Вишивка/Затяганка

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Затяганка.png

Затяганка (інші назви: попередголку, наміточний стібок, вперед голкою), виглядає на тканині як пунктир з однакових стіжків, які вишиті в одну лінію. Ним зшивають різні деталі виробу, використовують його і як контур для вишивки.

Застосування.[ред.]

Використовується як основа для інших швів. Залежно від кількості пропущених і набраних на голку ниток полотна утворюють такі шви: заволікання, занизування, низину, затягання та ін.

Якщо хочуть зібрати полотно у збирки, то кладуть стібки і проміжки однакової довжини.

Швом «поперед голку також вишивають розвід (обвідку, контур), тобто обводять контури рисунка на полотні, площу якого потім зашивають переважно гладдю або рушниковими швами.

Також цей шов виконують при рубцюванні як з'єднувальний шов та заповнення тла середини і країв в окремих виробах.

Техніка[ред.]

Шов виконується рухом голки з права наліво. Прив'язавши нитку з виворітної сторони тканини, голку виводимо на лицеву сторону; по горизонтальній прямій відраховуємо чотири нитки основи і набираємо дві нитки основи на голку, знову пропускаємо чотири нитки під голку і набираємо на неї дві нитки, після чого протягуємо звичайну нитку. На лицевій стороні тканини і з вивороту робоча нитка утворює пунктир. Стібки повинні бути однакові. Їх довжина залежить від товщини тканини. На тоненькій тканині робимо стібки короткі, а на товстій – довгі. Лінія шва розташовується між двома нитками піткання по прямій лінії, тобто паралельно їм. Якщо на тканині не можна порахувати нитки, то олівцем та під лінійку проводять тоненьку лінію шва.[1][2]

Обвитий шов затяганка[ред.]

Виконують шов затяганка, а потім тупою голкою з контрастною ниткою проводять під кожним стібком зверху вниз, починаючи від т.1, не проколюючи тканину. Доводять нитку до краю і закріплюють її в центрі над останнім стібком.

Примітки[ред.]

  1. nastunya.com Уроки вишивання
  2. Етно дім