Мова людства/Кримськотатарська

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

<<КИТАЙСЬКА | МОВА ЛЮДСТВА| ТАТАРСЬКА>>

УРОКИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ МОВИ

АБЕТКИ
ПРИКЛАДИ
МОВОТВІР
УРОКИ
ДЖЕРЕЛА

Сучасна кримськотатарська, кримо-татарська, киримлицька мова, так само як і інші тюркські мови регіону веде своє походження від середньовічної тюркотатарської мови - однієї з основних мов діловодства центральної Євразії у ординську епоху - епоху існування багатонаціональної держави, царства Ординського, нарівні із середньовічною ойрат-монгольською і староруською.

В XVI-XVIII ст. ця мова формувалася як суржик на основі середньовічної тюркської мови діловодства і народних говірок регіону, вбираючи в себе численні слова іншомовного походження і врешті стала основною мовою міжнародного спілкування для багатонаціонального населення Кримського півострова і прилеглих до нього территорій, державною мовою Кримського ханства, багатонаціональної держави, керівництво якої сповідувало іслам, початково уділу у складі царства Ординського, потім незалежної держави і автономії у складі царства Турецького (імперії, халіфату Османського).

В XVIII - першій пол. XX ст., після включення багатонаціонального суспільства Криму до складу Російської імперії ця мова продовжувала існувати і розвиватись як одна з основних мов регіону, нарівні з україноруською і великоруською.

В 1940-х рр. XX ст. відбулися страшні події - спустошення Криму німецько-фашистськими військами, а потім, за рішенням тодішніх радянських керівників найвищого рівня, массове виселення значної частини корінного населення Криму, найбільшу частину якого складали кримські татари, кримськотатарськомовні нащадки багатонаціонального населення Криму минулих епох у віддалені від України і Криму регіони тодішнього СРСР, що спричинило тимчасовий занепад кримотатарської мови, зменшення її вжитку і ролі у житті Криму, України, Східної Європи і глобального суспільства в цілому.

Однак, навіть в цих важких умовах носіям і всім небайдужим до долі кримськотатарської мови вдалося її зберегти і почати процес її відродження і розвитку, який триває і нині. За віки існування на кримськотатарській мові розвинулась досить багата і самобутня духовна культура і література - історична, богословська, художня та ін., яка поєднала в собі традиції і культурне багатство культур і народів західної і центральної Євразії (в т.ч. України, Росії, Італії, Франції), близького Сходу, Середземномор'я і Кавказу (Аравія, Туреччина, Греція, Персія, Азейбарджан).

<<КИТАЙСЬКА | МОВА ЛЮДСТВА| ТАТАРСЬКА>>