Електронні видання

Електронне видання — електронний документ (група електронних документів), що пройшов редакційно-видавничу обробку, має вихідні відомості та призначений для розповсюдження в незмінному вигляді. Електронні видання розрізняють по наявності друкованого еквівалента як:

• електронний аналог друкованого видання, що в основному відтворює відповідне друковане видання, зберігаючи розташування на сторінці тексту, ілюстрацій, посилань, приміток тощо;
• самостійне електронне видання, що не має друкованих аналогів.

Мультимедіа

комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше — анімації і відео. Характерна особливість мультимедійних об'єктів та продуктів — наявність гіперпосилання. Поняття, що означає сполучення звукових, відео, графічних, текстових і цифрових сигналів, а також нерухомих і рухомих образів і конструкцій. Так, мультимедійна база даних буде вміщувати текстову і образну інформацію, відеокліпи і таблиці, і все це має однаково легкий доступ. Мультимедійна послуга дозволяє користувачеві посилати, одержувати і використовувати будь-яку форму інформації, взаємозамінну і взаємодопонюючу за бажанням.Мультимедіа — поняття комплексне. З одного боку, воно має на увазі особливий тип документів, а з іншого боку — особливий клас програмного і апаратного забезпечення.

Мультимедійні документи відрізняються від звичайних тим, що окрім традиційних текстових і графічних даних можуть містити звукові і музи­кальні об'єкти, анімовану графіку (мультиплікацію), відеофрагменти. Дисципліна "Електронні видання" охоплює дві важливі складові: проектування електронного видання та організація його виробництва. На етапі проектування електронного мультимедійного видання передбачається вивчення особливостей мультимедійних видань як специфічних цифрових продуктів, що мають відмінні особливості у виробництві, просуванні, дистрибуції та споживанні. Такі особливості накладають обмеження на вибір методологій управління проектами створення таких видань. Діяльності із управління проектами створення мультимедійних видань у дисципліні приділено особливу увагу. Вивчення діяльності мультимедійних видавництв – важливий етап у процесі навчання майбутнього фахівця із технологій електронних мультимедійних видань, на якому формуються компетентності, необхідні для роботи директора мультимедійного видавництва (виконавчого, технічного, комерційного), директора рекламного агентства, начальника рекламного відділу великих підприємств, дизайнера або web-дизайнера, організатора виробництва, менеджера мультимедійних проектів.

Мета викладання дисципліни

– це вивчення основних принципів роботи електронних видавництв як виробників електронних і мультимедійних продуктів; вивчення методів і технологій організації роботи електронних видавництв, створення, розповсюдження і використання електронних видань у видавничій діяльності. Українські дослідники, описують електронне видання як самостійний (тобто може використовуватися незалежно від виробника, у тому числі через телекомунікаційні мережі), закінчений електронний ресурс, що вміщує електронний документ або групу документів, які пройшли редакційно-виробничу обробку й мають вихідні відомості, призначені для довготривалого зберігання, розповсюдження у незмінному вигляді, усі копії яких відповідають оригіналу.[ Термін мультимедіа – калька з англійського слова multimedia, що можна перевести як багато середовищ. Таким чином, мультимедіа означає можливість роботи з інформацією в різних її видах, перш за все, йдеться про звукову і відеоінформацію. Звичайне мультимедіа, так або інакше, співвідносять з комбінуванням різнорідної інформації. В даний час це, перш за все, звук і відео. Є підстави говорити про мультимедіа також у разі мультиплікації (анімації) і високоякісної графіки. З часом з'явилися інші різновиди комп'ютерної інформації, наприклад віртуальна реальність, що пов'язується з поняттям мультимедіа. Науковці розрізняють електронні видання за періодичністю, колом споживання продукції, цільовим призначенням, способом поширення та форматом . Дослідники розуміє МЕЖ як періодичне загальне мережеве видання, що може існувати у різноманітних форматах (ASCII, HTML. PDF, Flash). Ця кількість характеристик достатня, щоб визначити більшість видів видань. Існують і деталізованіші класифікації, що пропонує виокремлювати видання за принципом форми функціонування, типом замовника, цільовим призначенням, характером аудиторії, охопленням території, змістово-тематичним спрямуванням, наявністю філіальної мережі, характером основної інформації, формою доступу до інформації . Дослідники подають класифікацію для інтернет-інформагенцій. При спробі накласти матрицю цієї класифікації на сучасні мас-медіа, у тому числі і МЕЖ, стає помітно, що частина цих характеристик не стосується суті видань і ґрунтуються на класифікаціях традиційних ЗМІ. Наприклад, поділ на державні та приватні видання сьогодні неактуальний, оскільки це не відображається на сутності видання. Та якщо і є такі впливи, то теперішні великі корпорації мають схожу поведінкову політику, що й держава. Говорити про характер основної інформації в епоху мультимедіа уже недоцільно, так само, як і про охоплення території, яке в інтернеті означається словом «глобальне». Якщо говорити про наявні поділи мережевих видань на види на основі характеристик, то ми спостерігаємо, що багато дослідників не розуміє суті мережевої комунікації, намагаючись утиснути багатоманіття наявних видів видань у вигадані класифікації. Проаналізувавши різні класифікації, висновок такий- поділ повинен здійснюватися відповідно до технічних, змістових і концептуальних ознак. Вихід традиційного ЗМІ в інтернет – це створення нового мас-медіа, тому питання мережевих клонів друкованих видань не є актуальним для типологізації. Дослідниця подає власну класифікацію: соціальні мережі, мережеві медіа, інформаційні пошукові ресурси, розважальні ресурси, технології комунікації.

