Перейти до вмісту

Японська мова/Вимова

Матеріал з Вікіпідручника
Логотип Вікіпедії
Логотип Вікіпедії
Вікіпедія має пов'язану з цією темою інформацію на сторінці Фонетика японської мови

Японська мова має п'ять голосних і чотирнадцять приголосних звуків. Вимова кожного складу досить строго відповідає системі їх написання із декількома виключеннями випадків приглушення голосних.

Крім випадків використання ізольованої приголосної (назального звуку, - н/м) подвоєних приголосних в усіх інших випадках за приголосними має слідувати голосний звук, щоб утворити разом склад. Подвоєні приголосні завжди є невід'ємною парою до того ж складу, хоча приглушення голосних іноді створює ефект, що два приголосні звуки можуть слідувати один за одним, наприклад:

  • 素敵(すてき) ("сутекі" - приємний, дивовижний) вимовляється із приглушеним звуком "у".

Японська мова має багато омофонів, через це правильна вимова слів є досить важливою. Хоча спершу при вивченні мови можуть виникати складнощі із сприйняттям різниці між довгими і короткими голосними звуками, носії мови, для кого вона є рідною звикли до цього і можуть не зрозуміти слова, які не вірно вимовляються.

Система складів

[ред.]

В японській мові п'ять голосних звуків, яким досить близько відповідають п'ять літер українського алфавіту: "а", "і", "у", "е" та "о".

Так само, люди що володіють іспанською та італійською також можуть помітити, що голосні японської мови мають те саме звучання як їх еквіваленти на цих мовах.

Японські голосні звуки завжди відповідають окремим фонемам і не утворюють діаграфи — тобто два звуки ніколи не зливаються в один з утворенням якогось іншого звучання, якщо їх поєднати. Якщо один голосний звук слідує за іншим, вони як правило вимовляються окремо. Наприклад:

  • 青い(あおい) (аоі - синій).

Решта складів утворюється поєднанням вищенаведених голосних звуків із приголосними.

Чисте звучання   Дзвінке   "напівдзвінкий"   числі пом'якшені   дзвінкі пом'якшені   напівдзвінкі пом'якшені
  а і у е о   а і у е о   а і у е о   я ю йо   я ю йо   я ю йо
к ка кі ку ке ко ґ ґа ґі ґу ґе Аудіо ґоопис файлу   кі кя кю кьо гі гя гю гьо  
с са Аудіо шіопис файлу су се со з за джі дзу зе зо ші ша шу шо джі джа джу джо
т та Аудіо чіопис файлу Аудіо цуопис файлу те то д да джі дзу де до чі ча чу чо джі джа джу джо
н на Аудіо ніопис файлу ну не но   ні ня ню ньо  
х ха Аудіо хіопис файлу Аудіо фуопис файлу хе хо б ба бі бу бе бо п па пі пу пе по хі хя хю хьо бі бя бю бьо пі пя пю пьо
м ма мі му ме мо     мі мя мю мьо    
й я ю йо
р Аудіо раопис файлу Аудіо ріопис файлу Аудіо руопис файлу Аудіо реопис файлу Аудіо роопис файлу рі ря рю рьо
в ва о

Із наведеної таблиці видно, що склади японської мови досить добре систематизовані. Крім декількох випадків звучання, що виділені в таблиці:

  • "сі" стає "ші"
  • "ті" стає "чі" та "ту" звучить як "цу"
  • "зі" та "ді" стають звуком "джі", а "ду" стає "дзу"
  • "ху" стає "фу"
  • "во" звучить як округлене "о"

Мора

[ред.]
Логотип Вікіпедії
Логотип Вікіпедії
Вікіпедія має пов'язану з цією темою інформацію на сторінці Мора_(мовознавство)

Японська мова має досить регулярний ритм і однаковий наголос усіх складів при вимові (немає наголосу). Основна одиниця часу звучання називається морою. Кожна мора вимовляється із однаковим наголосом і має займати однаковий проміжок часу. Дві мори мають звучати вдвічі довше ніж одна мора.

Наступні речі мають тривати одну мору:

  • короткий голосний звук
  • склад із приголосного звуку разом із коротким голосним
  • Пом'якшений склад
  • Назальний звук

В той час як наступні речі мають займати дві мори:

  • довгий голосний звук
  • подвоєна приголосна

Приклади

[ред.]
  • а-о-і / あおい (синій): три мори, кожен голосний звук короткий
  • мі-до-рі / みどり (зелений): три мори.
  • sha-shu / しゃしゅ (модель автомобіля): дві мори.
  • ні-н-джі-н / にんじん (морква): чотири мори.
  • іі-е / いいえ (ні): три мори (довга приголосна написана два рази "іі", але звучить суцільно без переривання)
  • а-к-ка / あっか (погіршення стану): три мори (зауважте, подвоєна приголосна не вимовляється двічі, лише вдвічі довше вимовляється).

Пом'якшені звуки також можуть подовжуватися додаванням до них ще однієї голосної і також звучать неперервно подовжуючи звучання у часі.

  • гююнюю / ぎゅうにゅう (молоко): чотири мори.

Подовження голосних

[ред.]

Подовжені голосні тривають дві мори. Латиницею (rōmaji) у книжках вони записуються із рискою: ā, ī, ū, ē and ō.

Хіраганою, це записується із додаванням додаткової голосної "あ" (a), "い" (i), "う" (у) "え" (е) та "お" (о) в залежності від голосного звуку, за яким вона вказується. Зауважте, звук "え" (е) також буде подовжуватися, якщо за ним слідує "い" (i), а "お" (о) буде подовжений, якщо за ним слідує "う" (у). При записування катаканою, подовження голосного звуку позначається символом схожим на горизонтальне довге тире "ー".

Слово Японською Переклад Звучання
Ōsaka (Оосака) 大阪 Місто Осака Аудіо Осакаопис файлу
Tōkyō (Тоокьоо) 東京 місто Токіо Аудіо Токіоопис файлу
dēta (деета) データ дата Аудіо データопис файлу
gyūnyū (гююнюю) 牛乳 (ぎゅうにゅう) молоко Аудіо ぎゅうにゅうопис файлу
(хоо) 頬 (ほお) щока Аудіо ほおопис файлу

Приглушення

[ред.]

В стандартній японській мові голосі звуки "い" (i) або "う" (у) не завжди вимовляються якщо вони зустрічаються між глухих приголосних звуків (к, с, ш, т, ч, х, ф). Це явище схоже набуло розвитку при полегшенні вимови спадної інтонації в діалекті Канто. Вуста формують форму голосної і це триває принаймні одну мору, але звук не вимовляється. Наприклад, останній склад [су], у слові です і закінченнях -ます, всі крайні голосні зникли з використання у стандартній японській мові, залишаючи наприкінці лише шиплячий звук. Але приглушення не є постійним правилом при завершенні слова на "い" (i) або "う" (у). Послідовне приглушення звуків відбувається досить рідко, хоче існують деякі винятки (наприклад, 2日(ふつか) (фуцука), 2-ий день місяця, вимовляється як ф-ц-ка). Чи приглушуються деякі звуки може залежати від контексту. Наприклад. прізвище 'Сузукі' не має приглушення звуків; але 'Сузукі-сан' має приглушене звучання і: Сузук-сан. В деяких діалектах приглушення не відбувається, наприклад у Кансай.

Приклади:

Пишеться вимовляється Значення
(くし) - куші к-ші гребінець
()べました - та-бе-ма-ші-та табемаш-та з'їв (минулий час дієслова їсти)