Татарська мова/Мовотвір
МОВОТВІР
- юк (ні, заперечення)
- рәхмәт (спасибі, благодарю)
післяставки (закінчення)
[ред.]В тюркських мовах важливе значення відіграють післяставки (післялоги), щось середнє між закінченням і прийменником (рос.прєдлог), який стоїть після слова.
Зокрема, за допомогою післяставок передаються відмінки:
- Муса (Мусій) -> Мусага (Мусію)
- Муса (Мусій) -> Мусаның (Мусія)
- Муса (Мусій) -> Мусадан (від Мусія)
- Муса (Мусій) -> Мусада (у Мусія)
- кыз (дівчина) - кызның (дівчини)
- бала (дитина) - балам (дитина моя)
Однина/множина іменників:
- библиотека (бібліотека) -> библиотекалар (бібліотеки)
- китапханә (бібліотека) -> китапханәләр (бібліотеки)
та багато інших речей.
Іменники
[ред.]Множина
[ред.]Множина іменників утворюється за допомогою закінчень:
- слова, у яких остання голосна - тверда:
- -нар (останній звук -л або -м)
- -лар (останні звуки будь-які крім -л або -м)
- слова, у яких остання голосна - м'яка:
- -нәр (останній звук -л або -м)
- -ләр (останні звуки будь-які крім -л або -м)
Відмінки
[ред.]У татарській мові є шість основних відмінків:
- Баш килеш (головний).
- Відповідає на питання кем? нәрсә? (хто? що?)
- Закінчення відсутні.
- Иялек килеше (присвійний).
- Відповідає на питання кемнең? нәрсәнең? (кий? чий?).
- Утворюється за допомогою закінчень -ның, -нең.
- Юнәлеш килеше (напрямний).
- Відповідає на питання кемгә? нәрсәгә? (кому? чому?)
- Утворюється за допомогою закінчень -а, -ә, -га, -гә, -ка, -кә.
- Төшем килеше (знахідний).
- Відповідає на питання кемне? нәрсәне? (кого? що?)
- Утворюється за допомогою закінчень -не, -ны, -е, -ы
- Чыгыш килеше (вихідний).
- Відповідає на питання кемнән? нәрсәнән? (від кого? від чого?)
- Утворюється за допомогою закінчень -нан, -нән, -дан, -дән.
- Урын-вакыт килеше (місцево-часовий).
- Відповідає на питання кемдә? нәрсәдә? (у кому? у чому?)
- Утворюється за допомогою закінчень -да, -дә, -та, -тә.
Займенники
[ред.]Особові
[ред.]- мин - я (порівн. укр. мене)
- син - ти
- ул - він
- без - ми
- сез - ви
- алар - вони
Присвійні (окремо і у формі післяставок)
[ред.]Приклад.
| китаб - книга | сүз - слово |
| (минем) китабым - книга моя | (минем) сүзем - слово моє |
| (синең) китабың - книга твоя | (синең) сүзең - слово твоє |
| (аның) китабы - книга його | (аның) сүзе - слово його |
| (безнең) китабыбыз - книга наша | (безнең) сүзебез - слово наше |
| (сезнең) китабыгыз - книга ваша | (сезнең) сүзегез - слово ваше |
| (аларның) китабы - книга їх | (аларның) сүзе - слово їх |
Дієслова
[ред.]Основна форма
[ред.]В словниках дієслово дається в одній з двох основних форм:
- Основна форма дієслова № 1 - ім'я дії. Має закінчення -у, -ү : язу (писання), уку (наука, навчання), белү (знання), бару (хода, ходіння) і т.д.
- Основна форма дієслова № 2 - неозначена форма. Має закінчення -арга, -әргә, -ырга, -иргә: язарга (писати, "писати щоб"), укырга (вчитися), белергә (знати).
Відкидаючи від кожної з основних форм відповідне закінчення отримуємо основу дієслова.
Цікаво звернути увагу, що в руській (українській і російській) мовах у складі існує багато дієслів, у складі яких можна помітити форму, за значенням і закінченням близьку вищезазначеній татарській основній формі №1: цитувати ('цитировать), закривати (закрывать), розглядувати (розглядывать) і т.д.
Наказова форма
[ред.]Утворюється додаванням до основи дієслова закінчень -а, -ә:
- язу - писання (писати) - яза! (пиши!)
- бару - хождіння (ходити) - бар! (іди!)
- уку - наука, навчання (учитись) - ука! (учись!)
Теперішній час
[ред.]Теперішній/Майбутній час
[ред.]Спосіб утворення:
- основа на приголосну + -а/-ә + особові закінчення 1-го типу
- основа на голосну + -ый/-и + особові закінчення 1-го типу
- мин язам - я пишу
- син язасын - ти пишеш
- ул яза - він пише
- без язабыз - ми пишемо
- сез язасыз - ви пишете
- улар язалар - вони пишуть
Особові закінчення:
- мин -м/-мын/-мен
- син -сың/-сең
- ул –
- без -быз/-без
- сез -сыз/-сез
- алар -лар/-ләр/- нәр/-нәр
Минулий час
[ред.]Певний минулий час (билгеле уткән заман)
[ред.]Спосіб утворення:
- основа + -ды/-де/-ты/те + 2 тип особових закінчень:
- Мин -м
- Син -ң
- Ул –
- Без -к
- Сез -гыз/-гез
- Алар -лар/-ләр/-нәр/-нәр
Непевний минулий час (билгесез үткән заман)
[ред.]Основа + ган/гән/кан/кән + 1 тип закінчень (в 1й особі однини - закінчення -мын/-мен).
мин барганмын, эшләгәнмен без барганбыз, эшләгәнбез син баргансың, эшләгәнсең сез баргансыз, эшләгәнсез ул барган, эшләгән алар барганнар, эшләгәннәр
Приставка -ган/-гән - для основ, які закінчуються на голосну або дзвінку приголосну, -кан/-кән – для основ на глуху приголосну.
Різниця між минулими часами
[ред.]- Певний минулий час позначає дію, про яку відомо напевно, що вона відбулася, в той час як непевний минулий час позначає дію, про яка напевно відбулася:
- Ул кичә кинога барды. Він вчора ходив в кіно.
- Ул кичә кинога барган. Він вчора (напевне) ходив кіно, він мав вчора ходити в кіно.
Непевний минулий час використовується для опису історичних подій, свідками яких співрозмовники не були:
Сугыш 1941 нче елда башланган. Війна почалась в 1941 році.
Майбутній час
[ред.]Невизначений майбутній час (билгесез киләчәк заман)
[ред.]Основа + -ыр/-ер/-ар/-әр/-р + 1 тип закінчень
Визначений майбутній час (билгеле киләчәк заман)
[ред.]Основа + -ачак/-әчәк/-ячак/-ячәк + закінчення 1 типу.
- улар яздылар - вони написали
- иде - був
- диде - сказав
- диктант язган идек - ми вже написали диктант
Словник
[ред.]- мненияләр юкмы? - чи немає думок (мнєній)?
- мин әйтәм - я знаю
- диктант язабыз! - ми пишемо (будемо писати) диктант!