Компетентності та результати навчання

Здатність демонструвати поглибленні знання у сфері видавництва та поліграфії Використовувати знання сучасних технологій розробки мультимедійних видань

Програма навчальної дисципліни

• Формати та класифікація електронних видань, їх принципові відмінності від друкованих матеріалів.
• Характеристика елементів електронних видань: тексти, ілюстративний матеріал, звуковий супровід, анімація і відео.

Словничок

• Відео - послідовність зображень - кадрів, які створюють рухоме зображення.

• Декодер - програма, що виконує функцію розпакування (декодування).

• Кліп - невеликий за розмірами відеофільм.

• Кодек - програма, що перетворює потік даних або сигналів на цифрові коди

• Кодувальник - програма, що виконує функцію стискання (кодування).

• Конвертація файлів - процес перекодування файла з одного формату в інший.

• Медіяконтейиер - формат, що дає змогу розміщувати в одному файлі мультимедійні дані різних типів і синхронізувати звук, відео й текстову інформацію.

Загальна характеристика мультимедійного видавництва та мультимедійних видань

За природою основної інформації електронне видання подається як:

• текстове (символьне) електронне видання або електронна книга — електронне видання, що містить переважно текстову інформацію, представлену у формі, що допускає посимвольне оброблення,
• образотворче електронне видання — електронне видання, що містить переважно електронні зразки об'єктів, що розглядаються як цілісні графічні сутності, представлені у формі, що допускає перегляд і друковане відтворення, але не допускає посимвольної обробки (до образотворчих видань відносяться факсиміле, а також тексти у форматах, які не допускають посимвольного оброблення)
• звукове електронне видання- електронне видання, що містить цифрове представлення звукової інформації у формі, що допускає її прослуховування, але не призначеної для друкованого відтворення;
• програмний продукт — самостійний, відчужуваний твір, що є публікацією тексту програми або програм мовою програмування або у вигляді коду, що виконується;
• мультимедійне електронне видання — електронне видання, в якому інформація різної природи присутня рівноправно і взаємопов'язано для вирішення визначених розробником завдань, причому цей взаємозв'язок забезпечений відповідними програмними засобами.

За цільовим призначенням електронні видання поділяються на:

• офіційне електронне видання — електронне видання, що публікується від імені державних органів, установ, відомств або громадських організацій, яке містить матеріали нормативного чи директивного характеру;
• наукове електронне видання — електронне видання, що містить відомості про теоретичні та (або) експериментальні дослідження, а також науково підготовлені до публікації пам'ятки культури та історичні документи;
• науково-популярне електронне видання — електронне видання, що містить відомості про теоретичні і (або) експериментальні дослідження в галузі науки, культури і техніки, викладені у формі, доступній читачу -нефахівцю;
• електронне навчальне видання — електронне видання, що містить систематизовані відомості наукового або прикладного характеру, викладені у формі, що є зручною для вивчення та викладання, і розраховане на учнів різних за віком та ступенем підготовки (наприклад, електронний засіб навчання, електронний підручник тощо);
• суспільно-політичне електронне видання — електронне видання, що містить твір на суспільно-політичну тематику, агітаційно-пропагандистського характеру і призначене для широкого кола читачів;
• довідкове електронне видання — електронне видання, що містить короткі відомості наукового і прикладного характеру, що розташовані у порядку, зручному для їх швидкого пошуку та не призначене для суцільного читання;
• електронне видання для дозвілля — електронне видання, що містить загальнодоступні відомості з організації побуту, різноманітних форм самодіяльної творчості, різних форм захоплень, комп'ютерні ігри;
• рекламне електронне видання — електронне видання, що містить викладені у привабливій формі відомості про вироби, послуги, заходи з метою створення попиту на них;
• літературно-художнє електронне видання — електронне видання, що містить твори художньої літератури, образотворчого мистецтва, театральної, естрадної і циркової творчості, твори кіно, музейну та іншу інформацію, що належить до сфери культури та не є змістом наукових досліджень.

За технологією поширення і використання електронні видання класифікуються як:

• локальне електронне видання — електронне видання, призначене для локального використання і випускається у вигляді певної кількості ідентичних примірників (тиражу) на мобільних електронних носіях;
• мережне електронне видання — електронне видання, що є доступним потенційно необмеженому колу користувачів через телекомунікаційні мережі;
• електронне видання комбінованого поширення — електронне видання, що може використовуватись як локальне так і мережне.

За характером взаємодії користувача і електронного видання

• детерміноване електронне видання — електронне видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким визначені видавцем і не можуть змінюватись користувачем;
• недетерміноване (інтерактивне) електронне видання — електронне видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким прямо чи опосередковано встановлюються користувачем згідно з його інтересами, метою, рівнем підготовки тощо на основі інформації і за допомогою алгоритмів, визначених видавцем.

За періодичністю

За періодичністю електронне видання може бути як:

• неперіодичне електронне видання — електронне видання, яке випускається одноразово, що не має продовження;
• періодичне електронне видання — електронне видання, що виходить через певні проміжки часу, постійним для кожного року числом номерів (випусків), що не повторюваними за змістом, однотипно оформленими нумерованими і (або) датованими випусками, що мають однаковий заголовок;
• продовжуване електронне видання — електронне видання, що виходить через невизначені проміжки часу, у міру накопичення матеріалу, що не повторюваними за змістом, однотипно оформленими нумерованими і (або) датованими випусками, що мають загальну назву;
• оновлюване електронне видання — електронне видання, що виходить через певні або невизначені проміжки часу у вигляді нумерованих або датованих випусків, що мають однакове назва і частково повторюється зміст. Кожен випуск містить у собі актуальну інформацію і повністю замінює попередній.

