Церковнослов'янська мова

Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.