Пошук істини

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до: навігація, пошук

Перед вами загальнодоступний підручник з пошуку істини або як його ще називають - філософії, який кожен може редагувати. В рамках даного підручника ви знайдете лише деякі з можливих точок зору на цей вид людської життєдіяльності. Завдання даного підручника лише трохи допомогти вам, підштовхнути до самостійних роздумів, пошуків істини і осмислення життя таким як воно є і як його бачать ті чи інші люди. Успіхів і поможи вам Бог!

Зміст

Передмова. Пошук істини або наука життя[ред.]

Давним давно, ще в старожитні часи, перші люди усвідомили просту істину, що вони належать до сущого, вічного буття, вічного життя, вічної дійсності, того, що існує (істини). Старожитні люди визнали і усвідомили, що суще вічне і що в ньому жили їхні предки, живуть вони і будуть жити їхні нащадки. Саме тому вивчення життя (сущого, істини) вони розглядали як найважливішу справу у житті кожної людини. Саме наука життя є самою першою і самою стародавньою наукою, яку так чи інакше учать усі люди в усі часи і з якої виникли всі сучасні напрямки науки.

Життя єдине, вічне і безкінечне, але воно має безліч проявів, кожній людині дано бачити лише деякі з них, кожна людина бачить життя по своєму. Тому нічого дивного немає в тому, що в усі часи у кожної групи людей, у кожного народу і племені існують свої школи життя, свої вчення, свої вчителі і свої слова для опису життя. Наш час з його великою кількістю існуючих у сучасному глобальному суспільстві віровчень, наук, світоглядів і способів життя є цьому яскравим прикладом.

Таким чином все своє життя людина учиться, дізнається щось нове, вивчає життя, шукає істину. Тому назву "пошук істини" можна цілком застосувати для позначення науки життя. Саме це відбулося в старожитній Греції, де науку життя було названо словом "філософія", тобто "любов до істини", "прагнення істини", "пошук істини". До неї відносили всю науку, всі можливі напрямки науки, якими могли займатися люди протягом життя. У стародавній Індії для науки застосовувалося стародавнє слово індоєвропейського походження - Веди, споріднене з подібними словами багатьох сучасних індоєвропейських народів (укр. відати, рос. ведать, англ. wise, нім. Wissen і т.д.). На Близькому Сході, у колі стародавніх семітських племен (предків сучасних арабів, євреїв, мальтійців) для позначення науки життя застосовували слово "каббала", що дослівно означає "пошук", тобто в певному розумінні той самий пошук істини, науку життя, але за допомогою інших понять і вчень і в іншому культурному середовищі. Була своя наука життя і у стародавніх китайців і у інших народів, але про це ми розповімо трохи згодом.

Історія пошуку істини, вивчення і осмислення життя у людському суспільстві, складна і терниста. Очевидно, що це пов'язано з самим життям, яке будучи єдиним і вічним по своїй суті є безкінечним у своїх проявах. Жодній людині не дано пізнати життя у всій повноті, але люди мають можливість прийняти постулат про єдине, вічне і всеохопне життя як основу для своїх пошуків. Дійсно, різні люди і групи людей бачать життя абсолютно по різному, їхні погляди на життя часто протилежні і суперечливі. Лише визнання єдиності життя, а також того, що кожна людина по своєму права, володіє своїми особливими знаннями про життя і певні його прояви дозволяє розглядати всю сукупність людських знань про життя як єдину ціле, єдину науку життя, загальнолюдський пошук істини, філософію людства.

Кожній людині суще відкривається у різних своїх проявах, в той час як одні схильні його бачити і осмислювати як єдину, живу і неповторну особистість (Бога, Творця) інші схильні його бачити у вигляді основи і матері всіх речей (матерії). Ще в стародавні часи суще відкрилося одним людям (серед яких були старожитні євреї) як єдина і неповторна особистість, жива істота, саме життя, яке є джерелом життя для людей і для всіх створінь, наділяє усіх життєвими благами, всім необхідним для життя. Тому ці люди стали називати суще так як вони його бачили - "благим", "тим, хто наділяє благами" або Богом. На противагу їм інші люди (серед яких були старожитні греки) вже в стародавні часи бачили суще як щось неживе, основу і матір всіх існуючих у світі речей, або матерію. Звичайно в історії глобального суспільства ці два способи сприйняття сущого співіснували, поєднувалися і доповнювали одна одну, хоч як правило лише одна з них брала верх у суспільному житті тої чи іншої держави.