Розвиток науки і техніки у всі часи приводив до створення нового вигляду представлення інформації. Так розвиток механіки породило книгодрукування, розвиток електротехніки – радіо і телебачення. Розвиток електроніки забезпечив нові засоби зберігання і накопичення інформації – механічний, магнітний і оптичний запис. Поява і розвиток комп'ютерів привела до створення абсолютно нового способу уявлення і зберігання різнорідних матеріалів – мультимедіа.

Управління проектами створення мультимедійних видань.

Методології створення електронних мультимедійних видань 2.1. Поняття проекту ММВ. Основні поняття теорії управління проектами. 2.2. Стандарти управління проектами та методології проектування. 2.3. Основні етапи роботи над проектом ММВ.

Створення та опрацювання об’єктів мультимедія Формати аудіо- та відео файлів. Програмне забезпечення для опрацювання об’єктів мультимедія. Засоби перетворення аудіо- та відеоформатів. Захоплення аудіо та відео, створення аудіо-, віде-офрагментів. Побудова аудіо- та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів між його фрагментами. Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду. Сервіси розміщення аудіо- та відеофайлів у Інтернеті.

Контент і структура електронного видання.

Розроблення сценарію та дизайну мультимедійних видань 3.1. Визначення контенту та особливості його використання у ММВ. 3.2. Особливості текстового контенту ММВ. 3.3. Проектування та використання візуального контенту в ММВ − колір, ритм, симетрія, гармонія. Дія музики та аудіосупровід ММВ.

Титульний екран — один из перших екранів електронного видання (або спеціальній системний екран), що містить вихідні відомості електронного видання. Основними елементами вихідних відомостей електронного видання є: —

• надзаголовкові дані — відомості про серію та організацію, від імені чи за участю якої створено видання;
• відомості про автора (авторів) та інших осіб, які брали участь у створенні електронного видання ім'я автора (авторів), імена інших осіб, які брали участь у створенні електронного видання (укладача, перекладача, художника-ілюстратора тощо);
• назва;

підзаголовкові дані залежно від виду електронного видання зазначають:

• відомості, що пояснюють чи доповнюють назву;
• вид видання за характером інформації — згідно з ДСТУ 3017[7];
• періодичність;
• кількість томів багатотомного видання;;
• порядковий номер тому (частини, номера, випуску);
• період оновлення та дату останнього оновлення (в оновлюваному електронному виданні);
• вид електронного носія;
• відомості про основне видання в окремо виданому додатку

вихідні дані; випускні дані залежно від виду електронного видання містять такі відомості:

• види й кількість електронних носіїв та комплектність електронного видання;
• обсяг даних у мегабайтах (Мб);
• тривалість звукових і відеофрагментів у хвилинах;
• тираж;
• найменування (ім'я), місцезнаходження й електронну адресу, телефон (факс) видавця, а також редакції (в періодичному та продовжуваному виданнях);

знак охорони авторського права (©). Надзаголовкові дані (відомості про серію та організацію, від імені чи за участю якої створено видання), ім'я автора (авторів), імена інших осіб, які брали участь у створенні електронного видання (укладача, перекладача, художника-ілюстратора тощо), назву, вихідні дані, УДК, ББК й авторський знак, ISBN, ISMN, ISSN та знак охорони авторського права в електронному виданні подають за формою, визначеною в ДСТУ 4861

Кодек - це програма, що перетворює потік даних або сигналів на цифрові коди, або навпаки. Звукові та візуальні дані потребують різних методів стиснення, а тому для них розроблені окремі кодеки. Медіапрогравая - пристрій або програмний засіб, який дає змогу відтворювати відео-, фото- і аудіо контент. Найпростішим у керуванні та найпоширенішим є медіапрогравач Windows Media Player.

Windows Media Player - відтворює аудіо- та відеофайли більшості популярних форматів, входить до складу операційної системи Windows.

Технології проектування окремих видів мультимедійних видань

4.1. Інтерактивність у використанні різних видів медіа. 4.2. Цифрові бібліотеки Digital Libraries. 4.3. Електронні онлайнові журнали. Тематичні карти. 4.4. Створення електронної енциклопедії. 4.5. Мультимедійні видання для навчання.

Мультимедійне програмне забезпечення — це програмні засоби, при¬значені для створення і/або відтворення мультимедійних документів і об'єктів. Мультимедійне апаратне забезпечення — це устаткування, необхо¬дне для створення, зберігання і відтворення мультимедійного програмного забезпечення. Історично до нього відносяться звукова карта, дисковод CD-ROM, звукові колонки. Цю групу устаткування називають також базовим мультиме-дійним комплектом.Останніми роками клас апаратних засобів мультимедіа бурхливо розвивається. Так, в нього увійшли пристрої для обробки телевізійних сигналів і відтворення телепрограм (ТВ-тюнери), апаратні засоби для обробки стислої відеоін¬формації (MPEG-декодери), дисководи для відтворення цифрових відеодисків (DVD), устаткування для запису компакт-дисків (CD-R, CD-RW) і багато що іншого. Організація виробництва електронного видання

Аналіз структури та компонентів мультимедійних видань.

Тестування та дизайн-аналіз проекту 5.1. Аналіз структури та компонентів мультимедійних видань. 5.2. Критерії та методи оцінювання web-сайтів. 5.3. Ідентифікація користувача у мережі Інтернет. Розрахунок статистики для сайтів. .

