Локалізація програмних засобів/Мовні принципи локалізації/Термінологія

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Термінологія[ред.]

На сьогодні українська комп’ютерна термінологія утворюється у досить стихійний спосіб, то запозичуючи із російської, то транслітеруючи з англійської, то на базі «професійного сленгу», який часом може мати розмовний характер і продукувати різні означення одного і того ж терміна.

Ця стаття створюється в контексті вільних програмних засобів, тому вона не претендує на широкий суспільний вплив. Разом з тим, сьогодні українізація саме вільних програм має кількісну перевагу над українізованими закритими програмами. Тому, нам варто не боятись в рамках ВПЗ взяти на себе відповідальність діяти «інакше, ніж всі навколо», і спробувати запустити осмислений і організований процес формування (а часом і реформування) української комп’ютерної термінології.

Принципи створення нового терміна[ред.]

Тут подано принципи, які претендують слугувати критеріями оцінки українських комп’ютерних термінів. Не завжди дотримання кожного із них можливе, але вони все-таки повинні залишатися основою при створенні термінів.

1. Загальні[ред.]

  1. Термін повинен бути зрозумілим без знання англійського оригіналу
    Людина, яка має достатній багаж знань, щоб мати справу з об’єктом, що позначається цим терміном, повинна могти його зрозуміти, не знаючи англійського оригіналу. Це, насамперед, означає, що ми повинні передати зміст терміна, а не його конструкцію у мові-донорі. Так само не слід прив’язуватись до російських варіантів термінів. Термін повинен бути українським. Звичайно, в розумних межах.

    «Нам украй потрібно відродити в собі самостійність мислення, не прив’язувати українську термінологію до будь-якої мови — російської, польської чи англійської. Водночас, коли свого терміна немає, ми не повинні боятися запозичень. І тут знову не варто ставити жодну мову у вийняткове становище. Тенденція цілком уникати запозичень з російської мови є такою ж хибною, як і запозичування тільки з російської. Використовуючи досвід чужих мов творчо, запозичуючи безпосередньо з ориґіналів, ми уникнемо антикальок та подвійних кальок на основі мови-посередника. Остаточне право надання переваги українському чи запозиченому термінові належить фахівцям даної галузі, і на це потрібен час.»[1]

    Запозичувати із мови-донора варто тоді, коли відповідний інтернаціональний корінь в українській мові вже засвоївся (наприклад, термін controller).
    Застосовувати українське означення терміна варто тоді, коли такий інтернаціональний корінь відсутній, або використовується дуже рідко (наприклад, слово source в значенні source code).
    Транслітерувати ще не засвоєний в українській мові англійський термін варто тільки тоді, коли неможливо вдало відтворити його, використовуючи українські слова чи відповідні вже засвоєні міжнародні.
  2. Термін повинен бути точним, але максимально забезпечувати інтуїтивне розуміння
    Термін повинен максимально чітко втілювати бажаний зміст. Разом з тим, людина, почувши термін уперше, повинна якнайточніше вловити його зміст і легко запам’ятати.
  3. Термін повинен мати характерні фонетичні ознаки, що вирізняють його від фонетично подібних слів; він не повинен викликати плутанину через фонетичну близькість до непов’язаних за змістом слів.
  4. Термін повинен бути максимально простим для усної та письмової передачі
    Використання слова повинно бути якнайбільш природним і зручним.
  5. Той сам термін в комбінаціях з різними іншими термінами повинен перекладатися однаково в рамках однієї стилістичної концепції.
    Не логічно було б, наприклад, сказати «контро́лер жорсткого диску», а тоді «керувальник USB»; мусимо вживати один варіант перекладу.
  6. Бажано не перевантажувати слова і обирати ті з них, що неактивно або зовсім не використовуються в цій галузі та й в мові взагалі
    Прикладом перевантаженого слова може бути слово «склад».

2. Щодо природи української мови[ред.]

  1. Уникаймо формулювання дієприкметників на -учий (-ючий)

    «Дуже поширеною хворобою стало вживання дієприкметникових утворень, що закінчуються на -учий, -ючий, замість способів висловлювання, притаманних українській мові. В нашій мові такі закінчення характерні для слів, що передають значення властивостей (кусючий собака, цілюще зілля тощо). Але, звично наслідуючи російську мову, ми вживаємо “поглинаючий” замість “поглинальний” або “вбирний”, “сполучаючий” замість “сполучний”, “кодуючий” замість “кодувальний”, утворюємо “далекоідучу” та “короткодіючу” взаємодію замість “далекосяжної” та “близькосяжної”, “несучу частоту” та “несучу конструкцію” замість “частоти-носія” і “опорної”, “базової” або “тримальної” конструкції.»[1]

  2. Інтернаціоналізуймо по-українськи

    «Українській мові притаманна властивість запозичувати основу чужомовного слова, відкидаючи суфікси тощо. Завдяки цьому запозичені терміни набувають властиво українських форм. Структурні впливи російської мови призвели до нагромаджування зайвих чужомовних суфіксів (“алґебраїчний” замість “алґебричний”, “синусоїдальний” замість “синусоїдний”, “інерціальний” замість “інерційний”) та майже цілковитого зникнення відтінків вживання типу “диференційний” (про рівняння) та “диференціяльний” (про переріз розсіяння або механізм), “професійний” (фаховий) та “професіональний” (кваліфікований), коливальний (що спричиняє коливання) та коливний (рух).»[1]

  3. ...


