Ремонт квартири/Декоративні перегородки

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Screen (PSF).png
Folding screen-01.jpg
Hall of China 02.JPG

Для того, щоб оптично розділити кімнату на дві частини, поставимо перегородку. Пропонуємо такі розміри перегородки: довжина 100—120 см, ширина 30-40 см, висота — приблизно 50 см. Візьмемо для наміченої конструкції дві однакові за величиною плити завтовшки 3-4 см. Добре підходять для цього плити з комірчастою структурою.

При розрізанні плит потрібним нам чином на сторони зрізу між підоблицювальними шарами фанери наклеюються рейки відповідної товщини, що мають ширину не менше 5-8 см. Як опори для плит, виступаючих в глибину кімнати, використовуються дві ніжки, виготовлені з рейок 3×6 см, на яких роблять уступи і запилювання на товщину плити (запилюють і видовбують стамескою в півдерева — на половину їх товщини).

При об'єднанні ніжки з боків насаджуються на плити. На стіні укріплюємо опорні рейки, на які кладемо плити і з якими сполучаємо їх зверху шурупами або знизу маленькими металевими косинцями. Для зміцнення з'єднання насаджених ніжок найбільш доцільним є застосовування клею холодного ствердіння.

Поверх одержаної таким чином низької полиці прикручуємо шурупами рейку, на якій розміщується не менше п'яти петель. Така ж рейка кріпиться на стелі кімнати (точніше, відповідність необхідно встановити за допомогою виска. Між петлями натягаються нитки з лубового технічного волокна, пропущені крізь бамбукові палиці різної довжини. Буває багато мотивів для того, щоб розділити кімнату. Так само різноманітні можливості і варіанти, якими ми користуємося.

Міцність і стійкість всієї конструкції забезпечується не дуже товстою рамою. Несподіваний ефект виникає при обладнанні перегородки із звичайних дерев'яних плічок для одягу. З'єднання окремих плічок зробіть в їх середині за допомогою вкритих клеєм дерев'яних шкантів.

Міцність перехресних з'єднань забезпечується наклеюваними з обох боків кружків з фанери.

Малюнки пояснюють схему з'єднань у разі обладнання перегородки з дерев'яних плічок для одягу, а також вигляд збоку і характер надрізів на кінцях бамбукових палиць при облаштуванні перегородки, про яку розказувалося на початку розділу. При підготовці матеріалів статті були використані такі джерела: Зробимо самі для будинку і дачі.

Сафроненко В. М. — Ростов на Дону: «Фенікс», 2003. Меблі своїми руками, «Трібюне» Берлін www.ivd.ru


Конструктивні переваги

Щільна структура волоконних плит має певні конструктивні переваги: вони міцно тримають цвяхи, шурупи, чого не скажеш про деревостружкові плити. Ще одна вельми цінна властивість: волоконні плити піддаються фрезеруванню так само добре, як і масив деревини. Наприклад, краї плит можна зробити профільними. І це буде бездоганно гладкий і чіткий профіль.


Корисні поради

Волоконні плити особливої густини — результат зусиль із подолання ґанджів деревини, яка розбухає і усихає, скривлюється і коробиться. Як результат протидії цьому можна вважати появу фанери, столярної і деревостружкової плит, тобто матеріалів, які поводяться більш «мирно», ніж дерево. Але у них є і недоліки , які потрібно брати до уваги.

У нових волоконних плитах первинний матеріал — деревина — не тільки оброблений різанням, але він буквально «розмочалений» до окремих волокон. Так, після проходження різаної деревної маси через диски, що розмелюють її, з'являються волокна завтовшки всього 0,1 мм. Вони змішуються з клеєм, потім пресуються і гартуються при високій температурі. Наприкінці поверхня плит шліфується або, у разі їх особливого застосування, на поверхню наноситься покриття, що імітує текстуру деревини. Волоконні плити особливої густини випускаються тієї ж товщини, що і деревостружкові, а саме 16 і 29 мм. Необрізані плити мають довжину від 262, 366, 410 і 524 см і ширину між 183 і 207 см.

Якщо подивитися на зріз деревостружкової плити, то можна побачити, що зчеплення стружки в поверхневому шарі достатньо щільне". У середині ж структура дуже рихла. Волоконні плити, навпаки, мають рівномірно щільну будову.

При використовуванні пили з тонким полотном і дрібними зубами і розміреному, неквапливому русі виходить рівний зріз, який залишається тільки відшліфувати.

Тому видимі краї відпила на заготівках не вимагають додаткової трудомісткої обробки. Можна забути про накладку, яку треба постаратися правильно вирізувати або фрезерувати.

При покритті волоконних плит лаком не треба шпаклювати ані поверхню, ані краї. Зменште тільки відповідною ґрунтовкою здатність волоконного матеріалу до всмоктування, щоб лак висихав рівномірно.

Два з них пропонуємо вашій увазі. Перший приклад — поперечно розташована напільна полиця, що відділяє диван від решти кімнати. Вона складається з двох товстих дощок або зміцнених плит завтовшки приблизно 2 см, довжина яких визначається шириною дивана. Дошки кріпляться до стіни дерев'яними шкантами. У приміщенні вони стоять на двох ніжках, які склеюються з дошками збоку або спереду. Висота і відстань між обома дошками залежать від предметів меблів, що знаходяться поруч. До верхньої дошки прикручується шурупами рейка, забезпечена круглими гачками. Точно над нею на стелі кріпиться така ж рейка.

Відстані між гачками — приблизно 12-15 см. Від стелі до полиці протягуються шнури з лубового технічного волокна. Між шнурами вставляються шматки бамбука, довільно або через певні інтервали, як вам більше подобається.

Для того, щоб шматки не зісковзували вниз, на них з обох кінців робляться надрізи. Таким чином, виникає певний візерунок, який, перш за все в невеликих приміщеннях, дуже добре виглядає.