Опрацювання об'єктів мультимедіа

Аудіо- та відеодані також зберігаються у файлах певних форматів, ці файли, як вам відомо, ще називають мультимедійними. Приклади форматів аудіо- та відеофайлів з описом їх особливостей подано в таблиці. Типи (формати) мультимедійних файлів Формат звукових файлів, що використовується як основний для не-стиснутих аудіоданих в операційних системах сімейства Windows

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОПРАЦЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ МУЛЬТИМЕДІА

Для збереження аудіо- і відеоданих, що вводяться з використанням пристроїв введення/виведення мультимедійних даних, призначені спеціальні програми запису (захоплення) звуку та відео, які ще називають граберами (англ. grabber - той, хто захоплює, хапуга, грабіжник), або рекордерами (англ. record - запис). Дані будуть збережені у відповідних файлах. Використовуючи ці програми, можна записати звуковий коментар до презентації, відеоконференцію в Skype, веб-трансляцію спортивного змагання тощо. Прикладами програм для захоплення звуку є стандартна програма ОС Windows Звукозаписувач, Audacity, Audiograbber, Streamripper, AML Easy Audio Recorder, Free Sound Recorder та ін. Можна також використати Інтернет-сервіси для запису та збереження звуку, наприклад,

• http://vocaroo.com;
• http://online-voice-recorder.com.

Для того щоб записати звукове повідомлення з використанням мікрофона, потрібно: 1. Підключити мікрофон або скористатися вбудованим (у мобільних комп’ютерах). 2. Запустити програму запису звуку (наприклад, Пуск ^ Усі програми Стандартні ^ Звукозаписувач). 3. Розпочати запис звуку вибором відповідної кнопки. 4. Проговорити в мікрофон потрібний текст. 5. Зупинити запис вибором відповідної кнопки (наприклад, Зупинити записування). 6. Зберегти звукозапис в аудіофайлі в обраній вами папці. У подальшому файл, який ви створили, можна відкрити і прослухати в середовищі програвача або редактора аудіофайлів.

Під час записування відео може виконуватися запис відео й звуку або тільки відео. Відповідно, до комп’ютера слід під’єднати пристрої введення відео- і звукових даних або тільки відеоданих. Запис (захоплення) відео можливо виконувати з веб-камери, з вікна програвача відеофайлів чи іншої програми, з веб-сторінки. В усіх випадках потрібно використати відповідну програму. Програмами для запису відео є CamStudio, QIP Shot, Free Screen Video Recorder, Ezvid та ін. Наприклад, для запису відео з використанням програми QIP Shot потрібно: 1. Відкрити вікно програми, відео з якої потрібно записати, або відповідний сайт. 2. Запустити програму QIP Shot. 3. Вибрати режим запису у списку кнопки переключення режимів зйомки наприклад режим запису прямокутної області екрана. 4. Указати, використовуючи спеціальний курсор програми, прямокутну область, у якій буде виконано захоплення відео. 5. Розпочати програвання відео у програмі або на сайті-джерелі. 6. Увімкнути запис відео вибором кнопки Початок. 7. Для завершення запису відео вибрати кнопку Стоп.

Зазначений алгоритм з невеликими змінами може бути використаний під час запису відео з використанням й інших програм.

ЗАСОБИ ПЕРЕТВОРЕННЯ АУДІО-ТА ВІДЕОФОРМАТІВ

Залежно від потреб користувача щодо використання аудіо- та відеода-них часто виникає потреба змінити формат файлу, у який записано ці дані. Наприклад, якщо ваш мультимедійний програвач не може відтворити потрібний файл. Для таких випадків використовують спеціальні програми - конвертори. Для конвертації аудіофайлів використовують такі програми, як HAMSTER Free Audio Converter, SoundConverter XRECODE II, TAudioConverter, AudioConverter Studio та ін. Для конвертації аудіофайлів, наприклад у програмі SoundConverter, після запуску програми потрібно: 1. Вибрати кнопку j£lle (англ. Add File - додати файл) і у вікні, що відкрилося, вибрати файл, який потрібно конвертувати. 2. Вибрати кнопку Параметри та вказати у списку Format формат файлу, у який потрібно конвертувати файл. 3. Почати процес конвертації вибором кнопки Перетворити. Сконвертований файл за замовчуванням буде записано в ту саму папку, де знаходився початковий файл. Установити іншу папку для запису можна у вікні, що відкривається після вибору кнопки Параметри. Для конвертації відео існує багато різноманітних програм, що розповсюджуються за різними видами ліцензій. Наприклад, HAMSTER Free Video Converter, AVS Video Converter, Any Video Converter Free, SUPER та ін. Розглянемо послідовність конвертації відеофайлів у програмі HAMSTER Free Video Converter. Після запуску програми потрібно: Додати файли для конвертації, вибравши кнопку Додати файли та вибравши у вікні, що відкрилося, потрібні файли. 2. Вибрати кнопку Далі. 3. Указати формат файлу, в який будете конвертувати, та за потреби - значення властивостей цього формату. 4. Вибрати кнопку Конвертувати. 5. Указати папку для запису конвертованого файлу. Також існують веб-версії конверторів як аудіо, так і відео, наприклад, на сайтах

http://audio.online-convert.com, http://benderconverter.com,http://www.onlinevideoconverter.com

Дайте відповіді на запитання

1*. Які типи (формати) аудіофайлів ви знаєте? Які з них не передбачають часткової втрати даних? 2°. Які типи (формати) відеофайлів ви знаєте? 3°. Що таке кодеки? Для чого вони призначені? 4°. Які види програм для опрацювання мультимедійних даних ви знаєте? 5°. Для чого призначені програми запису аудіо та відео? Наведіть приклади таких програм. 6*. Яка послідовність дій під час запису аудіоданих? 7*. Чим відрізняються дії під час запису аудіоданих від дій під час захоплення відео? 8*. З яких джерел можна виконати захоплення відео? 9*. Яка послідовність дій під час конвертації аудіо- та відеофайлів?