Приклад аналізу термінів[ред.]

Правка та інші[ред.]

Розглянемо, наприклад, всім звичний термін «Правка». Його дуже часто використовують, щоб передати англійське слово «Edit». Насправді, його корінь — «прав» лежить в основі слів правильний, пра́вий, виправляти, поправляти, правити (як у «правитель»)[2], тобто близький за змістом із англійськими right, correct, fix, rule. У російській мові слово «править» включає значення edit. Натомість в нашій мові слово «правка» має значно інший відтінок. Значення англійського слова edit, тобто вносити зміни (радше окремі, що стосуються малих за обсягом частин матеріалу), в українській мові несе слово редагувати. Таким чином термін «правка» в значенні edit із української лексики GUI можна викреслити.

Цей сам тест не проходять і терміни «Справка» на місці «Help», «Вірно» на місці «OK», «Відміна» для «Cancel».

Source code[ред.]

Інший приклад: «source code». На професійному жаргоні це поняття часто позначають словом «сирці», що є дуже зручним, милозвучним терміном для усного спілкування. Проте, потрапивши в письмові ресурси, цей термін набув іншої форми: «сирцевий код», який цілком втратив як свою милозвучність, так і влучність. Одразу виникає проблема: слово «сирцевий» фонетично дуже близьке до «серцевий», що створює небажані паралелі, до того ж, відрізнити «сирцевий» від «серцевий» на слух майже неможливо. Це суперечить як пункту 1.2, так і 1.3 наших правил. З іншого боку «сирцевий код» на відміну від більшості інших термінів є однозначним і від нього легко утворюються похідні такі як «дерево сирців». Також слова «сирцевий» і «серцевий» з настільки віддалених галузей, що важко уявити плутанину із цим під час розмови програмістів.

Інший варіант перекладу цього терміна — «джерельний код», видається прийнятнішим до вживання у письмових ресурсах. Проте і він має певні проблеми. Адже слово «джерельний» в українській мові спричиняє характерну асоціацію із джерельною водою, що надає термінові «джерельний код» зайвий семантичний відтінок, і, знову ж таки, менше відповідає пункту 1.3.

Значно більш відповідним видається означення «вихідний код». Хоча слово «вихідний» має кілька значень, у цьому випадку асоціація виникає лише із одним — «від якого або з якого починається щось; характерний для початку якоїсь дії, якогось процесу»[3]. Термін «вихідний код» програми значно менш суперечливий, ніж два попередні, але все ж має один недолік: викликає враження кальки із російського «исходный код».

Орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду в розділі «синонімія» до слова «вихідний» серед інших подає слова «початковий» та «твірний». Хоча словосполучення «твірний код» — досить милозвучне, воно не передає потрібного змісту (може здатися, що мається на увазі код, який програма обробляє, щоб видати якийсь результат). Тому, здавалося б, найбільш відповідним нашим правилам виявився термін «початковий код». Він досить чітко окреслює потрібне поняття, складається із українських слів («код» можна вважати таким), не має проблем із фонетично близькими словами (як «сирцевий»), легко запам’ятовується та може бути зрозумілим без додаткових пояснень. Проте, і цей варіант — не без недоліків. Проблема у тому, що словосполучення «початковий код» має занадто широке значення, і може захопити також, наприклад, original code, що є цілком іншим поняттям[4].

Тому нам доведеться повернутись таки до джерельного коду та, можливо, вихідного коду. Як виявилося, ідеального варіанту в українській мові немає. Проте, для запозичення з англійської все ж замало підстав — українські відповідники цьому терміну все ж є.

Таблиця перекладу типових термінів[ред.]

На сьогодні існує щонайменше 2 словники українських комп’ютерних термінів. Це — словник Є.Мейнаровича та М.Кратка, і словник спільноти перекладачів ВПЗ; обидва доступні за адресою http://e2u.org.ua. Кожен із них є дуже цінним ресурсом для перекладу програмного забезпечення, але, надаючи варіанти перекладу, вони не подають (та й не повинні) інформації про те, у яких випадках вживати кожен із пропонованих варіантів.

Попри те, при перекладі про програм дуже важливо дотримуватись спільної термінології, й у цьому Вам допоможе Книжечка термінів.

Примітки[ред.]

  1. 1,0 1,1 1,2 Олена Кочерга. Деякі міркування про шляхи і манівці розвитку української наукової термінології. // Сучасність, 1994, № 399 – 400
  2. Короткий тлумачний словник української мови // Уклад.: Д.Г.Гринчишин, Л.Л.Гумецька, В.Л.Карпова та інші; Відп. ред. Л.Л.Гумецька. — К.: Рад. школа, 1978.
  3. Орфографічний словник Українського мовно-інформаційного фонду
  4. Ця різниця може набувати особливого значення, наприклад, в перекладі ліцензії GPL