Народовладдя

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Народовладдя — влада народу. Історію народовладдя на планеті Земля мабуть варто починати від початків людства-козацтва, вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській, від початків сім'ї, роду-племені, народу і глобального суспільства в цілому. Потяг до правди, свободи і народовладдя, до життя у суспільстві у мирі і злагоді з іншими людьми, по Правді Божій закладається у душу кожної людини від народження. Перепоною до встановлення істинного народовладдя виступає лише грішна природа людини, яка породжує різне бачення народовладдя у різних людей, нерозуміння потреб свого ближнього і самих себе.

Осмислення народовладдя[ред.]

Осмислення народовладдя як складової частини і одного з проявів суспільного життя мабуть варто вести від початків глобального суспільства і людства, вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській як таких. "Бог створив людину, волю він їй дав, людству і козацтву початок поклав".

Серед перших свідчень дослідження природи народовладдя очевидно варто відмітити свідчення з часів древнього суспільства Середземноморського басейну, суспільства Античності, суспільства Давньої Греції. Саме з часів Давньої Греції нині прийнято починати історію осмислення явища народовладдя, появу, розвиток і фіксацію у письмових джерелах понять необхідних для цього, зокрема поняття "демократія" ("народовладдя" у перекладі з грецької).

Комунальне народовладдя[ред.]

Поняття про народовладдя як про явище пов'язане з суспільством і його природою, а не з з тими чи іншими його громадянами чи їх групами варто теж віднести до найдавніших часів. Разом з тим досить грунтовно і науковому грунті поняття народовладдя як народовладдя комунального, громадського, всенародного і всесуспільного стало досліджуватись і осмислюватись досить недавно, в 19-20 століттях, судячи за все внаслідок небачених раніше змін у суспільному житті. Саме в цей час з'являються поняття "комунізм", "соціалізм", "націоналізм", "фашизм", "націонал-соціалізм", "капіталізм" за допомогою яких людство намагалося зрозуміти і осмислити комунальне, громадське, соціальне, суспільне народовладдя з тих чи інших боків.

Важливу період в історії розвитку філософії народовладдя (демократії) і зокрема народовладдя комунального (соціалізму, комунізму) відіграла епоха 19 століття. В цей час у Великій Європі і Великій Росії (Російська імперія) та Америці (США) ми бачимо цілу плеяду різноманітних письменників, публіцистів, філософів, суспільних дослідників і діячів, які переймаються питаннями народовладдя, зокрема народовладдя комунального. При цьому різних людей цікавлять різні аспекти життєдіяльності суспільства і отже виникають різні течії і рухи у контексті боротьби за народовладдя і його осмислення.

Народовладдя (зокрема комунальне) і народництво[ред.]

Так важливим суспільним і філософським рухом на теренах Східної Європи і Великої Росії, тобто Російської імперії до складу якої тоді входили землі сучасної Української Держави було народництво. Саме слово в перекладі на латинську дає націоналізм. Однак старослов'янське "народ" як ми знаємо багато смислів, зокрема український народ, християнський народ, американський народ, трудовий народ та ін. Тому не дивно, що великоросійське і зокрема малорусько-українське народництво породило безліч самих різноманітних течій, партій і напрямів суспільної думки. Від українських і великоросійських націоналістів ("чорносотенців") до соціал-демократів, комуністів і анархістів (анархо-комуністів) та лібералів (демократів). Всі ці течії так чи інакше осмислювали і намагалися реалізувати ідею комунального, общинного і загальносуспільного народовладдя, розуміючи і трактуючи звісно його кожен по своєму і на свій лад, відповідно до свого виховання, моральності і інтересів.

Важливою віхою в історії філософії комунального народовладдя стала поява і осмислення власне самих понять "соціум", "соціалізм", "комуна", "комунізм", капіталізм" та ін. Ідея протиріччя між приватновласницькими інтересами правлячої верхівки суспільства і його простими громадянами-трударями, поняття про іго капіталу стали важною віхою у розробці ідей комунального народовладдя і трудового народу світу (пролетаріату) у працях таких німецьких, західноєвропейських мислителів як Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. На теренах Великої Росії (Російської імперії) і Малої Русі-України теж цікавились і розвивали їх ідеї або пропонували свої. Тут варто згадати і Володимира Леніна, і князя Кропоткіна (до речі нащадка українського отамана Сулими), Володимира Винниченка і Івана Франка і Лесю Українку і безліч інших.

В кінці 19 на початку 20 століття західноєвропейські поняття і теорії суспільно-політичної думки стали поширюватись по безмежними просторам Російської імперії і зокрема Малої Русі-України, вільного Подніпров'я і навколишніх земель. Багато понять було переосмилено або наповнене близьким місцевому волелюбному і правдолюбному народу змістом. Так здобули поширення поняття "трудовий народ", "трудове козацтво" (дідівське бачення козацтва як вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській яке сягає часів Хмельниччини і Всевеликого Степового Війська-Орди на теренах Великого Степу більш давніх часів отримало нові смисли і контексти), "вільна Україна" і "українці" (люди вільної України) і т.д. і т.п.

Все це і багато інших фактів дозволяють говорити про самобутній світогляд і філософію народовладдя, які склались і розвинулись у 19-20 ст. на теренах просторах сходу Великої Європи і Великої Скіфії-Тартарії-Росії, зокрема на просторах Малої Русі-України і які відіграли і продовжують відігравати важливу роль у розвитку нашого мультикультурного регіону.