Перейти до вмісту

Латинська мова

завершено на 0%
Матеріал з Вікіпідручника

Абетка

[ред.]
1490

Класична латинська абетка має наступний вигляд:

Aa - [а], Bb - [б], Cc - [ц] або [к], Dd - [д], Ee - [е], Ff - [ф], Gg - [ґ], Hh - [г], Ii - [і][1], Kk - [к][2], Ll - [ль], Mm - [м], Nn - [н], Oo - [о], Pp - [п], Qq - [кв][3], Rr - [р], Ss - [с], Tt - [т], Uu - [у], Vv - [в], Xx - [кс], Yy - [і][2], Zz - [з]

У посткласичний період до латинського алфавіту додалися також літери Jj [й] (замінила букву I в позиції перед голосною) та Ww [в] (вживалася в словах, запозичених з германських мов).

Деякі найбільш вживані слова та вирази

[ред.]
Слово Переклад
est є (однина)
sunt є (множина)
fuit був
et і
in в
de із, про
ex із
ad до
pagina сторінка
lingua latina латинська мова
supra над
de usoribus про користувачів
de nominibus propriis про імена власні
sciere знати
sciens, род. scientis знаючий
scientia знання, наука
inter між
per для
ludus, lusus гра
ludi ігри
ludi luduntur ігри граються, в ігри грають
lusor гравець
hic цей[4]
haec ця[4]
homo sapiens людина розумна

Примітки

[ред.]
  1. Перед голосним вимовлялося [й]
  2. 2,0 2,1 Вживалася лише в словах, запозичених з грецької.
  3. Вживалося лише перед u з наступною голосною
  4. 4,0 4,1 Тут подано переклад у тому ж роді, що й в оригіналі. Але, оскільки займенник узгоджується в роді з іменником, до якого відноситься, то, з огляду на те що рід латинського іменника не завжди збігається з родом його українського еквівалента, при перекладі займенника на українську може використовуватися форма роду, відмінного від оригінального.

Посилання

[ред.]

Повернутися до змісту