аблатив).


Джерела[ред.]

Повернутися до змісту