Метою даного підручника є зібрати і впорядкувати у рамках проекту Wikibooks.org доступні людству знання про суще і різні його прояви для допомоги людям у їх опануванні науки життя, їх власних пошуках істини.

Людство і пошук істини[ред.]

Кожна людина від народження є шукачем істини (філософом). Допитливість, цікавість до навколишнього світу - важливі риси, які з найдавніших часів дозволили людям стати тими ким вони є. Якщо вживати богословську термінологію - такими нас створив Бог, якщо матеріалистичну - природа і її закони, рух матерії в усій його повноті.

Пошуки істини і дослідження свободи[ред.]

Свобода, воля - ці так інші слова відомі людям з найдавніших часів. Це показує, що питання свободи і волі (що таке свобода і з чим її їдять? :)) цікавили і цікавлять людей з найдавніших часів. Пошуки істини в цій сфері інколи називають філософією свободи. Судячи з тої кількості досліджень, які присвячені даній тематиці цей розділ філософії існує від самих початків історії людства.

Пошуки істини присвячені питанням свободи мають довгу історію на теренах сучасної України. Вже в часи стародавньої Скіфії на українських землях жили волелюбні люди в мові і світогляді яких були присутні слова (поняття) для опису (і отже дослідження) цих сторін життя людства.

Великий вплив на розвиток філософії свободи здійснило християнство, яке почало поширюватись в регіоні з перших віків нової ери. В рамках оновленої богословської традиції важливе питання відводилося людині і її природі, питанням свободи і несвободи (рабства), джерел свободи (Бог) і несвободи (гріх) тощо. Але ці досягнення і знання були знайомі далеко не всім - пройшло не одне століття, перш ніж ідеї пов'язані з християнською традицією стали невід'ємною частиною світогляду людей регіону, так само як понятійна система цього віровчення зайняла важливе місце у пошуках істини в т.ч. в сфері філософії свободи.

З християнською традицією і філософією свободи тісно пов'язане поняття "вільної людини по волі Божій" ("людини, вільної з волі Божої") яке ймовірно зародилось ще в дохристиянські часи але з появою християнства було розвинуте далі в рамках нового віровчення. Такий погляд на людину і її природу, на природу самої свободи людини як істоти і громадянина суспільства мав велике значення для розвитку суспільства регіону, здійснив великий вплив на пошуки істини і суспільні перетворення, які здійснювались його громадянами.

Важливість поняття "вільної людини по волі Божій" підтвердує поява такого похідного від нього поняття як "козак", яке вже не одне століття відіграє важливу роль у пошуках істини, світогляді і пошуках істини людей нашого багатонаціонального регіону, якщо не всієї планети в цілому.

Наука життя в язичницькі часи[ред.]

В старослов'янській мові слово "язик" означає "плем'я", групу людей, що говорять на одній говірці загальнолюдської мови. З точки зору багатьох сучасних людей, які розділяють єдинобожні віровчення, в ті часи, про які ми говоримо, між людьми відбулося роз'єднання, люди стали поклонятися ідолам, тобто окремим проявам сущого, таким як природні явища (Сонце, Місяць, Вітер, зірки), впливові люди (царі і мудреці) тощо. Окремі прояви життя були поставлені вище за саме життя. Практично кожна людина була щиро впевнена, що саме те явище, той прояв, якому вони поклоняються і є насправді богом (тим, хто дає їй блага). Люди забули про те, що життя набагато обширніше за ті окремі його прояви, які їм дано побачити. За це на них була наслана кара у вигляді великих суспільних проблем у тогочасному глобальному суспільстві, таких як велика соціальна нерівність (рабство), нехтування правами людини, деспотизм, війни і голод. Лише невелика кількість людей зберігала і передавала правду про те, що життя єдине незалежно від проявів, що боги окремих народів - це лише його окремі прояви і що лише життя дає людям блага.

Першою спробою подолати цей конфлікт було здійснено у державах стародавнього світу у вигляді створення пантеонів (капищ або храмів богів всіх язиків даної держави). Але цей крок дав лише тимчасовий еффект. Потрібне було нове вчення, поява якого завершила вік язичництва, це було єдинобожжя або монотеїзм.



Пошук істини в стародавній Греції[ред.]

В сиву давнину у Греції, так само як і в інших куточках нашого світу, у різних племен і народів найбільші знання про життя і навколишній світ були у старих людей. До них приходили за порадою, вони передавали нащадкам мудрість предків у вигляді пісень і казок, так само як кобзарі на Україні за часів козаччини. Цих людей в сучасних книгах по філософії називають поетами або кіфаредами (кіфара - прообраз гітари), мандрівними співцями-сказителями.

