Обговорення користувача:Огірко О.І.
Додати темуПопередження
[ред.]Такі дії вважаються вандалізмом, і при повторенні потягнуть за собою санкції. Сподіваюсь ви усвідомлюєте чому. --Bunyk 12:25, 14 лютого 2011 (UTC)
Для науки культу карго яку ви тут намагаєтесь поширювати - інструмент саме воно. Але будь-ласка не тут, а в своєму навчальному закладі. Зацитую ваш текст, і поясню що мені не подобається:
Алгебра алгоритмів.
Алгор́итм, алгорифм (латинізов. Algorithmi, від імені перського математика IX ст. аль-Хорезмі) — послідовність,система, набір систематизованих правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченного числа операцій.[1] При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми. Кожен алгоритм є списком добре визначених інструкцій для розв'язання задачі. Починаючи з початкового стану, інструкції алгоритму описують процес обчислення, які відбуваються через послідовність станів, які, зрештою, завершуються кінцевим станом. Перехід з одного стану до наступного не обов'язково детермінований — деякі алгоритми містять елементи випадковості. Поняття алгоритму належить до первісних, основних, базисних понять математики, таких, як множина чи натуральне число. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (арифметичні дії над цілими числами, знаходження найбільшого спільного дільника двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, в явному вигляді поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття. Часткова формалізація поняття алгоритму почалась зі спроб розв'язання задачі розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт в 1928 році. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[2] або «ефективного методу»[3]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюринга, розроблена Аланом Тюрингом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу омису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованного абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм любої діяльності в формалізованному виразі складає основу освіфти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
Круто. Починати опис алгебри чогось там варто з опису об’єкта над яким будується алгебра. Забудемо про помилки, забудемо про те, що цей опис набір малпов’язаних речень, які іноді поворюють одна одну. Забудемо про те що якісний опис раптово, без ніякого абзацу змінюється історичним описом. Забудемо про жахливе форматування. Але в такому стилі пишуть не підручники, а дипломи, які ніхто не читає, бо там нічого нового!
ПРИНЦИП ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ГЕНЕРАЦІЇ ПРОГРАМ З ОПЕРАЦІЙ ТЕОРІЇ СЕКВЕНЦІЙНИХ АЛГОРИТМІВ
Я так розумію це повинен був бути заголовок. Вони оформлюються за допомогою символів дорівнює на початку і в кінці рядка. Але це дрібниці. З заголовку я розумію що в розділі буде описано "принцип, за яким будується система, яка генерує програми, які складаються з операцій, які описуються в теорії секвенційних (хоч би пояснили що це означає "послідовнісних") алгоритмів".
Описано принцип побудови системи генерації програм з операцій теорії секвенційних алгоритмів (Де?) Generation Program System Principle Formation is Described in Sequential Algorithms Operation Theory.
І обана, заголовок повторено тими ж словами, та ще й двома мовами, те ще й з перекрученням змісту в англійській версії. Навіщо?
Математичне моделювання та обчсислювальні методи широко застосовують в практиці дослідженнь різноманітних явищ та процецесів і спрямовані на розв’язання як фундаментальних так і прикладних задач. Сучасний розвиток галузей народного господарства залежить від рівня інформаційно-технологічного забезпечення, основою якого є алгоритми. Відомими методами подання алгоритмів є машини Тюрінга, Поста, Колмогорова, Ахо-Ульмана, Хопкрофта, Шенгаге, алгорифми Маркова, аналітична теорія алгоритмів Криницького.[1,2] Відомо, що ці теорії спеціальних алгоритмів не забезпечують подання алгоритмів формулами. Їхніми засобами алгоритми описуються не формально а інтуітивно. Аналітична форма подання алгоритмів має у порівнянні з іншими ту перевагу, що забезпечує точний опис алгоритму з можливостями тотожних перетворень з метою оптимізації за вибраними критеріями, побудови і дослідження математичної моделі. Відомо. що аналітичний опис алгоритмів здійснюється тільки засобами теорії секвенційних алгоритмів. Вони забезпечують формалізований опис і тотожні перетворення алгоритмів з метою мінімізації та іх дослідження. Сучасна комп”ютерна математика має низку інтегрованих програмних систем для автоматизації математичних обчислень. Найвідомішими серед них є такі: Derive, Math cad, Mathematica, Maple, MATLAB, тощо.[3-8]. Хоча всі ці системи основані на принципово різних підходах і базових алгоритмах, вони розв”язують схожі класи задач – обчислення за формулами, розв’язання систем лінійних і нелінійних рівнянь, мінімізацій функцій. Але всі ці системи не забезпечують генерацію програм з операцій теорії секвенційних алгоритмів. .[9]. Тому постає задача математичного моделювання системи генерації програм з операцій теорії секвенційних алгоритмів.
Ну, от скажіть мені, нащо треба згадувати програми для матмоделювання та символьних обчислень? Тільки для того щоб сказати що вони не вміють генерувати програми? Будь-які, а не лише з операцій теорії секвенційних алгоритмів? І чи не варто розпочати з опису теорії секвенційних алгоритмів, та операцій цієї теорії?
Ну, нехай, в вас серйозний науковий стиль. Але в такому разі, до опису алгебри треба підходити формально - описати множину елементів алгебри (алгоритми), множину операцій (композиція, суперпозиція, і тисячі можливих цікавих їх комбінацій). Чи подумати що алгоритм описується текстом, а текст змінами, і розвинути алгебру патчів. (Може люди які займаються керуванням версіями вам би за це подякували).
Чи в кінці кінців, просто хоча б писати про те що йдеться в заголовку, тобто хоч щось про систему що генерує програми?
Без надії сподіваюсь що це не буде монологом.