Мова людства/Таджицька/Мовотвір

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Таджицька мова (таджикі) - мова споріднена сучасній перській (фарсі), дарі (одній з найбільш розповсюджених мов в Афганістані, а також татській (єврейськоперській). Споріднена з мовами дарі, урду, деякими діалектами Індії, осетинською, курдською. Основна відмінність від фарсі - наявність великої кількості запозичень з слов'янських (російська) і тюркських мов, а також певна відмінність у вимові тих самих слів.

Всі вищезгадані мови - фарсі, таджикі і дарі походять зі староперської, однієї з основних мов ісламського світу, мови Перської імперії, однієї з міжнародних мов глобального суспільства у минулому, мови високої культури, науки і поезії. Також слід пам'ятати, що староперська мова, так само як і старослов'янська, санскрит, а також сучасні тюркські мови є спорідненими до тих мов, якими говорили стародавні кочівники Великого Степу Євразії, відомі в давнину під іменами скіфів.

Останнім часом перська мова (таджикі, фарсі і дарі) поступово повертає собі дещо втрачені позиції у світі. Це пов'язано зокрема зі зростанням ролі Таджикистану, Ірану і Афганістану в сучасному світі, зростанням зв'язків цих країн з іншими країнами глобального суспільства.

Абетки (Алифбоҳо)[ред.]

До 1930-х років використовувалася арабська в'язь. Потім на короткий час відбувся перехід на латинку, а потім з кінця 1930-х років і аж до розвалу Радянського Союзу на початку 1990-х використовувалася кирилична абетка з додаванням деяких додаткових букв. В наш час всі три абетки вживаються поряд.

Кирилична абетка - звичайна російська кирилична абетка з додаванням деяких додаткових літер:

  • Ғғ - [гортанне г]
  • Ӣӣ - [і:]
  • Ққ - [гортанне к]
  • Ҷҷ - [дж]
  • Ӯӯ - [у:] або [о:]
  • Ҳҳ - [гортанне х]

Лотинӣ[ред.]

A a B b C c Ç ç D d E e F f G g
Ƣ ƣ H h I i Ī ī J j K k L l M m
N n O o P p Q q R r S s Ş ş T t
U u Ū ū V v X x Z z Ƶ ƶ '

Кирилликӣ[ред.]

А а Б б В в Г г Ғ ғ Д д Е е Ё ё Ж ж З з И и
Ӣӣ Й й К к Қ қ Л л М м Н н О о П п Р р С с
Т т У у Ӯ ӯ Ф ф Х х Ҳ ҳ Ч ч Ҷ ҷ Ш ш Ъ ъ Э э
Ю ю Я я

Форсӣ[ред.]

ی ه و ن م ل گ ک ق ف
غ ع ظ ط ض ص ش س ژ ز
ر ذ د خ ح چ ج ث ت پ
ب ا

Див. Таджикські абетки

Вимова[ред.]

Наголос в більшості випадків падає на останній склад слова.


Мовотвір[ред.]

Іменники[ред.]

В перській (таджикська і фарсі) рід і відмінки іменників відсутні. Певне значення має поняття роду лише для запозичених з арабської мови слів (де іменники можуть бути чоловічого або жіночого роду).

Щоб передати поняття множини в таджикській мові можуть використовуватись наступні засоби:

  • Додавання закінчення множини -ҳо.

Приклад. забон - забонҳо (мова - мови)

  • Додавання різних слів, які дають поняття про кількість. Нагадує схожі конструкції в українській мові зі словом "солдат" - солдат, один солдат, п'ять солдат, багато солдат, декілька солдат і т.д.

Приклад.

  • Деякі слова, особливо арабського походження, утворюють множину за правилами арабської мови - закінчення -ат, -ін, різні моделі назв сукупностей тощо.

Передача відмінків інших мов[ред.]

  • Ізафа (Ізафет, зв'язок іменників)

В грецькій, латинській, деяких слов'янських, германських та інших мовах відмінки мають таку форму як родовий відмінок. Вона дозволяє передавати зв'язок між іменниками типу "дім брата", "братів дім" чи "Вікіпедія - енциклопедія волі" у значенні "Вікіпедія - вільна енциклопедія". Подібна конструкція дозволяє передавати певний тип залежності між явищами, які називають ці іменники, а інколи дозволяє виражати певні ознаки явища, пов'язані з іншим предметом чи явищем, без використання прикметників. В інших мовах, де іменники мають лише одну або дві форми (тобто відмінки відсутні) для схожих цілей вживаються різні прийменники (предлоги, prepositions) або післяйменники (послелоги, postpositions). Наприклад в англійській для цього вживається прийменник of - the house of the brother, brother's house. В перській, тюркській, арабській, івриті, хінді та деяких інших мовах для схожих цілей вживається так звана спряжна конструкція, під назвою ізафа або ізафет. Її особливістю є те, що зміни відбуваються не в залежному, а в основному слові, зазвичай вона має вигляд типу "брат дім-його" (в тюркських або семітських) чи "дім-йому брат" (в перській і хінді). Якщо у випадку вживання відмінків змінюється залежне слово - братів дім, то в цьому випадку основне - брат дімйого.

В таджикській мові ізафа має вигляд ОсновнийІменник+и ЗалежнийІменник.

Приклад. энсиклопедияи озод - енциклопедія-їй воля, encyclopedia of free (freedom), вільна енциклопедія

  • Аз - прийменник, що передає напрямок - звідки?

Значення цього прийменника - із, з.

В слов'янських мовах є схожі прийменники - із, з, с, які мають спільне індоєвропейське походження.

Приклад. аз ғарб - з заходу.

  • Ба - прийменник, що передає значення орудного (місцевого) відмінка.

Значення цього прийменника - в, у, усередині, за допомогою, with, mit, con.

В слов'янських мовах цьому прийменнику частково відповідають прийменники - у, в, в семітських - ба (бе).

Приклад. Ба забони тоҷикӣ - таджикською мовою.

  • Дар - прийменник, що передає місцезнаходження (усередині).

Значення цього прийменника - в, усередині, in.

Приклад. дар Осиёи Марказӣ - в Азії Центру, в Середній (Центральній) Азії.

Слово чи конструкція Переклад, коментар і пояснення
ва і
аз із
аст є, єсть
буд був
дар в, всередині, внутрі

Джерела[ред.]

Повернутися до змісту