Пізніше, коли в Греції почала розвиватись торгівля і виникати храми, не без впливу стародавніх монархій Близького Сходу (Фінікії, Вавілону, Персії), люди, які хотіли і могли дозволити собі пошуки істини на рівні вищому, ніж у простого народу, мусили іти в священники чи багато заробляти, тому з'явилась думка про те, що філософія, пошуки істини - це доля багатих людей, а не рабів.

Саме греки заснували сучасну філософію, записавши перекази про своїх стародавніх філософів і їх роздуми про життя. Саме так сучасні люди дізналися про таких шукачів істини як Фалес, Піфагор, Платон, Арістотель та інші.

Важливою заслугою греків було також те, що вони одними з перших запропонували розділяти роздуми (пошуки істини, філософію) від віри (релігії), хоч звичайно завжди варто пам'ятати, що цей поділ досить умовний, оскільки пошуки істини завжди включають в себе елементи віри, а віра є результатом пошуків істини в тому чи іншому вигляді.

Пошук істини в стародавній Індії[ред.]

Пошук істини в стародавньому Китаї[ред.]

Пошук істини на Близькому Сході в стародавні часи[ред.]

Перші згадки про пошуки істини на Близькому Сході тісно пов'язані з появою на цих землях перших храмів-міст-держав-господарств, тобто спільнот людей, об'єднаних ідеєю поклоніння певному прояву Божества. Цими спільнотами було дуже багато зроблено для розвитку людського суспільства, зокрема у сфері пошуку істини. Тут були записані перші з відомих нині віровчень, зародилися математика, астрономія, геометрія, арифметика, теорія музики, бухгалтерія, теорія військової справи, історія, правознавство, політична теорія і т.д. і т.п.

Також саме в місцевих умовах виник сучасний монотеїзм і спільнота людей, відома в наш час, як євреї, люди, які почали сповідувати один з найдавніших варіантів монотеїстичного віровчення. Пізніше ідеї цього монотеїстичного віровчення поклали початок таким сучасним його варіантам, як сучасний іудаїзм, християнство (сучасні православ'я, католицизм і інші напрямки) і сучасний іслам. В подальшому всі ці віровчення здійснили величезний вплив на процес пошуку істини в усіх куточках земної кулі.

Пошук істини в часи єдинобожних віровчень (Середньовіччя)[ред.]

В усі часи людство було складовою частиною буття, частиною сущого. Буття створило людей такими, що вони мають мову і здатність говорити і думати, а отже пізнавати буття. Оскільки буття безмежне, людям не дано повністю його пізнати в усій його повноті, адже повністю пізнати буття можна лише будучи ним самим. Тому людям в усі часи була необхідна віра, тобто ті погляди на буття, які не можна перевірити, але які можна використовувати для влаштування власного життя. Саме ця потреба породила ту велику кількість віровчень про буття, які ми маємо на сьогоднішній день. По мірі розвитку людства, постійного пізнання буття, твердження цих віровчень постійно перевіряються буттям і уточнюються - одні стають частиною людських знань, приймаються людьми як наочна істина, інші відкидаються як неістинні (неістнуючі), ті які не можуть бути в бутті.

Пошук істини в християнських країнах[ред.]

Наука життя у козаків[ред.]

Цитата (рос.):

" Востребованность в стариках имела различные проявления. Но главным было то, что казакам, как первейшее условие их существования, требовалось накапливать, анализировать и усваивать опыт предшествующих поколений. Именно в этой сфере были основные функции казаков старшего поколения. Вся жизнь казака с пеленок и до гробовой доски была напряженным и никогда не прекращавшимся учебным процессом. Сначала казачонок, а затем молодой, и даже не очень уже молодой казак очень внимательно слушал старших и буквально напитывался их собственным жизненным опытом и опытом их предшественников, сохраненным и донесенным до нового поколения в былинах, песнях и преданиях. Но по мере появления собственного опыта и сами казачата включались в педагогический процесс, обучая тех, кто на год-два моложе их, и так по нарастающей. От успешного овладения опытом своих предшественников, от постижения истинных причин их успехов и неудач в очень большой степени зависели собственные успехи и неудачи, а зачастую и сама жизнь казака. Кто плохо учился, того убивали в первом же бою, от того, наверное, самое распространенное занятие их потомков в нынешние времена – преподаватель, в т.ч. и высшей школы.

