Обговорення:Швидше, вище, сильніше!

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Думки-пропозиції від «Вуйка з ключков»[ред.]

Щоби кожен з нас міг усвідомити відмінність (на своєму обивательському рівні) по-між фізкультурою та спортом, треба визначитися з особливістю дифініцій »спорт« та «фізична культура».

Спорт - слово, яким лише з 1830 років почало використовуватися й походило від французького «desport», що означало забавкку чи відпочинок (рухливий). Лише прикінці 19 століття це слово все частіше почало використовуватися в суспільстві французів та частково в американському чи англійському, що було пов'язано з значними інформаційними ресурсами в цих країнах. Саме тоді й стала в нагоді ідея Кубертена, щодо проведення фестивалю поміж кращими змагунами різних країн в різних видах змагань (фехтування, біг...). Ця ідея у него не виникла на пустому місці, адже ще 20-30 років до того в французькому суспільстві (яке тоді в чергове взяло за моду мавпувати елінську культуру древньої Еллади) були проведені перші змагання - ігри, звичайно ся забавка верхніх прошарків суспільства не мала нічого спільного з теперішнім спортом й мала наймення «спартакіада». Але завдяки менеджерському таланту та смекалці Кубертена, ця закрита, кастова дифіляда отримала нове дихання. Скориставшись амбітністю та марнославством своїх еліт, йому вдалося зацікавити їх в фінансовій стороні завдяки виходу на міжнародні площадки (змагальні). Саме в перших Олімпійських іграх, здебільшого приймали участь змагуни - представники великих та відомих родин, навіть монарші особи, або ж наймані ними представники.

Такі фестивалі снобізму не мали шансів на тривале інування, але Кубертену пощастило з його дітищем розвиватися в епоху індустріалізму та швидкому росту економік і як наслідок суспільними та класовими суперечками-змаганнями по-між різними країнами. А оскільки інформаційна складова відогравала значну роль, то ці змагання фестивалі вийшли на більш значний щабель відповідальності. Як і за елінських часів, стало престижно мати в своїй країні переможця тих ігор (а для монархів чи деспотів тих часів - мати «породистого жеребця чемпіона» в своїй стайні), саме такі амбіції та «перспективи» почали перетворювати змагання з аматорських на більш професійні рейки. Тепер успішні змагуни мали утримання від монарших чи багатих родин й могли достойно готуватися до змагань (а дехто примудрявся й полишити попередній фах й гастролювати по світу). Саме з тих часів за такимилюдбми закріпилося наймення спортовці - тобто, люди що займалися професійно (як на той час) фізичною культурою, підготовлюючи себе до змагань спорту - на різних фестивалях чи спортивних атракціях. Суперечки по-між владних, етнічних та суспільних середовищ призводили до зростання таких змагальницьких подій-турнірів (в 10-и разів), що спричинило до більшої потреби в змагунах-спортовцях та їх відмежування від побутових справ на користь спортивних дійств (які приносили їм хороші заробітки-статки). Не володіючи значним фізичним потенціалом в вищих кастах, доводилося заохочувати й виокремлювати фізично здібних представників з нижчих суспільних прошарків - а це в свою чергу почало ще більше популяризувати змагання в ширших масах, а уже з 20-30-х років 20 століття змагальницький - спортивний рух поширився по всьому світу. Цьому сприяли різні фактори, починаючи від економічних і закінчуючи навіть політичними — в одних суспільствах це був шанс відволікти зубожівші від воєн народні маси на інші фізичні потуги, в інших деякі забавки отримували значну суспільну увагу, що спричинялося до економічних здобутків тотих майстрів виду спорту.

Саме на початках 20-століття в інформаційному просторі (який поставав з коротких штанців разом із спортом - »нога в ногу«) закріпилося понятта спорту, як одного з видів фізичної культури - елементу вдосконалення людини в фізичній її площині. А вже перейшовши в еру інформаційну - спорт отримав ще більші преференції від свого сподвижника - інформаційного середовища - адже дним з елементів того середовища стали відомі (пропіарені - тепер моднє слово) та оригінальні прояви, факти чи особистості. А сам спорт з його спортовцями та їх досягненнями стали одними з ідеологічних взірців інформації. Як наслідок, значна частина людей, розчарувавшись в своїх потугах, щодо розвитку свого фізичного стану залишилася простим споглядачем досягнень окремої частки (5-10%) людства. Замилені та зваблені красивими картинами спортивних професійних досягнень, забуваючи про споконвічні людські необхідності, однією з яких було фізичне вдосконалення людини - яке ще за елінських часів отримало своє визначення - фізична культура.

Шанований Bunykу, ось зачеплисте Ви мене цікавою темою, ось нате на розмірковування, якщо Вам стане се в нагоді можу продовжити розвивати тему, й потроху буде се зближуватися до нашої спільної концепції «Цезарю - спортове, кесарю - фізкультурне». Моє Вам шануваннячко! --Когутяк Зенко 21:39, 1 липня 2010 (UTC) Слава Україні!!!

Підтягування[ред.]

Варто б зазначити десь про неправильний хват, тобто що хват повинен бути закритим :) .Volodimirg (обговорення) 15:20, 13 березня 2013 (UTC)

А що буває при відкритому хваті? Думаю підтягуватись можна. Тільки от при підйомі з переворотом страшно, напевне можна зірватись.. --Bunyk (обговорення) 19:44, 13 березня 2013 (UTC)
Саме так можна зірватись і пам'ятаю фізкультурники цим колись мене в школі лякали:). Volodimirg (обговорення) 08:59, 14 березня 2013 (UTC)
Дописав в підйом з переворотом. --Bunyk (обговорення) 11:56, 14 березня 2013 (UTC)