завершено на 0%

Російська мова

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ruština ve světě.svg

Російська (часом також руська, великоруська) мова почала своє формування як різновид староруської (руської) мови на землях Старої, Святої, Київської Русі, Руського господарства (великого князівства) з осередком у Києві, щоб продовжити свій розвиток на теренах так званої Заліської Русі (України), Заліської землі або просто Залісся, де існували такі нові осередки культури, книжності і духовності як Новгород Великий, Переславль, Суздаль, Володимир, Твер і нарешті Москва, господарський, культурний і духовний осередок Московщини, Московського князівства, великого князівства і нарешті царства, воно ж Руське царство на руїнах царства Татарського, основа для появи Російської імперії і Радянського союзного господарства 20 ст., де російська мова остаточно розвинулась в окрему від церковнословенської, староруської, білоруської і української мов розмовну і книжну мову, мову багатої культури, літератури, східно-християнської, церковної і світоглядної, релігійно-філософської і богословської традиції, яка так чи інакше вплинула в т.ч. на сучасну українську мову, культуру і літературу, на становлення окремого українського народу, господарства і помісної церкви.

Серед ключових етапів у становленні сучасної російської мови були:

- розпад Руського великого князівства на удільні князівства, об'єднані спільною приналежністю до Старої, Святої, Київської Русі;

- прагнення частини руських великих князів з правлячого великокнязівського, Рюрикового роду зібрати всі землі Старої, Святої, Київської Русі під своєю владою і перенести столицю Руського господарства з Києва на північний схід, до Суздаля, Володимира і нарешті Москви;

- окупація земель Старої, Святої, Київської Русі татарсько-ординськими формуваннями під проводом нащадків і спадкоємців засновника Татарського господарства (царства) Чингізхана Татарського, перш за все його онука, царевича і згодом царя Батия, який створив на заході Татарського господарства своє удільне господарство відоме як Батиєва область (улус) або Золота Орда, яке згодом проголосило свою самостійність і стало в руських літописах тої доби теж описуватись як Татарське царство;

- звільнення західних земель правителями Литовським господарства (великого князівства), що сприяло розвитку так званої західноруської або литовськоруської мови на базі староруської, з якої потім розвинулись сучасні білоруська, українська і частково західні діалекти російської і яка весь час свого існування впливала на формування російської в цілому;

- вихід Московського великого князівства з під влади татарських царів, занепад Татарського царства і становлення на його уламках царства Руського, яке стало відомим під впливом книжної грецької мови як Росія, що сприяло швидкому і потужному розвитку останнього в усіх сферах в т.ч. в кількості населення, поширенні грамотності, розвитку місцевих говірок і діалектів і врешті решт московськоруської і російської мови;

- створення Російської імперії господарствоутворюючою спільнотою з панівних верств трьох руських народів, відомою як "триєдиний руський народ", де російський народ, його мова, культура і світогляд, релігійні уявлення відігравали провідну роль;

- створення Радянського союзного господарства (Країни Рад, СРСР) у 20 ст. де в якості господарствоутворюючої спільноти виступила спільнота усіх народів і народностей колишньої Російської імперії, частина з яких теж отримала можливість розвивати свої удільні (автономні, народні) господарства в рамках союзного, російський народ, його мова і культура у цих процесах теж відігравали ключову роль;

- розпад Радянського союзного господарства і початок сучасної, порадянської епохи, що з одного боку зменшило ареал поширення російської мови як мови господарської, з іншого боку сприяло утвердженню за нею статусу одної з кількох впливових міжнародних мов, мов, якими користуються представники різних народів і громадяни різних господарств в рамках величезного регіону;

Опис мови[ред.]

Уроки[ред.]

Джерела[ред.]

Книги[ред.]

Підручники[ред.]

Словники[ред.]

Радіостанції[ред.]