Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни

Матеріал з Вікіпідручника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френк Бухзер. «Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни», 1867 р.

Повернення афроамериканця-волонтера з громадянської війни або Повернення волонтера — картина, котру створив швейцарський художник Френк Бухзер (1828-1890) під час перебування у Сполучених Штатах.

Передісторія[ред.]

В історії Швейцарії та Сполучених Штатів в середині 19 століття відбулись схожі трагічні події — обидві країни пережили громадянську війну.

Але причини громадянської війни суттево різнилися. У Швейцарії це були військові дії міжконфесійні — між католиками, що не примирялися з втратою впливу на країну, та протестантами, бо протестантизм в краї мав глибоке коріння з 16 ст.

В Сполучених Штатах конфлікт лежав в площині змагань між промислово розвиненим півночем країни та консервативним, практично феодальним і сільськогосподарським півднем, стародавнім осередком рабовласництва. Протистояння між промислово розвиненими північними штатами та сільськогосподарськими (феодальними, промислово нерозвиненими) штатами перешло у громадянську війну і стимулювало як економічні реформи, так і прагнення скасувати рабовласництво, чого не знала на той час Швейцарія.

Тим не менше уряд Швейцарії вбачав у Сполучених Штатах дружню державу зі схожею трагічною ситуацією, бо з Швейцарії емігрувала у США низка швейцарців. Художнику Френку Бухзеру було надано завдання створити алегоричну картину про примирення у США, котру планували передати в одну з офіційних установ столиці Швейцарії.

Швейцарський художник Франц Бухзер прибув у Сполучені Штати 1866 року, практично через рік після закінчення громадянської війни.

Перебування у Сполучених Штатах розтяглося на п'ять років. Цей термін мимоволі змінив і первісні плани митця. Він почав збирати допоміжні матеріали, вдивляючись у повоєнну реальність розбурханої країни. Сам не дворянин, він (нешляхтич за походженням), представник реалізму, наплегливо вдивлявся в нові реалії капіталістичної країни, в діячів, що посіли панівні позиції в керівництві країни і жорстко, болісно переробляли напівфеодальні південні штати на новий лад. Серед нових реалій країни були маси негритянських рабів, звільнених від рабства і дещо хаотично залучених до капіталістичних відносин і соціальних реформ. Серед них — афроамериканські вояки-волонтери, колишні раби.

Спостереження за новою реальністю незнайомої йому країни призвело до створення числених малюнків, ескізів і записів у щоденнику, котрий він буде вести впродовж свого перебування у США.

Серед творів цього періоду — портрети генералів, котрі брали участь у громадянській війні у США. Ці портрети були як самостійними творами, так і підготовчим матеріалом для майбутньої алегоричної картини про примирення. Плани художника змінились. Вже створені парадні портрети генералів прикрасили дипломатичну установу Швейцарії в столиці США.

Френк Бухзер звернувся до досить нової для нього теми — життя і побут афроамериканців, цих нещодавніх рабів, «забутих» людей цієї країни. Художник був внутрішньо готовим до нешляхетної теми через подорожі країнами Західної Європи, де зайві люди, біднота і жебраки давно не були новиною, а страшною реальністю впродвж століть. Проблема бідності і жебрацтва особливо гостро стояла в 19 ст. в центрі і на півдні Італії, а також у ведмежих кутках Швейцарії та Іспанії, у всіх колоніальних провінціях Російської імперії. Серед картин цієї тематики у Ф. Бухзера — «Іспанський безхатько», «Бідні мандрівні музи́ки в Іспанії», «Три мандрівні музики, що просять милостиню» тощо.

Опис твору[ред.]

Картина «Повернення афроамериканця-волонтера» позначена у щоденнику художника березнем 1867 року. Місцем події був Вашингтон (округ Колумбія). Саме там швейцарський художник спостерігав за мешканцями найнижніх станів та афроамериканцями, їх побутом, поведінкою цих «забутих» у США людей тощо. В окрузі Колумбія рабовласництво скасували лише чотири роки тому.

Зберігся і підготовчий малюнок до картини під назвою «Повернення самбо з війни» (самбо у США — дитина від негра та індіанки).

Три персонажі картини подані художником біля кам'яного паркану, рясно обклеєного об'явами і рекламами. Вся трійця — афроамериканці в старому, подертому одязі і справляють враження жебраків. Але це не перебільшення художника, а реальність. В центрі — волонтер з рушницею. За ознаками його одягу його розпізнають як колишнього артилериста. Його розповідь про нещодавні військові події уважно слухають два юнаки.

Жебракуючі і неприбрані, в подертому одязі, цілком небуржуазні і щойно залучені до нового періоду життя, афроамериканці на картинах художника справили приголомшливе враження на буржуазну публіку, котра була головним споживачем мистецтва і живопису у США і орієнтувалась лише на приємні, побутові твори, бажано безсюжетні і безтривожні. Про картини з афроамериканцями доволі точно висловився один з небагатьох аналітиків-критиків зі США, котрий писав про майже лякаючий реалізм швейцарця, здатного бачити більше, ніж будь який художник у Сполучених Штатах тієї пори.

Див. також[ред.]

Джерела[ред.]

  • Gottfried Wälchli: Frank Buchser 1828–1890. Leben und Werk, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1941
  • Gottfried Wälchli: Frank Buchser. Mein Leben und Streben in Amerika. Begegnungen und Bekenntnisse eines Schweizer Malers. 1866–1871, Zürich/Leipzig: Orell Füssli Verlag 1942
  • Roman Hollenstein, Petra ten-Doesschate Chu u. a.: Frank Buchser. 1828–1890, Ausst.-Kat. Kunstmuseum Solothurn, 9. Juni bis 16. Sept. 1990, Solothurn: Kunstmuseum 1990