Розділ 1. Вступ до курсу. Різниця між повсякденними і науковими дослідженнями

Дослідження

Повсякденні і наукові дослідження

Всі ми щодня щось досліджуємо – тобто формулюємо якусь ідею, а потім її випробовуємо. Наприклад, діти досліджують, холодний чи гарячий певний предмет, або як їздити на велосипеді чи ковзанах. Дорослі „випробовують” свої ідеї щодо родини, особистих фінансів та роботи. Студенти ж роблять дослідження навіть не здогадуючись про це! Наприклад, коли ви питали старшокурсників, наскільки суворий той чи інший викладач, ви робили дослідження.

Отже, повсякденні дослідження:

інтуїтивні,

покладаються на здоровий глузд,

проводяться час від часу,

одномоментні,

вибіркові,

спираються на магічне мислення (тобто раптове інтуїтивне "осяяння"),

роблять наголос на особистих рішеннях.

Натомість наукові дослідження:

ґрунтуються на теорії,

структуровані,

систематичні,

плановані,

об’єктивні,

спираються на наукове мислення

логічні,

роблять наголос на знанні про реальність.

Дослідження діахронні та синхронні

В основі будь-якого дослідження лежить порівняння – зміни або впродовж певного часу (в історичному дослідженні, діахронні), або певної умовної відстані (у порівняльному дослідженні, синхронні). В експериментальному ж дослідженні порівнюються контрольна група (на яку не чиниться жодного впливу) та експериментальна група (над якою проводиться експеримент).

Якісні та кількісні методи

Методи також поділяються на якісні та кількісні.

Якісні:

оцінюють,

використовуються для пояснення концепції,

роблять наголос на естетиці текстів,

теоретичні,

інтерпретують,

їх використання веде до оцінки.

Кількісні:

вимірюють/обчислюють,

обробляють зібрану інформацію,

роблять наголос на обрахунку частотності використання певних слів у тексті,

статистичні,

описують,

пояснюють,

передбачають,

їх використання веде до гіпотези або теорії.

Медіа-дослідження

Коли ми чуємо про медіа-дослідження, то в першу чергу нам спадають на думку статистичні дослідження (результатом яких є, наприклад, радіо та телевізійні рейтинги). Насправді ж, статистика є лише складовою – і не головною – методології медіа-досліджень. У цьому курсі ви ознайомитесь з найбільш поширеними методами та спробуєте свої сили у ролі медіа-дослідника.

Але перш за все визначимо, для чого потрібні медіа-дослідження?

Для:

прийняття рішень (підтвердження інтуїтивних здогадок),

аналізу медіа-ефектів (впливу мас-медіа на аудиторію),

розуміння аудиторії,

написання журналістських матеріалів,

теоретичних досліджень (пояснення медіа).

Як казала філософ Сюзан Лангер, „більшість нових відкриттів – це речі, які завжди були тут, але їх раптом побачили”.

Фази розвитку медіа-дослідження:

Вивчення самого медіума (преса, радіо, ТБ, інтернет): Який він? Як він працює? Які його функції? Відмінності від інших?
Вивчення користувачів: Як люди використовують медіум у житті? Хто вони?
Вивчення соціальних, психологічних та фізичних ефектів: Скільки часу люди витрачають на медіум? Він шкодить чи допомагає людям?
Вдосконалення медіума.

Вивчення медуіма може вестися в усіх чотирьох фазах, і ці дослідження – це процес без кінця (відповідь на одне питання лиш породжує інше). Наприклад, ТБ постійно розивається (супутникове, кабельне, цифрове), також урізноманітнюються способи його використання (pay-per-view), постають питання про його ефекти (насильство на телеекрані). ТБ весь час вдосконалюється (домашні кінотеатри).

Чотири рушійні сили розвитку медіа-досліджень:

Перша світова війна – потреба розуміння пропаганди.
Розвиток рекламної справи у 1950-60-х роках.
Інтерес громадськості до впливу медіа на аудиторію, особливо дітей.
Інтерес медіа до залучення реклами (від catch-all до пошуку ніш).

Медіа-дослідження були започатковані у 1960-х роках на психологічних та соціологічних факультетах американських університетів. Згодом з’явилися окремі кафедри та факультети медіа-досліджень, і тепер у цій галузі домінують вузькі спеціалісти. Втім, до участі у дослідженнях часто запрошують також соціологів, психологів та політологів.

Конкуренція мас-медіа за аудиторії та рекламні гроші сприяє розвитку таких напрямів медіа-досліджень, як:

вивчення цінностей та смаків аудиторії,
вивчення демографічних змін,
вивчення нових тенденцій та життєвих стилів.

Подальша фрагментація аудиторії сприяє тому, що медіа-менеджери дедалі частіше використовують маркетингові стратегії у пошуку своєї позиції на ринку. Коли позиція знайдена, медіум подається як „образ”, а не продукт. Така „пакувальна” стратегія потребує визначення того, що думають члени аудиторії, як вони використовують мову, як вони використовують свій вільний час тощо.

Втім, останнім часом дуже ретельно вивчаються і різноманітні соціологічні та психологічні аспекти мас-медіа, наприклад, психологічне та емоційне сприйняття телепрограм, реклами, музики.

Методи пізнання →