Мова людства/Татарська/Уроки/Урок 1

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

<<УРОК 1 | УРОКИ ТАТАРСЬКОЇ МОВИ| УРОК 2>>

ТАТАРСЬКА МОВА. УРОК 1

Рід[ред.]

В татарській мові у слів немає роду. Рід у мові можна визначити:

  • За допомогою різниці у словах.
  • Приклад:
отәч - півень
тавык - курка
  • За допомогою таких слів, як:
ата - тато, батько, отець
ана - мати, матір
або
малай - малий, хлопець (інколи також йыгыт - юнак, парубок, джигіт)
кыз - мала, дівчина
  • Приклад:
буре - вовк
ата буре - батько вовк, вовк-самець
ана буре - мати вовк, вовк-самка

Займенники[ред.]

  • мин - я (порівн. укр. мене)
  • син - ти
  • ул - він
  • без - ми
  • сез - ви
  • олар - вони

Множина іменників[ред.]

Слова поділяються на тверді (містять переважно тверді голосні і останньою іде тверда голосна) і м'які (містять переважно м'які голосні і останньою іде м'яка голосна).

Закінчення множини:

Тверді слова: -лар (остання буква слова - будь-яка, крім м,н,ң), -нар (остання буква слова - м,н або ң)
М'які слова: -ләр (остання буква слова - будь-яка, крім м,н,ң), -нәр (остання буква слова - м,н або ң)

Приклад:

урам (вулиця) - урамнар (вулиці)
урман (ліс) - урманнар (ліси)
таң (зоря) - таңнар (зорі)

Звуки[ред.]

ә - відкрите е, близько до англійського a в слові cat [cæt], німецького ä;
ө - близько до ьо, йо, турецького і німецького ö, французького eu;
ү - близько до ьу, турецького і німецького ü;
ң - близько до англійського ng;
h - видих, близький до англійського h;
җ - звук близький до звуків жь(ж), джь (дж), чь (ч);
в - в запозичених (напр.руських) словах як руське в (вагон), англійське v;
в - у старотатарських, як руське ув, англійське w, (напр. ватан - батьківщина);
е - має три варіанти вимови:
[е] - переважно в середині і в кінці м'якого слова;
[и] - переважно в середині і в кінці твердого слова;
[є] - переважно початок слова, або після голосних;
и - укр.i (рос. и);
ы - коротке и на відміну від довгого укр.и (чи рос. ы);

Слова в татарській мові майже завжди мають наголос на останньому складі.

Питальні слова (хто?, що? і т.д.) завжди мають наголос на першому складі.

Питальні слова[ред.]

кем - хто?
нәрсә - що?


Числівники[ред.]

бер - 1
ике - 2
өч - 3
дүрт - 4
биш - 5
алты - 6
җиде - 7
сигез - 8
тугыз - 9
ун - 10
унбер - 11
...
егерме - 20
утыз - 30
кырык - 40
илле - 50
алтмыш - 60
җитмеш - 70
сиксән - 80
туксан - 90
юз [йоз, йөз] - 100
мең - 1000

Порядкові числівники утворюються додаванням закінчень:

-нчы - після голосных: алтынчы - шостий
-ынчы - після приголосних: тугызынчы - дев'ятий
-нче - після голосних: икенче - другий
-енче - після приголосних: беренче - перший

Словник до уроку[ред.]

алтмыш - 60
алты - 6
ана - мати, матір
ана буре - мати вовк, вовк-самка
ата - тато, батько, отець
ата буре - батько вовк, вовк-самець
без - ми
бер - 1
биш - 5
бу - цей, ця, це, ці
бар - є, існує, присутній
буре - вовк
бүлмә - кімната
дәфтәр - тетрадь
дүрт - 4
егерме - 20
ерак - далекий
җәй - літо
җылы - тепло, теплий
җиде - 7
җитмеш - 70
җитмә - не хватает
ике - 2
илле - 50
ишегалды - двор
йорт - дом, двір, юрта
йыгыт - юнак, парубок, джигіт
әзба - дом, ізба
кем - хто?
кеше - чоловік, людина
килды - пришел
көн - день, сонце (стар.)
көнбатыш - схід, сонця схід (көн батыш)
көньяк - південь, денна сторона, сонячна сторона (көн як)
көнчыгыш - захід, сонця захід (көн чыгыш)
кыз - мала, дівчина
кырык - 40
малай - малий, хлопець, хлопчик, хлопчак
мең - 1000
мин - я
нәрсә - що?
олар - вони
отәч - півень
өй - дом, будинок
өстәл - стол
өч - 3
рәхмәт - спасибо
сез - ви
сигез - 8
сиксән - 80
син - ти
сыер - корова
тавык - курка
такта - дошка
тана - теленок
таң - зоря
тәхет - трон
тиен - копейка, белка
төн - ніч
төньяк - північ, нічна сторона (төн як)
тугыз - 9
туксан - 90
ул - він
ун - 10
унбер - 11
урам - вулиця
урман - ліс
урындык - стул
утыз - 30
утыргыч - стул
хәзер - зараз
чай - струмок (стар.)
шәхәр - місто, град
юз [йоз, йөз] - 100
юри - навмисне
яз - весна
юк - немає, не існує, відсутній
яшь - молодо, молодий

Джерела[ред.]

<<УРОК 1 | УРОКИ ТАТАРСЬКОЇ МОВИ| УРОК 2>>