Перейти до вмісту

Прості обчислення диференціальної геометрії

Матеріал з Вікіпідручника

Наведені нижче формули просто виводяться, і їх треба мати під рукою при виконанні складних обчислень диференціальної геометрії.

Формули

[ред.]

Добуток метричного тензора на обернену матрицю є одиничною матрицею δji:

(1)gikgkj=δij

Згортка метричного тензора дорівнює числу n — розмірності многовида.

(2)gijgij=n

У чотирьох нижченаведених формулах δ означає варіацію. Замість δ в ці формули можна підставити також частинну похідну ∂s по будь-якій координаті.

(3)δgij=−gikgjpδgkp
(4)δgij=−gikgjpδgkp
(5)δg=ggijδgij=−ggijδgij
(6)δg=12ggijδgij=−12ggijδgij

Згортка символів Крістофеля.

(7)Γsis=1g∂ig=∂ilng
(8)gksΓksi=−1g∂s(ggsi)

Дивергенція вектора ai.

(9)∇iai=1g∂i(gai)

Лапласіан скалярного поля.

(10)∇2ϕ=1g∂i(ggij∂jϕ)

Вектори повної кривини.

(11)𝐛ij=∇i𝐫j=∇j𝐫i=∇i∇j𝐫

Середня кривина многовида.

(12)gij𝐛ij=∇i𝐫i=∇2𝐫

Обчислення (доведення формул)

[ред.]

Формула (1) є просто означенням оберненої матриці (якою є метричний тензор з верхніми індексами, див. Диференціальна геометрія).
Формула (2) є слід одиничної матриці, тобто сума n одиниць, що стоять на головній діагоналі одиничної матриці.

Формули (3) і (4) виводимо, взявши варіацію (або похідну) від формули (1):

(3a)δ(gikgkj)=gikδgkj+gkjδgik=0

Домножуючи цю рівність на gjp і користуючись формулою (1), маємо:

(3b)gjpgikδgkj+gjpgkjδgik=gjpgikδgkj+δgip=0

звідки одержимо формулу, тотожну формулі (3) після заміни позначень індексів:

(3c)δgip=−gikgjpδgkj

Для одержання формули (4), домножуємо (3а) на gpi, обчислення аналогічні тільки що зробленим.

Для обґрунтування формули (5) зауважимо, що визначник g є функцією від n2 (незалежних) елементів матриці gij (i,j=1,...n). Частинна похідна визначника по одному з елементів gij матриці дорівнює алгебраїчному доповненню цього елемента Aij в матриці, який у свою чергу дорівнює добутку визначника матриці на відповідний елемент оберненої матриці: Aij=ggij. Отже маємо першу частину формули (5):

(5a)δg=∂g∂gijδgij=Aijδgij=ggijδgij

Якщо сюди підставити δgij із формули (3), одержимо другу частину формули (5):

(5b)δg=−ggijgikgjpδgkp=−ggkpδgkp=−ggijδgij

Формула (6) одержується легко з попередньої, як похідна складеної функції:

(6a)δg=12gδg=12ggijδgij

Перейдемо до згортки символів Крістофеля. У формулі (7) виразимо символ Крістофеля через похідні метричного тензора:

(7a)Γsis=gskΓsi,k=12gsk(∂sgki+∂igsk−∂kgsi)

Оскільки тензор gsk симетричний, то при згортці з ним перший та третій доданок дадуть однакові величин, але протилежні за знаком — і тому взаємно знищаться. Залишається тільки середній доданок, до якого можна застосувати формулу (5):

(7b)Γsis=12gsk∂igsk=12g∂ig=1g∂ig=∂iln⁡g

У формулі (8) також виражаємо символ Крістофеля через похідні метричного тензора:

(8a)gksΓksi=gksgijΓks,j=12gksgij(∂kgsj+∂sgkj−∂jgks)

До перших двох доданків після розкриття дужок застосуємо формулу (4), яку в даному разі читаємо в зворотний бік, а до третього доданка застосуємо формулу (6):

(8b)gksΓksi=12(−∂kgki−∂sgsi−2gij∂jgg)=−1g(g∂sgsi+gsi∂sg)=−1g∂s(ggsi)

При виводі формули (9) користуємося формулою (7):

(9a)∇iai=∂iai+Γisias=∂iai+1g(∂sg)as=1g∂i(gai)

Формула (10) одержується з попередньої, якщо підставити ai=gij∇jϕ=gij∂jϕ:

(11a)∇2ϕ=∇i(gij∇jϕ)=1g∂i(ggij∂jϕ)

Формула (11) слідує з означення:

𝐫i=∂i𝐫=∇i𝐫
𝐫ij=∂i∂j𝐫=Γijk𝐫k+𝐛ij
(11a)𝐛ij=∂i𝐫j−Γijs𝐫s=∇i𝐫j=∇i∇j𝐫

Формула (12) одежується згорткою попередньої формули:

(12a)gij𝐛ij=∇i(gij𝐫j)=∇i𝐫i
(12b)gij𝐛ij=(gij∇i∇j)𝐫=∇2𝐫