Російська мова
Російська (часом також руська, великоруська) мова почала своє формування як різновид староруської (руської) мови на землях Старої, Святої, Київської Русі, Руського господарства (великого князівства) з осередком у Києві, щоб продовжити свій розвиток на теренах так званої Заліської Русі (України), Заліської землі або просто Залісся, де існували такі нові осередки культури, книжності і духовності як Новгород Великий, Переславль, Суздаль, Володимир, Твер і нарешті Москва, господарський, культурний і духовний осередок Московщини, Московського князівства, великого князівства і нарешті царства, воно ж Руське царство на руїнах царства Татарського, основа для появи Російської імперії і Радянського союзного господарства 20 ст., де російська мова остаточно розвинулась в окрему від церковнословенської, староруської, білоруської і української мов розмовну і книжну мову, мову багатої культури, літератури, східно-християнської, церковної і світоглядної, релігійно-філософської і богословської традиції, яка так чи інакше вплинула в т.ч. на сучасну українську мову, культуру і літературу, на становлення окремого українського народу, господарства і помісної церкви.
Серед ключових етапів у становленні сучасної російської мови були:
- розпад Руського великого князівства на удільні князівства, об'єднані спільною приналежністю до Старої, Святої, Київської Русі;
- прагнення частини руських великих князів з правлячого великокнязівського, Рюрикового роду зібрати всі землі Старої, Святої, Київської Русі під своєю владою і перенести столицю Руського господарства з Києва на північний схід, до Суздаля, Володимира і нарешті Москви;
- окупація земель Старої, Святої, Київської Русі татарсько-ординськими формуваннями під проводом нащадків і спадкоємців засновника Татарського господарства (царства) Чингізхана Татарського, перш за все його онука, царевича і згодом царя Батия, який створив на заході Татарського господарства своє удільне господарство відоме як Батиєва область (улус) або Золота Орда, яке згодом проголосило свою самостійність і стало в руських літописах тої доби теж описуватись як Татарське царство;
- звільнення західних земель правителями Литовським господарства (великого князівства), що сприяло розвитку так званої західноруської або литовськоруської мови на базі староруської, з якої потім розвинулись сучасні білоруська, українська і частково західні діалекти російської і яка весь час свого існування впливала на формування російської в цілому;
- вихід Московського великого князівства з під влади татарських царів, занепад Татарського царства і становлення на його уламках царства Руського, яке стало відомим під впливом книжної грецької мови як Росія, що сприяло швидкому і потужному розвитку останнього в усіх сферах в т.ч. в кількості населення, поширенні грамотності, розвитку місцевих говірок і діалектів і врешті решт московськоруської і російської мови;
- створення Російської імперії господарствоутворюючою спільнотою з панівних верств трьох руських народів, відомою як "триєдиний руський народ", де російський народ, його мова, культура і світогляд, релігійні уявлення відігравали провідну роль;
- створення Радянського союзного господарства (Країни Рад, СРСР) у 20 ст. де в якості господарствоутворюючої спільноти виступила спільнота усіх народів і народностей колишньої Російської імперії, частина з яких теж отримала можливість розвивати свої удільні (автономні, народні) господарства в рамках союзного, російський народ, його мова і культура у цих процесах теж відігравали ключову роль;
- розпад Радянського союзного господарства і початок сучасної, порадянської епохи, що з одного боку зменшило ареал поширення російської мови як мови господарської, з іншого боку сприяло утвердженню за нею статусу одної з кількох впливових міжнародних мов, мов, якими користуються представники різних народів і громадяни різних господарств в рамках величезного регіону;