Система письма

Відео-урок. Система письма _{(YouTube, англ.)}

Абетки

Японська мова використовує дві абетки (японською — кана), що називаються хіраґана та катакана, та які є версіями одного й того ж набору звуків мови. Хіраґана і катакана складаються із трохи менше ніж 50-ти «літер» кожна. Вони є спрощенням китайських символів, що було зроблено задля використання їх як фонетичних абеток.

Китайські символи із японською назвою канджі також активно використовуються в японській писемності. Велика частина слів в японській письмовій мові пишеться з допомогою канджі (іменники, дієслова, прикметники). Існує більше 40 000 канджі, з яких близько 2 000 представляють більше 95% реально використовуваних у письмі символів. Японське письмо не має проміжків, тому канджі необхідні для розрізнення окремих слів у реченні. Канджі також зручні для розрізнення омофонів (слів з однаковим звучанням), які досить часто зустрічаються через обмежену кількість різних звуків у японській мові.

Хіраґана використовується в основному для граматики. Ми побачимо це під час вивчення часток. Слова із дуже важкими або рідкісними канджі, нелітературні вирази або звуконаслідування також пишуться хіраґаною. Часто хіраґана використовується замість канджі в текстах для початківців в японській або для дітей.

Хоча катакана представляє ті ж звуки, що й хіраґана, ця абетка використовується в основному для написання нових слів, перейнятих із західних країн (оскільки для них немає канджі). Наступні три розділи будуть присвячені хіраґані, катакані і канджі.

Інтонація

Як ми побачимо в наступному розділі, кожен символ хіраґани (та еквівалентний символ катакани) відповідає голосному або приголосному+голосному, за винятком символів 「ん」 та 「ン」 (подробиці пізніше). Система відповідності літер складам робить вимову абсолютно ясною, без невизначеностей. Однак, простота цієї системи не робить японську вимову простою. Навпаки, жорстка структура наперед визначених складів створює проблему для інтонації.

Вимова звуків із різною висотою є вирішальним для усного мовлення. Наприклад, омофони можуть мати різну висоту тонів, що призводить до легкої розбіжності в звучанні слів, хоча при цьому слова пишуться однаковими символами. Основним бар'єром для правильної та природної звукової мови є невірна інтонація. Багато з тих, хто вивчає японську мову, часто не приділяють уваги висоті тону, що робить їх мову неприродною (класичний іноземний акцент). Безглуздо намагатися завчити або створити систему правил для тонів, особливо враховуючи, що вони залежать від діалектів. Єдиний реальний підхід — це надбати загальне почуття тонів через уважне прослуховування й наслідування носіям мови.

Теми розділу «Система письма»

Хіраґана — Основна японська фонетична абетка. Використовується в основному для виразу граматичних форм слів. Може використовуватися для демонстрації читання рідкісних або застарілих канджі, або ж для заміни канджі. Будуть розглянуті всі символи хіраґани.
Катакана — Абетка, що використовується в основному для того, щоб відрізнити запозичені слова, які не мають власних канджі. Будуть розглянуті всі символи катакани.
Канджі — Запозичення китайської системи писемності для японської мови. Тут ми розглянемо деякі базові властивості канджі та деякі стратегії для (правильного) їх вивчення.

Весь текст надається під ліцензією Creative Commons Attribution Noncommercial ShareAlike.

← Вступ · Хіраґана →