Перейти до вмісту

Алгебраїчні рівняння/Повні квадратні рівняння

Матеріал з Вікіпідручника

Повне квадратне рівняння — це рівняння вигляду

ax2+bx+c=0(a≠0,b≠0,c≠0).

Формули коренів рівняння

[ред.]

Спочатку ми розв'язуватимемо такі рівняння методом виділення квадратного двочлена.

Приклад 1

[ред.]

Розв'язати рівняння: x2+4x−5=0.

Розв'язання

[ред.]

Згадаємо одну з формул скороченого множення: (a+b)2=a2+2ab+b2. Якщо до двочлена x2+4x додамо 4, то отримаємо квадрат двочлена x+2. Тому дане рівняння рівносильне рівнянню x2+4x+4−4−5=0,

або (x+2)2−9=0;

(x+2)2=9.

Звідси x+2=3, x=1,

або x+2=−3, x=−5.

Відповідь. x1=1;x2=−5.

Тепер розв'яжемо цим же ж методом рівняння

ax2+bx+c=0.

Спочатку помножимо усі члени лівої частини рівняння на 4a:

4(ax)2+4axb+4ac=0. Тепер додамо і віднімемо b2(бо (2ax+b)2=4(ax)2+2axb+ba):

(2ax)2+4axb+4ac+b2−b2=0;

(2ax+b)2=b2−4ac.(∗)

Тепер розглянемо наш результат.

Вираз у правій частині рівняння (b2−4ac) називають дискримінантом та позначають великою літерою D.

D < 0

[ред.]

Якщо дискримінант менший від нуля, то рівняння не має розв'язку. Бо відомо, що квадрат (у нашому випадку - це (2ax+b)2)не може бути від'ємним числом.

Відповідь. Розв'язків немає.

D = 0

[ред.]

Тоді рівняння має вигляд (2ax+b)2=0.

Розв'яжемо його.

2ax+b=0

2ax=−b

x=−b2a(1)

Відповідь. x=−b2a

D > 0

[ред.]

Рівняння виглядатиме як рівняння (∗). Розв'яжемо і його.

(2ax+b)2=b2−4ac;

2ax+b=±b2−4ac;

x1,2=−b±b2−4ac2a(2)

Виразами (1) та (2) ми будемо користуватись досить часто при розв'язанні квадратних рівняння.

Теорема Вієта

[ред.]

Поділимо рівняння ax2+bx+c=0 на a: вийде

x2+bax+ca=0.

Зробимо заміну: p=ba;q=ca.

Отримаємо зведене квадратне рівняння x2+px+q=0.

Запишемо формулу, за якою знайдемо корені рівняння (нагадаємо: перший коефіцієнт дорівнює одиниці, другий - p, а вільний член - q):

x1,2=−p±p2−4q2.

Тепер за допомогою цих формул ми доведемо теорему Вієта.

Теорема (Вієта)

[ред.]

Сума коренів зведеного рівняння дорівнює другому коефіцієнту, взятому з протилежним знаком, а добуток коренів - вільному членові.

Доведення

[ред.]

Додамо та перемножимо корені.

x1+x2=−p+p2−4q2+−p−p2−4q2=−2p2=−p;

x1⋅x2=−p+p2−4q2⋅−p−p2−4q2=

=(−p)2−(p2−4q)24=p2−(p2−4q)4=4q4=q.

Отже, x1+x2=−p;x1⋅x2=q. Щ.Т.Д.

До цієї теореми є обернена теорема, яку ми теж доведемо.

Теорема (обернена до теореми Вієта)

[ред.]

Якщо сума і добуток чисел m і n дорівнюють відповідно -p і q, то m і n - корені рівняння x2+px+q=0.

Доведення

[ред.]

Зробимо у рівнянні заміну: p=−(m+n);q=mn.

Отримаємо: x2−(m+n)x+mn=0.

Зробимо підстановку: x=m.

Отримаємо:

m2−(m+n)m+mn=0;

m2−m2−mn+mn=0;

0=0.

Отже, m є коренем даного рівняння.

Зробимо іншу підстановку: x=n.

n2−(m+n)n+mn=0;

n2−mn−n2+n2=0;

0=0.

З цього випливає, що й n є коренем рівняння. Щ.Т.Д.