Вибір інструментальних засобів створення мультимедійного видання

6.1. Інструметальні засоби мультимедіа. 6.2. Створення мультимедіа офісними засобами. 6.3. Засоби авторської розробки мульимедіа. 6.4. Класифікація і вибір заходів розробки мультимедійних видань для навчання.

В освіті мультимедіа використовується для створення комп'ютерних навчальних курсів (популярна назва E-learning) і довідників, таких як енциклопедії та збірники. CBT (computer-based training) дозволяє користувачеві пройти через серію презентацій, тематичного тексту і пов'язаних з ним ілюстрацій у різних форматах подання інформації. Edutainment - неофіційний термін, використовуваний, щоб об'єднати освіту і розваги, особливо мультимедійні розваги. Теорія навчання за останнє десятиліття була значно розвинена у зв'язку з появою мультимедіа. Виділилося кілька напрямків досліджень, такі як теорія когнітивного навантаження, мультимедійне навчання та інші. Можливості для навчання і виховання майже нескінченні. Ідея медіа-конвергенції також стає одним з найважливіших факторів у сфері освіти, особливо у сфері вищої освіти. Медіа-конвергенція - це стрімко мінливий навчальний курс дисциплін, які викладаються в університетах по всьому світу. Крім того, вона змінює наявність, або відсутність такої, роботи, що вимагає цих "підкованих" технологічних навичок. Газетні компанії намагаються охопити новий феномен шляхом запровадження його практик у свою роботу. І поки одні повільно оговтуються, інші великі газети, такі як The New York Times, USA Today та The Washington Post створюють прецедент для позиціонування газетної індустрії в глобалізованому світі. Можна створювати відеоролики, завдяки яким можна навчатися вдома, за межами школи. Наприклад, якщо учень не зрозумів тему на уроці, або він пропустив урок, вчитель не зрозуміло пояснила, тощо. Бувають різні ситуації чому діти не розуміють предмет. Тому на допомогу приходять повчальні відеоролики. Якщо ролик триває часом до 10 хвилин, то він заощадить дитині час, бо читаючи книгу, вона витратить набагато більше часу. Під час переглядання контенту застосовується не тільки зорова, а й слухова пам'ять. Тоді учень краще запам'ятає нові для нього відомості. Буває часто таке, що тема не цікава, нудна, а в книжці її показують ще складнішою та незрозумілою, тому це позбавляє будь-якого бажання вивчати предмет. А у відео можна використовувати різні ефекти, графіку, створити яскраві картинки з фотографіями. Розмістити усі необхідні дані. Перетворити тему із нудної в цікаву. Таким чином можна понращувати навчання та вивчення предметів у школі. Зробити їх більш наочними, зрозумілими та цікавими для усіх. Такий підхід до навчання, може зацікавити навколишній світ, бо це новий, нестандартний метод навчання.

Мультимедійний формат файла, що використовується для збереження звуку та відеозображення у форматі Microsoft Resource Interchange File Format (RIFF). Один із найуживаніших форматів, оскільки звук і відео-вміст, які стискаються за допомогою різноманітних кодеків, можуть зберігатись у файлі з розширенням .avi Moving Picture Experts Group - файл фільму•mpg або .mpeg Це стандарт відео- й аудіокомпресії, який розвивається, створено Moving Picture Experts Group. Цей формат файла створено спеціально для використання на мультимедійних пристроях, наприклад, на відеоком-пакт-дисках і дисках CD Windows Media Video - відеофайл Windows Media.wmv У цьому форматі дані стиснені за допомогою кодека Windows Media Video. Потребує мінімального обсягу дискового простору на жорсткому диску комп’ютера Існує також багато спеціалізованих програм для здійснення конвертації різноманітних мультимедійних даних. Однією з таких програм є Total Video Converter, який здійснює конвертацію аудіо- та відеофайлів більшості форматів. Медіапрогравач Windows та інші програми використовують кодеки для створення й відтворення цифрових медіяфайлів. Кодек може складатися з двох компонентів: кодувальника й декодера. Кодувальник виконує функцію стискання (кодування).

Оптимізація та просування онлайнових мультимедійних видань.

Маркетинг електронних видань

7.1. Зміст та призначення процесу оптимізації та просування онлайнових мультимедійних видань. 7.2. Загальні принципи пошукових систем. 7.3. Внутрішні фактори ранжування. Зовнішні фактори ранжування. 7.4. Індексація сайта. 7.5. Маркетинг електронних видань.

Процес створення відеокліпу за допомогою відеоредактора Windows Movie Maker складається з певної послідовності кроків. Першим кроком роботи над створенням відеокліпу є формування добірки графічних зображень, відео- та аудіоматеріалів. Процес додавання до проекту файлів із зовнішніх джерел називають імпортом. Підготовлені файли потрібно імпортувати за допомогою відповідних команд меню Файл або перетягуванням в Область вмісту. Під час захоплення відео з цифрової відеокамери (запис із відео-пристрою) одночасно відбувається збереження відеофайла у зазначеному користувачем місці та розміщення в Області вмісту. Графічні, відео- та аудіофайли, які імпортуються у Windows Movie Maker, можна побачити у вікні Провідника. Редагування аудіо- та відеофрагментів Другим кроком роботи над створенням відеокліпу є редагування (розділення, обрізання тощо) відео- і аудіофрагментів. Для цього відеофайли потрібно перетягнути з Області вмісту на Панель розкадрування або Шкалу часу. Windows Movie Maker дозволяє розділити довгий фрагмент на два коротші, об’єднати два фрагменти в один, обрізати початок або кінець фрагмента і навіть створити новий. Для розділення фрагмента потрібно: 1) вибрати потрібний фрагмент; 2) установити місце розділення відтворенням або переміщенням маркера Пошук під вікном перегляду або на Шкалі часу; 3) призупинити відтворення і натиснути кнопку Розділити. Під час імпортування файл може розділитися на кілька фрагментів. Такі фрагменти можна об’єднати, якщо вони суміжні.