Все стандартные и нестандартные ситуации, в которых оказывались их отцы, деды, прадеды и так далее, на войне-ли, на охоте, в бытовых каких-то переделках изучались, запоминались и были прекрасно известны их внукам и правнукам. Они месяцами проигрывали эти ситуации, не очень спешно передвигаясь по необъятным просторам Евразии, направляясь в ту или иную сторону континента. Меряя нескончаемые версты, они не пели, а “играли” свои ни с чем несравнимые песни. Но сами эти песни и предания появлялись на свет и получали право на дальнейшую жизнь, в большинстве своем, на станичных посиделках в кругу стариков..."

Пошук істини в мусульманських країнах[ред.]

Пошук істини в іудаїзмі[ред.]

Пошук істини в індуїзмі[ред.]

Пошук істини в буддійських країнах[ред.]

Пошук істини в китайському світі (даосизм, конфуціанство)[ред.]

Пошук істини в період Нового Часу[ред.]

Зародження у Європі сучасного пошуку істини (нової філософії)[ред.]

Пошук істини у сучасному глобальному суспільстві[ред.]

Пошук істини і сучасні науки[ред.]

Людством на даний час накопичено настільки багато матеріалів у сфері пошуку істини, що для їх певного впорядкування вже давно прийнято ділити пошук істини на окремі науки. При цьому варто зазначити, що в країнах Заходу до сьогодні надають наукові ступені "викладача пошуку істини у тій чи іншій сфері" (PhD, Philosophy Doctor in the field of ...).

Серед відомих поділів науки життя на окремі науки:

1. Поділ на природничі і суспільні науки.

2. Поділ на науки:

  • Математика
  • Фізика
  • Хімія
  • Біологія
  • Медицина
  • Психологія
  • Соціологія
  • Історія
  • Філософія (у вузькому сенсі, у широкому - це всі науки разом)
  • Політологія

== Пошук істини в інтернеті

Інтернет відкриває перед сучасними людьми просто грандіозні можливості для навчання і пошуків істини. В загальному доступі знаходиться велика кількість сторінок практично на будь-яку тематику, існує велика кількість енциклопедій (зокрема вікіпедія), електронних підручників, спільнот по інтересам, форумів. Критерії істинності в інтернеті. 1. наявність посилань на текстові джерела інформації; 2 . МОЖЛИВІСЬ ЗВЕРНУТИСЬ ДО РЕАЛЬНОЇ ОСОБИ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ФЕЙКІВ.

Мультикультуралізм сучасного світу і пошук істини[ред.]

Світове міжмережжя дає сучасним людям чудову можливість оцінити переваги і недоліки тих чи інших проявів життя, які знайшли своє відображення в пошуках істини, культурах і віровченнях народів світу. Люди черговий раз переконуються, що істина - одна, але проявів у неї безліч.

Пошук істини і глобальний суржик[ред.]

Життя має безліч проявів, які кожна людина описує на свій лад, тою мовою і тими словами, які їй зручно, вкладаючи в слова той зміст, який їй звичний. Тому в наш час кожний сучасний шукач істини (тобто філософ) так чи інакше постає перед потребою вивчення глобального суржика - усієї сукупності говірок загальнолюдської людської мови, які існують в нашому глобальному суспільстві. Звичайно, так само як жодній людині не під силу пізнати життя в усій повноті їй не під силу опанувати всю граматику, лексику і семантику глобального суржика. Але так само як пошуки істини розвивають людину, розширюють її світогляд, так само вивчення нових слів і говірок глобального суржика дає змогу людині, яка це робить ставати дещо ближчою до того народу чи групи людей, яка говорить саме на даній говірці глобального суржика, краще розуміти життя, історію і пошуки істини цих людей.

Сучасне Міжмережжя надає просто грандіозні можливості для опанування глобального суржика. Зокрема велику кількість вільнодоступних словників, грамматик і підручників практично з усіх мов світу. Зокрема дуже зручним при вивченні глобального суржика для шукачів істини буде такий словник глобального суржика як http://translate.google.com, найкращими підручниками є безсумніву http://google.com і http://wikipedia.org, які надають доступ до матеріалів на усіх найважливіших говірках глобального суржика сучасного світу, а також дозволяють поєднувати приємне з корисним - вивчати глобальний суржик одночасно здійснюючи пошуки істини і вивчаючи життя. Великий вибір навчальних матеріалів надає також сайт http://uztranslations.net.ru