Таджицька мова/Мовотвір
Таджицька мова (таджикі) - мова споріднена сучасній перській (фарсі), дарі (одній з найбільш розповсюджених мов в Афганістані, а також татській (єврейськоперській). Споріднена з мовами дарі, урду, деякими діалектами Індії, осетинською, курдською. Основна відмінність від фарсі - наявність великої кількості запозичень з слов'янських (російська) і тюркських мов, а також певна відмінність у вимові тих самих слів.
Всі вищезгадані мови - фарсі, таджикі і дарі походять зі староперської, однієї з основних мов ісламського світу, мови Перської імперії, однієї з міжнародних мов глобального суспільства у минулому, мови високої культури, науки і поезії. Також слід пам'ятати, що староперська мова, так само як і старослов'янська, санскрит, а також сучасні тюркські мови є спорідненими до тих мов, якими говорили стародавні кочівники Великого Степу Євразії, відомі в давнину під іменами скіфів.
Останнім часом перська мова (таджикі, фарсі і дарі) поступово повертає собі дещо втрачені позиції у світі. Це пов'язано зокрема зі зростанням ролі Таджикистану, Ірану і Афганістану в сучасному світі, зростанням зв'язків цих країн з іншими країнами глобального суспільства.
Абетки (Алифбоҳо)
[ред.]До 1930-х років використовувалася арабська в'язь. Потім на короткий час відбувся перехід на латинку, а потім з кінця 1930-х років і аж до розвалу Радянського Союзу на початку 1990-х використовувалася кирилична абетка з додаванням деяких додаткових букв. В наш час всі три абетки вживаються поряд.
Кирилична абетка - звичайна російська кирилична абетка з додаванням деяких додаткових літер:
- Ғғ - [гортанне г]
- Ӣӣ - [і:]
- Ққ - [гортанне к]
- Ҷҷ - [дж]
- Ӯӯ - [у:] або [о:]
- Ҳҳ - [гортанне х]
Лотинӣ
[ред.]| A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| Ƣ ƣ | H h | I i | Ī ī | J j | K k | L l | M m |
| N n | O o | P p | Q q | R r | S s | Ş ş | T t |
| U u | Ū ū | V v | X x | Z z | Ƶ ƶ | ' |
Кирилликӣ
[ред.]| А а | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и |
| Ӣӣ | Й й | К к | Қ қ | Л л | М м | Н н | О о | П п | Р р | С с |
| Т т | У у | Ӯ ӯ | Ф ф | Х х | Ҳ ҳ | Ч ч | Ҷ ҷ | Ш ш | Ъ ъ | Э э |
| Ю ю | Я я |
Форсӣ
[ред.]| ی | ه | و | ن | م | ل | گ | ک | ق | ف |
| غ | ع | ظ | ط | ض | ص | ش | س | ژ | ز |
| ر | ذ | د | خ | ح | چ | ج | ث | ت | پ |
| ب | ا |
Див. Таджикські абетки
Вимова
[ред.]Наголос в більшості випадків падає на останній склад слова.
Мовотвір
[ред.]Іменники
[ред.]В перській (таджикська і фарсі) рід і відмінки іменників відсутні. Певне значення має поняття роду лише для запозичених з арабської мови слів (де іменники можуть бути чоловічого або жіночого роду).
Щоб передати поняття множини в таджикській мові можуть використовуватись наступні засоби:
- Додавання закінчення множини -ҳо.
Приклад. забон - забонҳо (мова - мови)
- Додавання різних слів, які дають поняття про кількість. Нагадує схожі конструкції в українській мові зі словом "солдат" - солдат, один солдат, п'ять солдат, багато солдат, декілька солдат і т.д.
Приклад.
- Деякі слова, особливо арабського походження, утворюють множину за правилами арабської мови - закінчення -ат, -ін, різні моделі назв сукупностей тощо.
Передача відмінків інших мов
[ред.]- Ізафа (Ізафет, зв'язок іменників)
В грецькій, латинській, деяких слов'янських, германських та інших мовах відмінки мають таку форму як родовий відмінок. Вона дозволяє передавати зв'язок між іменниками типу "дім брата", "братів дім" чи "Вікіпедія - енциклопедія волі" у значенні "Вікіпедія - вільна енциклопедія". Подібна конструкція дозволяє передавати певний тип залежності між явищами, які називають ці іменники, а інколи дозволяє виражати певні ознаки явища, пов'язані з іншим предметом чи явищем, без використання прикметників. В інших мовах, де іменники мають лише одну або дві форми (тобто відмінки відсутні) для схожих цілей вживаються різні прийменники (предлоги, prepositions) або післяйменники (послелоги, postpositions). Наприклад в англійській для цього вживається прийменник of - the house of the brother, brother's house. В перській, тюркській, арабській, івриті, хінді та деяких інших мовах для схожих цілей вживається так звана спряжна конструкція, під назвою ізафа або ізафет. Її особливістю є те, що зміни відбуваються не в залежному, а в основному слові, зазвичай вона має вигляд типу "брат дім-його" (в тюркських або семітських) чи "дім-йому брат" (в перській і хінді). Якщо у випадку вживання відмінків змінюється залежне слово - братів дім, то в цьому випадку основне - брат дімйого.
В таджикській мові ізафа має вигляд ОсновнийІменник+и ЗалежнийІменник.
Приклад. энсиклопедияи озод - енциклопедія-їй воля, encyclopedia of free (freedom), вільна енциклопедія
- Аз - прийменник, що передає напрямок - звідки?
Значення цього прийменника - із, з.
В слов'янських мовах є схожі прийменники - із, з, с, які мають спільне індоєвропейське походження.
Приклад. аз ғарб - з заходу.
- Ба - прийменник, що передає значення орудного (місцевого) відмінка.
Значення цього прийменника - в, у, усередині, за допомогою, with, mit, con.
В слов'янських мовах цьому прийменнику частково відповідають прийменники - у, в, в семітських - ба (бе).
Приклад. Ба забони тоҷикӣ - таджикською мовою.
- Дар - прийменник, що передає місцезнаходження (усередині).
Значення цього прийменника - в, усередині, in.
Приклад. дар Осиёи Марказӣ - в Азії Центру, в Середній (Центральній) Азії.
| Слово чи конструкція | Переклад, коментар і пояснення |
| ва | і |
| аз | із |
| аст | є, єсть |
| буд | був |
| дар | в, всередині, внутрі |