Мова людства/Татарська/Мовотвір

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

<<АБЕТКИ | ТАТАРСЬКА МОВА| УРОКИ>>

МОВОТВІР

  • юк (ні, заперечення)
  • рәхмәт (спасибі, благодарю)

післяставки (закінчення)[ред.]

В тюркських мовах важливе значення відіграють післяставки (післялоги), щось середнє між закінченням і прийменником (рос.прєдлог), який стоїть після слова.


Зокрема, за допомогою післяставок передаються відмінки:

  • Муса (Мусій) -> Мусага (Мусію)
  • Муса (Мусій) -> Мусаның (Мусія)
  • Муса (Мусій) -> Мусадан (від Мусія)
  • Муса (Мусій) -> Мусада (у Мусія)
  • кыз (дівчина) - кызның (дівчини)
  • бала (дитина) - балам (дитина моя)

Однина/множина іменників:

  • библиотека (бібліотека) -> библиотекалар (бібліотеки)
  • китапханә (бібліотека) -> китапханәләр (бібліотеки)

та багато інших речей.

Іменники[ред.]

Множина[ред.]

Множина іменників утворюється за допомогою закінчень:

слова, у яких остання голосна - тверда:
-нар (останній звук -л або -м)
-лар (останні звуки будь-які крім -л або -м)
слова, у яких остання голосна - м'яка:
-нәр (останній звук -л або -м)
-ләр (останні звуки будь-які крім -л або -м)

Відмінки[ред.]

У татарській мові є шість основних відмінків:

Баш килеш (головний).
Відповідає на питання кем? нәрсә? (хто? що?)
Закінчення відсутні.
Иялек килеше (присвійний).
Відповідає на питання кемнең? нәрсәнең? (кий? чий?).
Утворюється за допомогою закінчень -ның, -нең.
Юнәлеш килеше (напрямний).
Відповідає на питання кемгә? нәрсәгә? (кому? чому?)
Утворюється за допомогою закінчень -а, -ә, -га, -гә, -ка, -кә.
Төшем килеше (знахідний).
Відповідає на питання кемне? нәрсәне? (кого? що?)
Утворюється за допомогою закінчень -не, -ны, -е, -ы
Чыгыш килеше (вихідний).
Відповідає на питання кемнән? нәрсәнән? (від кого? від чого?)
Утворюється за допомогою закінчень -нан, -нән, -дан, -дән.
Урын-вакыт килеше (місцево-часовий).
Відповідає на питання кемдә? нәрсәдә? (у кому? у чому?)
Утворюється за допомогою закінчень -да, -дә, -та, -тә.

Займенники[ред.]

Особові[ред.]

мин - я (порівн. укр. мене)
син - ти
ул - він
без - ми
сез - ви
алар - вони

Присвійні (окремо і у формі післяставок)[ред.]

Приклад.

китаб - книга сүз - слово
(минем) китабым - книга моя (минем) сүзем - слово моє
(синең) китабың - книга твоя (синең) сүзең - слово твоє
(аның) китабы - книга його (аның) сүзе - слово його
(безнең) китабыбыз - книга наша (безнең) сүзебез - слово наше
(сезнең) китабыгыз - книга ваша (сезнең) сүзегез - слово ваше
(аларның) китабы - книга їх (аларның) сүзе - слово їх

Дієслова[ред.]

Основна форма[ред.]

В словниках дієслово дається в одній з двох основних форм:

  • Основна форма дієслова № 1 - ім'я дії. Має закінчення -у, -ү : язу (писання), уку (наука, навчання), белү (знання), бару (хода, ходіння) і т.д.
  • Основна форма дієслова № 2 - неозначена форма. Має закінчення -арга, -әргә, -ырга, -иргә: язарга (писати, "писати щоб"), укырга (вчитися), белергә (знати).

Відкидаючи від кожної з основних форм відповідне закінчення отримуємо основу дієслова.

Цікаво звернути увагу, що в руській (українській і російській) мовах у складі існує багато дієслів, у складі яких можна помітити форму, за значенням і закінченням близьку вищезазначеній татарській основній формі №1: цитувати ('цитировать), закривати (закрывать), розглядувати (розглядывать) і т.д.

Наказова форма[ред.]

Утворюється додаванням до основи дієслова закінчень -а, -ә:

  • язу - писання (писати) - яза! (пиши!)
  • бару - хождіння (ходити) - бар! (іди!)
  • уку - наука, навчання (учитись) - ука! (учись!)

Теперішній час[ред.]

Теперішній/Майбутній час[ред.]

Спосіб утворення:

  • основа на приголосну + -а/-ә + особові закінчення 1-го типу
  • основа на голосну + -ый/-и + особові закінчення 1-го типу
  • мин язам - я пишу
  • син язасын - ти пишеш
  • ул яза - він пише
  • без язабыз - ми пишемо
  • сез язасыз - ви пишете
  • улар язалар - вони пишуть

Особові закінчення:

  • мин -м/-мын/-мен
  • син -сың/-сең
  • ул –
  • без -быз/-без
  • сез -сыз/-сез
  • алар -лар/-ләр/- нәр/-нәр

Минулий час[ред.]

Певний минулий час (билгеле уткән заман)[ред.]

Спосіб утворення:

  • основа + -ды/-де/-ты/те + 2 тип особових закінчень:
  • Мин -м
  • Син -ң
  • Ул –
  • Без -к
  • Сез -гыз/-гез
  • Алар -лар/-ләр/-нәр/-нәр

Непевний минулий час (билгесез үткән заман)[ред.]

Основа + ган/гән/кан/кән + 1 тип закінчень (в 1й особі однини - закінчення -мын/-мен).

мин барганмын, эшләгәнмен без барганбыз, эшләгәнбез син баргансың, эшләгәнсең сез баргансыз, эшләгәнсез ул барган, эшләгән алар барганнар, эшләгәннәр

Приставка -ган/-гән - для основ, які закінчуються на голосну або дзвінку приголосну, -кан/-кән – для основ на глуху приголосну.

Різниця між минулими часами[ред.]

  • Певний минулий час позначає дію, про яку відомо напевно, що вона відбулася, в той час як непевний минулий час позначає дію, про яка напевно відбулася:
  • Ул кичә кинога барды. Він вчора ходив в кіно.
  • Ул кичә кинога барган. Він вчора (напевне) ходив кіно, він мав вчора ходити в кіно.

Непевний минулий час використовується для опису історичних подій, свідками яких співрозмовники не були:

Сугыш 1941 нче елда башланган. Війна почалась в 1941 році.

Майбутній час[ред.]

Невизначений майбутній час (билгесез киләчәк заман)[ред.]

Основа + -ыр/-ер/-ар/-әр/-р + 1 тип закінчень

Визначений майбутній час (билгеле киләчәк заман)[ред.]

Основа + -ачак/-әчәк/-ячак/-ячәк + закінчення 1 типу.




  • улар яздылар - вони написали
  • иде - був
  • диде - сказав
  • диктант язган идек - ми вже написали диктант

Словник[ред.]

  • мненияләр юкмы? - чи немає думок (мнєній)?
  • мин әйтәм - я знаю
  • диктант язабыз! - ми пишемо (будемо писати) диктант!

<<АБЕТКИ | ТАТАРСЬКА МОВА| УРОКИ>>