Перейти до вмісту

Французька мова/Алфавіт

Матеріал з Вікіпідручника

Situation géographique

La France métropolitaine

La France est le plus grand pays de l'Union européenne et bénéficie d'une grande variété de paysages. Sur une surface de 550.000 km², la France compte 67 millions d'habitants. Elle est divisée administrativement en grandes, moyennes ou petites unités : 36000 communes, 96 départements, 14 régions. Dans chaque région il y a sa capitale et dans chaque département il y a son chef-lieu ou un centre administratif, aussi appelé préfecture.

Situé à la pointe ouest de l'Europe, le territoire métropolitain a la forme d'hexagone, c'est pourquoi on l'appelle souvent l'Hexagone, dont trois côtes sont terrestres et trois maritimes. Ce sont ses frontières maritimes (3 400 km) qui donnent sur la Manche au nord, sur l'océan Atlantique à l'ouest et la mer Méditerranée au sud. Située en mer Méditerranée, la Corse (une île) fait également partie de la France métropolitaine.

Les côtés terrestres (3 000 km) séparent la France de la Belgique et du Luxembourg au nord, de l'Allemagne, de la Suisse et de l'Italie à l'est et de l'Espagne au sud-ouest. Certaines de ses frontières terrestres sont naturelles: un fleuve à l'est le Rhin ou des massifs montagneux: les Alpes avec leur Mont- Blanc (4810m), les Pyrénées, le Jura, les Vosges et les Ardennes. Le Massif Central se trouve au centre de la France.

En France il y a beaucoup de rivières et de fleuves. Les fleuves les plus importants sont: la Seine, la plus célèbre qui traverse Paris; la Loire, qui est le plus long (1013 km) et traverse le centre du pays; le Rhône, qui traverse Lyon est le plus rapide; il prend sa source dans les Alpes en Suisse et se jette dans la Mer Méditerranée; le Rhin, qui naît lui aussi en Suisse et qui traverse

Написання Звуки, що позначає Французька назва Український відповідник Написання Звуки, що позначає Французька назва Український відповідник
A a [a] [ɑ] а а N n [n] ɛn ен
B b [b] be бе O o [o] [ɔ] о о
C c [s] [k] se се P p [p] pe пе
D d [d] de де Q q [k] ky кю
E e [e] [ɛ] [ə] [œ] œ як ьо після приголосних R r [ʁ] ɛʁ ер
F f [f] ɛf еф S s [s] [z] ɛs ес
G g [g] [ʒ] ʒe же T t [t] [s] te те
H h - аш U u [y] y як ю після приголосних
I i [i] i і V v [v] ve ве
J j [ʒ] ʒi жі W w [v] dublve дубль-ве
K k [k] ka ка X x [ks] [gs] [s] [z] iks ікс
L l [l] ɛl ель Y y [i] [j] igrek ігрек
M m [m] ɛm ем Z z [z] zɛd зед

Звуки[ред.]

Детальніше: Фонетика

У французькій мові 15 голосних, 3 півголосні та 20 приголосних звуків.

Голосні звуки:

[a], [ɛ], [ɛ̃], [e], [i], [œ][1], [œ̃], [ø], [y], [ɔ], [ɔ̃], [ɑ], [ɑ̃], [o], [u].

Звуки, позначені тильдою — назалізовані, тобто вимовляються в ніс.

Півголосні звуки:

[j], [w], [ɥ].

Примітки[ред.]

  1. Позначається в транскрипції також [ə] в коротких службових словах та в ненаголошених складах

Accents (діакритичні знаки) і лігатури[ред.]

  • accent aigu (аксóн еґю): гострий наголос (´) — вживається лише над буквою «e» (і лише у відкритому складі) та позначає закриту вимову голосної [e]
    • Приклад é: bébé (дитина), marché (ринок);
  • accent grave (аксóн ґрав): тупий наголос (`) — ставиться над голосною і позначає відкриту вимову голосної [e]
    • Приклад è: pèrè (батько), très (дуже)
  • accent circonflexe(аксóн сіркумфлекс): ^ — ставиться над літерами a (Â â), e (Ê ê) та o (Ô ô) для позначення подовжених звуків. Не впливає на вимову літер i (Î î) та u (Û û), але змінює значення слів.
    • Приклад î & û:
      • різна вимова: croître (рости) - croire (вірити)
      • однакова вимова: sûr (впевнений) - sur (на)
    • Приклад ô: â bientôt (до скорого)
  • accent tréma (аксóн трема): дві крапки зверху (◌̈ ) — використовується з літерами e (Ë ë), i (Ï ï), u (Ü ü) та y (Ÿ ÿ) і позначає роздільну вимову голосних у сполученнях.
    • Приклад ◌̈ : Noël (Рідзво), різна вимова: maïs (кукурудза) - mais (але)
  • accent cédille (аксóн седій): Ç — вживається тільки з літерою c (Ç ç), позначає вимову [s] замість [k] перед голосними.
    • Приклад ç: garçon (хлопчик), français (французький)
Лігатури

Ææ Œœ. Нерідко замінюються на дві літери: ae (або фонетичний запис é), oe