Відеоряд майбутнього фільму утворюють імпортовані, відредаговані, розміщені на Шкалі часу або Панелі розкадрування об’єкти (тексти, зображення, переходи, відеоефекти). Текстові фрагменти (назви, титри тощо) часто розміщують на початку або наприкінці відеофільму, на певному відеофрагменті або зображенні, а також перед або після нього.

Імпорт зображення не відрізняється від імпорту аудіо чи відео. Способи імпортування зображення:

• перетягнути графічний файл із місця розміщення в Область вмісту;
• вибрати команду Імпорт зображень (на Панелі завдань).

Потім слід перетягнути зображення з Області вмісту на Панель розкадрування або Шкалу часу. Щоб зберегти зображення одного кадру, треба здійснити захоплення кадру. Для цього потрібно призупинити перегляд на певному кадрі або знайти його маркером пошуку, клацнути кнопку Сфотографувати, у вікні Провідника зазначити параметри збереження графічного файла, який потім автоматично з’явиться в Області вмісту.

Питання для самоперевірки

1. Що відображає Панель розкадрування?
2. Які можливості надає Шкала часу?
3. Як обрізати відеофрагмент?
4. Чи можна обрізаний відеофрагмент відновити?
5. Як створити власний звуковий супровід відеофільму?
6. Як здійснити захоплення кадру?

Створення та організація роботи мультимедійного видавництва.

Визначення витрат на мультимедійні видання та послуги мультимедійного видавництва 8.1. Створення мультимедійного видавництва. 8.2. Організація роботи мультимедійного видавництва. 8.3. Склад команди з розроблення мультимедійного проекту. 8.4. Особливості формування та оцінювання витрат у ході створення мультимедіа. 8.5. Склад кошторису витрат на мультимедійні видання та послуги мультимедійного видавництва.

Ознайомлення з форматами відео-та аудіофайлів Понад 90 % інформації з навколишнього середовища людина сприймає за допомогою зору і слуху, тому саме відео- й аудіоматеріа-ли є найбільш інформативними. Формати відеофайлів Технологічно фільм — це набір послідовних зображень рухомих об’єктів, відзнятих з певною частотою. Під час швидкозмінного перегляду таких зображень у людини створюється враження безперервного руху об’єктів, зображених у кадрі. Відеофайл — це набір статичних зображень, призначених для почергового виведення з певною частотою. У плівковому кіно для зберігання всіх кадрів фільму тривалістю одна година при частоті, наприклад, 24 кадри за секунду, потрібно витратити кілометри плівки. Для зберігання такої самої кількості кадрів нестисненого відео знадобляться сотні гігабайтів пам’яті. Яким же чином повнометражний фільм уміщується на одному компакт-диску або флеш-накопичувачі? Завдяки сучасним технологіям відеофайли можна «стискати», що робить їх обсяг у сотні разів меншими, ніж у разі збереження фільму в покадровому режимі. Для стиснення і відтворення відео використовують спеціальні програми — кодеки (від слів кодувати — декодувати). Формат відеофайла визначається методом його стиснення. Більшість відеофайлів можуть містити статичні зображення, аудіо та відео різних форматів, анімацію тощо. Такі файли називають медіаконтей-нерами.

Питання для самоперевірки

1. Що таке фільм?
2. Навіщо «стискають» цифрове відео?
3. Назвіть відомі вам формати відео.
4. Що таке цифровий звукозапис?
5. Назвіть відомі вам формати аудіофайлів.
6. Чому існує велика кількість відео- та аудіоформатів?

Вправа 10

1. Відтворіть на комп’ютері музичний аудіофайл. Запишіть у зошиті, які дані (окрім власне звукових) відображаються медіа-плеєром під час прослуховування.
2. Знайдіть в Інтернеті відеофільм О. Довженка «Земля» для завантаження. Запишіть у зошиті формат і розмір відеофайла; тривалість фільму.
3. Поясніть, чому саме цей формат відеофайла використовується для передавання відео в Інтернеті.

Комп’ютерне тестування Виконайте тестове завдання 10 з автоматичною перевіркою на сайті interactive.ranok.com.ua.

Супровід мультимедійних видань.

Супроводжувальна документація 9.1. Види технічної документації для електронних видань. 9.2. Технології супроводу мультимедійних видань. 9.3. Розвиток мультимедійних видань.

Перевіряємо себе

1. Що називають мультимедія?
2. Що таке мультимедійне програмне забезпечення?
3. Що таке відео?
4. Як називається програма, що перетворює потік даних або сигналів на цифрові коди або навпаки?
5. Який пристрій називають медіяпрогравачем?
6. Назвіть найпоширеніші аудіоформати.
7. Назвіть найпоширеніші відеоформати.
8. Поясніть призначення медіяконтейнера.
9. Який процес називається конвертацією файлів?
10. Із чого складається кодек?
11. Як називаються програми, що виконують перетворення файлів?

Виконуємо

1. Знайдіть мультимедійні документи на вашому комп’ютері.
2. Поясніть, чим вони відрізняються від текстових і графічних документів.
3. Скопіюйте в окрему папку файли, які належать до Аудіоформатів.
4. Скопіюйте в окрему папку файли, які належать до Відеоформатів.
5. Дослідіть особливості роботи з утилітами-копвертерами.

