Мова людства/Татарська/Уроки/Урок 2

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Урок 1 До розділу Татарська Урок 3


Урок 2[ред.]

Дієслово (Фигыль)[ред.]

Ім'я дії (невизначена форма) закінчується на ().

Відкидаючи це закінчення отримуємо наказову форму для 2-ої особи однини:

килү (киләү) - килә (прихід - прийди)
ашау - аша (їжа - їж)
бару - бар (уход - уходь, ставати - стій, стань)
сорау - сора (запитання - запитай)
тынлау - тынла (слухання - слухай)
өйрәнү - өйрән (вивчення - вчи)
уку - ука (читання - читай) - це виняток з правила утворення наказової форми
язу - яз (писання - пиши)
әйтү - әйт (казати - кажи)
кабатлау - кабатла (повторення - повторюй)
белү - бел (знання - знай)
анлау - анла (розуміння - розумій)

Щоб утворити наказову форму для 2-ої особи множини (або при звертанні на Ви), використовуються закінчення:

- гыз
- ыгыз
- гез
- егез

Приклад:

миңа киләгез - ідіть до мене!

Якщо корінь дієслова закінчується на чи , то вони замінюються на -п чи для отримання наказової форми. Приклад: сугу - сукыгыз!, сукмагыз! табу - тапыгыз!, тапмагыз!

Але -п і не можуть знаходитись між двома голосними. В цьому випадку вони знову перетворюються на і .

Займенники. Знахідний і давальний відмінки[ред.]

миңе - мене
сиңе - мене
аңы - його
безне - нас
сезне - вас
аларны - їх
миңа - мені, до мене, на мене
сиңа - тобі
аңа - йому
безге - нам
сезге - вам
аларга - їм

Прикметники і прислівники[ред.]

У 90% випадків форма прикметника співпадає з формою прислівника:

Приклад:

яхшы - добре, добрий

Заперечувальна форма дієслів[ред.]

Утворюється за допомогою післяставок (суффіксів): -ма і -мә. Наголос при цьому падає на попередній склад, а також на особове закінчення дієслівної форми, яке ставиться після цих суффіксів.

сораг`ыз - сор`амаг`ыз (запитуйте - не запитуйте)

Запитання[ред.]

нәрсә? ни? нәстә? нәмә? - що? (перша форма - літературна, друга - сучасна неформальна, інші діалектні, остання - близька до башкирської).

Кольори[ред.]

әк - білий
кара - чорний
кызыл - червоний
сары - жовтий
ешел - зелений
көрән - коричневый, бурый
күк - небо, небесний, лазурний, блакитний, синій
зәңгәр - синій
кызгылт сары - червонувато жовтий, оранжевий, помаранчевий, жовтогарячий
ешкилт - зеленуватий
саргылт - жовтуватий
соры - сірий
шәмәхә - фіолетовий
төс - колір
төстә - в кольорі
нинди төстә - якого кольору? в якому кольорі?
бу стена сары төстә - ця стіна жовтого кольору
әк чәчәк - белый цветок
әк диңгез - белое море
кара диңгез - черное море

Словник до уроку[ред.]

алу - взяття (брати)
ату - постріл, кидок (стріляти, кидати)
анлау - розуміння (розуміти)
ашау - їжа (їсти)
әйтү - казання, повість, оповідання (казати, повідувати, оповідати)
әк - білий
бала - дитина (порівн.рос. баловать, баловаться)
бару - ухід, становлення (піти, стати, ставати)
белү - знання (знати)
дәфтәр - тетрадь, книга
диңгез - море
дөрес - правильно, правильний
елау - плач (плакати)
ешел - зелений
ешкилт - зеленуватий
зәңгәр - синій
ишик - дверь
ит - м'ясо
йөз - лицо
кабатлау - повторення (повторити, повторювати)
кара - чорний
кәгазь - папір, лист паперу
килү - прихід, прибуття (прийти, приходити, прибувати)
киту - ухід (уходити)
ком - пісок
көрән - коричневый, бурый
кызгылт сары - червонувато жовтий, оранжевий, помаранчевий, жовтогарячий
кызыл - червоний
күлмәк - сорочка
күк - небо, небесний, лазурний, блакитний, синій
матур - красиво, красивий
мәче - кіт, кішка
нинди төстә - якого кольору? в якому кольорі?
өйрәнү - вивчення, звикання (вивчити, вивчати, звикнути, звикати)
песи - кошеня, кицька
рәсим - образ, картина, портрет, малюнок
саргылт - жовтуватий
сары - жовтий
соры - сірий
сорау - запитання (запитати)
сугу - удар (ударяти)
табу - пошук (знайти)
төс - колір
төстә - в кольорі
тынлау - слухання (слухати)
тушен - потолок
фигыль - дієслово
чәчәк - цветок
шәмәхә - фіолетовий
язу - писання, письмо (писати)
яхшы - добре, гарно, добрий, гарний
эт - собака
Урок 1 До розділу Татарська Урок 3