Церковнослов'янська мова
Церковнословенська мова або церковнослов'янська мова, книжна словенська мова та ін. - історично одна з найпоширеніших книжних мов, поряд з грецькою і латиною на теренах Руського господарства (великого князівства) зі столицею в Києві староруської епохи, яка вплинула на появу і розвиток староруської, литовськоруської (білоруської), російської і української мов. Штучна мова, створена преподобними Кирилом і Мефодієм з метою проповіді серед словен (слов'ян) східного, грецького християнства і перекладу на цю мову церковних книг, перш за все Святого Письма, найперше Псалтирі, Євангелія і Апостола.
Багато літературних пам'яток виданих чи поширених на території сучасної України були написані церковнослов'янською мовою. Серед них «Апостол» (1574) і «Острозька Біблія» (1581). Водночас прочитання церковнослов'янської літератури особою, що знає українську мову, ускладнене через:
- Алфавіт церковнослов'янської мови.
- Діактричні знаки, зокрема:
- Титли.
- Літерні титли.
- Наголоси і знаки м'якості/твердості.
- Незвичну лексику.
Літерні титли
[ред.]Літерні титли читаються як літери, які вони представляють. У таблиці наведені приклади літерних титлів за «Лексисом» Лаврентія Зизанія (1596):
| Літера | Зображення | Текст | Нотатки |
|---|---|---|---|
| б | 
|
лобжу, цілую. | |
| в | 
|
дрєвлє, давно оных давных часов. | виглядає як п̃ |
| г | 
|
недуг, хороба. | зауважте: титла написана ліворуч від голосної, після якої вона написана |
| д | 
|
труд, праца. | |
| ж | 
|
враждую, ворогую. | |
| з | 
|
баня, лазня. | нагадує «м» або похилене ліворуч «з» |
| к | 
|
мрак, морокъ. | |
| л | 
|
полкъ, обозъ. | |
| м | 
|
Мєсть, помста. | виглядає як скорописне «щ» |
| н | 
|
кощунство, жартъ. | |
| р | 
|
дар, подарок. | |
| с | 
|
благодать, ласка. | |
| т | 
|
Да будет, нехай бы такъ было. | виглядає як мала літера «високе те» (ᲄ) |
| х | 
|
в діяніях апостолских в главі 14 | |
| ч | 
|
врач, лікар, докторъ. |