Створення й опублікування мультимедія

Захоплення аудіо та відео, створення аудіо-, відеофрагментів з використанням цифрових відео- або фотокамер. Побудова аудіо-та відеоряду. Додавання до відеокліпу відеоефектів та налаштування переходів між його фрагментами. Налаштування часових параметрів аудіо- та відеоряду. Збереження створених відеофільмів на носіях даних. Сервіси публікування відеофайлів. Подкастинг. Додавання зображень та аудіо- і відеофайлів можна виконати за допомогою Панелі операції:

1. Для імпортування фотографій натисніть Import Pictures.
2. Щоб додати до проекту аудіофайл, потрібно натиснути Import audio or music.
3. Для додавання існуючого відео натиснути Import video.

Усі вибрані файли будуть додані на Панель вмісту, як показано на рис. 4.2.

Для монтажу фільму потрібно виконати таке.

1. За допомогою миші перетягнути фотографії та аудіофайл із Панелі операції в Область монтажу на Шкалу часу.
2. Потім відсортувати фотографії, перетягуючи їх мишею по шкалі часу, у такій послідовності, у якій вони мають відображатися в створеному фільмі.
3. Стандартна тривалість відтворення фотографії 5 с. Тривалість показу конкретного зображення можна змінити, розтягуючи його -притиснувши ліву межу зображення лівою кнопкою миші.
4. У Області монтажу перейти зі Шкали часу на Аркуш розкадрування. Для переходу між цими двома режимами використовується кнопка перемикання між режимами Show Storyboard.
5. Для того щоб фото перегорталися з особливими ефектами, можна використати спеціальні переходи. Для їх перегляду потрібно клацнути на меню Show video transitions.
6. Для перегляду ефекту клацніть лівою кнопкою миші на іконці ефекту - він відобразиться у Вікні перегляду.
7. Після вибору ефекту його слід перетягнути мишкою на Шкалу розкадрування між двома фотографіями, до яких цей ефект буде застосований.

Слід пам'ятати, що відеопереходи скорочують тривалість показу зображень на шкалі, оскільки відбувається накладення кадрів. Це означає, що після застосування відеопереходів на весь час програвання аудіо буде зайнятим. У такому випадку рекомендується додати ще декілька зображень. Для видалення ефекту слід вибрати кнопку на потрібному кадрі й натиснути клавішу Delete. 8. На Панелі операцій натиснути па посилання Save to ту computer, дати ім’я створеному відео та обрати папку, де воно буде збережене. 9. Файл буде збережений у форматі *.WMV і надалі його можна використовувати як звичайний відеофайл: копіювати, відтворювати з використанням відеопрогравачів, конвертувати, вставляти в слайдові презентації тощо. Після завершення процедури збереження рекомендується зачекати 5-10 хвилин, допоки програма перетворить створений файл проекту на фільм! Відтак його можна опублікувати на Youtube або записати на будь-який носій. Невеликі за розмірами відеофільми називаються кліпами.

Перевіряємо себе

1. За допомогою якого інструменту можна виконати додавання зображень та аудіо- і відеофайлів?
2. Які дії потрібно виконати для монтажу фільму'-
3. Що слід зробити для вилучення ефекту?
4. Які відеофільми називаються кліпами?
5. Які мультимедійні файли називаються

Виконуємо

1. Зробити кілька фотографій робочого дня вашого класу.
2. Відібрати фотографії, які найбільше відтворюють особливості навчання у вашій школі.
3. Підібрати аудіофайли, які можуть супроводжувати фотографії.
4. Відібрати програму, за допомогою якої можна створити відеокліп. Пояснити такий вибір.
5. За допомогою обраної програми створити відеокліп на 20 секунд.

Користуючись Windows Movie Maker, за матеріалом, наданим учителем, створити мультимедійний файл.

Примітка. Файл має містити аудіо- та відеодані.

Створити В1ДЄОКЛІП Мої друзі .

У процесі створення відеокліпу дотримуйтесь етапів.

1. На першому етапі відеомонтажу кліпу створюєте новий проект та перетягуванням встановлюєте мультимедійні об’єкти зі збірника в Область монтажу.
2. На другому етапі створюєте переходи між зображеннями, додаєте відеоефекти, титри та голосовий супровід.
3. На третьому етапі вставляєте титри або текстовий супровід.

Підказки

1. Для оформлення відеокліпу використовуйте Ваші власні фотога-лереї.
2. Для супроводу показу підберіть та вставте улюблену музику.
3. Додайте текстові написи до відеофільму. Для цього виконайте такі дії:

• У меню Tools клацніть Titles and Credits.
• Відкриється вікно, в якому оберіть потрібне: вставлення титрів, назви перед обраним зображенням чи після нього тощо.
• Вставте потрібний текст.
• Збережіть виконане.

Тривалість демонстрації вставлених титрів за замовчуванням -3,5 секунди. Її можна змінити так само, як і тривалість демонстрації зображень.

Для титрів, що розміщуються всередині кліпу, можна перетягувати як ліву, так і праву межу.

Рекомендована література

• Антоненко І. Електронні ресурси як об'єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення / Антоненко, О. Баркова // Бібліотечний вісник. — 2004. — С. 11–22.
• Салига, Павло (2014). ТРАНСФОРМАЦІЯ МЕРЕЖЕВИХ ЕЛЕКТРОННИХ ЖУРНАЛІВ ЯК ЯВИЩА МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ.
• Коцарев О. Типологія Інтернет-ЗМІ / О. Коцарев // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадського ; Сер. Филология. — Т. 19. — 2006. — № 5. — С. 321–324.
• Городенко Л. Теорія мережевої комунікації : Монографія / Л. Городенко / за загал. наук. ред. В. Ф. Іванова. — К. : Академія Української Преси, Центр Вільної Преси, 2012. — 387 с.
• ДСТУ 3017—95 Видання. Основні види. Терміни та визначення
• ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис.
• ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості.

Основна

1. Пушкарь А. И. Стратегическое управление развитием электронного бизнеса и информационных ресурсов предприятия (модели, стратегии, механизмы)/ А. И. Пушкарь, Е. Н. Грабовский, Е. В. Пономаренко. – Х. : Изд. ХНЭУ, 2005. – 480 с.
2. Brown D. J. The impact of electronic publishing. The future for publishers and librarians / David J. Brown, Richard Boulderstone. – Munchen : K. G. Saur Verlag. − 2008.

– 355 p.

1. Clancy M. C. An introduction to electronic publishing / Michael C. Clancy. − Pacific Fair, Qld : The Creative Genie, 2012. – 210 p.
2. Cope B. Markets for electronic book products / Bill Cope, Dean Mason. − Altona, Vic. : Common Ground Pub., 2002. – 251 p.
3. Schuster C. ePublishing for wrighters: trends and opportunities / Carolyn Schuster. – New York : Books to Go Now, 2011. – 150 p.
4. Synodinou T. H. E-Publishing and Digital Libraries: Legal and Organizational Issues / Tatiana-Helenē Synodinou, Sarantos Kapidakis, Ioannis Iglezakis. – Hershey, PA : Information Science Reference, 2011. – 528 p.
5. Уніфіковані системи документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів [Текст]: ДСТУ 4163-2003. - Вид. офіц. - К. : Держспожи-встандарт України, 2003. - 21 с.
6. Кулешов, С.Г. Управлінське документознавство [Текст] : навч. посібник / С. Г. Кулешов. - К .: ДАКККІМ, 2003. - 57 с.

Документознавство. Історія. Теоретичні основи / С.Г. Кулешов. - К.: УДНДІАС; ДАКККІМ, 2000. - 161с.

1. Палеха, Ю. І. Управлінське документування : У 2 ч. [Текст]: навч. посібник / Ю. І. Палеха. - 4.1. Ведення загальної документації (зі зразками сучасних паперів). - К.: Вид-во Європ.ун-ту, 2001. -327 с.
2. Загорецька, О.М . Службові документи сучасної організації [Текст]: довідник / О. М. Загорецька. - К., 2005. - 120 с.
3. Мамрак, A.B. Українське документування: мова та стиль [Текст] : навч. посібник / А. В. Мамрак. - 3-є вид. - К. : Центр навч. літератури, 2004. - 364 с.
4. Скібицька Л. Г. Діловодство [Текст] : навч. посібник/ Л. Г. Скібіцька. - Тернопіль, 2006. - 213 с.

Додаткова

1. Криницька І. П., Огірко І. В. Аналіз презентації явища насильства над дітьми в сім'ї в сучасних інформаційних технологіях. Поліграфія і видавнича справа. — Львів : УАД, 2012. — № 2 (58). — С. 81—88.
2. Огірко I. B., Огірко О. І., Кащевська С. І. Інформаційні технології та інформаційне забезпечення фізичної культури та спорту. Збірник . Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Збірник_ІІІ_науково-практичного семінару «Іноваційні підходи до фізичного виховання і спорту студентської молоді» 15-16 грудня 2016. — C. 90—93. https://www.academia.edu/Bookmarks.
3. Огірко І. В., Дмитришин А. Управлінння якістю проекту книги // Кваліологія книги. — Львів УАД, 2012. — С. 259—265.
4. Огірко І. В., Огірко О. І. Математична модель оцінювання якості та захисту WEB . Науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів (16–19 лютого 2016 р.). Українська академія друкарства. Тези доповідей. — 2016. — C. 133.
5. Огірко І. В., Романюк-Огірко О. П. Мультимедійні технології в хімії. Науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, наукових працівників і аспірантів (16–19 лютого 2016 р.). Українська академія друкарства. Тези доповідей. — 2016. — C. 143.
6. Огірко І. В., Ясінський М. Ф., Пілат О. Ю. Інформаційна система оцінки якості електронних видань// Компʼютерні технології друкарства: наук.-техн. зб. — Львів : Українська академія друкарства. — № 31. — С. 96—104.
7. Пілат О., Огірко І. Інформаційна система оцінки якості електронних видань // Український Університет в Москві, Москва. — Т. 17. — 2012. — С. 162—166.
8. Серант А. Й., Огірко І. В. Соціальні комунікації і соціальні мережі як моделі розгалуженого розвитку зв'язків з громадськістю // Ефективність державного управління: зб. наук. пр. Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. — Вип. 31. — Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2012. — С. 50—56.
9. Ших Ю. А., Огірко І. В. Віртуальне паломництво — інтернет технології для задоволення духовних потреб. Поліграфія і видавнича справа. — Львів : УАД. — № 2 (58). — 2012. — С. 77—81.

Інформаційні ресурси

Термінологічний словник з інформатики

• http://www.audiorealm.com
• http://www.comfm.com
• http://www.guzei.com
• http://www.live-radio.net
• http://www.mikesradioworld.com
• http://www.pandia.com
• http://www.radio.real.com
• http://www.radio-locator.com
• http://www.radiotower.com
• http://www.rhapsody.com
• http://www.rususa.com
• http://www.shoutcast.com
• http://www.surfmusik.de
• http://www.technocrati.com
• http://www.vse-tv.com/radiorus
• http://www.webtelek.com
• http://www.windowsmedia.com

Список найпопулярніших інтернет-ЗМІ в Україні

вміщує 103 найпопулярніших інтернет-ЗМІ в Україні незалежно від країни реєстрації та мовної політики, у тому числі сайти традиційних медіа (наприклад, телеканалів). Перелік складено за даними всесвітнього статистичного рейтингу Alexa Internet та Інтернет Асоціації України. Автор курсу - Огірко Ігор Васильович.